Иозея 9
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Як же, почули про се всї царі, що жили по тім боцї Йорданї по горах і долинах і всюди вподовж низини великого моря та й до Ливану: Гетії, Аморії, Канаанії, Ферезії, Гевії й Евузії,
1Quando todos os reis que estavam além do Jordão, na região montanhosa, nas planícies e em toda a costa do grande mar em frente ao Líbano — os hititas, os amorreus, os cananeus, os ferezeus, os heveus e os jebuseus — ouviram isso,
2То й зібрались вони докупи, щоб єдинодушно воювати Йозея й Ізраїля.
2eles se reuniram para lutar contra Josué e contra Israel, de comum acordo.
3Та осадники Габаонські, як почули, що вчинив Йозуа з Ерихоном та з Гаєм,
3Mas quando os habitantes de Gibeom ouviram o que Josué tinha feito a Jericó e a Ai,
4Піднялись на хитрощі: набрали харчі на дорогу і обвішали свої осли драними торбами та старими подертими й посшиваними бурдюками на вино,
4eles também recorreram a um ardil; foram e se passaram por embaixadores, pegaram sacos velhos para os seus jumentos e odres de vinho velhos, rompidos e remendados,
5І повбувались у старе й полатане обувє і повдягались у стару подрану одїж, а ввесь харчовий хлїб у них був черствий та покрушений.
5calçaram sandálias velhas e remendadas nos pés, e vestiram roupas velhas. Todo o pão do seu suprimento de comida estava seco e mofado.
6Оттак прийшли вони до Ісуса в табір під Галеал, і промовили до нього й до громадських мужів Ізраїльських: з далекої землї прийшли ми, тож зробіте з нами мирову умову.
6Eles foram a Josué, no acampamento em Gilgal, e disseram a ele e aos homens de Israel: “Viemos de uma terra distante. Agora, portanto, façam uma aliança conosco.”
7Громадські ж мужі Ізраїля відказали Гевіям: Може ви живете поблизу нас, то й як же нам та чинити з вами умову?
7Os homens de Israel disseram aos heveus: “Talvez vocês vivam entre nós. Como poderíamos fazer uma aliança com vocês?”
8І відказали вони Йозейові: Ми хочемо твоїми підданними бути. Йозуа ж каже їм: Хто ви такі, і звідкіля прийшли?
8Eles disseram a Josué: “Somos seus servos.” Josué lhes perguntou: “Quem são vocês? De onde vocês vêm?”
9А вони відказали йому: З вельми далекої землї прибули ми, раби твої, в імя Господа, Бога твого: бо чували про нього і про все, що він удїяв Египтїям,
9Eles lhe disseram: “Seus servos vieram de uma terra muito distante por causa do nome do SENHOR seu Deus; pois ouvimos da sua fama, de tudo o que ele fez no Egito,
10І що він учинив царям Аморійським, що жили по тім боцї Йорданї, Сигонові, цареві Гезбонському, та Огові, цареві Базанському в Астаротї.
10e de tudo o que ele fez aos dois reis dos amorreus que estavam além do Jordão, a Seom, rei de Hesbom, e a Ogue, rei de Basã, que estava em Astarote.
11Тим же то наша старшина й усї осадники нашої землї повелїли нам: Обмислїть себе живностю на дорогу та йдїте назустріч їм, та й промовте до них: Хочемо бути підданими вашими, тож учинїте з нами умову.
11Nossos anciãos e todos os habitantes do nosso país nos falaram, dizendo: 'Peguem suprimentos em suas mãos para a jornada e vão ao encontro deles. Digam-lhes: “Somos seus servos. Agora façam uma aliança conosco.”'
12Ось який хлїб у нас! Узяли ми гарячим іще його з нашої домівки на харчуваннє, як вийшли в дорогу до вас; а тепер він зачерствів і покрушився.
12Este nosso pão nós pegamos quente para os nossos suprimentos em nossas casas no dia em que saímos para vir até vocês; mas agora, vejam, está seco e ficou mofado.
13А се винові бурдюки: Були вони нові, як ми їх наливали, а тепер подрані. Ось і наша одїж і обувє наше: повитирались в далекій дорозї.
13Estes odres de vinho, que enchemos, eram novos; e vejam, estão rompidos. Estas nossas roupas e nossas sandálias ficaram velhas por causa da jornada muito longa.”
14І взяли громадські мужі трохи харчі їх (покушати), та не поспитали в Господа ради.
14Os homens provaram de suas provisões, e não pediram conselho da boca do SENHOR.
15І запевнив їм Йозуа беспеку і вчинив умову з ними, щоб зоставити їх живими. І поклялись їм громадські мужі присягою.
15Josué fez paz com eles e fez uma aliança com eles, para deixá-los viver. Os príncipes da congregação juraram a eles.
16Як же уплило три днї після того, як зроблено мирову вгоду з ними, виявилось тодї, що вони були зблизька, сусїди їх;
16Ao fim de três dias depois de terem feito a aliança com eles, ouviram que eram seus vizinhos e que viviam entre eles.
17Бо коли рушили Ізрайлитяне в дорогу, то прийшли на третий день до їх міст; а міста ті були: Габаон, Кафира, Беерот і Кириятярим.
17Os filhos de Israel viajaram e chegaram às suas cidades no terceiro dia. Ora, as cidades deles eram Gibeom, Cefira, Beerote e Quiriate-Jearim.
18І не заподїяли їм Ізрайлитяне нїякого зла, бо мужі громадські клялись їм Господом, Богом Ізрайлевим, у присязї. І нарекала вся громада на мужів громадських.
18Os filhos de Israel não os atacaram, porque os príncipes da congregação haviam jurado a eles pelo SENHOR, o Deus de Israel. Toda a congregação murmurou contra os príncipes.
19Та всї мужі громадські промовили до всієї громади: Ми клялись їм Господом, Богом Ізрайлевим; тим то й не годиться нам приторкнутись до них;
19Mas todos os príncipes disseram a toda a congregação: “Nós juramos a eles pelo SENHOR, o Deus de Israel. Agora, portanto, não podemos tocar neles.
20А зробімо їм ось що: Нехай собі живуть на сьвітї, щоб не вдарив на нас гнїв Божий за клятьбу, що ми заприсягли їм.
20Faremos isto a eles, e os deixaremos viver; para que a ira não caia sobre nós, por causa do juramento que lhes fizemos.”
21А ще промовили до них мужі громадські: Нехай живуть собі на сьвітї, за теж будуть вони дроворубами та водоносами про всю громаду; і пристали всї на те, що сказали їм мужі громадські.
21Os príncipes lhes disseram: “Deixem-nos viver.” Assim eles se tornaram lenhadores e tiradores de água para toda a congregação, como os príncipes lhes haviam dito.
22І покликав їх Ісус, і каже їм: Про що ви ошукали нас упевнивши: ми, мовляли, живемо далеко од вас, коли живете близько нас?
22Josué os chamou e lhes falou, dizendo: “Por que vocês nos enganaram, dizendo: 'Estamos muito longe de vocês', quando vivem entre nós?
23Оце ж ви будете раби проклятущі і нїхто з вас не вийде на волю, будете дроворубами та водоносами для дому Бога мойого!
23Agora, portanto, vocês são malditos, e nunca deixarão de ser escravos, tanto lenhadores quanto tiradores de água para a casa do meu Deus.”
24І відказали вони Йозейові: Переказано було нам, рабам твоїм, що Господь, Бог твій, дав рабові свойму Мойсейові такий обіт, що надїлить вам усю землю, а всї осадники землї вигубить. Тим полякались ми вельми, що позганяєте нас із сьвіту, та й учинили таке дїло.
24Eles responderam a Josué e disseram: “Porque foi certamente anunciado aos seus servos como o SENHOR seu Deus ordenou ao seu servo Moisés que lhes desse toda a terra, e que destruísse todos os habitantes da terra de diante de vocês. Portanto, tivemos muito medo por nossas vidas por causa de vocês, e fizemos esta coisa.
25Тепер же ми оддані тобі в руки; чини з нами, що тобі здається добрим і праведним.
25Agora, vejam, estamos em suas mãos. Faça conosco o que lhe parecer bom e justo fazer.”
26Так і вчинив з ними Ісус, та й оборонив їх сим робом від Ізрайлитян, що не повбивали їх.
26Assim ele lhes fez, e os livrou das mãos dos filhos de Israel, para que não os matassem.
27І зробив їх Йозуа тодї дроворубами та водоносами про всю громаду й про жертівник Господень, і так воно зісталось аж по сей день на тому місцї, яке б нї вибрав Господь.
27Naquele dia, Josué os tornou lenhadores e tiradores de água para a congregação e para o altar do SENHOR até o dia de hoje, no lugar que ele escolhesse.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.