Ездри 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Але пророк Аггей та пророк Захарія, внук Адди, говорили Юдеям, що були в Юдеї та в Ерусалимі, пророцькі речі іменем Бога Ізрайлевого.
1Пророчий Хагай, пророкул, ши Захария, фиул луй Идо, ау пророчит иудеилор каре ерау ын Иуда ши ла Иерусалим ын Нумеле Думнезеулуй луй Исраел.
2Тодї встали Зоробабель, син Салатиїлів, та Ісус, син Йоседеків, і почали будувати дім Божий в Ерусалимі, а з ними пророки Божі, що їх піддержували.
2Атунч, Зоробабел, фиул луй Шеалтиел, ши Иосуа, фиул луй Иоцадак, с-ау скулат ши ау ынчепут зидиря Касей луй Думнезеу ла Иерусалим. Ши ымпреунэ ку ей ерау ши пророчий луй Думнезеу каре-й ажутау.
3В той час прийшли до їх Татнай, князь зарічний, і Шетар-Бознай, і їх товариші, й сказали їм: Хто дав вам дозвіл будувати дім сей і доробляти цї мури?
3Ын ачеяшь време, Татнай, дрегэторул де динкоаче де рыу, Шетар-Бознай ши товарэший лор де службэ ау венит ла ей ши ле-ау ворбит аша: „Чине в-а дат ынвоире сэ зидиць каса ачаста ши сэ ридикаць зидуриле ачестя?”
4Тодї ми сказали їм імення тих людей, що дали почин до сього будування.
4Ей ле-ау май зис: „Каре сунт нумеле оаменилор каре зидеск клэдиря ачаста?”
5Але й око Бога їх було над тими, що старшували над Юдеями, й вони не боронили їм, доки не відослали справи до Дарія, й доки не прийшов присуд в сьому дїлї.
5Дар окюл луй Думнезеу вегя асупра бэтрынилор иудеилор. Ши ау лэсат сэ мяргэ ынаинте лукрэриле пынэ ла тримитеря уней ынштиинцэрь кэтре Дариус ши пынэ ла примиря уней скрисорь де ла ел ын ачастэ привинцэ.
6Оце зміст письма, що його послав Татнай, зарічний начальник областї, та Шетар-Бознай з своїми товаришами — Афарсахеями, що за рікою (Евфратом), до царя Дарія.
6Ятэ купринсул скрисорий тримисе ымпэратулуй Дариус де Татнай, дрегэторул де динкоаче де рыу, де Шетар-Бознай ши товарэший лор дин Афарсак, каре локуяу динкоаче де рыу.
7В листї, що вони послали до його, ось що було написано: Дарієві цареві — всякий мир!
7Й-ау тримис о скрисоаре ку урмэторул купринс: „Кэтре ымпэратул Дариус, сэнэтате!
8Нехай буде відомо цареві, що ми ходили в Юдейську країну, до дому Бога великого; і будують його з великого каменя, й деревню вкладають в стїни, і робота ся робиться швидко, й з поспіхом йде в їх руках.
8Сэ штие ымпэратул кэ не-ам дус ын цинутуриле луй Иуда, ла Каса Думнезеулуй челуй маре. Еа се зидеште дин петре чоплите ши ын перець се пуне лемн; лукрул мерӂе репеде ши избутеште ын мыниле лор.
9Тодї ми спитали в тіх старшин і сказали їм так: Хто дав вам дозвіл будувати дїм сей й дороблювати сї мури?
9Ам ынтребат пе бэтрынь ши ле-ам ворбит аша: ‘Чине в-а дат ынвоире сэ зидиць каса ачаста ши сэ ридикаць зидуриле ачестя?’
10А окрім того ми спитали в їх про їх імення, щоб дати знати тобі й написати імення тих людей, котрі в їх передують.
10Ле-ам черут ши нумеле лор, ка сэ ци ле фачем куноскуте, ши ам пус ын скрис нумеле оаменилор каре сунт ын фрунтя лор.
11А вони відповіли нам такими словами: Ми слуги Бога неба й землї, а будуємо дім, що був збудований багато років переднїйше, — і великий царь в Ізраїлї будував його й скінчив його.
11Ятэ рэспунсул пе каре ни л-ау дат: ‘Ной сунтем служиторий Думнезеулуй черурилор ши ал пэмынтулуй ши зидим дин ноу каса каре фусесе зидитэ акум мулць ань. Ун маре ымпэрат ал луй Исраел о зидисе ши о испрэвисе.
12Та як наші батьки розгнївали Бога небесного, віддав він їх в руку Навуходонозора, царя Вавилонського, Халдейця; а він зруйнував сей дім, і виселив народ у Вавилон.
12Дар, дупэ че пэринций ноштри ау мыният пе Думнезеул черурилор, Ел й-а дат ын мыниле луй Небукаднецар, ымпэратул Бабилонулуй, халдеянул каре а нимичит каса ачаста ши а луат пе попор роб ла Бабилон.
13Але першого року Кирового, царя Вавилонського, дав царь Кир дозвіл збудувати сей дім Божий;
13Тотушь, ын чел динтый ан ал луй Чирус, ымпэратул Бабилонулуй, ымпэратул Чирус а дат порункэ сэ се зидяскэ дин ноу ачастэ касэ а луй Думнезеу.
14Та й посуд дому Божого, золотий і срібний, що винїс Навуходонозор із храму Ерусалимського та віднїс у храм Вавилонський, — винїс царь Кир із храму Вавилонського, й віддав його Шешбазарові, що його настановив начальником областї,
14Ши кяр ымпэратул Чирус а скос дин темплул дин Бабилон унелтеле де аур ши де арӂинт але Касей луй Думнезеу, пе каре ле луасе Небукаднецар дин Темплул де ла Иерусалим ши ле дусесе ын темплул дин Бабилон, ле-а дат ын мына аша-зисулуй Шешбацар, пе каре л-а пус дрегэтор,
15І сказав йому: Візьми сей посуд, пійди та віднеси його в храм Ерусалимський, і нехай будують дім Божий на свойму місцї.
15ши й-а зис: «Я унелтеле ачестя, ду-те де ле пуне ын Темплул дин Иерусалим ши сэ се зидяскэ дин ноу Каса луй Думнезеу пе локул унде ера.»
16Тодї той Шешбазар прийшов, заложив дом Божий в Ерусалимі; і від того часу й досї будують його, та ще не скінчили.
16Ачест Шешбацар а венит дар ши а пус темелииле Касей луй Думнезеу ла Иерусалим. Де атунч пынэ акум се зидеште еа, ши ну с-а испрэвит.’
17І так, коли царева воля, нехай пошукають в домі царських книгозборів, там у Вавилонї, чи справдї царь Кир дав дозвіл будувати сей дім Божий в Ерусалимі, а царську волю про се нехай пришлють до нас.
17Акум, дакэ ымпэратул гэсеште ку кале, сэ се факэ черчетэрь ын каса вистиериилор ымпэратулуй ла Бабилон, ка сэ вадэ дакэ с-а дат дин партя ымпэратулуй Чирус о порункэ пентру зидиря Касей ачестея а луй Думнезеу ла Иерусалим. Апой, сэ не тримитэ ымпэратул воинца луй асупра ачестуй лукру.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.