Неємії 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Аж ось піднялось велике наріканнє в народї і в жінок його на братів своїх Юдеїв:
1Дин партя оаменилор дин попор ши дин партя невестелор лор с-ау ридикат марь плынӂерь ымпотрива фрацилор лор иудей.
2Були такі, що говорили: Нас, синів наших і дочок наших багацько; і ми бажали б доставати хлїба й харчуватись, щоб жити.
2Уний зичяу: „Ной, фиий ноштри ши фетеле ноастре сунтем мулць; сэ ни се дя грыу ка сэ мынкэм ши сэ трэим.”
3Були й такі, що казали: Свої поля й виноградники свої, й свої хати ми даємо в заставу, щоб дістати хлїба в голодї.
3Алций зичяу: „Пунем зэлог огоареле, вииле ши каселе ноастре, ка сэ авем грыу ын тимпул фоаметей.”
4Були й такі, що казали: Ми позичаємо срібло на податки цареві, й даємо в заставу поля наші та виноградники наші;
4Алций зичяу: „Ам ымпрумутат арӂинт пунынд зэлог огоареле ши вииле ноастре пентру бирул ымпэратулуй.
5У нас такі ж тїла, як тїла в братів наших, а сини наші такі ж, як і їх сини, та от ми мусимо давати синів наших і дочок наших у найми, а декотрі з дочок наших уже в неволї. Нема нїяких засобів в руках наших на викуп; і поля наші та виноградники наші у других.
5Ши тотушь карня ноастрэ есте ка ши карня фрацилор ноштри, копиий ноштри сунт ка ши копиий лор; ши ятэ, супунем ла робие пе фиий ноштри ши пе фетеле ноастре ши мулте дин фетеле ноастре ау ши фост супусе ла робие; сунтем фэрэ путере, кэч огоареле ши вииле ноастре сунт але алтора.”
6Як почув я їх нарікання і такі слова, то я розгнївався дуже.
6М-ам супэрат фоарте таре кынд ле-ам аузит плынӂериле ши кувинтеле ачестя.
7Серце моє збурилось, і я почав остро докоряти старшинам та значним і сказав їм: Ви берете з братів своїх лихву? І скликав я проти їх великі збори,
7Ам хотэрыт сэ мустру пе чей марь ши пе дрегэторь ши ле-ам зис: „Че, вой ымпрумутаць ку камэтэ фрацилор воштри?” Ши ам стрынс ын журул меу о маре мулциме
8Та й сказав їм: Ми викуповували братів своїх, Юдеїв, проданих поганам, скільки в нас було сили, а ви продаєте братів своїх, і вони продаються нам? Вони мовчали й не знаходили, що б відповісти.
8ши ле-ам зис: „Ной ам рэскумпэрат, дупэ путеря ноастрэ, пе фраций ноштри иудей вындуць нямурилор, ши вой сэ виндець пе фраций воштри? Ши ынкэ ноуэ сэ не фие вындуць?” Ей ау тэкут, неавынд че сэ рэспундэ.
9І сказав я: Не гаразд ви робите. Чи ж не в страху перед Богом нашим повинні ви ходити, щоб уйти глуму від народів, ворогів наших?
9Апой ам зис: „Че фачець вой ну есте бине. Н-ар требуи сэ умблаць ын фрика Думнезеулуй ностру, ка сэ ну фиць де окара нямурилор врэжмаше ноуэ?
10Та й я, й брати мої, й служащі при менї давали їм в позичку срібло й хлїб, але даруймо їм довг сей?
10Ши еу, ши фраций мей, ши служиторий мей ле-ам ымпрумутат арӂинт ши грыу. Сэ ле лэсэм дар датория ачаста!
11Вернїть же їм таки тепер поля їх, виноградні та маслинні садки їх, і хати їх, і лихву з грошей і хлїба, з вина й оливи, на яку ви позичали їм.
11Даци-ле ынапой астэзь огоареле, вииле, мэслиний ши каселе ши а сута парте дин арӂинтул, дин грыул, дин мустул ши дин унтделемнул пе каре л-аць черут де ла ей ка добындэ.”
12І сказали вони: Вернемо й не вимагати мемо в їх; зробимо так, як ти кажеш. І покликав я сьвященників, і звелїв їм заприсягтись, що й вони так зроблять.
12Ей ау рэспунс: „Ле вом да ынапой ши ну ле вом чере нимик, вом фаче кум ай зис.” Атунч ам кемат пе преоць, ынаинтя кэрора й-ам пус сэ журе кэ ышь вор цине кувынтул.
13І витрусив я мою одежу й сказав: Нехай Бог так витрусить кожну людину, що не додержить свого слова, з його дому й з його дорібку, і бодай йому було так витрушено й порожньо! А ввесь збір промовив: амінь. І прославили Бога; і здїйснив народ слово се.
13Ши мь-ам скутурат мантауа зикынд: „Аша сэ скутуре Думнезеу афарэ дин Каса Луй ши де авериле луй пе орьче ом каре ну-шь ва цине кувынтул ши аша сэ фие скутурат омул ачела ши лэсат ку мыниле гоале!” Тоатэ адунаря а зис: „Амин.” Ши ау лэудат пе Домнул. Ши попорул с-а цинут де кувынт.
14Іще: від того часу, як менї приказано бути їх областним начальником у землї Юдейській, від двайцятого року до трийцять другого року царя Артаксеркса, за двайцять років я й брати мої не побирали прохарчування областних начальників;
14Дин зиуа кынд м-а пус ымпэратул дрегэтор песте ей ын цара луй Иуда, де ла ал доуэзечеля ан пынэ ла ал трейзечь ши дойля ан ал ымпэратулуй Артаксерксе, тимп де дойспрезече ань, нич еу, нич фраций мей н-ам трэит дин венитуриле кувените дрегэторулуй.
15А переднїйші начальники краю, що були до мене, обтяжували народ, і брали з їх хлїб і вино, окрім сорока секлів срібла (на день); навіть і слуги їх паношились над народом. Я же не робив так через страх Божий.
15Ынаинте де мине, чей динтый дрегэторь ымповэрау попорул ши луау де ла ел пыне ши вин, афарэ де чей патрузечь де сикли де арӂинт; кяр ши служиторий лор апэсау попорул. Еу н-ам фэкут аша дин фрикэ де Думнезеу.
16При сьому я вів роботу коло сього муру; та й поля ми не закуповували, а всї слуги мої збірались туди на роботу.
16Ба май мулт, ам лукрат ла дреӂеря зидулуй ачестуя, н-ам кумпэрат ничун огор ши тоць служиторий мей ерау ла лукру.
17Юдеїв і старшин бувало по сто пятьдесять чоловіка за столом у мене, окрім тих, що приходили до нас з народів, які навкруги нас.
17Авям ла масэ о сутэ чинчзечь де оамень, иудей ши дрегэторь, афарэ де чей че веняу ла ной дин нямуриле де примпрежур.
18А було наготовляно щодня: один віл, шість добірнїх овець, і птицї готувалось у мене, а за десять день виходила сила всякого вина. А одначе начальницької харчі я не вимагав, бо важка служба тяготїла на сьому народї.
18Ми се прегэтяу ын фиекаре зи ун боу, шасе бербечь алешь ши пэсэрь ши, ла фиекаре зече зиле, се прегэтя дин белшуг тот винул каре ера де требуинцэ. Ку тоате ачестя, н-ам черут венитуриле кувените дрегэторулуй, пентру кэ лукрэриле апэсау греу асупра попорулуй ачестуя.
19Спогадай, мій Боже, на добро менї про все, що я вчинив задля сього народу!
19Аду-Ць аминте де мине спре бине, Думнезеуле, пентру тот че ам фэкут пентру попорул ачеста!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.