2 Самуїлова 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1І поприходили всї поколїння Ізрайлеві до Давида в Геброн і промовили: Ось ми тїло твоє й костї твої;
1Then came all the tribes of Israel to David unto Hebron, and spake, saying, Behold, we are thy bone and thy flesh.
2Уже давно, як ще царював Саул, ти був тим, що водив Ізраїля в поле й приводив додому; до того ж і Господь глаголав до тебе: Ти пасти меш мій нарід Ізраїля і князювати меш над Ізраїлем.
2Also in time past, when Saul was king over us, thou wast he that leddest out and broughtest in Israel: and the LORD said to thee, Thou shalt feed my people Israel, and thou shalt be a captain over Israel.
3І поприходили всї голови Ізрайлеві до царя в Геброн, і вчинив царь Давид у Гебронї перед лицем Господнїм умову з ними, і помазали вони Давида царем над Ізраїлем.
3So all the elders of Israel came to the king to Hebron; and king David made a league with them in Hebron before the LORD : and they anointed David king over Israel.
4Трийцять год віку було Давидові, як він почав царювати, а царював він сорок лїт.
4¶ David was thirty years old when he began to reign, and he reigned forty years.
5У Гебронї царював над Юдою сїм год і шість місяцїв, а в Ерусалимі царював трийцять і три годи над усїм Ізраїлем і Юдою.
5In Hebron he reigned over Judah seven years and six months: and in Jerusalem he reigned thirty and three years over all Israel and Judah.
6І двинув царь із людьми своїми під Ерусалим проти Евузіїв, що жили в тій сторонї. Та вони сказали Давидові: Не ввійдеш ти сюди, нї; слїпі й криві проженуть тебе, а се значило: не вламлеться сюди Давид!
6¶ And the king and his men went to Jerusalem unto the Jebusites, the inhabitants of the land: which spake unto David, saying, Except thou take away the blind and the lame, thou shalt not come in hither: thinking, David cannot come in hither.
7Давид же зайняв приступом замок Сион, — се Давидове місто.
7Nevertheless David took the strong hold of Zion: the same is the city of David.
8І рече того дня Давид: Хто побивати ме Евузіїв, що ненавидять душу Давидову, нехай вбиває списом і слїпих та кульгавих. З сього й пійшла приповідка: „Слїпий і кривий не ввійде в палату.‟
8And David said on that day, Whosoever getteth up to the gutter, and smiteth the Jebusites, and the lame and the blind, that are hated of David’s soul, he shall be chief and captain . Wherefore they said, The blind and the lame shall not come into the house.
9І осївся Давид на замку та й назвав його городом Давидовим. І утвердив його Давид навкруги, почавши від долини Милло, і з середини.
9So David dwelt in the fort, and called it the city of David. And David built round about from Millo and inward.
10І вбивавсь Давид у потугу все більш та більш, і Господь, Бог Саваот, був з ним.
10And David went on, and grew great, and the LORD God of hosts was with him.
11І прислав Гирам, царь Тирський, посли до Давида, з кедриною, а до того й теслїв і мулярів, і они збудували Давидові палати.
11¶ And Hiram king of Tyre sent messengers to David, and cedar trees, and carpenters, and masons: and they built David an house.
12І зрозумів Давид, що Господь потвердив його царем над Ізраїлем, та що він царство його підняв у гору задля народу свого Ізраїля.
12And David perceived that the LORD had established him king over Israel, and that he had exalted his kingdom for his people Israel’s sake.
13І взяв Давид собі ще більш наложниць і жен, як переселивсь із Геброну, й народилось йому ще більше синів і дочок.
13¶ And David took him more concubines and wives out of Jerusalem, after he was come from Hebron: and there were yet sons and daughters born to David.
14Ось імена тих, що народились йому в Ерусалимі: Самус, Собаб, Натан і Соломон;
14And these be the names of those that were born unto him in Jerusalem; Shammua, and Shobab, and Nathan, and Solomon,
15Ебсар, Елисуа, Нафек, Яфія,
15Ibhar also, and Elishua, and Nepheg, and Japhia,
16Елисама, Еліада й Елифалет.
16And Elishama, and Eliada, and Eliphalet.
17Як довідалися ж Филистії про помазаннє Давида царем над Ізраїлем, двинули всї Филистії, щоб одолїти Давида. Та сповіщено про се Давида, й він перейшов у твердиню.
17¶ But when the Philistines heard that they had anointed David king over Israel, all the Philistines came up to seek David; and David heard of it , and went down to the hold.
18Як прийшли ж Филистії й розложились по Рефаїм-долинї,
18The Philistines also came and spread themselves in the valley of Rephaim.
19Поспитав Давид Господа: Чи виступати менї проти Филистіїв? Чи подаси їх менї на поталу? І відказав Давидові Господь: Ійди, я бо подам Филистіїв у руки тобі.
19And David enquired of the LORD , saying, Shall I go up to the Philistines? wilt thou deliver them into mine hand? And the LORD said unto David, Go up: for I will doubtless deliver the Philistines into thine hand.
20І двинув Давид під Баал-Перазим, а побивши їх там, сказав: Господь порозносив моїх ворогів передо мною, як розтїкаєся вода! Тим і прозвано те місце Баал-Перазим (Долина розносу).
20And David came to Baal-perazim, and David smote them there, and said, The LORD hath broken forth upon mine enemies before me, as the breach of waters. Therefore he called the name of that place Baal-perazim.
21І полишали вони там свої боги, а Давид і люде його позбирали їх (і попалили).
21And there they left their images, and David and his men burned them.
22І знов прийшли Филистії та й розсипались по Рефаїм-поділлю.
22¶ And the Philistines came up yet again, and spread themselves in the valley of Rephaim.
23Як же поспитав Давид Господа, чи виходити йому проти Филистіїв і чи віддасть їх йому в руки, відказав він: Не йди назустріч їм, а зайди їх ззаду, й нападеш їх від сторони грушевих дерев.
23And when David enquired of the LORD , he said, Thou shalt not go up; but fetch a compass behind them, and come upon them over against the mulberry trees.
24І як почуєш такий шелест, наче хто йде по вершках дерев, тодї нападай, бо то Господь вирушив поперед тебе, щоб побити військо Филистійське.
24And let it be, when thou hearest the sound of a going in the tops of the mulberry trees, that then thou shalt bestir thyself: for then shall the LORD go out before thee, to smite the host of the Philistines.
25І вчинив Давид, як повелїв йому Господь, та й побивав Филистіїв від Габаа аж до Газеру.
25And David did so, as the LORD had commanded him; and smote the Philistines from Geba until thou come to Gazer.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.