Наума 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Горе тобі, місто, повне крові й омани й убийства! що в тобі грабежам і конця не видко!
1Woe to the city of blood, full of lies, full of plunder, never without prey.
2Ось, у тобі чути лясканнє пуг, гуркотаннє обертаючих ся коліс, ржаннє коней, торохтїннє підскакуючого воза.
2The crack of the whip, the rumble of the wheel, galloping horse and bounding chariot!
3Летить кінниця, блискає меч, улискуються ратища; лїку нема вже побитим, і купи трупів; не видко конця трупам, все об трупи спотикається.
3Charging horseman, flashing sword, shining spear; heaps of slain, mounds of corpses, dead bodies without end— they stumble over their dead—
4Се — за безконечне блудництво нетрібцї принадній, вправній в чаруваннї, що блудництвом своїм зводить народи, чарами своїми — племена.
4because of the many harlotries of the harlot, the seductive mistress of sorcery, who betrays nations by her prostitution and clans by her witchcraft.
5От же я — на тебе, говорить Господь Саваот. Закину на лице тобі подоли плаття твого, й покажу народам наготу твою й царствам твій сором.
5“Behold, I am against you,” declares the LORD of Hosts. “I will lift your skirts over your face. I will show your nakedness to the nations and your shame to the kingdoms.
6І закидаю тебе всякою поганню, подам тебе в погорду, поставлю на посьміх.
6I will pelt you with filth and treat you with contempt; I will make a spectacle of you.
7І прийде до того, що всякий, хто тебе побачить, утече від тебе, й скаже: Збурена Ниневія! Хто пожалує тебе? де найти втїшителя тобі?
7Then all who see you will recoil from you and say, ‘Nineveh is devastated; who will grieve for her?’ Where can I find comforters for you?”
8Хиба ж ти лучша за Но-Аммон, що розложився між ріками, обведений навкруги водою, що валом йому море й море за мур служить?
8Are you better than Thebes, stationed by the Nile with water around her, whose rampart was the sea, whose wall was the water?
9Етіопія й Египет із безлїччю люда підпирають його, Копти та Либії помагають йому;
9Cush and Egypt were her boundless strength; Put and Libya were her allies.
10Та й він буде переселений, пійде в неволю; немовлята його лежати муть, порозбивані, на перехрестях усїх улиць; знатними його будуть дїлитись, кидаючи жереб, а всїх вельмож його закують в кайдани.
10Yet she became an exile; she went into captivity. Her infants were dashed to pieces at the head of every street. They cast lots for her dignitaries, and all her nobles were bound in chains.
11А так і ти впєшся (карами) й будеш шукати притулку; так і ти глядати меш сховища перед ворогом.
11You too will become drunk; you will go into hiding and seek refuge from the enemy.
12Всї замки твої похожі будуть на фиґовину з зрілими плодами; струснуть їх, і вони впадуть у рот тим, що схочуть наїстись.
12All your fortresses are fig trees with the first ripe figs; when shaken, they fall into the mouth of the eater!
13Ось, і нарід — мов жіноцтво в тебе: отвором отворяться ворота землї твоєї ворогам твоїм, і засови твої пожере огонь. —
13Look at your troops— they are like your women! The gates of your land are wide open to your enemies; fire consumes their bars.
14Черпай же воду на ввесь час облягу; скріплюй замки в себе; лїзь у грязиво й міси глину; будуй піч і випалюй цеглу.
14Draw your water for the siege; strengthen your fortresses. Work the clay and tread the mortar; repair the brick kiln!
15Та там таки й пожере тебе огонь, посїче меч, й поїсть тебе, мов та гусень, хоч би намножився гусенню, нагромадив люда, як сарани.
15There the fire will devour you; the sword will cut you down and consume you like a young locust. Make yourself many like the young locust; make yourself many like the swarming locust!
16Більш у тебе купцїв, нїж зір на небі, стало; та ся сарана розсїється-розлетиться хутко.
16You have multiplied your merchants more than the stars of the sky. The young locust strips the land and flies away.
17Князї твої, мов сарана, гетьмани — як рій мушки; як похолодне, ховаються в щілинах мурів, а зійде сонце, — вони розлетїлись, і не будеш знати, де вони гнїздились.
17Your guards are like the swarming locust, and your scribes like clouds of locusts that settle on the walls on a cold day. When the sun rises, they fly away, and no one knows where.
18Пастирі твої поснули, царю Ассирийський, а вельможі й собі куняють; люде твої скрізь по горах розбіглись, і нїкому їх поскликати.
18O king of Assyria, your shepherds slumber; your officers sleep. Your people are scattered on the mountains with no one to gather them.
19О, нема лїку на твою рану; нїхто не загоїть її. Хто про тебе перечує, заплеще в долонї; над ким бо не тяготїла лютість твоя?
19There is no healing for your injury; your wound is severe. All who hear the news of you applaud your downfall, for who has not experienced your constant cruelty?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.