Ісаїї 38
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Того часу занедужав Езекія на смерть. І прийшов до його пророк Ісаїя Амосенко й рече до його: Так говорить Господь: Упорядкуй дом твій, бо вмреш, не одужаєш.
1In those days was Hezekiah sick unto death. And Isaiah the prophet the son of Amoz came unto him, and said unto him, Thus saith the LORD , Set thine house in order: for thou shalt die, and not live.
2І повернувся Езекія лицем до стїни, й молився Господеві сими словами:
2Then Hezekiah turned his face toward the wall, and prayed unto the LORD ,
3Ой Господи! спогадай же, що я щиро й неподїленим серцем ходив перед лицем твоїм і чинив те, що тобі до вподоби. Та й заплакав Езекія в голос.
3And said, Remember now, O LORD , I beseech thee, how I have walked before thee in truth and with a perfect heart, and have done that which is good in thy sight. And Hezekiah wept sore.
4І прийшло слово Господнє до Ісаїї таке:
4¶ Then came the word of the LORD to Isaiah, saying,
5Ійди й промов до Езекії: Так говорить Господь, Бог предка твого Давида: Почув я молитву твою, побачив сльози твої і ось я придам тобі віку ще пятнайцять років;
5Go, and say to Hezekiah, Thus saith the LORD , the God of David thy father, I have heard thy prayer, I have seen thy tears: behold, I will add unto thy days fifteen years.
6Ще ж визволю тебе й сей город із потали в царя Ассирийського, й берегти му сей город від нападу.
6And I will deliver thee and this city out of the hand of the king of Assyria: and I will defend this city.
7І ось що буде тобі знаком од Господа, що справдить Господь слово, яке виповів:
7And this shall be a sign unto thee from the LORD , that the LORD will do this thing that he hath spoken;
8От я заверну на десять ступнїв назад тїнь сонячну, що пройшла вже на сонцевказові Ахазовому. І вернулося сонце на десять ступнїв, що пройшло по сонцевказу.
8Behold, I will bring again the shadow of the degrees, which is gone down in the sun dial of Ahaz, ten degrees backward. So the sun returned ten degrees, by which degrees it was gone down.
9Молитва Езекіїна, царя Юдейського, як він нездужав, та й знов одужав од своєї недуги:
9¶ The writing of Hezekiah king of Judah, when he had been sick, and was recovered of his sickness:
10Я сказав був собі: в серединї лїт моїх маю оце відійти до воріт преисподньої; однято менї останок віку мого.
10I said in the cutting off of my days, I shall go to the gates of the grave: I am deprived of the residue of my years.
11І говорив я: Не побачу вже Господа Бога (в дому його) між людьми живими; не побачу й людини зміж тих, що живуть на сїм сьвітї;
11I said, I shall not see the LORD , even the LORD , in the land of the living: I shall behold man no more with the inhabitants of the world.
12Домівка моя розбираєсь із місця та й забіраєсь од мене, як будка пастуша; перетяте, мов (нитка) у ткача, життє моє. Так, він відотне мене од основи; день і ніч ждав я, що ти пошлеш уже конець життю мойму.
12Mine age is departed, and is removed from me as a shepherd’s tent: I have cut off like a weaver my life: he will cut me off with pining sickness: from day even to night wilt thou make an end of me.
13Я ждав до ранку; він бо, як лев, покрушив костї мої; день і ніч думав я, що тут-тут нашлеш конець менї.
13I reckoned till morning, that , as a lion, so will he break all my bones: from day even to night wilt thou make an end of me.
14Наче журавель, як пискля у ластівки, пищав я, тужив як голуб, сумно глядїли в небо очі мої: Господи, я придавлений, рятуй мене!
14Like a crane or a swallow, so did I chatter: I did mourn as a dove: mine eyes fail with looking upward: O LORD , I am oppressed; undertake for me.
15Що ж казати менї, коли він так сказав і вчинив? Тихо буду переходити (в гадках) кожний рік жизнї моєї, споминати горе серця мого.
15What shall I say? he hath both spoken unto me, and himself hath done it: I shall go softly all my years in the bitterness of my soul.
16Господи! так усї жиють, — сим кріпиться й жиє дух мій; та ти оздоровиш мене, — подаруєш життє менї.
16O Lord, by these things men live, and in all these things is the life of my spirit: so wilt thou recover me, and make me to live.
17Та ось — гіркість моя вийшла менї на добро; ти бо вирвав душу мою від ями погибельної, кинув позад себе гріхи мої.
17Behold, for peace I had great bitterness: but thou hast in love to my soul delivered it from the pit of corruption: for thou hast cast all my sins behind thy back.
18Бо не безодня славить тебе, не смерть вихваляє тебе, не ті, що лягли в могилї, вповають на твою правду.
18For the grave cannot praise thee, death can not celebrate thee: they that go down into the pit cannot hope for thy truth.
19Живий, — тілько живий прославляє тебе, як я оце тепер; за те ж буде отець переказувати дїтям вірність твою.
19The living, the living, he shall praise thee, as I do this day: the father to the children shall make known thy truth.
20Господь — моя поміч; тим то ми будемо по всї днї життя нашого при голосї струн висьпівувати піснї в домі Господньому.
20The LORD was ready to save me: therefore we will sing my songs to the stringed instruments all the days of our life in the house of the LORD .
21І звелїв Ісаїя принести смокви та обложити болячку, а він одужає.
21For Isaiah had said, Let them take a lump of figs, and lay it for a plaister upon the boil, and he shall recover.
22І питав Езекія: Який знак, що я ходити му в дом Господнїй?
22Hezekiah also had said, What is the sign that I shall go up to the house of the LORD ?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.