Захарії 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Відчиняй, Ливане, ворота твої, й нехай пожирає огонь кедри твої.
1Open your doors, O Lebanon, that the fire may consume your cedars!
2Голоси, кипарисе; бо впаде кедр, бо й великі будуть спустошені; голосїте, дуби Базанські, бо повадиться гай ненроходний.
2Wail, O cypress, for the cedar has fallen; the majestic trees are ruined! Wail, O oaks of Bashan, for the dense forest has been cut down!
3Чути голос ридання пастухів, бо спустошено бажанне їх; чути рик левчуків, бо спустошено красу Йорданї.
3Listen to the wailing of the shepherds, for their glory is in ruins. Listen to the roaring of the young lions, for the thickets of the Jordan are destroyed.
4Так говорить Господь, Бог мій: Паси вівці, призначені на заріз,
4This is what the LORD my God says: “Pasture the flock marked for slaughter,
5Що їх купивші вбивають безкарно, а продававші мовляють: Слава тобі, Господи; я збагатився! а пастухи не жалують їх.
5whose buyers slaughter them without remorse. Those who sell them say, ‘Blessed be the LORD, for I am rich!’ Even their own shepherds have no compassion on them.
6Та й я вже не жалувати му сих землян, говорить Господь; і ось, я оддам людей, кожного в руки ближнього його й на поталу цареві його, й побивати муть вони країну, та й нікого не визволю із їх потали.
6For I will no longer have compassion on the people of the land, declares the LORD, but behold, I will cause each man to fall into the hands of his neighbor and his king, who will devastate the land, and I will not deliver it from their hands.”
7І буду пасти вівцї, призначені на заріз, — бідолашню отару. І возьму собі дві палиці; одну назву ласкавість, а другу — повязь, і буду пасти ними вівцї.
7So I pastured the flock marked for slaughter, especially the afflicted of the flock. Then I took for myself two staffs, calling one Favor and the other Union, and I pastured the flock.
8І занапащу трьох пастухів в один місяць, бо відвернеться душа моя од них, як се й їх душа одвертається від мене.
8And in one month I dismissed three shepherds. My soul grew impatient with the flock, and their souls also detested me.
9І скажу тоді: Не буду більш пасти вас: що вмірає, нехай умірае; що погибае, нехай погибае, а що зостається, нехай одно одного зʼїдав.
9Then I said, “I will no longer shepherd you. Let the dying die, and the perishing perish; and let those who remain devour one another’s flesh.”
10І возьму мою палицю — ласкавості — та й поламлю її, щоб розвязати вмову, що вчинив був із усіма народами.
10Next I took my staff called Favor and cut it in two, revoking the covenant I had made with all the nations.
11І буде розвязана вона того ж дня, а тоді зрозуміють бідолашні вівцї, що мене визирали, що се було слово Господнє.
11It was revoked on that day, and so the afflicted of the flock who were watching me knew that it was the word of the LORD.
12Тодї скажу їм: Коли ваша ласка, дайте менї плату мою; а коли нї, так не давайте; а вони одважать плату менї — трийцять срібних.
12Then I told them, “If it seems right to you, give me my wages; but if not, keep them.” So they weighed out my wages, thirty pieces of silver.
13Господь же заповів менї: Вкинь їх в храмову скарбівню; — та й висока ж бо ціна, за яку мене оцїнили! І взяв я трийцять срібних та й укинув у храму Господньому про ганчаря.
13And the LORD said to me, “Throw it to the potter”—this magnificent price at which they valued me. So I took the thirty pieces of silver and threw them to the potter in the house of the LORD.
14Тодї поламав я й другу палицю — повязь, щоб розірвати братерства між Юдою й Ізраїлем.
14Then I cut in two my second staff called Union, breaking the brotherhood between Judah and Israel.
15І знов сказав мені Господь: Возьми ж тепер собі знаряд у одного дурного пастуха:
15And the LORD said to me: “Take up once more the equipment of a foolish shepherd.
16Ось бо, я поставлю в землі сїй пастуха, що байдуже йому пропадаючі, що заблуканих не буде шукати, нї хорих лїчити, та й здорових не буде кормити, а їсти ме тілько мясиво ситих, ба й ратицї в них одривати.
16For behold, I will raise up a shepherd in the land who will neither care for the lost, nor seek the young, nor heal the broken, nor sustain the healthy, but he will devour the flesh of the choice sheep and tear off their hooves.
17Горе ж ледачому пастухові, що покидає стадо! Меч на руку його й на праве око його! О, рука йому зовсїм усохне, а праве око його зовсїм ослїпне!
17Woe to the worthless shepherd, who deserts the flock! May a sword strike his arm and his right eye! May his arm be completely withered and his right eye utterly blinded!”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.