Дїяння 13
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Були ж у церкві, що була в Антиохиї, деякі пророки та вчителї: Варнава та Симеон, званий Нигером, та Лукий Киринейський, та Манаіл, зрощений з Іродом четверовластником, та Савло.
1Agora, na igreja que estava em Antioquia, havia alguns profetas e mestres: Barnabé, Simeão, chamado Níger, Lúcio de Cirene, Manaém, irmão de criação de Herodes, o tetrarca, e Saulo.
2Як же служили Господеві та постили, рече Дух сьвятий: Відлучіть менї Варнаву та Савла на дїло, до котрого покликав я їх.
2Enquanto eles serviam ao Senhor e jejuavam, o Espírito Santo disse: “Separem-me Barnabé e Saulo para a obra a que os tenho chamado.”
3Тодї вони, попостивши та помолившись і положивши руки на них, відпустили їх.
3Então, depois de jejuarem, orarem e imporem as mãos sobre eles, os enviaram.
4Вони ж, послані від Духа сьвятого, прийшли у Селевкию, а звідтіля відплили в Кипр.
4Assim, sendo enviados pelo Espírito Santo, eles desceram a Selêucia. De lá, navegaram para Chipre.
5І, бувши в Саламинї, проповідували слово Боже по школах Жидівських; мали ж і Йоана за слугу.
5Quando chegaram a Salamina, proclamaram a palavra de Deus nas sinagogas judaicas. Eles também tinham João como seu auxiliar.
6Пройшовши ж остров аж до Пафи, знайшли одного чарівника, Жидівського лжепророка, на ймя Вар-Ісуса,
6Depois de atravessarem a ilha até Pafos, encontraram um certo feiticeiro, um falso profeta, um judeu cujo nome era Barjesus,
7котрий був у старости Сергія Павла, чоловіка розумного. Сей, покликавши Варнаву та Савла, бажав слухати слово Боже.
7que estava com o procônsul, Sérgio Paulo, um homem inteligente. Este homem chamou Barnabé e Saulo, e procurou ouvir a palavra de Deus.
8Противив ся ж їм Єлима чарівник (так бо перекладаєть ся імя його), шукаючи одвернути старосту од віри.
8Mas Elimas, o feiticeiro (pois assim é o seu nome por interpretação), resistia-lhes, procurando desviar o procônsul da fé.
9Савло ж, — (він же) й Павел, сповнившись сьвятим Духом, і подивившись на него,
9Mas Saulo, que também é chamado Paulo, cheio do Espírito Santo, olhou fixamente para ele
10сказав: Ой ти, повний усякого підступу і всякого зла, сину дияволів, вороже всякої правди! чи (нїколи) не перестанеш розвертати праві дороги Господнї?
10e disse: “Ó filho do diabo, cheio de todo engano e de toda astúcia, inimigo de toda a justiça, você não cessará de perverter os retos caminhos do Senhor?
11Оце ж рука Господня на тебе, й будеш слїпий, і не бачити меш сонця до часу. І зараз обняв його туман і темрява й слоняючись (мацяючи) шукав, хто б його провів за руку.
11Agora, eis que a mão do Senhor está sobre você, e você ficará cego, não vendo o sol por algum tempo!” Imediatamente uma névoa e escuridão caíram sobre ele. Ele andava de um lado para outro, procurando alguém que o conduzisse pela mão.
12Тодї видївши староста, що сталось, увірував, дивуючись наукою Господньою.
12Então o procônsul, quando viu o que havia acontecido, creu, maravilhado com a ensino do Senhor.
13Пустивши ся ж із Пафи ті, що круг Павла, прийшли в Пергию Панфилську; Йоан же, відлучившись від них, вернувсь у Єрусалим.
13Agora Paulo e seus companheiros navegaram de Pafos e chegaram a Perge, na Panfília. João separou-se deles e voltou para Jerusalém.
14Вони ж, перейшовши з Пергиї, прибули в Антиохию Писидийську, і ввійшовши в школу субітнього дня, посїдали.
14Mas eles, passando de Perge, chegaram a Antioquia da Pisídia. Eles entraram na sinagoga no dia de sábado e se assentaram.
15Як же прочитано з закону та пророків, післала старшина шкільна до них, говорячи: Мужі брати, коли маєте слово утїшення до людей, то промовте.
15Após a leitura da lei e dos profetas, os líderes da sinagoga mandaram dizer-lhes: “Irmãos, se vocês têm alguma palavra de exortação para o povo, falem.”
16Вставши ж Павел і повівши рукою, рече: Мужі Ізраїлські і богобоязливі, слухайте:
16Paulo levantou-se e, fazendo um gesto com a mão, disse: “Homens de Israel, e vocês que temem a Deus, ouçam.
17Бог народу Ізраїлського вибрав отцїв наших, і підняв угору народ, як був він захожим у землї Єгипецькій, і рамям високим вивів їх з неї.
17O Deus deste povo escolheu nossos pais, e exaltou o povo enquanto habitavam como estrangeiros na terra do Egito, e com braço poderoso, ele os tirou de lá.
18І до сорока лїт годував їх у пустинї.
18Por um período de cerca de quarenta anos, ele os suportou no deserto.
19А зруйнувавши сїм народів у землї Канаанській, попаював їм землю їх.
19Quando ele destruiu sete nações na terra de Canaã, ele lhes deu a terra delas como herança por cerca de quatrocentos e cinquenta anos.
20А після сього лїт з чотириста й пятьдесять давав (їм) суддїв до Самуїла пророка.
20Depois destas coisas, ele lhes deu juízes até o profeta Samuel.
21А потім забажали вони царя, і дав їм Бог Саула, сина Кисового, чоловіка з роду Беняминового, на сорок лїт.
21Depois eles pediram um rei, e Deus lhes deu Saul, filho de Quis, um homem da tribo de Benjamim, por quarenta anos.
22А відсунувши його, підняв їм Давида за царя, котрому сьвідкуючи, рече: Знайшов я Давида сина Єссеєвого, чоловіка по серцю моєму, котрий вчинить усю волю мою.
22Quando ele o removeu, levantou-lhes Davi para ser o seu rei, de quem também testemunhou: 'Achei Davi, filho de Jessé, um homem segundo o meu coração, que fará toda a minha vontade.'
23Із його ж насїння підняв Бог по обітуванню Ізраїлеві Спасителя Ісуса,
23Da descendência deste homem, Deus trouxe salvação a Israel, de acordo com a sua promessa,
24перед котрого приходом проповідував Йоан хрещеннє покаяння всьому народові Ізраїлевому.
24antes da sua vinda, quando João primeiro pregou o batismo de arrependimento a Israel.
25Сповнивши ж Йоан путь свій, рече: Хто я, думаєте ви? Се не я. А ось іде за мною, котрому я недостоєн обувє ніг розвязати.
25Quando João estava terminando a sua missão, ele dizia: 'Quem vocês pensam que eu sou? Eu não sou ele. Mas eis que vem um depois de mim, de cujos pés não sou digno de desamarrar as sandálias.'
26Мужі брати, синове роду Авраамового, і всї богобоязливі між вами, вам слово спасення сього послано.
26“Irmãos, descendentes de Abraão, e aqueles entre vocês que temem a Deus, a palavra desta salvação é enviada a vocês.
27Ті бо, що жили в Єрусалимі, і князї їх, не зрозумівши сього і голосів пророчих, читаних що-суботи, сповнили їх, осудивши Його,
27Pois aqueles que habitam em Jerusalém, e os seus governantes, por não o conhecerem, nem as vozes dos profetas que são lidas todos os sábados, as cumpriram ao condená-lo.
28і, не знайшовши нїякої вини смерти, просили Пилата убити Його.
28Embora não achassem nele nenhuma causa para morte, ainda assim pediram a Pilatos que ele fosse morto.
29Як же скінчилось усе, що про Него писано, знявши з дерева, положили у гробі;
29Quando cumpriram todas as coisas que estavam escritas a respeito dele, eles o tiraram do madeiro e o colocaram em um túmulo.
30Бог же воскресив Його з мертвих.
30Mas Deus o ressuscitou dentre os mortos,
31Многі днї являв ся Він тим, що поприходили з Ним з Галилеї в Єрусалим; вони сьвідки Його перед людьми.
31e ele foi visto por muitos dias por aqueles que subiram com ele da Galileia para Jerusalém, os quais são suas testemunhas para o povo.
32А ми вам благовіствуємо обітуваннє, дане отцям,
32Nós lhes anunciamos esta boa notícia: a promessa feita aos pais,
33що його Бог сповнив нам, дїтям їх, піднявши Ісуса, як і в другій псальмі написано: Син мій єси Ти; я сьогоднї родив Тебе.
33que Deus a cumpriu para nós, seus filhos, ao ressuscitar a Jesus. Como também está escrito no salmo segundo: 'Tu és meu Filho. Hoje eu te gerei.'
34А що воскресив Його з мертвих, так, що більш не вернеть ся на зотлїннє, то так глаголав: дам вам сьвятий Давидів завіт.
34“Quanto ao fato de tê-lo ressuscitado dentre os mortos, para nunca mais retornar à corrupção, ele falou assim: 'Eu lhes darei as santas e fiéis bênçãos de Davi.'
35Тим і в иншій (псальмі) глаголе: Не даси Сьвятому твоєму видїти зотлїння.
35Por isso ele também diz em outro salmo: 'Não permitirás que o teu Santo veja a corrupção.'
36Давид бо, послуживши своєму родові, Божою волею уснув, і положено його до батьків його, і ввидїв зотлїннє;
36Pois Davi, depois de ter servido ao propósito de Deus em sua própria geração, adormeceu, foi sepultado com seus pais, e viu a corrupção.
37Той же, що Його Бог підняв, не видїв зотлїння.
37Mas aquele a quem Deus ressuscitou não viu a corrupção.
38Відоме ж нехай буде вам, мужі брати, що через Него вам прощеннє гріхів проповідуєть ся;
38Saibam, portanto, irmãos, que por meio deste homem é proclamada a vocês a remissão de pecados;
39і від чого не могли ви у законї Мойсейовім оправдити ся, у Тому всякий віруючий оправдуєть ся.
39e por meio dele todo aquele que crê é justificado de todas as coisas, de tudo aquilo de que vocês não puderam ser justificados pela lei de Moisés.
40Гледїть же, щоб не прийшло на вас те, що сказано в пророків:
40Tenham cuidado, portanto, para que não venha sobre vocês o que foi dito nos profetas:
41Дивіть ся, гордівники, та дивуйтесь, та й пощезайте, бо дїло роблю я в днї ваші, дїло, котрому не увірили б, коли б хто розказував вам.
41'Vejam, seus escarnecedores! Maravilhem-se e pereçam, pois eu realizo uma obra em seus dias, uma obra na qual vocês de modo algum crerão, se alguém a declarar a vocês.'”
42Як же виходили вони з школи, просили їх погане, щоб і другої суботи говорили слова сї.
42Então, quando os judeus saíram da sinagoga, os gentios imploraram que estas palavras lhes fossem pregadas no sábado seguinte.
43Як же розійшлась школа, тодї многі з Жидів і побожних нововірцїв ішли слїдом за Павлом та Варнавою, котрі, розмовляючи з ними, напоминали їх, щоб пробували в благодатї Божій.
43Quando a congregação se desfez, muitos dos judeus e dos prosélitos devotos seguiram Paulo e Barnabé; os quais, falando-lhes, os exortavam a continuar na graça de Deus.
44А другої суботи мало не ввесь город зібрав ся слухати слово Боже.
44No sábado seguinte, quase toda a cidade se reuniu para ouvir a palavra de Deus.
45Видївши ж Жиди народ, сповнились завистю, і перечили речам Павла та хулили.
45Mas quando os judeus viram as multidões, encheram-se de inveja, e contradiziam o que Paulo dizia, e blasfemavam.
46Озвавшись Павел та Варнава, сказали сьміливо: До вас треба було перше промовити слово Боже; коли ж відкинули ви його і вважаєте себе за недостойних життя вічнього, то ось обертаємось до поган.
46Paulo e Barnabé falaram ousadamente, e disseram: “Era necessário que a palavra de Deus fosse falada primeiro a vocês. Visto que vocês a rejeitam, e se julgam indignos da vida eterna, eis que nos voltamos para os gentios.
47Так бо заповів нам Господь: Я поставив тебе сьвітлом поганам, щоб був ти на спасеннє до краю землї.
47Pois assim o Senhor nos ordenou, dizendo: 'Eu te coloquei como luz para os gentios, para que leves a salvação até os confins da terra.'”
48Слухаючи ж погане, зрадїли, і прославляли слово Господнє, і увірували, скільки було їх призначено до вічнього життя.
48Quando os gentios ouviram isso, alegraram-se e glorificaram a palavra de Deus. E creram todos quantos estavam ordenados para a vida eterna.
49Розносило ся ж слово Боже по всїй тій сторонї.
49A palavra do Senhor se espalhava por toda a região.
50Жиди ж наустили побожних та поважних жінок і перших у городї, і підняли гоненнє на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із гряниць своїх.
50Mas os judeus instigaram as mulheres devotas e de alta posição e os principais homens da cidade, e provocaram uma perseguição contra Paulo e Barnabé, e os expulsaram de seus territórios.
51Вони ж обтрусивши порох од ніг своїх на них, пійшли в Іконию.
51Mas eles sacudiram o pó dos seus pés contra eles, e foram para Icônio.
52Ученики ж сповнились радощами та сьвятим Духом.
52Os discípulos estavam cheios de alegria e do Espírito Santo.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.