Exodus 15
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then Moses and the children of Israel sang this song to the LORD, and said, “I will sing to the LORD, for he has triumphed gloriously. He has thrown the horse and his rider into the sea.
1Засьпівав тодї Мойсей й синове Ізрайлеві пісню Господеві, і сьпівали сими словами: Ой сьпіваймо ж Господеві, славно бо прославивсь, і коня і їздеця він поввергав у море.
2The LORD is my strength and song. He has become my salvation. This is my God, and I will praise him; my father’s God, and I will exalt him.
2Господь, сила моя й велич, був моїм рятунком. Він мій Бог, і я споруджу дом йому преславний. Вознесу його, прославлю Бог-отця благого.
3The LORD is a man of war. The LORD is his name.
3Господь — муж боїв страшенний, на імя Господь він.
4He has cast Pharaoh’s chariots and his army into the sea. His chosen captains are sunk in the Red Sea.
4Колесницї в Фараона і полки-потуги Божа сила потопила, поввергала в море, і вибране отаманнє потонуло в морі; лицярі над лицарями згинули в Червонім,
5The deeps cover them. They went down into the depths like a stone.
5Глибиня їх повкривала по всї вічні роки; мов каміннє потонули у морю глибокім.
6Your right hand, LORD, is glorious in power. Your right hand, LORD, dashes the enemy in pieces.
6Господе! твоя правиця вславилась в потузї; Господе! твоя десниця ворога згубила.
7In the greatness of your excellency, you overthrow those who rise up against you. You send out your wrath. It consumes them as stubble.
7Величчю твоєю, Боже, стер єси противних, послав гнїв твій, і огнем він мов стебло пожер їх.
8With the blast of your nostrils, the waters were piled up. The floods stood upright as a heap. The deeps were congealed in the heart of the sea.
8Духом яростї твоєї води роздїлив ти, і загусли муром филї, встали серед моря.
9The enemy said, ‘I will pursue. I will overtake. I will divide the plunder. My desire will be satisfied on them. I will draw my sword. My hand will destroy them.’
9Рече ворог: Пожену їх, уженусь, настигну; попаюю здобич, буде міч мій царювати.
10You blew with your wind. The sea covered them. They sank like lead in the mighty waters.
10Но дмухнув єси вітрами, море їх укрило, мов те оливо втонули в морі, у безоднї.
11Who is like you, LORD, among the gods? Who is like you, glorious in holiness, fearful in praises, doing wonders?
11Хто тобі подобен в бозїх, Господе, хто рівен, славен сьвятостю твоєю, страшен чудесами!
12You stretched out your right hand. The earth swallowed them.
12Простягнув єси правицю, — їх земля пожерла.
13“You, in your loving kindness, have led the people that you have redeemed. You have guided them in your strength to your holy habitation.
13Вивів правдою твоєю люде сї з неволї, і провів потужно в землю, в займище спасенне.
14The peoples have heard. They tremble. Pangs have taken hold of the inhabitants of Philistia.
14Чути муть про се народи, острах їх обійме, печаль серце Филистимське туга гризти буде.
15Then the chiefs of Edom were dismayed. Trembling takes hold of the mighty men of Moab. All the inhabitants of Canaan have melted away.
15Стуманїють і Єдомцї, глави Моавійські, і тремтіти муть потужні дуки Канаанські.
16Terror and dread falls on them. By the greatness of your arm they are as still as a stone, until your people pass over, LORD, until the people you have purchased pass over.
16Ой нехай же страх і трепет злющих постигає, величчю руки твоєї в камінь обертає! Докіль, Господе, перейдуть вірні щирі люде, що з усїх людей собі ти вибрав у наслїддє.
17You will bring them in, and plant them in the mountain of your inheritance, the place, LORD, which you have made for yourself to dwell in: the sanctuary, Lord, which your hands have established.
17Уведеш їх і насадиш на горі наслїднїй, там, о Господе, насадиш, де пречистї руцї уготовили сьвятиню про всї вічні роки.
18The LORD will reign forever and ever.”
18Ой царюй же, Боже правий, правдою во віки!
19For the horses of Pharaoh went in with his chariots and with his horsemen into the sea, and the LORD brought back the waters of the sea on them; but the children of Israel walked on dry land in the middle of the sea.
19Бо ввійшов кінь Фараонів, колесницї його й комонник його в море, і вернув Господь на їх воду, а синове Ізрайлеві пройшли по сусї, серед вод.
20Miriam the prophetess, the sister of Aaron, took a tambourine in her hand; and all the women went out after her with tambourines and with dances.
20І взяла Мирияма, натхнена сестра Аронова, бубен у руку свою, і повиходило все жіноцтво за нею з бубнами й таньцями.
21Miriam answered them, “Sing to the LORD, for he has triumphed gloriously. He has thrown the horse and his rider into the sea.”
21Відказувала Мирияма їм: Ой сьпіваймо Господеві, славно бо прославивсь, і коня і їздеця він повкидав у море!
22Moses led Israel onward from the Red Sea, and they went out into the wilderness of Shur; and they went three days in the wilderness, and found no water.
22І повелїв Мойсей Ізрайлеві рушати від Червоного моря, і вийшли вони з Сур степу, і йшли три днї степом, та й не знаходили води.
23When they came to Marah, they couldn’t drink from the waters of Marah, for they were bitter. Therefore its name was called Marah.
23І прийшли в Меру, та не змогли пити води Мерської, бо гірка вона, тим і прозвали те врочище Мера.
24The people murmured against Moses, saying, “What shall we drink?”
24І нарекали люде на Мойсея, говорючи: Що нам пити?
25Then he cried to the LORD. The LORD showed him a tree, and he threw it into the waters, and the waters were made sweet. There he made a statute and an ordinance for them, and there he tested them.
25І заголосив Мойсей до Господа, і вказав йому дерево Господь, і вкинув його він у воду, і прісною стала вода. Там він дав їм установу й суд, і сим робом випробував їх.
26He said, “If you will diligently listen to the LORD your God’s voice, and will do that which is right in his eyes, and will pay attention to his commandments, and keep all his statutes, I will put none of the diseases on you which I have put on the Egyptians; for I am the LORD who heals you.”
26І рече: Коли щиро слухати мешся голосу Господа Бога твого, і чинити меш праведне в очу його, і нахиляти меш ухо до заповідей його, і допильновувати меш усїх установ його, нї одну болесть, що я наводив на Египтян, не наведу на тебе: я бо Господь, Бог твій, що виздоровлює тебе.
27They came to Elim, where there were twelve springs of water and seventy palm trees. They encamped there by the waters.
27І прийшли в Єлим, аж там двайцять водяних криниць і сїмдесять пальм. І отаборились там понад водою.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.