Естери 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1На третій день Естер убралась по царськи. І стала вона на внутрішньому дворі царського дому під домом царевим; а царь седїв на царському престолї свойму, в царському домі, просто проти приходу в дім.
1А трея зи, Естера с-а ымбрэкат ку хайнеле ымпэрэтешть ши а венит ын куртя динэунтру а касей ымпэратулуй, ынаинтя касей ымпэратулуй. Ымпэратул шедя пе скаунул луй ымпэрэтеск, ын каса ымпэрэтяскэ, ын фаца уший касей.
2Коли царь углядїв царицю Естеру, що стояла у дворі, знайшла вона ласку в очах його. І простяг царь до Естери золотий скипетр, що був в його в руцї, і Естер приступила й доторкнулась кінця скипетра.
2Кынд а вэзут ымпэратул пе ымпэрэтяса Естера ын пичоаре ын курте, еа а кэпэтат тречере ынаинтя луй. Ши ымпэратул а ынтинс Естерей тоягул ымпэрэтеск пе каре-л циня ын мынэ. Естера с-а апропият ши а атинс вырфул тоягулуй.
3І сказав царь до неї: Чого тобі, царице Естеро, і яка твоя просьба? Навіть до половини царства буде дано тобі.
3Ымпэратул й-а зис: „Че ай ту, ымпэрэтясэ Естеро, ши че черь? Кяр дакэ ай чере жумэтате дин ымпэрэцие, ыць вой да.”
4І відказала Естер: Коли царева ласка, нехай прийде царь із Аманом сьогоднї в гостину, яку я зготувала для нього.
4Естера а рэспунс: „Дакэ ымпэратул гэсеште ку кале, сэ винэ ымпэратул астэзь ку Хаман ла оспэцул пе каре и л-ам прегэтит.”
5І сказав царь: Пійдїть щвидко за Аманом, щоб учинити по слову Естериному. І прийшов царь із Аманом в гостину, що наготувала Естер.
5Ши ымпэратул а зис: „Дучеци-вэ ындатэ ши адучець пе Хаман, кум дореште Естера.” Ымпэратул с-а дус ку Хаман ла оспэцул пе каре-л прегэтисе Естера.
6І сказав царь Естері, попиваючи вино: Яке ж твоє бажаннє? воно буде вдоволене; і яка твоя просьба? хоч би до половини царства, воно буде вдоволено.
6Ши, пе кынд бяу вин, ымпэратул а зис Естерей: „Каре есте череря та? Еа ыць ва фи ымплинитэ. Че дорешть? Кяр дакэ ай чере жумэтате дин ымпэрэцие, о вей кэпэта.”
7І відповіла Естер, кажучи: Оце моє бажаннє й моє проханнє:
7Естера а рэспунс: „Ятэ че чер ши че дореск.
8Коли я запобігла ласки в очах царевих, і коли цареві до вподоби вдоволити моє бажаннє й здїйснити моє проханнє, то нехай царь з Аманом прийде (ще завтра) в гостину, що зготую їм, і завтра вчиню я по царевому слову.
8Дакэ ам кэпэтат тречере ынаинтя ымпэратулуй ши дакэ гэсеште ку кале ымпэратул, сэ-мь ымплиняскэ череря ши сэ-мь факэ доринца сэ май винэ ымпэратул ку Хаман ши ла оспэцул пе каре ли-л вой прегэти, ши мыне вой да рэспунс ымпэратулуй дупэ порунка луй.”
9І вийшов Аман того дня веселий та охочий. Але як Аман углядїв Мардохея коло царської брами, й той не встав та й з місця не рухнувся перед ним, тодї сповнився Аман гнївом на Мардохея.
9Хаман а ешит ын зиуа ачея весел ши ку инима мулцумитэ. Дар, кынд а вэзут ла поарта ымпэратулуй пе Мардохеу, каре ну се скула, нич ну се мишка ынаинтя луй, с-а умплут де мыние ымпотрива луй Мардохеу.
10Одначе Аман вдержавсь. А як прийшов до своєї господи, то послав покликати своїх приятелїв і Зерешу, свою жінку.
10А штиут тотушь сэ се стэпыняскэ ши с-а дус акасэ. Апой а тримис сэ адукэ пе приетений сэй ши пе невастэ-са Зереш.
11І оповідав Аман їм про велике багацтво своє й про многоту синів своїх, та про все те, як пошанував його царь і як підвисшив його над князями та слугами царськими.
11Хаман ле-а ворбит деспре стрэлучиря богэциилор луй, деспре нумэрул фиилор сэй, деспре тот че фэкусе ымпэратул ка сэ-л ридиче ын вредничие ши деспре локул пе каре и-л дэдусе май пресус де кэпетенииле ши служиторий ымпэратулуй.
12І сказав Аман: Та й цариця Естер нїкого не запросила з царем у гостину, що наготувала, окрім мене; та й на завтра я запрошений до неї з царем.
12Ши а адэугат: „Еу сунт кяр сингурул пе каре ымпэрэтяса Естера л-а примит ымпреунэ ку ымпэратул ла оспэцул пе каре л-а фэкут ши сунт пофтит ши мыне ла еа ку ымпэратул.
13Але всього сього не доста менї, доки я бачу Юдея Мардохея, сидячого коло брами царської.
13Дар тоате ачестя н-ау ничун прец пентру мине кытэ време вой ведя пе Мардохеу, иудеул ачела, шезынд ла поарта ымпэратулуй.”
14І сказала йому Зереша, жінка його, та й всї його приятелї: Нехай приладять дерево заввишки на пятьдесять локот, і скажи вранцї цареві, щоб повісили на йому Мардохея, а тодї пійдеш веселий з царем у гостину. І сподобалось се слово Аманові, й він приготовив дерево.
14Невастэ-са Зереш ши тоць приетений луй й-ау зис: „Сэ се прегэтяскэ о спынзурэтоаре ыналтэ де чинчзечь де коць ши мыне диминяцэ чере ымпэратулуй ка Мардохеу сэ фие спынзурат. Апой вей мерӂе весел ла оспэц ку ымпэратул.” Пэреря ачаста а плэкут луй Хаман ши а пус сэ прегэтяскэ спынзурэтоаря.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.