Marku 8
Baibal Olcim (Matupi Chin)Translation
Baibal Olcim (Matupi Chin)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Te khohnin ah hlangping te hut koep om tih caak koi ba khaw khueh uh pawh.
1Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм:
2Hnukbang rhoek te a khue tih, “ Kai taengah hnin thum rhaeh uh coeng tih caak bakhaw a khueh uh voel pawt dongah he hlangping ham ka thinphat .
2Жаль менї народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти;
3Te dongah a im ah buhmueh rhathih la amih ka tueih koinih longpueng ah tawnba uh ni. Amih khuikah hlangvang tah khohla lamkah ha pawk uh,” a ti nah.
3А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозї; деякі бо з них здалека поприходили.
4A hnukbang rhoek long khaw, “He rhoek he kohong ah me lamkah buh nim hlang loh a cah thai eh he?” a ti uh.
4І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлїбом у пустинї?
5Te dongah amih te, “ Vaidam meyet na khueh uh?,” a ti nah hatah, “Parhih,” a ti uh.
5І питав їх: Скільки маєте хлїбів? Вони ж кажуть: Сїм.
6Te dongah hlangping te diklai ah ngol ham a uen. Te phoeiah vaidam parhih te a loh tih a uem tih a aeh. Te daengah hlangping taengah tael hamla a hnukbang rhoek te a paek tih a tael uh.
6І звелїв Він народові сїдати на землї; і взявши сїм хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клали перед народом.
7Te phoeiah ngadik a yool a khueh uh te khaw a uem tih amih te, “ He khaw tael uh,” a ti nah.
7І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.
8A caak uh tih a hah uh phoeiah a nueipil aka coih te voh rhih la a phueih uh.
8Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сїм кошів.
9Te vaengah thawngli tluk om uh.
9Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх.
10Amih a hlah phoeiah tah lawng khuila tlek kun tih a hnukbang rhoek neh Dalmanutha paengpang la pawk.
10І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.
11Te vaengah Pharisee rhoek te cet uh tih Jesuh te koe a oelh uh. Vaan lamkah miknoek te anih taengah a toem uh tih a noemcai uh.
11І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.
12Tedae a lungbuei ah huei tih, “ Balae hekah cadil loh miknoek a toem. Nangmih taengah rhep ka thui, Hekah cadil he miknoek tueng ham moenih,” a ti.
12І зітхнувши Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака.
13Te dongah amih te a toeng phoeiah koep kun tih rhalvangan la kat.
13І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік.
14Te vaengah buh khuen ham a hmaai uh dongah lawng khuikah amih taengah vaidam pakhat bueng pawt atah atloe khueh uh pawh.
14І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї.
15Te vaengah amih te ol a paek tih, “ Ngaithuen uh, Pharisee rhoek kah tolrhu neh Herod kah tolrhu te hmat uh,” a ti nah.
15І наказував їм, глаголючи: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського й квасу Іродового.
16Te vaengah vaidam a khueh uh pawt te amamih khuiah dawtlet uh thae.
16І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо.
17Tedae a ming dongah amih te, “ Balae tih vaidam na khueh uh pawt te na thui uh. Na yakming uh pawt tih, na hmuhming uh thlan a? Na thinko te mangkhak la vawk khueh uh ne .
17І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаєте й не розумієте? Чи ще затвердїле маєте серце ваше?
18Mik aka khueh rhoek loh na hmuh uh voel pawt tih hna aka khueh rhoek loh na yaak uh pawt dongah na poek uh moenih .
18Очі мавши, не бачите? й, уші мавши, не чуєте, й вже не памятаєте?
19Thawngnga ham vaidam panga ka aeh vaengah a nueipil na phueih uh te voh meyet a bae? ” a ti nah hatah Jesuh taengah, “Hlainit,” a ti na uh.
19Як пять хлїбів ламав я на пять тисяч, скільки кошиків повних ламаного назбирали ви? Кажуть Йому: Дванайцять.
20“Thawngli ham parhih vaengah a nueipil na phueih uh te voh meyet a bae? ” a ti nah hatah Jesuh taengah, “Parhih,” a ti na uh.
20Як же сїм на чотирі тисячі, скільки кошів повних ламаного назбирали ви? Вони кажуть: Сїм.
21Te phoeiah amih te, “ Na hmuhming uh hlan a?,” a ti nah.
21І рече їм: Як же ви не розумієте?
22Bethsaida la a caeh uh vaengah mikdael te Jesuh taengla a khuen uh tih anih te taek sak ham a bih uh.
22І приходить у Витсаїду; й приводять Йому слїпого, й просять Його, щоб до него приторкнув ся.
23Te dongah mikdael kah kut te a tuuk tih kho voella a khuen tih a mik ah a timthoeih. A kut te a tloeng thil phoeiah, “ Khat khat khaw na hmuh maia? ” tila a dawt.
23І взявши за руку слїпого, вивів його осторонь села; й, плюнувши на очі його, положив руки на него, й спитав його, чи що бачить.
24Te dongah oeloe tih, “Hlang rhoek te ka sawt dae thingkung aka cet bangla ka hmuh,” a ti nah.
24І, позирнувши вгору, каже: Бачу людей, що мов дерева ходять.
25Tedae a mik te a kut koep a tloeng pah thil daengah a cil pah tih a hoeih pah tih phaeng boeih a hmuh.
25Опісля знов положив руки на очі його, й заставив його позирнути вгору; і сцїлив ся він, і бачив ясно все.
26Tedae anih a im la a tueih vaengah tah, “ Vangca la kun boeh,” a ti nah.
26І відослав його до домівки його, глаголючи: Анї в село не входь, анї розказуй нїкому в селї.
27Jesuh neh a hnukbang rhoek tah Kaisarea Philip kah kho la a caeh uh vaengah longpueng ah a hnukbang rhoek te a dawt tih, “ Kai he hlang loh ulae a ti uh,” a ti nah.
27І вийшов Ісус і ученики Його у села Кесариї Филипової, і дорогою питав учеників своїх, глаголючи їм: Хто я, — кажуть люде?
28Te dongah amah te, “Pakhat loh tuinuem Johan, pakhat loh Elijah, tedae pakhat loh tonghma rhoek khuikah pakhat khat a ti uh,” a ti na uh.
28Вони ж одказали: Йоан Хреститель; а инші: Ілия; инші ж: Один з пророків.
29Jesuh loh amih te, “ Nangmih ta kai he ulae na ti uh? ” tila a dawt. Peter loh a doo tih, “Nang tah Khrih ni,” a ti nah.
29А він рече їм: Ви ж, хто я, скажете? Озвав ся ж Петр і каже Йому: Ти єси Христос.
30Te vaengah amah kawng te thui pawt ham amih te a uen.
30І наказав їм, щоб нїкому не казали про Него.
31Te phoeiah amih taengah hlang capa te muep a patang ham neh patong rhoek loh a hnawt ham khaw, khosoihham rhoek neh cadaek rhoek loh a ngawn phoeikah hnin thum ah a thoh ham khaw a kuek te koe a thuituen.
31І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третїй день воскресне Він.
32Te vaengah ol te sayalh la a thui dongah Peter loh Jesuh te a khue tih koe a toel.
32І явно слово глаголав. І взявши Його Петр, почав докоряти Йому.
33Tedae Jesuh loh mael tih a hnukbang rhoek te a sawt doeah Peter te a tluung tih, “ Satan, Pathen te na poek pawt tih hlang te na poek dongah ka hnuk la nong,” a ti nah.
33Він же, обернувшись і поглянувши на учеників своїх, докорив Петру, глаголючи: Іди геть, сатано: бо мислиш не про Боже, а про чоловіче.
34Te phoeiah a hnukbang rhoek neh hlangping te a khue tih, “ Khat khat loh kai hnukah vai ham a ngaih atah amah a huek uh phoeiah a thinglam te kawt saeh lamtah kai m'vai saeh .
34І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слїдом за мною.
35Amah khaw a hinglu te khang ham aka ngaih tah a hlong ni. Tedae amah khaw kai neh olthangthen ham a hinglu aka hlong tah daem ni .
35Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її.
36Hlang pakhat te Diklai pum a dang dae a hinglu te a hlong atah balae a hoeikhang?
36Що бо за користь чоловікові, коли здобуде сьвіт увесь, а занапастить душу свою?
37Hlang loh a hinglu ham balae tlansum la a phai eh?
37Або що дасть чоловік у замін душі своєї?
38He suentae lakliah kamah neh ka ol aka yah puei te tah samphaih neh hlangtholh la om coeng. Hlang capa loh a napa kah thangpomnah dongah hlangcim rhoek kah puencawn rhoek neh ha pawk vaengah anih te a yah puei van ni,” a ti nah.
38Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.