Hosea 2
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Nangmacae ih namyanawk khaeah, Ammi (kai ih kami), tiah thui oh loe, na tanuhnawk khaeah, Ruhamah (palungnathaih amtuengsak), tiah thui oh.
1Говоріть братам вашим: Мій народе, а сестрам вашим: Помилувана.
2Nam no to thuitaek ah, zoeh ah; anih loe kai ih zu na ai ni, kai doeh anih ih sava na ai ni. A mikhmai hoi tangzat zawh han khethaih to va ving nasoe loe, anih ih tahnu salak hoiah zae sakhaih to va ving lai nasoe;
2Позивайтесь із матїррю вашою, позивайтесь; бо вона не жена менї, я їй не муж; нехай вона віддалить блуд від лиця свого, й перелюбство від грудей своїх,
3to tih ai nahaeloe bangkrai ah oh hanah anih to khukbuen ka khring pae moe, tapenhaih ni nathuem ih baktih toengah, bangkrai ah ka ohsak han, anih to praezaek baktiah ka sak moe, long karoem baktiah ka suem ueloe, tui anghaehhaih hoiah ka duehsak moeng tih.
3Щоб її не роздяг я до нага, й не зробив такою, як була в день уродин своїх; щоб не вчинив її пустинею, не обернув у землю суху та не заморив спрагою.
4Nihcae loe tangzat zaw kami ih caa ah oh o pongah, a caanawk nuiah tahmenhaih ka tawn mak ai.
4І дїтей її я не помилую, бо вони дїти блудницькі.
5Anih mah, Kai han buh hoi tui paek kami, tuumui hoi puu ngan khukbuen paekkung, situi hoi naek koi paek kami ah kaom, kaimah ih tlangainawk hnuk ah ka caeh han, tiah a thuih. Nihcae ih amno loe tangzat to zawh moe, azat koi kaom ah khosakhaih hoiah ni nihcae a pomh.
5Бо мати їх блудувала, соромом окривала себе та, що їх почала; бо казала: Пійду за полюбовниками моїми; вони ж дають менї хлїб і воду й вовну й лен, оливу й напій.
6To pongah khenah, Na caehhaih loklam to soekhring hoiah ka pakaa khoep moe, sipae kang thungh pae khoep han, to naah loe anih mah caehhaih loklam to hnu mak ai boeh.
6Тим же то їй терниною стежку закидаю, — плотом загороджу, й не знайде вона стежок своїх.
7Anih mah angmah ih tlangainawk to patom tih, toe kae mak ai; anih mah nihcae to pakrong tih, toe hnu mak ai. To naah anih mah, Ka caeh moe, hmaloe ih ka sava khaeah kam laem let han, to tiah ni vaihi pongah khosak ka hoih kue tih, tiah thui tih.
7Пожене слїдом за полюбовниками своїми, та їх не здогонить і буде їх шукати, але їх не знайде; а тодї скаже: Пійду, вернуся до мого першого мужа; тодї бо лучше було менї, нїж тепер.
8Kai mah ni anih hanah cang, misurtui hoi situinawk to ka paek, nihcae mah Baal han patoh o ih sui hoi sum kanglung doeh kai mah ni ka paek, tiah anih mah panoek ai.
8Так, вона не знала, що се я, — я давав їй і хлїб і вино й олїю; що вистачав їй срібло й золото, з чого вони робили собі Баала.
9To pongah kam laem moe, atue mah phak naah kaimah ih cang hoi misurtui to ka lak pae ving han; anih bangkrai ah ohhaih to khuk hanah, ka paek ih kaimah ih tuumui hoi puu ngan khukbuen doeh ka lak pae let han.
9За те ж я возьму назад хлїб мій в його часї, і вино в його порі; відберу вовну й лен мій, чим вона свою наготу прикриває.
10To pongah vaihi anih ih tlangainawk mikhnuk ah, anih azathaih to kam tuengsak han, mi mah doeh kai ih ban thung hoiah anih to loih o sak thai mak ai.
10А так відкрию сором її перед очима полюбовників її, і нїхто не вирве її із руки в мене.
11Anih ih poihsakhaih, poihsakhaih ninawk, khrah kangthanawk, Sabbath ninawk hoi kalah amkhuenghaih poihnawk boih doeh ka boengsak han.
11Її втїхам кінець положу, й сьвятам її й новим місяцям її й суботам її та й усїм сьвяточним часам її.
12Anih mah, Hae loe ka tlangainawk mah tha pathokhaih atho ah paek ih hmuen ah oh, tiah thuih ih angmah ih misurkung hoi thaiduetkungnawk to kam rosak han: to ahmuen to taw ah kang coengsak moe, moisannawk to ka caaksak han.
12І попустошу в неї сади виноградні й фиґовину, що про них вона мовляла: се в мене подарунки, що полюбовники мої менї дарували; все те оберну я в лїс; польові зьвіри живитись муть ними.
13Baalnawk khaeah hmuihoih a thlaekhaih aninawk pongah, anih to ka thuitaek han. Anih loe bantuek, naa tangkraeng, atho kana hmuen hoiah amthoep moe, angmah ih tlangainawk hnuk ah a caeh, kai ang pahnawt sut boeh, tiah Angraeng mah thuih.
13Я скараю її за ввесь час, що вона Баалам служила, їм кадило палила, а нарядившись в намисти та ланцюжки, за полюбовниками своїми ходила, про мене ж забула, говорить Господь.
14To pongah khenah, anih to ka zoek moe, praezaek ah ka caeh haih pacoengah, lok kanaem ka thuih pae han.
14Та ось, і я заманю її в пустиню до себе, й буду їй до серця промовляти.
15To ah anih han misur takhanawk to ka paek let moe, Akhor Azawn to oephaih khongkha ah ka sak pae han; nawkta nathuem ih baktih, Izip prae hoi angzohhaih ni thuem ih baktih toengah, anih mah to ahmuen ah laa to sah tih boeh.
15І верну їй звідти виноградники її, й долина Ахор (сумна) буде їй дверима до надїї, і сьпівати ме знов, як у своїх молодощах, як тодї, коли виходила з землї Египецької.
16To na niah loe, Nang mah, Baali (ka angraeng), tiah nang kawk mak ai, Ishi (ka sava), tiah ni nang kawk tih boeh.
16І буде так із того часу, говорить Господь, що мене ти звати меш „чоловіче мій,‟ а не звати меш „Баале‟ (пане мій).
17Baal ih ahminnawk to anih ih pahni hoiah ka lak pae ving han, nihcae ih ahminnawk panoek lethaih om mak ai boeh.
17І викину з уст її імена Баалів, та й не буде вже більше згадувати назви їх.
18To na niah loe moisannawk, van ih tavaanawk, long ah kavak hmuennawk hoiah misa angcoeng han ai ah, nihcae han lokmaihaih ka sak pae han. Nihcae kamding rue ah ohsak hanah, misatukhaih kalii hoi sumsen to long nui hoiah kam rosak han.
18І вчиню тодї вмову задля них із зьвірми польовими, з птаством під небом і всїм тим, що човгає по землї; й закину луки та мечі й війну з землї, й дам їм жити безпечно.
19Nang loe kaimah khaeah kang suek poe han, ue, toenghaih hoi kamsoem ah lokcaekhaih, tahmenhaih hoi amlunghaih baktiah, nang to kaimah khaeah kang suek poe han boeh.
19Я одружу тебе зо мною на віки, одружу тебе в справедливостї й судї, в ласкавостї й милосердю,
20Oepthohhaih hoiah kaimah khaeah kang suek poe han: to naah loe Angraeng to na panoek tih boeh.
20Одружу тебе зо мною в вірностї, й спізнаєш, що я — Господь.
21To na niah loe na lok kang tahngaih pae han, vannawk ih lok to ka tahngaih pae han, nihcae mah doeh long ih lok to tahngai o toeng tih.
21І буде того часу: я вислухаю, говорить Господь, вислухаю небо, а воно вислухає землю,
22Long mah, cang, misurtui hoi situi ih lok to tahngai pae ueloe, nihcae mah doeh Jezreel ih lok to tahngai pae o tih.
22Земля ж вислухає збіжє, вино й оливу; а сї вислухають Езрееля.
23To pacoengah anih to kaimah hanah long ah ka patit moe, palungnathaih tawn ai kami nuiah palungnathaih to kam tuengsak han; Kai ih kami ah kaom ai kami khaeah, Nangcae loe Kai ih kami ah na oh o, tiah ka naa han; to naah nihcae mah, Nang loe ka Sithaw ni, tiah thui o tih boeh, tiah Angraeng mah thuih.
23І я посїю його на землї про себе, й помилую Непомилувану, й скажу Немій-людові: Ти — мій люд, а він скаже: Ти — мій Бог!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.