Romans 14
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Accept him whose faith is weak, without passing judgment on his opinions.
1Знемогаючого ж у вірі приймайте не на розбіраннє думок.
2For one person has faith to eat all things, while another, who is weak, eats only vegetables.
2Один вірує, (що можна) їсти все, а знемогаючий зїллє (нехай) їсть.
3The one who eats everything must not belittle the one who does not, and the one who does not eat everything must not judge the one who does, for God has accepted him.
3Хто їсть, нехай тому, хто не їсть, не докоряє, а хто не їсть, нехай того, хто їсть, не осуджує; Бог бо його прийняв.
4Who are you to judge someone else’s servant? To his own master he stands or falls. And he will stand, for the Lord is able to make him stand.
4Ти хто єси, що судиш чужого слугу? своєму панові стоїть він, або падає. Устоїть же, бо здолїє Бог поставити його.
5One person regards a certain day above the others, while someone else considers every day alike. Each one should be fully convinced in his own mind.
5Инший шанує (один) день над (другий) день; инший же судить про всякий день (однаково). Кожен у своїй мислї нехай буде певен.
6He who observes a special day does so to the Lord; he who eats does so to the Lord, for he gives thanks to God; and he who abstains does so to the Lord and gives thanks to God.
6Хто вважає на день, Господеві вважає; і хто не вважає на день, Господеві не вважає. Хто їсть, Господеві їсть, бо дякує Богу; і хто не їсть, Господеві не їсть, та й дякує Богу.
7For none of us lives to himself alone, and none of us dies to himself alone.
7Нїхто бо з нас собі не живе, і нїхто собі не вмирає.
8If we live, we live to the Lord, and if we die, we die to the Lord. So whether we live or die, we belong to the Lord.
8Бо коли живемо, Господеві живемо; й коли вмираємо, Господеві вмираємо; то, чи живемо, чи вмираємо, ми Господнї.
9For this reason Christ died and returned to life, that He might be the Lord of both the dead and the living.
9На се бо Христос і вмер, і воскрес, і ожив, щоб і над мертвими, й над живими панувати.
10Why, then, do you judge your brother? Or why do you belittle your brother? For we will all stand before God’s judgment seat.
10Ти ж чого судиш брата твого? або й ти, чого докоряєш брата твого? Усї бо станемо перед судищем Христовим.
11It is written: “As surely as I live, says the Lord, every knee will bow before Me; every tongue will confess to God.”
11Писано бо: Як живу, глаголе Господь, що передо мною поклонить ся всяке колїно, і всякий язик визнавати ме Бога.
12So then, each of us will give an account of himself to God.
12Тим же кожен з нас за себе перелїк дасть Богу.
13Therefore let us stop judging one another. Instead, make up your mind not to put any stumbling block or obstacle in your brother’s way.
13Оце ж більш один одного не осуджуймо, а лучче розсуджуйте, як би не класти спотикання брату, або поблазнї.
14I am convinced and fully persuaded in the Lord Jesus that nothing is unclean in itself. But if anyone regards something as unclean, then for him it is unclean.
14Знаю я і впевнивсь у Христї Ісусї, що нїщо нескверне само собою; тільки, хто думає, що воно скверне, тому й скверне.
15If your brother is distressed by what you eat, you are no longer acting in love. Do not by your eating destroy your brother, for whom Christ died.
15Коли ж через їжу брат твій сумує, то вже не по любови ходиш. Не погубляй їжею твоєю того, за кого Христос умер.
16Do not allow what you consider good, then, to be spoken of as evil.
16Нехай же не ганить ся ваше добре.
17For the kingdom of God is not a matter of eating and drinking, but of righteousness, peace, and joy in the Holy Spirit.
17Бо царство Боже не їжа і питтє, а правда, і впокій, і радощі в Дусї сьвятім.
18For whoever serves Christ in this way is pleasing to God and approved by men.
18Хто бо в сьому служить Христу, той любий Богові і шануваний між людьми.
19So then, let us pursue what leads to peace and to mutual edification.
19Тому ж отсе побиваймось за тим, що для впокою і для збудовання спільного.
20Do not destroy the work of God for the sake of food. All food is clean, but it is wrong for a man to let his eating be a stumbling block.
20Ради їжи не руйнуй дїла Божого. Все чисте, тільки лихо чоловікові, що їсть із спотиканнєм.
21It is better not to eat meat or drink wine or to do anything to cause your brother to stumble.
21Добре не їсти мясива, анї пити вина, нї (такого), від чого брат твій спотикаєть ся або блазнить ся, або знемогає.
22Keep your belief about such matters between yourself and God. Blessed is the one who does not condemn himself by what he approves.
22Ти маєш віру? май (її) собі перед Богом. Блажен, хто не осуджує себе в тому, що похваляє.
23But the one who has doubts is condemned if he eats, because his eating is not from faith; and everything that is not from faith is sin.
23Хто ж сумнить ся, чи їсти, осудить ся, бо (їсть) не по вірі; все ж, що не по вірі, гріх.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.