Езекиїла 34
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1І надійшло до мене слово Господнє:
1A palavra do SENHOR veio a mim, dizendo:
2Сину чоловічий! пророкуй про пастирів Ізрайлевих, віщуй і промов до них: Так говорить Господь Бог: Горе пастирям Ізрайлевим, що пасуть самих себе! Чи не вівцї ж бо пастирям пасти?
2“Filho do homem, profetize contra os pastores de Israel. Profetize e diga-lhes, aos próprios pastores: ‘Assim diz o Senhor DEUS: “Ai dos pastores de Israel que apascentam a si mesmos! Os pastores não deveriam apascentar as ovelhas?
3Ви їли молоко й зʼодягались у вовну та заколювали вівцї годовані, стада же не пасли.
3Vocês comem a gordura. Vocês se vestem com a lã. Vocês matam os animais gordos, mas não apascentam as ovelhas.
4Слабих у стадї ви не покріплювали, й недужних не вигоювали; поранену не перевязували й розпуджених не привертали та й загублених не шукали, а правили ними жорстоко й насильно.
4Vocês não fortaleceram as fracas. Vocês não curaram as doentes. Vocês não enfaixaram as feridas. Vocês não trouxeram de volta as desgarradas. Vocês não buscaram as perdidas, mas dominaram sobre elas com força e com rigor.
5І розсипались мої вівцї без пастуха й ставались жиром усьому польовому зьвіррю та й розбігались.
5Elas foram espalhadas, porque não havia pastor. Elas se tornaram comida para todos os animais do campo, e foram espalhadas.
6По всїх горах і по всїх високих узгіррях блукають мої вівцї; розсипалась отара моя по всїх країнах, а нїхто не розвідуєсь про них, нїхто не шукає їх.
6Minhas ovelhas vagaram por todos os montes e por todas as colinas altas. Sim, minhas ovelhas foram espalhadas por toda a superfície da terra. Não houve quem as procurasse ou buscasse.”
7Тим же то, вислухайте, ви, пастухи, слово Господнє:
7“‘Portanto, vocês, pastores, ouçam a palavra do SENHOR:
8Так певно, як я живу, говорить Господь Бог, за те, що вівцї мої полишені були на здобичу, й отара моя допалась без пастирів на пожир усякому дикому зьвіррю, а мої пастирі не відшуковали овець моїх — пастухи бо пасли самих себе, а овець моїх не пасли, —
8“Tão certo como eu vivo”, diz o Senhor DEUS, “certamente porque minhas ovelhas se tornaram presa, e minhas ovelhas se tornaram comida para todos os animais do campo, por não haver pastor, e meus pastores não procuraram as minhas ovelhas, mas os pastores apascentaram a si mesmos, e não apascentaram as minhas ovelhas,
9За те, ви, пастирі, слухайте слово Господнє!
9portanto, vocês, pastores, ouçam a palavra do SENHOR!”
10Так говорить Господь Бог: Ось, я встану на пастирів, і вимагати му вівцї мої з їх рук, і не дам їм уже пасти овець, та й не будуть уже більше пастирі самих себе пасти; я повириваю в них із рота вівцї мої, щоб не були вже їм їдою.
10Assim diz o Senhor DEUS: “Eis que eu sou contra os pastores. Exigirei as minhas ovelhas das suas mãos, e farei com que deixem de apascentar as ovelhas. Os pastores não apascentarão mais a si mesmos. Livrarei as minhas ovelhas da boca deles, para que não sirvam mais de comida para eles.”
11Так бо говорить Господь Бог: Самий я відшукаю собі вівцї мої та й буду їх дозирати.
11“‘Pois assim diz o Senhor DEUS: “Eis que eu mesmo, sim, eu, procurarei as minhas ovelhas e as buscarei.
12Як вівчарь провіряє свою отару, коли вона була розбіглась, так і я провіряю вівцї мої, й приверну їх назад з усїх тих місць, куди вони хмарного дня під темряву були порозбігались.
12Como um pastor busca o seu rebanho no dia em que está no meio das suas ovelhas espalhadas, assim eu buscarei as minhas ovelhas. Eu as livrarei de todos os lugares por onde foram espalhadas no dia de nuvens e de escuridão.
13І повиводжу їх ізпроміж народів і позбіраю з країн, та й приведу в їх землю, й пасти му їх по горах Ізрайлевих, поблизу потоків і по всїх осаджених місцях сієї землї.
13Eu as tirarei do meio dos povos, e as congregarei dos países, e as trarei para a sua própria terra. Eu as apascentarei nos montes de Israel, junto aos riachos, e em todos os lugares habitados do país.
14По гарних пасовищах пасти му їх, а будуть пастівники їх на високих горах Ізраїлських; там вони будуть відпочивати на гарному пастівнику, і пастись на травньому пасовищі — на горах Ізраїлських.
14Eu as apascentarei com boas pastagens, e o seu aprisco estará nos altos montes de Israel. Ali elas se deitarão em um bom aprisco. Elas se alimentarão de ricas pastagens nos montes de Israel.
15Сам я пасти му вівцї мої, і сам указувати їм місце опочивку, говорить Господь Бог.
15Eu mesmo serei o pastor das minhas ovelhas, e eu as farei repousar”, diz o Senhor DEUS.
16Котре заблудило, я відшукаю, котре відлучилось, заверну; поранене перевяжу, недужне покріплю, а надто жирне й буйне витрачу; буду їх пасти по правдї.
16“Buscarei a que estava perdida, e trarei de volta a que estava desgarrada, e enfaixarei a que estava ferida, e fortalecerei a que estava doente; mas destruirei a gorda e a forte. Eu as apascentarei com justiça.”’
17Вас же, мої вівцї, так говорить Господь Бог, буду судити між вівцею а вівцею, між бараном а козлом.
17“Quanto a vocês, ó meu rebanho, assim diz o Senhor DEUS: ‘Eis que eu julgo entre ovelha e ovelha, entre carneiros e bodes.
18Чи то ж не доволї з вас (ви багатї), пастись на доброму пасовищі, що ви ще й те, що зістанеться неспасене, витоптуєте ногами, самі пєте чисту воду, а остальню каламутите ногами вашими,
18Parece pouca coisa para vocês terem se alimentado da boa pastagem, e ainda terem que pisotear com os pés o resto da sua pastagem? E terem bebido das águas limpas, e ainda terem que sujar o resto com os pés?
19Так що вівцї мої мусять пастись на витолоченому пасовищі, й пити воду, що ви скаламутили ногами вашими?
19Quanto às minhas ovelhas, elas comem o que vocês pisotearam com os pés, e bebem o que vocês sujaram com os pés.’
20Тим же то ось як говорить Господь Бог до вас: Ось, я самий буду розсуджувати між ситою а захарчованою вівцею.
20“Portanto, assim lhes diz o Senhor DEUS: ‘Eis que eu, sim, eu, julgarei entre a ovelha gorda e a ovelha magra.
21Позаяк ви все слабе тручаєте то боком то плечем і колете рогами, аж покіль геть повідганяєте,
21Porque vocês empurram com o flanco e com o ombro, e dão marradas com os chifres em todas as fracas, até as espalharem para fora,
22То я допоможу овечатам моїм, і не будуть вони вже чужою користю; я розсуджу між вівцею а вівцею.
22portanto, eu salvarei o meu rebanho, e elas não serão mais presa. Eu julgarei entre ovelha e ovelha.
23І поставлю над вами єдиного пастиря, що пасти ме їх, — слугу мого з роду Давидового; він буде їх пасти, він буде пастирем над ними.
23Levantarei sobre elas um único pastor, e ele as apascentará: o meu servo Davi. Ele as apascentará, e ele será o seu pastor.
24І буду я, Господь, їх Богом, слуга ж мій Давид буде князем серед них. Я, Господь, сказав се.
24Eu, o SENHOR, serei o seu Deus, e o meu servo Davi será príncipe no meio delas. Eu, o SENHOR, falei.
25І вчиню з ними завіт мира та й повиганяю з землї хиже зьвіррє, й будуть жити собі безпеч у степу й спати по гаях.
25“‘Farei com elas uma aliança de paz, e farei desaparecer da terra os animais ferozes. Elas habitarão em segurança no deserto e dormirão nos bosques.
26Я дам їм і тим, що кругом гори моєї, благословеннє, й буду їм посилати дощ у свій час, — се будуть дощі благословення.
26Farei delas e dos lugares ao redor da minha colina uma bênção. Farei descer a chuva no seu tempo. Haverá chuvas de bênçãos.
27І родити муть польові дерева плоди свої, а земля буде видавати вроджай свій; і будуть вони безпечні на землї своїй, і зрозуміють, що я — Господь, як поламлю занози в ярмі їх та вирятую їх із потали в тих, що їх поневолили.
27A árvore do campo dará o seu fruto, e a terra dará o seu produto, e elas estarão seguras na sua terra. Então saberão que eu sou o SENHOR, quando eu quebrar as trancas do seu jugo e as livrar das mãos daqueles que as escravizaram.
28Не будуть вони вже здобичею народам, і дикий зьвір не буде їх пожерати; безпеч жити муть вони, й нїхто їх не буде лякати.
28Elas não serão mais presa para as nações, nem os animais da terra as devorarão; mas habitarão em segurança, e ninguém as assustará.
29І дам їм насїннє славне, й не будуть гинути з голоду на землї та терпіти погорду від народів.
29Levantarei para elas uma plantação de renome, e elas não serão mais consumidas pela fome na terra, nem carregarão mais a vergonha das nações.
30І зрозуміють, що я Господь, Бог їх, із ними, а вони, дом Ізрайлїв, — мій нарід, говорить Господь Бог,
30Elas saberão que eu, o SENHOR, o seu Deus, estou com elas, e que elas, a casa de Israel, são o meu povo, diz o Senhor DEUS.
31І що ви, люде, вівцї мої, вівцї пасовища мого, а я — Бог ваш, говорить Господь Бог.
31Vocês, minhas ovelhas, as ovelhas da minha pastagem, são homens, e eu sou o seu Deus’, diz o Senhor DEUS.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.