3 Мойсея 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1А се закон про жертву за провину; велика се сьвятощ.
1This also is the law of the sacrifice for a trespass, it is most holy:
2На тому місцї, де заколюють жертву всепалення, треба заколювати жертву за провину; і крові з неї треба набризкати на жертівник з усїх боків.
2Therefore where the holocaust is immolated, the victim also for a trespass shall be slain: the blood thereof shall be poured round about the altar.
3І ввесь жир треба приносити від неї, курдюк і жир, що вкриває тельбухи.
3They shall offer thereof the rump and the fat that covereth the entrails:
4І обидві нирки, й жир, що на них, що на боках, і сальник, що на печінцї: з нирками треба віддїляти його.
4The two little kidneys, and the fat which is by the flanks, and the caul of the liver with the little kidneys.
5І воскурить їх сьвященник на жертівнику як огняну жертву Господеві: се жертва за провину.
5And the priest shall burn them upon the altar: it is the burnt sacrifice of the Lord for a trespass.
6Увесь музький пол у сьвященників їсти ме її; на сьвятому місцї треба їсти її: се велика сьвятощ.
6Every male of the priestly race, shall eat this flesh in a holy place, because it is most holy.
7Як про жертву за гріх, так і про жертву за провину закон один. Котрий сьвященник покутує нею гріх, тому вона буде.
7As the sacrifice for sin is offered, so is also that for a trespass: the same shall be the law of both these sacrifices: it shall belong to the priest that offereth it.
8І котрий сьвященник приносити ме чию жертву всепалення, кожа з усепалення, що принесе він, буде йому, сьвященникові.
8The priest that offereth the victim of holocaust, shall have the skin thereof.
9І всякий хлїбний дар, що спечено в печі, й усе зготовлене в горшку і пряжене на сковородї: сьвященникові, що його приносить, йому воно буде.
9And every sacrifice of flour that is baked in the oven, and whatsoever is dressed on the gridiron, or in the fryingpan, shall be the priest’s that offereth it:
10І всякий хлїбний дар, змішаний з олїєю або сухий, про всї сини Аронові буде, як про одного так і про другого.
10Whether they be tempered with oil, or dry, all the sons of Aaron shall have one as much as another.
11А се закон про жертву мирну, що приносять Господеві:
11This is the law of the sacrifice of peace offerings that is offered to the Lord.
12Коли як подяку приносить її хто, так треба принести з жертвою подячною коржі прісні, замішані на олїї, та ладки прісні, помащені олїєю, і муку пшеничну, замішану на олїї: балабушки политі олїєю.
12If the oblation be for thanksgiving, they shall offer leaves without leaven tempered with oil, and unleavened wafers anointed with oil, and fine flour fried, and cakes tempered and mingled with oil:
13Опріч коржів з квашеного хлїба приносити мусить свій дар, вкупі з своєю жертвою подячною мирною.
13Moreover leaves of leavened bread with the sacrifice of thanks, which is offered for peace offerings:
14І приносити мусить він одно з усього того дару як жертвоприношеннє Господеві; се буде сьвященникові, що бризкає кров мирної жертви, йому воно буде.
14Of which one shall be offered to the Lord for firstfruits, and shall be the priest’s that shall pour out the blood of the victim.
15І мясиво з жертви подячної, мирної, його треба їсти в день приносин; не зоставить нїчого до ранку з його.
15And the flesh of it shall be eaten the same day, neither shall any of it remain until the morning.
16А коли приніс його буде обітниця чи добровільна жертва, так того ж дня треба їсти його, а останок треба завтрішнього дня поїсти;
16If any man by vow, or of his own accord offer a sacrifice, it shall in like manner be eaten the same day: and if any of it remain until the morrow, it is lawful to eat it:
17Що ж останеться з мясива жертви на третїй день, треба спалити на огнї.
17But whatsoever shall be found on the third day shall be consumed with fire.
18А коли їсти муть мясиво з жертви мирної на третїй день, не прийметься вона і нї за що поставиться тому, хто принїс її: гидота буде; і душа, що їла її, візьме на себе гріх.
18If any man eat of the flesh of the victim of peace offerings on the third day, the oblation shall be of no effect, neither shall it profit the offerer: yea rather whatsoever soul shall defile itself with such meat, shall be guilty of transgression.
19Мясива ж того, до котрого доторкнеться що нечистого, не треба їсти, на огнї нехай згорить воно. Що ж до чистого мясива, то кожен чистий може їсти його.
19The flesh that hath touched any unclean thing, shall not be eaten, but shall be burnt with fire: he that is clean shall eat of it.
20А душа, що зʼїла мясива від жертви мирної, що буде Господеві, і бувши сама нечистою, викорениться душа та зміж людей своїх.
20If any one that is defiled shall eat of the flesh of the sacrifice of peace offerings, which is offered to the Lord, he shall be cut off from his people.
21І коли душа доторкнеться до чого нечистого, до нечистоти людської, чи до нечистої скотини, чи до нечистої огиди, та й попоїсть мясива з жертви мирної, ся душа викорениться зміж людей своїх.
21And he that hath touched the uncleanness of man, or of beast, or of any thing that can defile, and shall eat of such kind of flesh, shall be cut off from his people.
22І рече Господь Мойсейові:
22And the Lord spoke to Moses, saying:
23Промов до синів Ізрайлевих і скажи: Нїякого туку товарини, чи з овечок і кіз, не їсти мете.
23Say to the children of Israel: The fat of a sheep, and of an ox, and of a goat you shall not eat.
24Тук із стерва і тук з того, що зьвір роздере, можна вам брати на потріб в усякій роботї, а їсти зовсїм вам не можна.
24The fat of a carcass that hath died of itself, and of a beast that was caught by another beast, you shall have for divers uses.
25Всяка бо душа, що їсть тук із скотини, котру приносять в огняну жертву Господеві, викорениться зміж людей своїх.
25If any man eat the fat that should be offered for the burnt sacrifice of the Lord, he shall perish out of his people.
26І нїякої крові не їсти мете по всїх осадах ваших, чи з птаства чи із скотини.
26Moreover you shall not eat the blood of any creature whatsoever, whether of birds or beasts.
27Всяка душа, що попоїсть якої крові, тая душа викорениться зміж людей своїх.
27Every one that eateth blood, shall perish from among the people.
28І рече Господь Мойсейові:
28And the Lord spoke to Moses, saying:
29Промов до синів Ізрайлевих і скажи: Хто приносить жертву мирну свою, мусить подати Господеві свій дар від жертви мирної своєї.
29Speak to the children of Israel, saying: He that offereth a victim of peace offerings to the Lord, let him offer therewith a sacrifice also, that is, the libations thereof.
30Рука його подасть огняну жертву Господеві; тук з погруддєм мусить подати: погруддє, щоб принести його як жертву гойдану перед Господом.
30He shall hold in his hands the fat of the victim, and the breast: and when he hath offered and consecrated both to the Lord, he shall deliver them to the priest,
31І воскурить сьвященник тук на жертівнику, а погруддє буде Аронові й синам його.
31Who shall burn the fat upon the altar, but the breast shall be Aaron’s and his sons’.
32А лопатку праву вашої жертви мирної оддавати мете як дар гойданий сьвященникові.
32The right shoulder also of the victims of peace offerings shall fall to the priest for firstfruits.
33Которий зміж синів Аронових приносить кров із мирної жертви і тук, тому буде лопатка права як пай.
33He among the sons of Aaron, that offereth the blood, and the fat, he shall have the right shoulder also for his portion.
34Погруддє бо гойданої жертви і лопатку жертвоприношення взяв я у синів Ізрайлевих від мирних жертов їх, та й оддав їх Аронові сьвященникові і синам його як вічну пайку їх від синів Ізрайлевих.
34For the breast that is elevated and the shoulder that is separated I have taken of the children of Israel, from off their victims of peace offerings, and have given them to Aaron the priest, and to his sons, by a law for ever, from all the people of Israel.
35Се пай мировання Аронові і пай мировання синам його від огняних жертов Господнїх, призначений їм з того дня, як допущено їх сьвященниками до служби Господеві,
35This is the anointing of Aaron and his sons, in the ceremonies of the Lord, in the day when Moses offered them, that they might do the office of priesthood,
36Котрого заповідав Господь синам Ізрайлевим давати їм того дня, як помазано їх: Установа віковічня в роди ваші.
36And the things that the Lord commanded to be given them by the children of Israel, by a perpetual observance in their generations.
37Се закон про жертву огняну, хлїбну і про жертву за гріх і про жертву за провину, і про жертву благальну і жертву мирну,
37This is the law of holocaust, and of the sacrifice for sin, and for trespass, and for consecration, and the victims of peace offerings:
38Що заповідав Господь Мойсейові на Синай горі того дня, як велїв синам Ізрайлевим приносити дари Господеві, в степу Синай.
38Which the Lord appointed to Moses in mount Sinai, when he commanded the children of Israel, that they should offer their oblations to the Lord in the desert of Sinai.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.