2 Siangpahrang 5
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Naaman loe Syria siangpahrang misatuh angraeng ah oh moe, anih rang hoiah Angraeng mah misanawk pazawkhaih to paek pongah, Syria siangpahrang mah anih to paroeai khingyahaih paek; anih loe angmah ih angraeng mikhnukah lensawk moe, pakoeh koi kaom ah oh. Anih loe thacak misatuh kami ah oh, toe ngansae a manh.
1Неєман, гетьман царя Сирийського, був великим чоловіком у свого пана й високо поважаний, бо через його дарував Господь побіду Сирийцям; і був він чоловік хоробрий, але прокаженний.
2Syria misatuh abu maeto misatuk han caeh o naah, Israel prae thung hoiah naeh o ih tangla maeto a hoih o. Anih loe Naaman zu ih toksah tamna ah oh.
2Раз у походї зайняли Сирийцї дївчинку з землї Ізраїлської в полонь, і вона служила у супруги Неєманової.
3To nongpata tamna mah angmah ih angraeng zu khaeah, Ka angraeng loe Samaria ah kaom tahmaa khaeah caeh nahaeloe, anih mah loe ngansae to hoisak tih, tiah a naa.
3І сказала вона своїй панї: Ой коли б мій пан та побував у пророка, що в Самариї, той вигоїв би його з прокази.
4Naaman mah angmah ih angraeng khaeah caeh moe, Israel tangla mah thuih ih lok baktih toengah thuih pae.
4І пійшов він до свого пана та й переказує йому: Так і так говорить служебка, що з землї Ізраїлської.
5To pacoengah Syria siangpahrang mah, Vaihi caeh ah, Israel siangpahrang khaeah ca kang tarik pae han, tiah a naa. Naaman loe phoisa talent hato, sui shekel sang tarukto hoi khukbuen zung hato sin moe, a caeh.
5І каже царь Сириський: Ійди, та побувай у його, а я пішлю письмо до царя Ізраїлського. От і вибрався він і взяв із собою десять талантів срібла, шість тисяч секлів золота й десять перемін одежі;
6Israel siangpahrang khaeah pat ih ca doeh a sinh, to ca thungah, Ka tamna Naaman ih ngansae to hoisak hanah, hae ca hoi nawnto anih to nang khaeah kang patoeh, tiah tarik.
6І передав цареві Ізраїлському лист, а в йому стояло: Як прийде сей лист до тебе, так знай, послав я до тебе слугу мого Неємана, щоб ти вигоїв його з прокази.
7Israel siangpahrang mah ca to kroek pacoengah, Angmah ih khukbuen to angkhringh moe, Kai loe kami kahum thaih, kahingsak thaih, Sithaw ah maw ka oh moe, hae kami mah ngansae hoisak hanah kami maeto kai khaeah patoeh? Hae kami loe kai hoi misa angcoeng han ih ni a sak boeh, tiah panoek oh, tiah a thuih.
7Як прочитав царь Ізраїлський письмо, так роздер на собі одежу та й каже: Хиба ж я Бог, що робить і мертвими й живими, що він менї приказує, вигоїти чоловіка з його прокази? Тепер вам явно, як він шукає зачепки!
8Israel siangpahrang mah a khukbuen to asih, tiah Sithaw kami Elisha mah thaih naah, siangpahrang khaeah, Tih han ih khukbuen to na sih loe? To kami mah Israel prae ah tahmaa oh, tiah panoek hanah kai khaeah angzosak ah, tiah a naa.
8Скоро ж довідавсь Елисей, чоловік Божий, що царь Ізраїлський роздер одїж на собі, послав до царя й велїв сказати йому: Нащо роздер єси одїж на собі? Нехай лиш прийде до мене, так знати мете, що в Ізраїлї є пророк.
9To pongah Naaman loe angmah ih hrangnawk, hrang lakoknawk hoiah caeh moe, Elisha ih im thok taengah angdoet.
9От і прибув Неєман із кіньми своїми й колесницею перед ворота господи Елисеїної.
10Elisha mah angmah ih laicaeh to patoeh moe, Caeh ah loe, Jordan vapui ah vai sarihto amsae ah, to tiah nahaeloe na ngantui let ueloe, na ciimcai tih, tiah thui paeh, tiah a naa.
10І вислав Елисей слугу до його й звелїв сказати: Ійди та викупайся сїм раз у Йорданї, так тїло твоє знов посьвіжіє й будеш чистим.
11Toe Naaman mah, Tahma loe tasa bangah tacawt tih, ka taengah angdoe ueloe, angmah ih Angraeng Sithaw ih ahmin to kawk tih, kai ih ngansae nuiah a ban to koeng ueloe, kai ih ngansae hae na hoisak tangtang tih, tiah poek pongah, palungphui moe, amlaem ving.
11Неєман розгнївавсь та й відойшов із словами: А я думав, що він до мене вийде й, приступивши, призове ймя Господа, Бога свого, й доторкнеться рукою своєю прокази та уздоровить мене.
12Damaska ih vapui hnetto Abanah hoi Pharpar loe Israel prae thung ih vapuinawk boih pongah hoih kue na ai maw? To vapui ah kam saeh nahaeloe ka hoih mak ai maw? tiah a poek. To pongah anih loe palungphui moe, amlaem ving.
12Чи то ж ріки Дамаські, Абана та Фарфар не лучші, нїж води в Йорданї? Хиба ж менї не можна було б викупатись у них та й очиститись? От і одвернувся й відойшов в гнїві.
13Naaman ih tamna maeto anih khaeah caeh moe, Kam pa, tahmaa mah kalen parai hmuen sak hanah na thui nahaeloe, sah ai ah maw na oh han? Tipongah amsae ah loe ciimcai ah, tiah thuih ih lok baktiah na sah ai loe? tiah a naa.
13І приступили слуги його й промовили до його словами: Коли б тобі, батеньку, пророк наказав зробити що важке, так хиба ж ти не зробив би? А надто, коли він тобі сказав: Викупайсь, так будеш чист.
14To pacoengah Sithaw kami mah thuih ih lok baktih toengah, anih mah Jordan vapui ah caeh tathuk moe, vai sarihto tui angnup; to naah anih ih ngan loe nawkta ta ih ngan baktiah angcoeng, anih loe ciim boeh.
14І пійшов він та й викупавсь сїм раз у Йорданї, поринаючи, як звелїв чоловік Божий, й осьвіжіло тїло його, як у молодого хлопця, і він очистивсь.
15Naaman loe a tamnanawk hoi nawnto Sithaw kami khaeah amlaem let; a hmaa ah angdoet pacoengah, Israel prae khue ai ah loe, long nuiah Sithaw om ai, tiah vaihi ka panoek tangtang boeh, to pongah na tamna khae ih tangqum hae talawk pae ah, tiah a naa.
15І вернувся він із усїма супровідниками своїми до чоловіка Божого, а прибувши, приступив перед його та й каже: Знай, тепер я зрозумів, що нема Бога на всїй землї, тільки в Ізраїлї. Прийми ж гостинець від слуги твого.
16Toe tahmaa mah, A tok ka sak pae ih Angraeng loe hing pongah, tidoeh ka talawk mak ai, tiah a naa. Naaman mah talawk han thuih pae khruek, toe talawk pae ai.
16Він же каже: Так певно, як живе Господь, що стою в його службі: не прийму нїчого! І хоч той намагався, щоб узяв, він затявся брати.
17Naaman mah, Na talawk ai nahaeloe, na tamna, kai mah mule hrang hnetto hoi phawh ih long to na talawk pae ah; to tiah nahaeloe na tamna mah kalah sithawnawk khaeah hmuen paekhaih hoi hmai angbawnhaih sah ai ah, Angraeng khae khue ah ka sak han boeh.
17І сказав Неєман: Коли не хочеш, так нехай менї, слузї твойму, дадуть землї, скілько зможуть повезти два мули, бо твій раб із сього часу не приносити ме нї всепалення, нї иншої жертви нїяким иншим богам, тільки Господеві.
18Toe ka angraeng, Syria siangpahrang mah sithaw bok hanah Rimmon tempul ah caeh naah, anih loe ka ban ah amha moe, kai doeh Rimmon tempul thungah ka kuep naah, hae hmuen pongah Angraeng mah na tamna hae tahmen nasoe, tiah a naa.
18Та в одному тільки нехай Господь вибачить кметеві твойму: коли мій пан пійде в Риммонів храм, щоб там помолитись, і обіпреться при тому на мою руку, так що з ним і я припаду ʼк землї в Риммоновому храмі, так нехай Господь вибачить у тому твойму кметеві.
19Elisha mah, Kamongah caeh lai ah, tiah a naa. Naaman loe caeh moe, angthla parai ahmuen ah pha ai vop.
19Він же рече йому: Йди з упокоєм. І відїхав той від його, та й уїхав невелику просторонь дороги;
20Sithaw kami Elisha ih tamna Gehazi mah, Khenah, ka angraeng loe, hae Syria kami Naaman hae tahmen hmoek pongah, a sin ih hmuen doeh talawk pae ai; Angraeng loe hing pongah, a hnukah ka patom moe, hmuen to ka lak han, tiah a thuih.
20Аж ось сказав (собі) слуга Елисея, Божого чоловіка: Ощаджував мій пан сього Сирийця Неємана та й не прийняв того, що він привіз. Так певно, як живе Господь, мушу наздогнати його та й випрошу що небудь.
21To pongah Gehazi mah Naaman to patom; Naaman mah anih patom kami to hnuk naah, anih to tongh hanah hrang nui hoiah anghum tathuk; hmuennawk boih hoih hmang maw? tiah a dueng.
21От і побіг Гієзій нагонця за Неєманом. Неєман же, постерігши, що він біжить, скочив із колесницї зустріч йому та й питає: Чи все гаразд?
22Gehazi mah, Hmuennawk boih loe hoih. Vaicuek pang ah Ephraim mae hoiah tahmaa ih caa hnik kai khaeah angzoh hoi, to pongah nihnik paek hanah, phoisa talent maeto hoi khukbuen zung hnetto hni pae ah, tiah ka angraeng mah ang patoeh, tiah a naa.
22Відказав той: Усе. Послав мене пан мій і звелїв сказати тобі: Саме прийшло до мене з Ефраїмових гір двоє молодиків із синів пророцьких; тож дай про їх талант срібла та дві переміни одежі.
23Naaman mah, talent hnetto la ah, tiah a naa. Phoisa talent hnetto, khukbuen zung hnetto hoi nawnto pasah hnetto thungah pacaeng pae moe, a tamna hnik khaeah a paek; nihnik mah Gehazi hmaa ah phawh pae hoi.
23І відказує Неєман: Зроби менї ласку й возьми два таланти! Та й упросив його й завязав два таланти срібла в два мішки й дві переміни одежі та й оддав те двом слугам своїм, і понесли вони поперед його.
24Nihnik vangpui sipae taengah phak hoi naah loe Gehazi mah to hmuen to lak moe, imthung ah suek; to kami hnik to loe kalah bangah caehsak ving.
24Дійшовши ж він до узгірря, узяв (все) од них, сховав у господї й одпустив людей, і вони відійшли.
25Toe anih loe athung ah akun moe, angmah ih angraeng Elisha hmaa ah angdoet; Elisha mah, Gehazi, naa ah maw na caeh? tiah a naa. Gehazi mah, Na tamna loe naa ah doeh ka caeh ai, tiah pathim pae.
25Як же він увійшов до свого пана, спитав Елисей: Звідки, Гієзію? Він відказав: Твій кміть не виходив нїкуди.
26Elisha mah anih khaeah, To kami mah nang tongh hanah hrang nui hoi anghum tathuk naah ka poekhaih palungthin nang hoi nawnto om ai, tiah na poek maw? Vaihi tue loe phoisa, khukbuen, olive takha, misur takha, tuu hoi maitaw tae, tamna nongpa hoi tamna nongpatanawk talawkhaih atue maw?
26Він же рече йому: Хиба дух мій не був при тому, як вернувся назустріч тобі той чоловік із своєї колесницї? Оце ж ти здобув гроші, й здобув одїж, щоб закупити оливні сади, виноградники, вівцї, воли, раби й рабинї;
27To pongah Naaman ih ngansae to nangmah hoi na caanawk khaeah dungzan khoek to akap tih, tiah a naa. Gehazi loe ngansae manh moe, dantui baktih anglung pongah Elisha hmaa hoiah tacawt ving.
27Але ж і проказа Неєманова вчепиться тебе й твоїх потомків по вічні часи. І вийшов він од його, побілївши, як снїг, від прокази.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.