Осії 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1Мов досьвітня зоря, минеться царство Ізраїля! — Коли ж Ізраїль був ще малолїтком, я полюбив його, і з Египту покликав його — сина мого.
1When Israel was a child, then I loved him, and out of Egypt I called My son.
2Та їх кликали, а вони одвертались від мене: приносили жертву Баалам і кадили перед ідолами.
2The more they called them, the more they went from them; they sacrificed unto the Baalim, and offered to graven images.
3Я самий вчив Ефраїма ходити, носив його на руках моїх, та вони на тім не розумілись, що я гоїв їх рани.
3And I, I taught Ephraim to walk, taking them by their arms; but they knew not that I healed them.
4Поворозами людяними, поворозами любови, притягав я їх до себе; здоймив ярмо з шиї в них, запопадливо піддавав їм поживу.
4I drew them with cords of a man, with bands of love; and I was to them as they that take off the yoke on their jaws, and I fed them gently.
5Тепер він не вернеться в Египет, але Ассур царем його буде, за те, що не хотїли навернутись.
5He shall not return into the land of Egypt, but the Assyrian shall be his king, because they refused to return.
6І впаде меч на міста їх, потре засови їх і пожере їх за їх задуми.
6And the sword shall fall upon his cities, and shall consume his bars, and devour them, because of their own counsels.
7Народ мій здеревів у відпадї од мене, й хоч йому про високе говорять, він не підносить у гору свого духа.
7And My people are in suspense about returning to Me; and though they call them upwards, none at all will lift himself up.
8Що менї чинити з тобою, Ефраїме? Як менї віддавати тебе на поталу, Ізраїлю? Чи зроблю з тобою те, що з Адамою, чи вчиню тобі те саме, що Севоїмові? Обернулось бо в менї серце моє, зворушився жаль мій.
8How shall I give thee up, Ephraim? How shall I surrender thee, Israel? How shall I make thee as Admah? How shall I set thee as Zeboim? My heart is turned within Me, My compassions are kindled together.
9Не вчиню того, до чого палаючий гнїв мене пориває, не викореню Ефраїма, бо я Бог, а не людина; я бо посеред тебе, я — сьвятий; я не вломлюся ворогом у місто.
9I will not execute the fierceness of Mine anger, I will not return to destroy Ephraim; for I am God, and not man, the Holy One in the midst of thee; and I will not come in fury.
10(колись) Пійдуть усї слїдом за Господом. Як лев, видасть він із себе голос; дасть голос свій почути, — й ворохнуться дїти з заходу.
10They shall walk after the LORD, who shall roar like a lion; for He shall roar, and the children shall come trembling from the west.
11Прилинуть із Египту, як птаство, як голуби з краю Ассирийського, й поселю їх у домівках їх, говорить Господь.
11They shall come trembling as a bird out of Egypt, and as a dove out of the land of Assyria; and I will make them to dwell in their houses, saith the LORD.
12(та поки що) Обгорнув мене Ефраїм ложею, дім Ізраїля — зрадою; Юда держався ще найбільше Бога, й був вірним із сьвятими (слугами).
12(12-1) Ephraim compasseth Me about with lies, and the house of Israel with deceit; and Judah is yet wayward towards God, and towards the Holy One who is faithful.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.