2 Corinthians 5
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Now we know that if the earthly tent we live in is dismantled, we have a building from God, an eternal house in heaven, not built by human hands.
1Знаємо бо, як земний будинок тїла нашого розпадеть ся, ми будівлю від Бога маємо, будинок нерукотворний, вічний на небесах.
2For in this tent we groan, longing to be clothed with our heavenly dwelling,
2Бо в сьому ми стогнемо, бажаючи одягтись домівкою нашою, що з неба,
3because when we are clothed, we will not be found naked.
3коли б тільки нам, і одягнувшись, нагими не явитись.
4So while we are in this tent, we groan under our burdens, because we do not wish to be unclothed but clothed, so that our mortality may be swallowed up by life.
4Бо, стогнемо отягчені, будучи в тїлї сьому, з котрого не хочемо роздягтись, а одягнутись, щоб смертне було пожерте життєм.
5And God has prepared us for this very purpose and has given us the Spirit as a pledge of what is to come.
5На се сотворив нас Бог, і дав нам задаток Духа.
6Therefore we are always confident, although we know that while we are at home in the body, we are away from the Lord.
6Оце ж маймо духа всякого часу, знаймо, що, домуючи в тїлї, ми далеко від Господа:
7For we walk by faith, not by sight.
7(бо ходимо вірою, а не видїннєм.)
8We are confident, then, and would prefer to be away from the body and at home with the Lord.
8Маймо ж духа й волїймо лучче бути далеко від тїла, а домувати у Господа.
9So we aspire to please Him, whether we are here in this body or away from it.
9Тим і силкуємось, чи то будучи дома, чи далеко від дому, бути Йому любими.
10For we must all appear before the judgment seat of Christ, that each one may receive his due for the things done in the body, whether good or bad.
10Всїм бо нам треба явитись перед судищем Христовим, щоб прийняв кожен по тому, що заробив тїлом, чи то добре, чи лихе.
11Therefore, since we know what it means to fear the Lord, we try to persuade men. What we are is clear to God, and I hope it is clear to your conscience as well.
11Знаючи оце страх Господень, пересьвідчуємо людей; Богові ж явні ми, і вповаю, що й вашим совістям обявились.
12We are not commending ourselves to you again. Instead, we are giving you an occasion to be proud of us, so that you can answer those who take pride in appearances rather than in the heart.
12Не знов бо похваляємо себе перед вами, а даємо вам причину хвалитись нами, щоб мали що (відказувати) тим, що хвалять ся лицем, а не серцем.
13If we are out of our mind, it is for God; if we are of sound mind, it is for you.
13Бо як ми не при собі, то (се) Богові; а як ми тверезимось (здержуємось), (се) вам.
14For Christ’s love compels us, because we are convinced that One died for all, therefore all died.
14Бо любов Христова вимагає від нас, судячих так, що, коли один за всїх умер, тодї всї вмерли;
15And He died for all, that those who live should no longer live for themselves, but for Him who died for them and was raised again.
15і (що) Він умер за всїх, щоб живі нїколи більш собі не жили, а Тому, хто за них умер і воскрес.
16So from now on we regard no one according to the flesh. Although we once regarded Christ in this way, we do so no longer.
16Тим же ми від нинї нїкого не знаємо по тїлу; коли ж і знали по тїлу Христа, то тепер більш не знаємо.
17Therefore if anyone is in Christ, he is a new creation. The old has passed away. Behold, the new has come!
17Тим же, коли хто в Христї, той нове сотворіннє; старе минуло; ось стало все нове.
18All this is from God, who reconciled us to Himself through Christ and gave us the ministry of reconciliation:
18Усе ж від Бога, що примирив нас із собою через Ісуса Христа, і дав нам служеннє примирення,
19that God was reconciling the world to Himself in Christ, not counting men’s trespasses against them. And He has committed to us the message of reconciliation.
19яко ж бо Бог був у Христї, примиряючи сьвіт із собою, не полїчуючи їм провин їх, і положив у нас слово примирення.
20Therefore we are ambassadors for Christ, as though God were making His appeal through us. We implore you on behalf of Christ: Be reconciled to God.
20Замість Христа оце ми посли, і наче Бог благає (вас) через нас; ми просимо вас замість Христа: примиріть ся з Богом.
21God made Him who knew no sin to be sin on our behalf, so that in Him we might become the righteousness of God.
21Бо Він Того, хто не знав гріха, за нас гріхом зробив, щоб ми були праведностю Божою в Йому.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.