2 Мойсея 12
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1І рече Господь Мойсейові та Аронові у землї Египецькій:
1And the LORD spake unto Moses and Aaron in the land of Egypt, saying,
2Місяць сей вам буде початок місяців, первий буде вам в місяцях року.
2This month shall be unto you the beginning of months: it shall be the first month of the year to you.
3Промовте до всієї громади синів Ізрайлевих тако: У десятий день місяця сього брати ме кожен ягня на семю батька свого.
3¶ Speak ye unto all the congregation of Israel, saying, In the tenth day of this month they shall take to them every man a lamb, according to the house of their fathers, a lamb for an house:
4Коли ж семя буде помала на ягня, нехай прийме до себе сусїда, близького до його домівки, по лїку душ. Кожен по їдї своїй зложить лїк на ягня.
4And if the household be too little for the lamb, let him and his neighbour next unto his house take it according to the number of the souls; every man according to his eating shall make your count for the lamb.
5Ягня нехай буде без пороку, самчик однолїток; брати мете його з овечат або з кіз.
5Your lamb shall be without blemish, a male of the first year: ye shall take it out from the sheep, or from the goats:
6І держати мете його до чотирнайцятого дня того місяця, і заколе його вся громада Ізраїльська надвечір.
6And ye shall keep it up until the fourteenth day of the same month: and the whole assembly of the congregation of Israel shall kill it in the evening.
7І візьмуть крові та й побризкають нею оба одвірки й пороги в домах, де їсти муть його.
7And they shall take of the blood, and strike it on the two side posts and on the upper door post of the houses, wherein they shall eat it.
8І їсти муть мясиво тієї ночі; спечене на огнї їсти муть його з опрісноками, з гіркими зелами їсти муть його.
8And they shall eat the flesh in that night, roast with fire, and unleavened bread; and with bitter herbs they shall eat it.
9Не їжте сироватого, нї звареного в водї, а спечене на огнї, голову його з ногами й з утробиною.
9Eat not of it raw, nor sodden at all with water, but roast with fire; his head with his legs, and with the purtenance thereof.
10І не зоставляти мете нїчого до ранку, що ж зостанеться до ранку, спалити на огнї.
10And ye shall let nothing of it remain until the morning; and that which remaineth of it until the morning ye shall burn with fire.
11І їсти мете його таким робом: боки ваші попідперезувані, обувє ваше на ногах ваших, і палицї ваші в руках у вас; і їсти мете його похапки. Пасха се Господня!
11¶ And thus shall ye eat it; with your loins girded, your shoes on your feet, and your staff in your hand; and ye shall eat it in haste: it is the LORD’s passover.
12Пройду бо по землї Египецькій, тієї ночі, та й повбиваю всякого первеньця в землї Египецькій, і людину й скотину, і над усяким богом Египецьким сотворю суд, я Господь.
12For I will pass through the land of Egypt this night, and will smite all the firstborn in the land of Egypt, both man and beast; and against all the gods of Egypt I will execute judgment: I am the LORD .
13І буде вам кров знаменнєм по хатах, де будете. Бачивши кров, мину вас, і не буде в вас погибелї, як карати му Египет.
13And the blood shall be to you for a token upon the houses where ye are: and when I see the blood, I will pass over you, and the plague shall not be upon you to destroy you , when I smite the land of Egypt.
14І буде вам день сей про спомин, і сьвяткувати мете сьвято Господеві; як установу вічну, сьвяткувати мете в родах ваших.
14And this day shall be unto you for a memorial; and ye shall keep it a feast to the LORD throughout your generations; ye shall keep it a feast by an ordinance for ever.
15Сїм день опрісноки їсти мете. Первого вже дня виносити мете закваску з хат ваших; бо хто їсти ме квашений хлїб од первого дня та й до семого, викорениться та душа спроміж Ізраїля.
15Seven days shall ye eat unleavened bread; even the first day ye shall put away leaven out of your houses: for whosoever eateth leavened bread from the first day until the seventh day, that soul shall be cut off from Israel.
16І первого дня будуть сьвяті збори у вас, і семего дня будуть сьвяті збори у вас. Нїякого дїла не робити мете тодї, тїльки потрібне на їду всякій душі, те можна робити в вас.
16And in the first day there shall be an holy convocation, and in the seventh day there shall be an holy convocation to you; no manner of work shall be done in them, save that which every man must eat, that only may be done of you.
17І переховувати мете заповідь сю опріснокову; того бо дня виведу потугу вашу з Египецької землї. Тим переховувати мете день сей в родах ваших: установа вічня.
17And ye shall observe the feast of unleavened bread; for in this selfsame day have I brought your armies out of the land of Egypt: therefore shall ye observe this day in your generations by an ordinance for ever.
18Починаючи ж чотирнайцятого дня первого місяця ввечорі, їсти мете опрісноки до двайцятого й первого дня місяця; установа вічня.
18¶ In the first month , on the fourteenth day of the month at even, ye shall eat unleavened bread, until the one and twentieth day of the month at even.
19Сїм день закваски щоб не було по хатах у вас: бо хто їсти ме квашене, викорениться душа та спроміж громади Ізрайлевої, чи воно чуже, чи землянин.
19Seven days shall there be no leaven found in your houses: for whosoever eateth that which is leavened, even that soul shall be cut off from the congregation of Israel, whether he be a stranger, or born in the land.
20Нїчого квашеного не їжте; по всїх же хатах ваших їжте опрісноки.
20Ye shall eat nothing leavened; in all your habitations shall ye eat unleavened bread.
21І поскликав Мойсей всїх старших між синами Ізрайлевими, і каже їм: Ідїть, поймайте собі ягня по родинах ваших, і заколїте на пасху.
21¶ Then Moses called for all the elders of Israel, and said unto them, Draw out and take you a lamb according to your families, and kill the passover.
22І возьміте по кущику гиссопу, та вмочіть у кров, що в мисцї, та й помажте поріг й оба одвірки кровю, що в мисцї, і нїхто з між вас не виходити ме за хатні двері свої до ранку.
22And ye shall take a bunch of hyssop, and dip it in the blood that is in the bason, and strike the lintel and the two side posts with the blood that is in the bason; and none of you shall go out at the door of his house until the morning.
23І йти ме мимо Господь побивати Египтян, і побачить кров на порозі й на одвірках, і мине ті двері, і не попустить губителеві ввійти до вас у хату побивати вас.
23For the LORD will pass through to smite the Egyptians; and when he seeth the blood upon the lintel, and on the two side posts, the LORD will pass over the door, and will not suffer the destroyer to come in unto your houses to smite you .
24І переховувати мете се установою собі і дїтям вашим на віки.
24And ye shall observe this thing for an ordinance to thee and to thy sons for ever.
25І як прийдете в землю, що дасть вам Господь, як і глаголав, дак сохраняти мете служеннє се.
25And it shall come to pass, when ye be come to the land which the LORD will give you, according as he hath promised, that ye shall keep this service.
26І як поспитають у вас тодї дїти ваші: Що се за служеннє в вас?
26And it shall come to pass, when your children shall say unto you, What mean ye by this service?
27Ви казати мете: Жертва пасхова се Господеві, що проходив понад хатами в синів Ізрайлевих в Египтї, як побивав Египтян, доми ж наші ізбавив. І похилились люде й поприпадали до землї.
27That ye shall say, It is the sacrifice of the LORD’s passover, who passed over the houses of the children of Israel in Egypt, when he smote the Egyptians, and delivered our houses. And the people bowed the head and worshipped.
28І пійшли та й учинили сини Ізрайлеві; як повелїв Господь Мойсейові та Аронові, так і вчинили.
28And the children of Israel went away, and did as the LORD had commanded Moses and Aaron, so did they.
29І сталось о півночі, що Господь побив усї первеньцї в Египецькій землї, від первеньця Фараонового, що седїв на престолї свойму, та й до первеньця невольника в темницї, і всї перваки в скотини.
29¶ And it came to pass, that at midnight the LORD smote all the firstborn in the land of Egypt, from the firstborn of Pharaoh that sat on his throne unto the firstborn of the captive that was in the dungeon; and all the firstborn of cattle.
30Схопиться ж Фараон у ночі, й усї дворяне його, й усї Египтяне, аж постав зойк по всїй землї Египецькій. Не було бо дому й хатини, де б не було мерця.
30And Pharaoh rose up in the night, he, and all his servants, and all the Egyptians; and there was a great cry in Egypt; for there was not a house where there was not one dead.
31І покликав Мойсея та Арона та й каже: Вставайте, виходьте спроміж людей моїх, і ви й синове Ізрайлеві, та й ійдїте собі, служіте Господеві, як мовляли!
31¶ And he called for Moses and Aaron by night, and said, Rise up, and get you forth from among my people, both ye and the children of Israel; and go, serve the LORD , as ye have said.
32І вівцї ваші, й товар ваш забірайте, як мовляли, та й ідїть а мене благословіть!
32Also take your flocks and your herds, as ye have said, and be gone; and bless me also.
33І понукали Египтяне людей, хапаючись проводити їх із землї; бо казали: Пропадемо всї!
33And the Egyptians were urgent upon the people, that they might send them out of the land in haste; for they said, We be all dead men .
34І позабирали люде тїста свої ще до закису, дїжї свої поввязували в одїж їх по заплїчу в їх.
34And the people took their dough before it was leavened, their kneadingtroughs being bound up in their clothes upon their shoulders.
35І чинили сини Ізрайлеві по слову Мойсейовому, і вижичали в Египтян клейноти срібні й клейноти золоті й шати.
35And the children of Israel did according to the word of Moses; and they borrowed of the Egyptians jewels of silver, and jewels of gold, and raiment:
36І дав Господь ласку людям в очу в Египтян, що вволяли волю їх, і спліндрували вони Египтян.
36And the LORD gave the people favour in the sight of the Egyptians, so that they lent unto them such things as they required . And they spoiled the Egyptians.
37І мандрували сини Ізрайлеві од Рамсесу до Сухоту до шесьтьох сот тисяч пішки чоловіка, опріч дїтви.
37¶ And the children of Israel journeyed from Rameses to Succoth, about six hundred thousand on foot that were men, beside children.
38І мішаного народу много знялось із ними, й вівцї, і товар, дуже багацько скотини.
38And a mixed multitude went up also with them; and flocks, and herds, even very much cattle.
39І понапекали палениць опрісноків із тїста, що позабірали з Египту; бо ще не закисло, а їх виганяли з Египту, і не можна було гаятись, а запасу собі не приготовили.
39And they baked unleavened cakes of the dough which they brought forth out of Egypt, for it was not leavened; because they were thrust out of Egypt, and could not tarry, neither had they prepared for themselves any victual.
40Пробуваннє синів Ізрайлевих у Египтї було чотирі ста і трийцять год.
40¶ Now the sojourning of the children of Israel, who dwelt in Egypt, was four hundred and thirty years.
41І сталось по чотирох стах і трийцять роках, остатнього дня, що вийшла вся потуга Господня з Египецької землї.
41And it came to pass at the end of the four hundred and thirty years, even the selfsame day it came to pass, that all the hosts of the LORD went out from the land of Egypt.
42Сьвяткова се ніч Господеві за вивод їх із Египецької землї. Се ж то й єсть ніч сьвяткована Господеві про всї сини Ізрайлеві в роди і роди їх.
42It is a night to be much observed unto the LORD for bringing them out from the land of Egypt: this is that night of the LORD to be observed of all the children of Israel in their generations.
43І рече Господь Мойсейові та Аронові: От установа паскова: Нїякий чужениця щоб не їв паски.
43¶ And the LORD said unto Moses and Aaron, This is the ordinance of the passover: There shall no stranger eat thereof:
44Усякий же раб, куплений за гроші, як обріжеш його, їсти ме її.
44But every man’s servant that is bought for money, when thou hast circumcised him, then shall he eat thereof.
45Заволока ж і наймит нехай не їсть її.
45A foreigner and an hired servant shall not eat thereof.
46Ув одній хатї їсти меться; не виносити меш нїчогісїнько з мясива геть із хати анї кісточки не переломиш із його.
46In one house shall it be eaten; thou shalt not carry forth ought of the flesh abroad out of the house; neither shall ye break a bone thereof.
47Уся громада Ізраїльська допильновувати ме сього.
47All the congregation of Israel shall keep it.
48А як пробувати ме заволока з тобою та схоче сьвяткувати пасху Господеві, нехай обріжуть увесь його музький пол, і він буде такий, як землянин. Усякий же необрізаний не їсти ме її.
48And when a stranger shall sojourn with thee, and will keep the passover to the LORD , let all his males be circumcised, and then let him come near and keep it; and he shall be as one that is born in the land: for no uncircumcised person shall eat thereof.
49Закон один щоб у вас був, і землянинові, і захожому, що заволїкся до вас.
49One law shall be to him that is homeborn, and unto the stranger that sojourneth among you.
50Так і вчинили сини Ізрайлеві, як заповідав Господь Мойсейові та Аронові; так і вчинили вони.
50Thus did all the children of Israel; as the LORD commanded Moses and Aaron, so did they.
51І вивів Господь того самого дня сини Ізрайлеві з землї Египецької з потугою їх.
51And it came to pass the selfsame day, that the LORD did bring the children of Israel out of the land of Egypt by their armies.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.