Амоса 9
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Бачив я Господа, над жертівником стоячого, й звелїв він: Удар по главневі в воріт, щоб аж одвірки захитались, і повали їх усїм їм на голови, а тих, що з них зостануться, я мечем повбиваю: не втече з них нїхто, що буде втїкати, й не врятується нїхто, що схоче врятуватись.
1Ам вэзут пе Домнул стынд пе алтар. Ши а зис: „Ловеште прагул де сус ал порций, ка сэ се кутремуре ушорий, ши сфэрымэ-й песте капетеле лор, але тутурор. Рэмэшица лор ынсэ о вой перде ку сабия, аша кэ ничунул дин ей ну ва путя сэ скапе фуӂинд ши ничунул дин чей че вор скэпа ну ва скэпа.
2Хоч би зарились у преисподню, то й звідти добуде їх рука моя, хоч би на небо вийшли, поскидаю їх і звідти.
2Де ар пэтрунде кяр пынэ ын Локуинца морцилор, ши де аколо ый ва смулӂе мына Мя; де с-ар суи кяр ын черурь, ши де аколо ый вой коборы.
3Нехай би поховались на вершку Кармеля, і там я їх віднайду й заберу; хоч би заховались на днї моря, я звелю змію морському, там їх кусати.
3Де с-ар аскунде кяр пе вырфул Кармелулуй, ши аколо ый вой кэута ши-й вой луа; де с-ар аскунде де привириле Меле кяр ын фундул мэрий, ши аколо вой порунчи шарпелуй сэ-й муште.
4Як же пійдуть у неволю навперід ворогів своїх, то прикажу мечеві й там їх повбивати. Я оберну очі мої на них, — та на біду їм, а не на добро.
4Де ар мерӂе ын робие кяр ынаинтя врэжмашилор лор, ши аколо вой порунчи сабией сэ-й пярдэ; вой пуне астфел окий пе ей ка сэ ле фак рэу, ну бине.”
5Бо Господь, Бог сил небесних, тілько доторкнеться землї, а вона наче б розтопилась, і всї заплачуть, що живуть на нїй; і вся вона підійметься в гору, як ріка, та й опаде, як та ріка Египецька.
5Домнул Думнезеул оштирилор атинӂе пэмынтул ши се топеште ши тоць локуиторий луй желеск. Се ыналцэ ка рыул Нил ши се кобоарэ ка рыул Еӂиптулуй.
6Він построїв у горі палати свої небесні, й утвердив склепіннє своє над землею; він скликує води морські й розливає їх по обличчю землї; Господь — імя йому.
6Ел Шь-а зидит кэмара ын черурь, Шь-а ынтемеят болта дясупра пэмынтулуй; кямэ апеле мэрий ши ле варсэ пе фаца пэмынтулуй. Домнул есте Нумеле Луй!
7Чи ж ви менї не такими стали, як Етіопії, ви сини Ізраїля? говорить Господь. Чи не я ж вивів Ізраїля із землї Египецької, так як Филистіїв із Кафтору, а Араміїв — із Киру?
7„Ну сунтець вой оаре пентру Мине ка ши копиий етиопенилор, копий ай луй Исраел?”, зиче Домнул. „Н-ам скос Еу пе Исраел дин цара Еӂиптулуй ка ши пе филистень дин Кафтор ши пе сириень дин Кир?
8Се, очі Господа Бога звернені на всяке грішне царство, й я вигублю його з обличчя землї; однак дом Яковів не вигублю зовсїм, говорить Господь.
8Ятэ, Домнул Думнезеу аре окий пирониць песте ымпэрэция ачаста виноватэ, ка с-о нимическ де пе фаца пэмынтулуй; тотушь ну вой нимичи де тот каса луй Иаков”, зиче Домнул.
9Я звелю й розсиплю Ізраїля по всїх народах, як розсипають зерно по решетї, й нї одно здорове не впаде на землю.
9„Кэч, ятэ, вой порунчи ши вой вынтура каса луй Исраел ынтре тоате нямуриле, кум се вынтурэ ку чурул, фэрэ сэ кадэ ун сингур боб ла пэмынт!
10Тільки грішники з мого народу погинуть од меча, ті, що то мовляють: Не наближиться, не прийде на нас те лихо!
10Тоць пэкэтоший попорулуй Меу вор мури де сабие, чей че зик: ‘Ну не ва ажунӂе ненорочиря ши ну ва вени песте ной.’
11У той час приверну я знов упавше царство Давидове, заправлю попуклини в ньому, поновлю все розвалене й одбудую його, як було за днїв давних,
11Ын время ачея вой ридика дин кэдеря луй кортул луй Давид, ый вой дреӂе спэртуриле, ый вой ридика дэрымэтуриле ши-л вой зиди ярэшь кум ера одиниоарэ,
12Щоб вони посїли останок Едому й усї народи, що їм імя моє обявиться, говорить Господь, — той, що все це вдїє.
12ка сэ стэпыняскэ рэмэшица Едомулуй ши тоате нямуриле песте каре а фост кемат Нумеле Меу”, зиче Домнул, каре ва ымплини ачесте лукрурь.
13Настане час, говорить Господь, що хлїбороб, прийшовши орати, застане ще женця, а той, що засаджує, захопить того, що ще топче грони; й точити муть гори сок винний та й усї узгірря потечуть.
13„Ятэ, вин зиле”, зиче Домнул, „кынд плугарул ва ажунӂе пе сечерэтор ши чел че калкэ стругурий, пе чел че ымпрэштие сэмынца, кынд мустул ва пикура дин мунць ши ва курӂе де пе тоате дялуриле.
14І заверну з неволї нарід мій, Ізраїля, і забудують опустошені міста й поосїдаються в них; понасаджують виногради й будуть із них вино пити; порозводять сади й їсти муть плоди з них.
14Вой адуче ынапой пе принший де рэзбой ай попорулуй Меу Исраел; ей вор зиди ярэшь четэциле пустиите ши ле вор локуи, вор сэди вий ши ле вор бя винул, вор фаче грэдинь ши ле вор мынка роаделе.
15Насаджу їх глибоко в землї їх і не вирвуть їх більше з їх землї, що я їм дам, говорить Господь, Бог твій.
15Ый вой сэди ын цара лор ши ну вор май фи смулшь дин цара пе каре ле-ам дат-о”, зиче Домнул Думнезеул тэу.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.