1 Tuʻi 17
Tongan Bible, Revised West VersionTranslation
Tongan Bible, Revised West Version
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Pea naʻe pehē kia ʻEhapi ʻe ʻIlaisiā ko e tangata Tisipa ʻaia naʻe ʻoe kakai ʻo Kiliati, “ʻOku moʻui ʻa Sihova ko e ʻOtua ʻo ʻIsileli, ʻaia ʻoku ou tuʻu ni ʻi hono ʻao, pea ʻe ʻikai ha hahau pe ha ʻuha ʻi he ngaahi taʻu ni, kae ʻi heʻeku lea ʻaʻaku.”
1І сказав Ілия Тесбій, із горожан Галаадських, до Ахаба: Так певно, як живе Господь, Бог Ізрайлїв, що я стою на службі в його, сього року не буде нї роси, нї дощу, хиба на моє слово.
2Pea naʻe hoko mai ʻae folofola ʻa Sihova kiate ia, ʻo pehē,
2І прийшло до його слово Господнє таке:
3“ʻAlu koe ʻi heni, pea ke foki atu ki he feituʻu hahake, pea fakafufū koe ki he potu vaitafe ʻo Kiliti ʻaia ʻoku hanga atu ki Sioatani.
3Ізійди звідсї й поверни на схід сонця, та й сховайсь, коло потока Хората, що навпроти Йорданї:
4Pea ʻe hoko ʻo pehē, te ke inu ai mei he vaitafe; pea kuo u fekau ki he fanga leveni ke fafangaʻi koe ʻi ai.”
4З сього потока пити меш, а крукам повелїв я обмислювати тебе їдою там.
5Ko ia, naʻa ne ʻalu ʻo ne fai ʻo hangē ko e folofola ʻa Sihova: he naʻa ne ʻalu ʻo nofo ʻi he veʻe vaitafe ko Kiliti, ʻaia ʻoku hanga atu ki Sioatani.
5І вчинив він по наказу Господньому, пійшов та й пробував на бурчацї Хоратї, що навпроти Йорданї.
6Pea naʻe ʻomi ʻae mā mo e kanomate kiate ia ʻe he fanga leveni ʻi he pongipongi, mo e mā mo e kanomate ʻi he efiafi; pea naʻa ne inu mei he vaitafe.
6І приносили йому круки хлїба й мясива уранцї й хлїба й мясива ввечері, а з бурчака він пив.
7Pea ʻi he ngataʻanga ʻoe ngaahi ʻaho niʻihi, naʻe mamaha ʻae vaitafe, koeʻuhi ko e ʻikai tō ha ʻuha ʻi he fonua.
7По якомуся ж часї висох потік, бо не було в землї дощу.
8¶ Pea naʻe hoko mai ʻae folofola ʻa Sihova kiate ia, ʻo pehē,
8І прийшло до його слово Господнє таке:
9“Tuʻu hake, pea ke ʻalu ki Salifati ʻaia ʻoku ʻi Saitoni, pea ke nofo ai: vakai kuo u fekau ki ha fefine ʻi ai kuo pekia hono husepāniti ke ne tauhi koe.”
9Встань і йди в Сарепту Сидонську, та й пробувай там. Дав я там удові повелїннє кормити тебе.
10Ko ia naʻa ne tuʻu hake ai ʻo ʻalu ki Salifati. Pea ʻi heʻene hoko mai ki he matapā ʻoe kolo, vakai, naʻe ʻi ai ʻae fefine paea naʻe fai ʻene okooko: pea naʻa ne ui ange kiate ia, ʻo ne pehē, “ʻOku ou kole kiate koe, ke ke ʻomi ha momoʻi vai siʻi ʻi ha ipu ke u inu.”
10І рушив та й подавсь у Сарепту. І як прийшов до воріт города, аж ось вдовиця збірає собі тріски. І озветься до неї та й просить: Дай менї трохи води в глечик напитись.
11Pea ʻi heʻene ʻalu atu ko hono ʻomi, naʻa ne ui atu kiate ia, ʻo pehē, “ʻOku ou kole kiate koe, ʻomi kiate au ha momoʻi konga mā ʻi ho nima.”
11Як пійшла ж вона по воду, кликнув він услїд їй та й просить: Принеси менї, будьласко, й хлїба шматок.
12Pea naʻe pehē mai ʻe ia, “ʻOku moʻui ʻa Sihova ko ho ʻOtua, ka ʻoku ʻikai te u maʻu ha foʻi mā, ka ko e falukunga pe taha ʻoe mahoaʻa ʻi ha puha, mo e kihiʻi lolo siʻi ʻi ha ipu: pea vakai, ʻoku ou okooko ni ʻae vaʻa ʻakau ʻe ua, koeʻuhi ke u ʻalu ʻo teuteu ia maʻaku mo ʻeku tama, koeʻuhi kema kai ia, pea ma toki mate.”
12Вона ж каже: Так певно, як Господь, Бог твій, живе, нема в мене нїчого печеного, тільки з пригорщ муки в глеку та трошки олїї в банцї. Оце назбіраю трохи трісок та, вернувшись додому, зготую чого собі та синові, а як ізїмо, тодї вже й помремо.
13Pea naʻe pehē ʻe ʻIlaisiā kiate ia, “ʻOua naʻa ke manavahē; ʻalu ʻo fai ʻo hangē ko hoʻo lea: ka ke tomuʻa ngaohi mei ai ha kihiʻi foʻi mā maʻaku, pea ke toki ngaohi maʻau pea mo hoʻo tama.
13Ілия ж каже їй: Не журися, йди додому та й зроби, як казала єси; тільки наперід спечи менї коржика та й принеси сюди, собі ж і синові твойму зготуєш опісля:
14He ʻoku pehē ʻe Sihova ko e ʻOtua ʻo ʻIsileli, ‘ʻE ʻikai fakaʻaʻau ke ʻosi ʻae mahoaʻa ʻi he puha, pea ʻe ʻikai maha ʻae lolo ʻi he ipu, ʻo aʻu ki he ʻaho ʻe foaki ai ʻe Sihova ʻae ʻuha ki he fonua.’”
14Так бо глаголе Господь, Бог Ізрайлїв: Борошно в гладисцї не зменьшиться й олїї в питунцї не убуде до того дня, аж пішле Господь на землю дощ.
15Pea naʻe ʻalu ia mo ne fai ʻo tatau mo e lea ʻa ʻIlaisiā: pea ko ia, mo ia, pea mo hono kaungāfale, naʻa nau kai ʻi he ngaahi ʻaho lahi.
15І пійшла вона й зробила, як промовив їй Ілия, й їла вона, й він і дом її.
16Pea naʻe ʻikai fakaʻaʻau ke ʻosi ʻae mahoaʻa ʻi he puha, pea naʻe ʻikai foki ke maha ʻae lolo ʻi he ipu, ʻo hangē ko e folofola ʻa Sihova ʻaia naʻa ne folofolaʻaki ʻia ʻIlaisiā.
16Муки в глецї не меншіло й олїї в банцї не убувало, по слову Господньому, що сказав через Ілию.
17¶ Pea ʻi heʻene hili ange ʻae ngaahi meʻa ni, naʻe tō ʻae mahaki ki he tama ʻae fefine, ko e tauhi ʻoe fale; pea naʻe mālohi ʻaupito ʻa hono mahaki pea naʻe ʻikai kei hoko ʻa ʻene mānava.
17Послї сього занедужав син удовин, що її була господа, а недуга його так була тяжка, що вже й дихати не міг.
18Pea naʻe pehē ʻe ia kia ʻIlaisiā, “ʻA koe, ko e tangata ʻoe ʻOtua, ko e hā au kiate koe? Kuo ke haʻu ke fakamanatuʻi kiate au ʻa ʻeku kovi, pea ke tāmateʻi ʻa ʻeku tama?”
18І каже вона Ілиї: Що менї чинити з тобою, чоловіче Божий? Прийшов єси до мене тільки про те, щоб нагадати мої провини, щоб за те вмер син мій.
19Pea naʻa ne pehē atu kiate ia, “Foaki mai ho tama kiate au.” Pea naʻa ne toʻo mai ia mei hono fatafata, ʻo ne ʻave ia ki he fata ʻi ʻolunga, ʻaia naʻa ne nofo ai, pea naʻa ne tuku hifo ia ki hono mohenga ʻoʻona.
19Він же сказав їй: Дай менї сюди синка твого. І взяв його з її лона, понїс його в горішню сьвітличку, де жив, та й положив на постелї в себе.
20Pea naʻa ne tangi kia Sihova, ʻo pehē, “ʻE Sihova ko hoku ʻOtua, kuo ke ʻomi foki ʻae kovi ki he fefine paea ʻaia ʻoku ou nofo ki ai, ʻi hoʻo tāmateʻi ʻa ʻene tama?”
20Тодї озвавсь до Господа й промовив: Господи, Боже мій! чи ти ж бо заподїєш таке зло вдовицї, де я гостюю, що вмре її синок?
21Pea naʻa ne fakafoʻofoʻohifo ia ki he tamasiʻi ʻo liunga tolu, mo ne tangi kia Sihova, ʻo pehē, “ʻE Sihova ko hoku ʻOtua, ʻoku ou kole kiate koe tuku ke toe hoko mai ʻae laumālie ʻoe tamasiʻi ni kiate ia.”
21І нахилився тричі над хлопцем, й озвавсь до Господа й промовив: Господи, Боже мій! дай же бо так, щоб душа сього хлопчика вернулась у його.
22Pea naʻe ongoʻi ʻe Sihova ʻae leʻo ʻo ʻIlaisiā; pea naʻe toe hoko mai ʻae laumālie ʻoe tamasiʻi kiate ia, pea naʻa ne toe moʻui.
22І почув Господь поклик Ілиїин, і душа хлопцева вернулась у його, так що він ожив.
23Pea naʻe toʻo ʻae tamasiʻi ʻe ʻIlaisiā, pea ne ʻohifo ia mei he potu ʻi ʻolunga ki fale, pea ne ʻatu ia ki heʻene faʻē: pea naʻe pehē ʻe ʻIlaisiā, “Vakai, ʻoku moʻui hoʻo tama.”
23Ілия ж узяв хлопця, понїс його з верхньої сьвітлички в господу, та й передав матері, й промовив: Дивись, син твій ожив.
24Pea naʻe pehē ʻe he fefine kia ʻIlaisiā, “Ko eni ko e meʻa ni ʻoku ou ʻilo ai ko e tangata koe ʻoe ʻOtua, pea ko e folofola ʻa Sihova ʻaia ʻoku ʻi ho ngutu, ʻoku moʻoni ia.”
24І сказала женщина Ілиї: Тепер я знаю, що ти чоловік Божий, та що слово Господнє в устах твоїх — правда.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.