2 Corinthians 12
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1I must go on boasting. Although there is nothing to gain, I will go on to visions and revelations from the Lord.
1Не користь же менї хвалитись, та перейду до видїння і одкриття Господнього.
2I know a man in Christ who fourteen years ago was caught up to the third heaven. Whether it was in the body or out of it I do not know, but God knows.
2Я знаю чоловіка в Христї перед чотирнайцятьма лїтами (чи в тїлї, не знаю, чи без тїла, не знаю; Бог знає), підхопленого аж до третього неба.
3And I know that this man—whether in the body or out of it I do not know, but God knows—
3І знаю такого чоловіка (чи в тїлї, чи без тїла, не знаю; Бог знає),
4was caught up to Paradise. The things he heard were too sacred for words, things that man is not permitted to tell.
4що був підхоплений у рай, і чув він слова невимовні, що не можна чоловікові промовити.
5I will boast about such a man, but I will not boast about myself, except in my weaknesses.
5Таким хвалити мусь; собою ж не хвалити мусь, а тільки немощами моїми.
6Even if I wanted to boast, I would not be a fool, because I would be speaking the truth. But I refrain, so no one will credit me with more than he sees in me or hears from me,
6Коли бо я схочу хвалитись, не буду безумний, бо говорити му правду; та вдержуюсь, щоб хто мене не вважав над те, чим бачить мене або чує що від мене;
7or because of these surpassingly great revelations. So to keep me from becoming conceited, I was given a thorn in my flesh, a messenger of Satan, to torment me.
7І, щоб превеликими відкриттями надто не величатись менї, дано менї колючку в тїло, ангела сатану, нехай бє мене в лице, щоб не величав ся.
8Three times I pleaded with the Lord to take it away from me.
8Про него тричі Господа благав я, щоб відступив від мене.
9But He said to me, “My grace is sufficient for you, for My power is perfected in weakness.” Therefore I will boast all the more gladly in my weaknesses, so that the power of Christ may rest on me.
9Та Він сказав менї: Доволї з тебе благодати моєї, сила бо моя в немощі звершується. Найлюбіще ж оце лучче хвалитись менї немощами моїми, щоб вселилась у мене сила Христова.
10That is why, for the sake of Christ, I delight in weaknesses, in insults, in hardships, in persecutions, in difficulties. For when I am weak, then I am strong.
10Тим любо менї в немочах, докорах, нуждах, гоненнях, тїснотах за Христа; коли бо я немочний, тодї я сильний.
11I have become a fool, but you drove me to it. In fact, you should have commended me, since I am in no way inferior to those “super-apostles,” even though I am nothing.
11Я зробивсь безумним хвалячись; ви мене примусили; бо треба, щоб я був хвалений од вас; нїчим бо я негірший од найперших апостолів, хоч я й нїщо.
12The true marks of an apostle—signs, wonders, and miracles—were performed among you with great perseverance.
12Справдї ознаки апостола стались між вами у всякому терпінню, в ознаках, чудесах і силах.
13In what way were you inferior to the other churches, except that I was not a burden to you? Forgive me this wrong!
13Що бо єсть, чим вас упослїджено перед иншими церквами? хиба тим, що я сам не був вам важким? Простїть менї сю кривду.
14See, I am ready to come to you a third time, and I will not be a burden, because I am not seeking your possessions, but you. For children should not have to save up for their parents, but parents for their children.
14Ось утретє готов я прийти до вас, і не буду важким вам, бо не шукаю вашого, а вас; бо не дїтям треба для родителїв скарбувати, а родителям для дїтей.
15And for the sake of your souls, I will most gladly spend my money and myself. If I love you more, will you love me less?
15Менї ж найлюбіщ буде втрачуватись і втрачувати себе за душі ваші; хочь вельми вас люблячи, я менше люблений вами.
16Be that as it may, I was not a burden to you; but crafty as I am, I caught you by trickery.
16Нехай же буде так, що я не отягчив вас; та може, бувши хитрим, підступом обдирав вас?
17Did I exploit you by anyone I sent you?
17Хиба кого посилав я до вас і через него покористувавсь од вас?
18I urged Titus to visit you, and I sent our brother with him. Did Titus exploit you in any way? Did we not walk in the same Spirit and follow in the same footsteps?
18Ублагав я Тита, й разом з ним послав брата. Хиба покористувавсь чим од вас Тит? Чи не тим же духом ходили ми? не тими ж слїдами?
19Have you been thinking all along that we were making a defense to you? We speak before God in Christ, and all of this, beloved, is to build you up.
19Хиба думаєте знов, що оправдуємось перед вами? Перед Богом у Христї глаголемо; усе ж, любі, на ваше збудуваннє.
20For I am afraid that when I come, I may not find you as I wish, and you may not find me as you wish. I fear that there may be quarreling, jealousy, rage, rivalry, slander, gossip, arrogance, and disorder.
20Боюсь бо, щоб инодї прийшовши, не знайшов вас не такими, як хочу, і щоб ви не знайшли мене таким, якого не хочете: щоб инодї (не було) змагання, зависти, досад, сварок, пересудів, нашептів, пихи, безладу;
21I am afraid that when I come again, my God will humble me before you, and I will be grieved over many who have sinned earlier and have not repented of their acts of impurity, sexual immorality, and debauchery.
21щоб, як прийду знов, не принизив мене Бог мій між вами, і щоб не оплакував многих, що перше згрішили, та й не покаялись у нечистотї, й блудї, й розпустї, що коїли.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.