1 Царів
Chapter 2
Kulish and Puluj Bible (…
vs Freedom Bible (Thai)
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

1 Царів 2

Kulish and Puluj Bible (1905)
Freedom Bible (Thai)
1Як же прийшла година, вмерти Давидові, заповів він синові свойму Соломонові, мовлячи:
1เมื่อดาวิด​ใกล้จะสิ้นชีวิต พระองค์​ทรงสั่งโซโลมอน​บุตร​ของตนว่า
2Я йду оце в ту дорогу, що нею ввесь сьвіт ійти мусить, ти ж кріпися й покажи себе мужем.
2“พ่อกำลังจะจากโลกนี้ไปเหมือนมนุษย์ทุกคน เพราะฉะนั้นจงเข้มแข็งและทำตัวให้สมเป็นชาย
3І пильнуй того, що вимагає Господь, Бог твій, від тебе: ходи путьми його й держи його встанови, заповідї, права і сьвідчення, як се написано в Мойсейовому законї, щоб бути тобі розважливим у всьому, що чинити меш, і всюди, куди обернешся;
3จงรักษาคำสั่งของพระยาห์เวห์​พระเจ้า​ของเจ้า ดำเนินตามทางของพระองค์ รักษากฎเกณฑ์ พระบัญญัติ ข้อกำหนด และคำพยานของพระองค์ ตามที่เขียนไว้ในธรรมบัญญัติของโมเสส เพื่อเจ้าจะประสบความสำเร็จในทุกสิ่งที่ทำและทุกแห่งที่ไป
4Щоб Господь справдив слово своє, що прорік про мене, а воно таке: коли сини твої будуть вважати на свою путь, щоб ходити передо мною в правдї від усього серця й від усієї душі, то не перестануть потомки твої седїти на престолї Ізрайлевому.
4แล้วพระยาห์เวห์​จะทรงทำตามพระดำรัส​ที่ตรัสเกี่ยวกับพ่อว่า ‘ถ้าบุตร​หลานของเจ้าระมัดระวังทางที่ตนดำเนิน และดำเนินต่อหน้าเราด้วยความสัตย์จริงสุดจิตสุดใจ เจ้าจะไม่ขาดผู้สืบเชื้อสายนั่งบนบัลลังก์​อิสราเอล’
5Далїй же: знаєш сам, що вкоїв менї Йоаб Саруєнко, що він заподїяв двом гетьманам Ізрайлевим, Абенирові Ниренкові та Амессї Етеренкові, повбивавши їх серед миру, як би на війнї, та проливши, як на війнї, кров на пояс, що був на череслах у його, й на обуву, що мав на ногах своїх.
5“เจ้ารู้อยู่แล้วว่าโยอาบบุตร​เศรุยาห์ทำอะไรกับพ่อ เขาฆ่าอับเนอร์บุตร​เนอร์และอามาสาบุตร​เยเธอร์ ซึ่งเป็นแม่ทัพสองคนของอิสราเอล เขาหลั่งเลือดอย่างในสงครามทั้งที่เป็นยามสงบ และทำให้เลือดนั้นเปื้อนสายคาดเอวและรองเท้าของเขา
6Оце ж чини по свойму розуму й не дай йому зїйти в землю на той сьвіт із волосом сивим.
6ดังนั้น จงใช้ปัญญาจัดการกับเขา อย่าปล่อยให้เขาแก่ตายและลงไปยังเชโอล อย่างสงบ
7Синам же Галаадїя Берзеллїя яви ласку, щоб вони за твоїм столом їли, вони бо стали менї в пригодї, як я втїкав од брата твого Абессалома.
7แต่จงแสดงความเมตตาต่อบุตร​ทั้งหลายของบาร์ซิลลัยชาวกิเลอาด ให้พวกเขาร่วมกินอาหารที่โต๊ะของเจ้า เพราะพวกเขามาหาพ่อเมื่อพ่อหนีอับซาโลมพี่ชายของเจ้า
8Далїй, маєш ще при собі Семея Геренка, Беняминїя з Бахуриму: сей проклинав мене тяжко, як ійшов я в Маханаїм, та він вийшов зустріч мене на Йордань, і я заприсяг Господом, кажучи: Я не страчу тебе!
8“ชิเมอีบุตร​เกราซึ่งเป็นชาวเบนยามินจากบาฮูริมอยู่กับเจ้า เขาสาปแช่งพ่ออย่างรุนแรงในวันที่พ่อไปมาหะนาอิม แต่เขาลงมาพบพ่อที่แม่น้ำจอร์แดน พ่อจึงสาบานต่อเขาโดยอ้างพระยาห์เวห์​ว่า ‘เราจะไม่ฆ่าเจ้าด้วยดาบ’
9Ти ж не зостав його без кари, бо ти чоловік мудрий, так знати меш добре, що йому заподїяти, щоб він пійшов на той сьвіт із сивим волосом скривавленим.
9แต่เจ้าอย่าถือว่าเขาไม่มีความผิด เจ้าเป็นคนมีปัญญาและรู้ว่าควรทำอย่างไรกับเขา จงทำให้เขาลงไปยังเชโอล ในวัยชราด้วยความตายที่นองเลือด”
10І почив Давид із отцями своїми, й поховано його в Давидовому городї.
10ดาวิด​ล่วงลับไปอยู่กับบรรพบุรุษ และมีคนนำพระศพไปฝังในนครดาวิด
11Царювання ж Давидового над Ізраїлем було сорок год: в Гебронї він правив сїм год, в Ерусалимі ж трийцять і три годи.
11ดาวิด​ครองราชย์เหนืออิสราเอล​สี่สิบปี คือที่เฮโบรนเจ็ดปี และที่เยรูซาเล็มสามสิบสามปี
12І сїв Соломон на престолї батька свого Давида, а потуга його все кріпшала та й кріпшала.
12โซโลมอน​ขึ้นนั่งบนบัลลังก์​ของดาวิด​บิดาของตน และอาณาจักรของพระองค์​ก็มั่นคง
13І прийшов Адонїя, син Аггитин, до Бетсаби, матері Соломонової. І спитала вона: А мирний же приход твій? І відказав їй: Мирний.
13ต่อมาอาโดนียาห์​บุตร​ฮักกีทมาหาบัทเชบา​มารดาของโซโลมอน นางถามว่า “เจ้ามาด้วยเจตนาดีหรือ?” เขาตอบว่า “ข้ามาด้วยเจตนาดี
14І почав: Треба менї поговорити з тобою. Каже вона: Говори.
14ข้ามีเรื่องจะพูดกับท่าน” นางบอกว่า “พูดมาเถิด”
15Тодї каже він: Знаєш сама, що царство було моє й що ввесь Ізраїль ждав, що царем буду я. Та воно пійшло инакше й припало царство мойму братові, бо Господь йому так призначив.
15เขาพูดว่า “ท่านก็รู้ว่าเดิมอาณาจักรเป็นของข้า และชาวอิสราเอล​ทั้งหมดมุ่งหวังให้ข้าครองราชย์ แต่แล้วอาณาจักรกลับตกเป็นของน้องชายข้า เพราะพระยาห์เวห์​ทรงกำหนดให้อาณาจักรเป็นของเขา
16Тепер в мене одна тільки просьба до тебе: не відмов менї. І каже вона йому: Говори.
16ตอนนี้ข้ามีคำขออย่างหนึ่ง ขอท่านอย่าปฏิเสธ” นางตอบว่า “พูดมาเถิด”
17І промовив він: Попроси царя Соломона — бо він тобі не відмовить — нехай оддасть за мене Абисагу з Сунаму.
17เขาพูดว่า “ขอท่านกราบทูลกษัตริย์​โซโลมอน​ให้ยกอาบีชากชาวชูเนมเป็นภรรยาแก่ข้า เพราะพระองค์​คงไม่ปฏิเสธท่าน”
18І каже Бетсаба: Добре, я перемовлюсь із царем про тебе.
18บัทเชบา​ตอบว่า “ได้ ข้าจะพูดกับกษัตริย์​แทนเจ้า”
19Як же ввійшла Бетсаба до царя Соломона, щоб із ним перемовитись про Адонїю, царь піднявся, вклонивсь перед нею та й сїв на свойму престолї. Поставлено престол і про цареву панїматку, й вона сїла з правого боку його.
19บัทเชบา​จึงไปหากษัตริย์​โซโลมอน​เพื่อทูลแทนอาโดนียาห์ กษัตริย์​ทรงลุกขึ้นต้อนรับและก้มคำนับนาง แล้วนั่งบนบัลลังก์ พระองค์​ทรงให้จัดที่นั่งสำหรับพระมารดา และนางนั่งทางขวามือของพระองค์
20І каже вона: Є в мене просьба невеличка до тебе, не відмов менї її. І відказав їй царь: Скажи тілько, панїматко, я певно тобі не відмовлю.
20นางทูลว่า “แม่มีเรื่องเล็กน้อยจะขอ ขอเจ้าอย่าปฏิเสธ” กษัตริย์​ตอบว่า “ขอมาเถิดแม่ ลูกจะไม่ปฏิเสธ”
21І промовила вона: Що, коли б Абисагу з Сунаму оддали за твого брата Адонїю?
21นางจึงทูลว่า “ขอยกอาบีชากชาวชูเนมเป็นภรรยาแก่อาโดนียาห์​พี่ชายของเจ้า”
22І відказав царь Соломон матері: О, чому ти просиш тільки Абисагу з Сунаму про Адонїя? Лучше проси вже йому й царства. Він же бо мій старший брат, до того ж має за собою сьвященника Абіятара та Йоаба Саруєнка.
22กษัตริย์​โซโลมอน​ตอบพระมารดาว่า “ทำไมแม่จึงขออาบีชากชาวชูเนมให้อาโดนียาห์? ขออาณาจักรให้เขาไปเลยสิ เพราะเขาเป็นพี่ชายของลูก! ขอให้เขา ทั้งอาบียาธาร์​ปุโรหิต​และโยอาบบุตร​เศรุยาห์ด้วย!”
23І поклявсь царь Соломон Господом так: Нехай менї те й те вдїє Бог, коли Адонїя виявив се бажаннє не про те, щоб наложити головою!
23แล้วกษัตริย์​โซโลมอน​ทรงสาบานโดยอ้างพระยาห์เวห์​ว่า “ขอพระเจ้า​ทรงลงโทษเราอย่างหนัก หากคำที่อาโดนียาห์​พูดนี้ไม่ได้ทำให้เขาต้องเสียชีวิต
24Так певно, як живе Господь, що укріпив мене й посадив мене на престолї батька мого Давида, та по своїй обіцянцї устроїв менї дом: сьогоднї буде страчений Адонїя!
24พระยาห์เวห์​ผู้ทรงตั้งเราไว้บนบัลลังก์​ของดาวิด​บิดาของเรา และทรงสร้างราชวงศ์​ให้เราตามที่ทรงสัญญาไว้ทรงมีชีวิตอยู่แน่ฉันใด วันนี้อาโดนียาห์​จะต้องตายแน่ฉันนั้น”
25І дав царь Соломон наказ Банеї Йодаєнкові, й вбив його той, і вмер він.
25กษัตริย์​โซโลมอน​จึงส่งเบไนยาห์​บุตร​เยโฮยาดาไป เขาลงมือฆ่าอาโดนียาห์
26Сьвященникові ж Абіятарові повелїв царь: Ійди ув Анатот у твій хутор, бо й ти заробив смерть. Та сьогоднї тебе не страчу, бо ти носив скриню Господню перед моїм отцем Давидом, і все, що витерпів отець мій, терпів і ти з ним.
26กษัตริย์​ตรัสกับอาบียาธาร์​ปุโรหิต​ว่า “จงกลับไปยังที่ดินของเจ้าในอานาโธท เจ้ามีโทษสมควรตาย แต่เวลานี้เราจะไม่ฆ่าเจ้า เพราะเจ้าเคยหามหีบขององค์พระผู้เป็นเจ้า พระยาห์เวห์​อยู่ต่อหน้าดาวิด​บิดาของเรา และเจ้าร่วมทุกข์กับบิดาของเราในทุกเรื่องที่ท่านทุกข์”
27Так видалив Соломон Абіятара, щоб він більш не був сьвященником Господнїм; і справдилось Господнє слово, що сказав був про дом Ілїя в Силомі.
27โซโลมอน​จึงปลดอาบียาธาร์​จากตำแหน่งปุโรหิต​ของพระยาห์เวห์ เป็นการทำให้พระดำรัส​ของพระยาห์เวห์​เรื่องวงศ์วานเอลีที่ชิโลห์สำเร็จ
28Як дойшла ж про се чутка до Йоаба — Йоаб же тягнув руку за Адонїєю, а до Соломона не прихилявся — то він втїк у намет Господень та й ухопився за роги жертівника.
28เมื่อโยอาบได้ข่าวนี้ เขาซึ่งเคยเข้าฝ่ายอาโดนียาห์​แต่ไม่ได้เข้าฝ่ายอับซาโลม ก็หนีไปยังเต็นท์ของพระยาห์เวห์​และจับเขาของแท่นบูชาไว้
29Як же зʼясовано цареві Соломонові: Йоаб утїк у намет Господень і стоїть коло жертівника, послав Соломон Банею Йодаєнка з наказом: ійди, вбий його.
29มีคนทูลกษัตริย์​โซโลมอน​ว่า “โยอาบหนีไปยังเต็นท์ของพระยาห์เวห์ ตอนนี้เขาอยู่ข้างแท่นบูชา” โซโลมอน​จึงสั่งเบไนยาห์​บุตร​เยโฮยาดาว่า “ไปฆ่าเขา”
30Як же прийшов Банея до намету Господнього, сказав йому: Такий царський наказ: Ходи сюди! той же відказує: Нї, тут хочу вмерти. І принїс Банея відповідь і каже: Так говорив Йоаб і так він менї відказав.
30เบไนยาห์​ไปยังเต็นท์ของพระยาห์เวห์​และบอกโยอาบว่า “กษัตริย์​รับสั่งให้ออกมา!” โยอาบตอบว่า “ไม่ ข้าจะตายที่นี่” เบไนยาห์​จึงกลับไปทูลกษัตริย์​ว่าโยอาบพูดและตอบเขาอย่างไร
31І рече йому царь: Зроби так, як він промовив; убий його й поховай, щоб зняти з мене й з моєї родини кров, що Йоаб пролив безвинно.
31กษัตริย์​ตรัสกับเขาว่า “จงทำตามที่เขาพูด ฆ่าเขาแล้วฝังเสีย เพื่อเจ้านำความผิดฐานฆ่าคนโดยไม่มีเหตุของโยอาบออกไปจากเราและราชวงศ์​ของบิดาเรา
32І нехай Господь оберне кров його на його голову, бо він убив двох таких, що були безвинні й лучші його, а мій отець Давид і не знав про те, Абенира Ниренка, гетьмана Ізрайлевого та Амессу Етеренка, гетьмана Юдиного.
32พระยาห์เวห์​จะทรงให้ความผิดฐานฆ่าคนกลับมาสนองเขา เพราะเขาลงมือฆ่าชายสองคนที่ชอบธรรมและดีกว่าเขาด้วยดาบ โดยดาวิด​บิดาของเราไม่รู้เรื่อง คืออับเนอร์บุตร​เนอร์ แม่ทัพอิสราเอล กับอามาสาบุตร​เยเธอร์ แม่ทัพยูดาห์
33Оце ж нехай кров їх навіки впаде на голову Йоабові й потомків його, а Давидові й потомкам його, й домові його, й престолові його по всї вічні часи нехай посилає Господь щасну долю!
33ความผิดฐานฆ่าพวกเขาจึงจะกลับมาสนองโยอาบและลูกหลาน ของเขาตลอดไป แต่ดาวิด ลูกหลาน ราชวงศ์ และบัลลังก์​ของท่านจะได้รับสันติสุขจากพระยาห์เวห์​ตลอดไป”
34І пійшов Банея Йодаєнко та й убив Йоаба, й поховано його в домівцї його в степу.
34เบไนยาห์​บุตร​เยโฮยาดาจึงขึ้นไปฆ่าโยอาบ แล้วมีคนนำศพไปฝังที่บ้านของโยอาบในถิ่นทุรกันดาร
35І поставив царь Соломон Банею Йодаєнка намість його над військом, а сьвященника Садока поставив царь намість Абіятара.
35กษัตริย์​แต่งตั้งเบไนยาห์​บุตร​เยโฮยาดาเป็นแม่ทัพแทนโยอาบ และแต่งตั้งศาโดกปุโรหิต​แทนอาบียาธาร์
36І послав царь і повелїв кликнути Семея й сказав йому: Збудуй собі будинок у Ерусалимі й зоставайсь тут жити, не виходячи нїкуди звідси.
36กษัตริย์​ส่งคนไปเรียกชิเมอีมาตรัสว่า “จงสร้างบ้านอยู่ในเยรูซาเล็ม และอย่าออกไปที่อื่น
37Коли ж ізвідси вийдеш, хоч би поза потік Кидрон, так зараз — знай се — мусиш умерти; кров же твоя впаде на твою голову.
37จงรู้ไว้แน่นอนว่าในวันที่เจ้าออกไปข้ามลำธารขิดโรน เจ้าจะต้องตาย ความรับผิดชอบต่อการตายของเจ้าจะตกอยู่กับตัวเจ้าเอง”
38І відказав Семей цареві: Добре! як мій добродїй й царь повелїв, так і чинити ме раб твій. От і жив Семей у Ерусалимі довго.
38ชิเมอีทูลว่า “พระดำรัส​ของพระองค์​ดีแล้ว ผู้รับใช้จะทำตามที่กษัตริย์​เจ้านายของข้าพเจ้า​ตรัส” ชิเมอีจึงอาศัยอยู่ในเยรูซาเล็มเป็นเวลานาน
39Аж ось лучилось у три роки, що два раби Семеєві втекли до Анхуса Маашенка, царя Гетського. І переказано Семеєві: Раби твої в Гетї:
39สามปีต่อมา ทาสสองคนของชิเมอีหนีไปหาอาคีชบุตร​มาอาคาห์ กษัตริย์​แห่งกัท มีคนบอกชิเมอีว่า “ทาสของเจ้าอยู่ที่กัท”
40І зібрався Семей, осїдлав осла свого та й пустивсь у дорогу в Гет до Анхуса шукати рабів своїх. І вернувся Семей й привів раби свої з Гета.
40ชิเมอีจึงลุกขึ้นผูกอานลาและไปหาอาคีชที่กัทเพื่อตามทาสของตน แล้วพาพวกเขากลับมาจากกัท
41От і зʼясовано Соломонові, що Семей виходив з Ерусалиму в Гет і вернувсь назад.
41มีคนทูลโซโลมอน​ว่าชิเมอีออกจากเยรูซาเล็มไปกัทแล้วกลับมา
42І післав царь закликати Семея, та й каже йому: Чи ж я не поклявся тобі Господом і не завірив тебе: скоро ти звідсї пійдеш куди небудь, мусиш — знай се — вмерти? Ти ж відказав менї: добре! чую!
42กษัตริย์​จึงส่งคนไปเรียกชิเมอีมาตรัสว่า “เราไม่ได้ให้เจ้าสาบานโดยอ้างพระยาห์เวห์​และเตือนเจ้าหรือว่า ‘จงรู้ไว้แน่นอนว่าในวันที่เจ้าออกไปที่อื่น เจ้าจะต้องตาย’? เจ้าตอบเราว่า ‘คำที่ข้าได้ยินนั้นดีแล้ว’
43Чом же ти не вважив на виречену перед Господом божбу й на повелїннє тобі дане?
43แล้วเหตุใดเจ้าจึงไม่รักษาคำสาบานต่อพระยาห์เวห์​และคำสั่งที่เราให้ไว้?”
44І рече царь надто Семеєві: Сам ти знаєш і серце твоє знає все те зло, яке ти заподїяв отцеві мойму Давидові. Нехай же Господь оберне твою злість на твою голову,
44กษัตริย์​ตรัสต่อชิเมอีว่า “เจ้ารู้อยู่แก่ใจว่าตนทำชั่วต่อดาวิด​บิดาของเรามากเพียงใด พระยาห์เวห์​จึงจะทรงให้ความชั่วนั้นกลับมาสนองเจ้า
45Царь же Соломон нехай буде благословен, і Давидів престол нехай буде непорушен перед Господом по вічні часи!
45แต่กษัตริย์​โซโลมอน​จะได้รับพระพร และบัลลังก์​ของดาวิด​จะตั้งมั่นอยู่ต่อพระพักตร์พระยาห์เวห์​ตลอดไป”
46І повелїв царь Банеї Йодаєнкові; він вийшов і стратив його, й той вмер.
46กษัตริย์​จึงสั่งเบไนยาห์​บุตร​เยโฮยาดา เขาออกไปฆ่าชิเมอี อาณาจักรก็ตั้งมั่นอยู่ในมือของโซโลมอน

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.