Суддїв 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Засьпівали тодї Дебора та Барак Абиноаменко такими словами:
1Then sang Deborah and Barak the son of Abinoam on that day, saying,
2Ізраїль відомщен, народ схаменувся, прославіте Господа!
2Praise ye the LORD for the avenging of Israel, when the people willingly offered themselves.
3Чуйте се, царі з князями, чуйте й памятайте: Я сьпіваю, в струни граю в Господнюю славу!
3Hear, O ye kings; give ear, O ye princes; I, even I, will sing unto the LORD ; I will sing praise to the LORD God of Israel.
4Як ійшов єси з Сеїру, Господи, з Едому, стався трус по всїй вселенній на землї й на небі; на землї все затремтїло, (небеса гучали), краплями взялися хмари, ринули водою.
4LORD , when thou wentest out of Seir, when thou marchedst out of the field of Edom, the earth trembled, and the heavens dropped, the clouds also dropped water.
5Істаялись перед Богом (віковічні) гори, й Синай великий танув од лиця Господня.
5The mountains melted from before the LORD , even that Sinai from before the LORD God of Israel.
6За Самгора Анатенка, за Яїли стало пусто по шляхах (пробойних); ті що перше прохожали прямими шляхами, обходили тоті місця хиба манівцями.
6In the days of Shamgar the son of Anath, in the days of Jael, the highways were unoccupied, and the travellers walked through byways.
7Не стало людей по містах, в Ізраїля селах, покіль ти не встала, Деборо, Ізраїля мати!
7The inhabitants of the villages ceased, they ceased in Israel, until that I Deborah arose, that I arose a mother in Israel.
8Нових богів вибирали, з того й війна у воротах. А чи видїв хто щит або спис у сорока тисяч Ізраїля?
8They chose new gods; then was war in the gates: was there a shield or spear seen among forty thousand in Israel?
9Я всїм серцем прихиляюсь до всїх тих гетьманів, що обстали за народом бідним Ізраїля, хвалїте ж Господа!
9My heart is toward the governors of Israel, that offered themselves willingly among the people. Bless ye the LORD .
10Ви, що їздите звичайно на ослицях білих, що на келимах прилюдно судите суд право, та проходжаєтесь: по дорозї, сьпівайте пісню!
10Speak, ye that ride on white asses, ye that sit in judgment, and walk by the way.
11Серед гомону зганяючих стада при криницях нехай лунає хвала Господу, хвала гетьманам Ізраїля, як виступив ʼд воротам народ Господень!
11They that are delivered from the noise of archers in the places of drawing water, there shall they rehearse the righteous acts of the LORD , even the righteous acts toward the inhabitants of his villages in Israel: then shall the people of the LORD go down to the gates.
12Вставай, вставай, Деборо! Вставай, пісню засьпівай! Ти ж, Бараче, підіймайся, веди полонників твоїх, сину Абиноаменів!
12Awake, awake, Deborah: awake, awake, utter a song: arise, Barak, and lead thy captivity captive, thou son of Abinoam.
13Не многим із сильних підхилив він народ, Господь підхилив менї хоробрих.
13Then he made him that remaineth have dominion over the nobles among the people: the LORD made me have dominion over the mighty.
14І прийшли від Ефраїма ті що в Амалику вкоренились; за тобою Бенямине, серед люду твого; від Махира йшли начальники, й від Забулону люде поважнії вивели військо до бою.
14Out of Ephraim was there a root of them against Amalek; after thee, Benjamin, among thy people; out of Machir came down governors, and out of Zebulun they that handle the pen of the writer.
15І князї від Іссахара вийшли з Деборою; а Іссахар так як Барак кинувся в долину пішки. Тільки у племен Рубена була незгода.
15And the princes of Issachar were with Deborah; even Issachar, and also Barak: he was sent on foot into the valley. For the divisions of Reuben there were great thoughts of heart.
16Ой чи довго ж вам седїти посеред вівчарень, та прислуховатись блеянню стад? Так, у племен Рубенових була незгода.
16Why abodest thou among the sheepfolds, to hear the bleatings of the flocks? For the divisions of Reuben there were great searchings of heart.
17Галаад живе собі тихо за Йорданню, а Данові чого боятись із кораблями? А й Ассер опочиває уз морські затони.
17Gilead abode beyond Jordan: and why did Dan remain in ships? Asher continued on the sea shore, and abode in his breaches.
18Забулон же (люд-одвага), душу смертї оддав він; так і Нафталїй на гори на високі знявся.
18Zebulun and Naphtali were a people that jeoparded their lives unto the death in the high places of the field.
19Повиходили до бою царі, царі Канаанські в Танаах у вод Мегидонських, та не здобули анї трохи срібла.
19The kings came and fought, then fought the kings of Canaan in Taanach by the waters of Megiddo; they took no gain of money.
20Воювали з неба зорі, били на Сизару, (із доріг своїх на його) виступили боєм.
20They fought from heaven; the stars in their courses fought against Sisera.
21Той Кисон, бурчак (потужний), різко рвав і нїс їх. Поток Кедумим, потік Кисон. Жени, душе моя, сильних у ростїч!
21The river of Kishon swept them away, that ancient river, the river Kishon. O my soul, thou hast trodden down strength.
22Ой ламалися ж у коней копита від бігу, від утечі сильних.
22Then were the horsehoofs broken by the means of the pransings, the pransings of their mighty ones.
23Проклинайте Мероз, каже ангел Господень, прокленїть, прокленїть осадників його, що не прийшли на підмогу Господеві, на поміч Господу з сильними своїми!
23Curse ye Meroz, said the angel of the LORD , curse ye bitterly the inhabitants thereof; because they came not to the help of the LORD , to the help of the LORD against the mighty.
24Ти ж бувай благословенна між жінками, Яїле, Геберихо Кенеянко, між жінками в шатрах бувай благословенна!
24Blessed above women shall Jael the wife of Heber the Kenite be, blessed shall she be above women in the tent.
25Він води прохав у тебе, молока дала ти; піднесла ти в пишній чаші сьвіжого, густого.
25He asked water, and she gave him milk; she brought forth butter in a lordly dish.
26Праворуч колка вхопила, лїворуч довбеньку, наскрізь голову проткнула (пишному) Сизарі.
26She put her hand to the nail, and her right hand to the workmen’s hammer; and with the hammer she smote Sisera, she smote off his head, when she had pierced and stricken through his temples.
27В ноги їй упав — простягся, в ноги їй упав він, і лежав без духу лїжма, лїжма лїг убитий.
27At her feet he bowed, he fell, he lay down: at her feet he bowed, he fell: where he bowed, there he fell down dead.
28Мати же Сизари в вікно позирає, крізь решітку позирає, і так промовляє: гаються щось колесницї, не тупотять конї!
28The mother of Sisera looked out at a window, and cried through the lattice, Why is his chariot so long in coming? why tarry the wheels of his chariots?
29З князївень же розумнїщі гарно їй толкують, а сама вона слова їх залюбки мовляє:
29Her wise ladies answered her, yea, she returned answer to herself,
30Певно ще паюють добич, одному по дївцї чи й по дві; а луп Сизарин — шати златошиті, в мережках барвистих шати, зняті з плечей врага.
30Have they not sped? have they not divided the prey; to every man a damsel or two; to Sisera a prey of divers colours, a prey of divers colours of needlework, of divers colours of needlework on both sides, meet for the necks of them that take the spoil?
31Господи! нехай так гинуть всї тобі противні, люде ж вірні най, як сонце на востоцї, сяють! І втішалась супокоєм земля сорок год.
31So let all thine enemies perish, O LORD : but let them that love him be as the sun when he goeth forth in his might. And the land had rest forty years.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.