Ездри 4
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І почули вороги Юдині та Беняминові, що повернувші з полону будують храм Господеві, Богові Ізрайлевому;
1Врэжмаший луй Иуда ши Бениамин ау аузит кэ фиий робией зидеск ун темплу Домнулуй Думнезеулуй луй Исраел.
2І прийшли до Зоробабеля і до голов над поколїннями та й сказали їм: Будемо й ми будувати з вами, бо, як ви, так і ми звертаємось до Бога вашого й приносимо йому жертви від часів Асардана, царя Сирийського, що перевів нас сюди.
2Ау венит ла Зоробабел ши ла капий де фамилий ши ле-ау зис: „Сэ зидим ши ной ку вой, кэч ши ной кемэм ка ши вой пе Думнезеул востру ши-Й адучем жертфе дин время луй Есар-Хадон, ымпэратул Асирией, каре не-а адус аич.”
3І відказав їм Зоробабель та Ісус і инчі голови поколїнь Ізраїлських: Не будувати вам вкупі з нами дому Богові нашому; ми самі будувати мемо дом Господеві, Богові Ізрайлевому, як звелїв нам царь Кир, царь Перський.
3Дар Зоробабел, Иосуа ши чейлалць капь ай фамилиилор луй Исраел ле-ау рэспунс: „Ну се кувине сэ зидиць ымпреунэ ку ной Каса Думнезеулуй ностру, чи ной сингурь о вом зиди Домнулуй Думнезеулуй луй Исраел, кум не-а порунчит ымпэратул Чирус, ымпэратул першилор.”
4І почав народ того краю здержувати руки народу Юдейського та перепиняти його в будуваннї;
4Атунч, оамений цэрий ау ынмуят инима попорулуй луй Иуда, л-ау ынфрикошат, ка сэ-л ымпедиче сэ зидяскэ,
5І підкуповували проти їх порадників, щоб у нїщо обернути задумане ними дїло — через увесь час життя Кира, царя Перського, аж до царювання Дарія, Перського царя.
5ши ау митуит ку прец де арӂинт пе сфетничь, ка сэ-й зэдэрничяскэ лукраря. Аша а фост тот тимпул веций луй Чирус, ымпэратул першилор, пынэ ла домния луй Дариус, ымпэратул першилор.
6А за царювання Агасвера, на початку його царювання, написали обвину на осадників Юдеї та Ерусалиму.
6Суб домния луй Асуерус, ла ынчепутул домнией луй, ау скрис о пырэ ымпотрива локуиторилор дин Иуда ши дин Иерусалим.
7За часів Артаксеркса писали Бишлам, Митридат, Табим й инчі їх товариші до Артаксеркса, царя Перського. А листи були писані Сирийськими буквами й Сирийською мовою.
7Ши, пе время луй Артаксерксе, Бишлам, Митредат, Табеел ши чейлалць товарэшь де службэ ай лор, ау скрис луй Артаксерксе, ымпэратул першилор. Скрисоаря а фост скрисэ ку слове арамаиче ши тэлмэчитэ ын лимба арамаикэ.
8Рехум, радник, та Шимшай, писар, писали один лист проти Ерусалиму до царя Артаксеркса такий:
8Дрегэторул Рехум ши логофэтул Шимшай ау скрис ымпэратулуй Артаксерксе скрисоаря урмэтоаре ла Иерусалим.
9Радник Рехум і писар Шимшай, та инчі їх товариші, — Динеї та Афарсатхеї, Тарпелеї, Апарси, Арехяни, Вавилонцї, Сусанцї, Даги, Еламитцї,
9Дрегэторул Рехум, логофэтул Шимшай ши чейлалць товарэшь де службэ ай лор, чей дин Дин, дин Арфарсатак, дин Тарпел, дин Афарас, дин Ерек, дин Бабилон, дин Суса, дин Деха, дин Елам
10Та инчі народи, що їх попереселяв Аснафар (Сеннахирим), великий та славний, і осадив в Самарийських містах і по инчих містах за рікою, й инче таке.
10ши челелалте попоаре пе каре ле-а мутат мареле ши веститул Оснапар ши ле-а ашезат ын четатя Самарией ши ын челелалте локурь де динкоаче де рыу ши аша май департе.
11А оце випис з листу, що послали до його: Цареві Артаксерксові — слуги твої, люде, що живуть за рікою, бажають здоровля;
11Ятэ купринсул скрисорий пе каре ау тримис-о ымпэратулуй Артаксерксе: „Робий тэй, оамений де динкоаче де рыу, ши аша май департе.
12Нехай буде відомо цареві, що Юдеї, котрі вийшли від тебе, прийшли до нас в Ерусалим, будують се непокірливе та недобре місто, й мури виводять і підвалини їх вже полагодили.
12Сэ штие ымпэратул кэ иудеий плекаць де ла тине ши вениць принтре ной ла Иерусалим зидеск дин ноу четатя ачея рэзврэтитэ ши ря, ый ридикэ зидуриле ши-й дрег темелииле.
13Нехай же буде відомо цареві, що, як се місто буде збудоване й мури будуть поновлені, то вони не будуть давати нї податків, нї чиншу, нї граничної оплати, і нанесуть царському скарбові шкоду.
13Сэ штие дар ымпэратул кэ, дакэ се ва зиди четатя ачаста ши и се вор ридика зидуриле, ну вор май плэти нич бир, нич даре, нич дрепт де тречере, ши вистиерия ымпэрэтяскэ ва суфери дин причина ачаста.
14Коли ж ми їмо сіль від царського двору, й не можемо дивитись на шкоду цареві, то й посилаємо доносини до царя.
14Ши, фииндкэ ной мынкэм саря курций домнешть ши ну не шаде бине сэ ведем пе ымпэрат пэгубит, тримитем ымпэратулуй ачесте штирь.
15Нехай пошукають в лїтописній книзї батьків твоїх, а знайдеш в тій лїтописї, й довідаєшся, що се місто — місто бурливе й шкідливе для царів та країв, і що воно одпадало з давнїх-давен, за що се місто й спустошено.
15Сэ се факэ черчетэрь ын Картя Кроничилор пэринцилор тэй ши вей гэси ши вей ведя ын Картя Кроничилор кэ четатя ачаста есте о четате рэзврэтитэ, вэтэмэтоаре ымпэрацилор ши цинутурилор ши кэ с-а дедат ла рэскоалэ ынкэ дин времурь стрэбуне. Де ачея а фост нимичитэ четатя ачаста.
16Через се ми сповіщаємо цареві, що коли се місто буде добудоване й мури його докінчені, то після того не буде в тебе держави за рікою.
16Фачем куноскут ымпэратулуй кэ, дакэ ва фи зидитэ дин ноу четатя ачаста ши дакэ и се вор ридика зидуриле, прин кяр фаптул ачеста ну вей май авя стэпынире динкоаче де рыу.”
17Царь послав відповідь радникові Рехумові й писареві Шимшаєві, й инчим їх товаришам, що жили в Самариї та по инших містах на заріччі: „Мир‟ й таке инче.
17Ятэ рэспунсул тримис де ымпэрат дрегэторулуй Рехум, логофэтулуй Шимшай ши челорлалць товарэшь ай луй де службэ, каре локуяу ла Самария ши ын алте локурь де чялалтэ парте а рыулуй. „Сэнэтате ши аша май департе.
18Листи, що ви прислали до мене, виразно прочитано передо мною;
18Скрисоаря пе каре не-аць тримис-о а фост чититэ ынтокмай ынаинтя мя.
19А від мене дано приказ, — і шукали, й знайшли, що се місто з давнїх-давен піднімалось на царів, і бували в йому ворохобнечі та повстання,
19Ам дат порункэ сэ се факэ черчетэрь ши с-а гэсит кэ, дин времурь векь, четатя ачаста с-а рэскулат ымпотрива ымпэрацилор ши с-а дедат ла рэскоалэ ши ла рэзврэтире.
20І що в Ерусалимі були царі могучі й володїючі над усїм заріччєм, і давано їм податки, чинш й гряничну оплату.
20Ау фост ла Иерусалим ымпэраць путерничь, стэпынь песте тоатэ цара де динколо де рыу ши кэрора ли се плэтя бир, даре ши дрепт де тречере пе друм.
21Тим то дайте приказ, щоб сї люде перестали робити, та щоб се місто не будувалось, доки від мене буде даний приказ.
21Ка урмаре, порунчиць сэ ынчетезе лукрэриле оаменилор ачелора ши сэ ну се май зидяскэ четатя ачаста пынэ че ну вор авя о ынвоире дин партя мя.
22І будьте обережні, щоб не зробити в сьому якого недогляду. Навіщо попускати, щоб збільшувалось зло на шкоду царям?
22Ведець сэ ну вэ абатець де ла порунка ачаста, ка сэ ну кряскэ рэул ачела спре пагуба ымпэрацилор.”
23Як тільки сей лист від царя Артаксеркса прочитали перед Рехумом та писарем Шимшаєм й їх товаришами, пійшли вони, не гаючись, в Ерусалим до Юдеїв, і спинили сильною узброєною рукою їх роботу.
23Ындатэ че с-а читит купринсул скрисорий ымпэратулуй Артаксерксе ынаинтя луй Рехум, ынаинтя логофэтулуй Шимшай ши ынаинтя товарэшилор лор де службэ, с-ау дус ын грабэ ла Иерусалим, ла иудей, ши й-ау оприт ку силэ ши ку путере де ла лукрэриле лор.
24Тодї спинилась робота при домі Божому, що в Ерусалимі, і сей спин тягся до другого року царювання Дарія, царя Перського.
24Атунч с-а оприт лукраря Касей луй Думнезеу ла Иерусалим ши а фост опритэ пынэ ын анул ал дойля ал домнией луй Дариус, ымпэратул першилор.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.