ʻEkisotosi 16
Tongan Bible, Revised West VersionTranslation
Tongan Bible, Revised West Version
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Pea naʻe hiki honau fononga mei ʻElimi, pea haʻu ʻae fakataha kotoa pē ʻoe fānau ʻa ʻIsileli ki he toafa ko Sini, ʻaia ʻoku ʻi he vahaʻa ʻo ʻElimi mo Sainai, ʻi hono hongofulu ma nima ʻoe ʻaho, ʻi hono ua ʻoe māhina, hili ʻenau haʻu mei he fonua ko ʻIsipite.
1І двинули від Єлиму, і прийшла вся громада синів Ізрайлевих у Син степ, що між Єлимом і Синайом, у пятнайцятий день місяця по виходї з Египецької землї.
2Pea naʻe lāunga ʻi he toafa ʻae fakataha kotoa pē ʻae fānau ʻa ʻIsileli kia Mōsese mo ʻElone.
2І нарекала вся громада Ізраїльська на Мойсея та Арона в степу.
3Pea naʻe lea ʻae fānau ʻa ʻIsileli kiate kinaua, ʻo pehē, “ʻOku mau fakaʻamu ki he ʻOtua, naʻa mau mate ʻi he nima ʻo Sihova ʻi he fonua ko ʻIsipite, ʻi heʻemau kei tauʻutu ofi ki he ngaahi kulo kakano, pea ne mau kai mā ʻo mākona; he kuo mo ʻomi ʻakimautolu ki he toafa ni, ke tāmateʻi ʻae fakataha ni kotoa pē ʻaki ʻae fiekaia.”
3І мовляли їм синове Ізрайлеві: Лучче б нам було повмірати од руки Господньої в Египецькій землї, як седимо було круг казана з мясивом, як їмо було хлїба до схочу. Бо вивели ви нас у пустиню сю, щоб голодом поморити всю громаду.
4¶ Pea naʻe folofola ai ʻa Sihova kia Mōsese, “Vakai, Te u fakaʻuha ʻae mā mei he langi maʻamoutolu: pea ʻe ʻalu atu ʻae kakai ʻo tānaki fakatuhotuha ki he ʻaho kotoa pē ʻae mā, koeʻuhi ke u ʻahiʻahiʻi ʻakinautolu, pe te nau felakaʻi ʻi heʻeku ngaahi fekau pe ʻikai.
4І рече Господь Мойсейові: Се сипати му дощем хлїб вам з небес, і виходити муть люде, і збирати муть щодня тільки деннїй пай, щоб менї випробувати їх, чи ходити муть у законї мойму, чи нї.
5Pea ʻi hono ono ʻoe ʻaho ʻe fai pehē, te nau ngaohi ʻaia kuo na tuku, pea ʻe tuʻoua hono lahi hake ʻi he mā ʻoku nau ʻomi ʻi he ʻaho kehe.”
5А шостого дня, як заготують вони, що принесли, дак вийде удвоє проти того, що збирають повсяденно.
6Pea naʻe tala ʻe Mōsese mo ʻElone ki he fānau kotoa pē ʻa ʻIsileli, “Te mou toki ʻilo ʻi he efiafi, kuo ʻomi ʻe Sihova ʻakimoutolu mei he fonua ko ʻIsipite:
6І промовили Мойсей та Арон до всїх синів Ізрайлевих: Ось увечорі взнаєте, що се Господь вас вивів із Египецької землї;
7Pea ʻi he ʻapongipongi, te mou mamata ki he nāunau ʻo Sihova he ʻoku ne ʻafioʻi hoʻomou ngaahi lāunga pea ko hai ʻakimaua, koeʻuhi ke mou hanu ai kiate kimaua?”
7А враньцї побачите славу Господню; бо він чув нарекання ваше на Господа. Ми ж, що ми таке, що нарекаєте на нас?
8Pea pehē ʻe Mōsese, “ʻE tuku ʻe Sihova ʻae kakano kiate kimoutolu ʻi he efiafi, mo e mā ʻi he pongipongi ke mou mākona ai; he ʻoku ʻafioʻi ʻe Sihova hoʻomou lāunga ʻaia ʻoku mou lāunga ai kiate ia: pea ko hai ʻakimaua? ʻOku ʻikai kiate kimaua hoʻomou lāunga, ka kia Sihova.”
8І рече Мойсей: По сьому пізнаєте, як давати ме вам Господь увечорі мясива їсти, а враньцї до схочу хлїба, бо чув Господь нареканнє ваше на його. Бо що ми таке? Не на нас нарекаєте а на Господа.
9¶ Pea naʻe lea ʻa Mōsese kia ʻElone, “Tala ki he fakataha kotoa pē ʻae fānau ʻa ʻIsileli, Mou haʻu ʻo ofi ki he ʻao ʻo Sihova he kuo ne ʻafioʻi hoʻomou lāunga.”
9І рече Мойсей Аронові: Промов до всїєї громади Ізрайлевої: Приступіте перед Господа; бо він почув нареканнє ваше.
10Pea vakai lolotonga ʻae lea ʻa ʻElone ki he fakataha kotoa pē ʻae fānau ʻa ʻIsileli, naʻa nau sio atu ki he toafa, pea vakai, kuo ha mai ʻae nāunau ʻo Sihova ʻi he ʻao.
10І сталось, як промовляв Арон до всієї громади Ізрайлевої, обернулись вони до степу, і се слава Господня явилась у хмарі.
11¶ Pea naʻe folofola ʻa Sihova kia Mōsese, ʻo pehē,
11І глаголе Господь Мойсейові:
12“Kuo u ongoʻi ʻae lāunga ʻae fānau ʻa ʻIsileli: lea kiate kinautolu ʻo pehē, ʻi he efiafi te mou kai kakano, pea ʻi he pongipongi te mou mākona ʻi he mā: pea te mou ʻilo ko au ko Sihova ko homou ʻOtua.”
12Чув я нареканнє синів Ізрайлевих; тако промов до них і кажи: Між двома вечорами їсти мете мясиво, а враньцї насититеся хлїбом, та й зрозумієте, що я Господь, Бог ваш.
13Pea ʻi heʻene efiafi naʻe hoko ʻo pehē, naʻe haʻu ʻae fuifui kueili, pea naʻe ʻuʻufi ʻae ʻapitanga; pea ʻi he pongipongi naʻe ʻufiʻufi takatakai ʻae ʻapitanga ʻe he hahau.
13І знялись увечорі перепелицї, укрили табір, а враньцї була роса круг табору.
14Pea ʻi he ʻalu hake ʻae hahau naʻe ʻūfia ai, vakai, naʻe ʻi ai ʻi he funga toafa ʻae meʻa siʻi potopoto, ʻo hangē ko e hahau fefeka ʻi he kelekele.
14І знялась роса, і се на степовому виду дрібні крупи, дрібні, як іней на землї.
15Pea ʻi he mamata ki ai ʻae fānau ʻa ʻIsileli, naʻa nau fepehēʻaki, “Ko e hā ia?” He naʻe ʻikai te nau ʻilo pe ko e hā. Pea pehē ʻe Mōsese kiate kinautolu, “Ko e mā eni kuo foaki mai ʻe Sihova ke mou kai.
15І вбачали синове Ізрайлеві і мовляли одно одному: Що се таке? Не знали бо, що воно єсть. І рече Мойсей їм: Се хлїб, що дав Господь вам на їду.
16Ko eni ʻae meʻa kuo fekau ʻe Sihova, Tānaki ia ʻe he tangata kotoa pē ʻo fakatatau ki heʻene kai, ko e oma ʻe taha mā ʻae tangata taki taha, ʻo fakatatau ki he lau ʻo homou kakai; ke toʻo taki taha ʻae tangata maʻanautolu ʻoku ʻi hono ngaahi fale fehikitaki.”
16Се те, що велїв Господь глаголючи: Нехай кожне збирає, скілько на їду кому треба, гомер на кожного, беріть по лїчбі душ ваших, про кожного, хто в вас у наметї.
17Pea naʻe fai pehē ʻe he fānau ʻa ʻIsileli, ʻo tānaki ia, naʻe lahi ʻae niʻihi, pea siʻi ʻae niʻihi.
17І вчинили так сини Ізрайлеві, та й назбирали, хто багацько, хто мало.
18Pea kuo fakafuofua ʻaki ia ʻae oma, naʻe ʻikai hano toe, kiate ia naʻe tānaki ʻo lahi, pea ko ia naʻe tānaki siʻi naʻe ʻikai hano masiva; naʻa nau tānaki ʻae tangata taki taha ʻo fakatatau ki heʻene kai.
18І як міряли гомером, дак не було лишнього в тих, що понабирали багацько, а в тих, що понабирали мало, не було недостачі; кожне по мірі їди своєї набрало.
19Pea pehē ʻe Mōsese, “ʻOua naʻa tuku ʻe ha tangata hano toe ki he ʻapongipongi.”
19І рече Мойсей їм: Нехай нїхто не зоставляє сього до ранку.
20Ka naʻe ʻikai te nau tokanga kia Mōsese; ka ko honau niʻihi naʻe tuku hano toe ki he ʻapongipongi, pea naʻe ʻuangahia ia, pea namuaʻa; pea naʻe ʻita ʻa Mōsese kiate kinautolu.
20Та не послухали вони Мойсея, і декоторі позоставляли до ранку. І завелись у тому черви і засмердїлось воно. І гнївився на їх Мойсей.
21Pea naʻa nau tānaki ia ʻi he pongipongi kotoa pē, ʻae tangata taki taha ʻo tatau mo ʻene kai: pea ʻi he hoko ʻo vela ʻae laʻā, naʻe vai ʻo ʻosi ia.
21І набирали вони його ранками, кожне по їдї своїй, зійде соньце, воно й розтане.
22¶ Pea ʻi heʻene hoko ki hono ono ʻoe ʻaho, naʻa nau tānaki ʻo tuʻo ua hono lahi hake ʻoe mā, ko e oma ʻe ua ki he tangata pe taha: pea naʻe haʻu ʻae kau pule kotoa pē ʻoe kakai ʻo tala ia kia Mōsese.
22І сталось дня шостого, понабирали собі удвоє хлїба, кожне по два гомери на людину; і прийшли всї громадські мужі князї та й повідали Мойсейові;
23Pea pehē ʻe ia kiate kinautolu, “Ko eni ia kuo folofola ai ʻa Sihova, Ko e mālōlō ʻoe Sāpate māʻoniʻoni kia Sihova ʻapongipongi: taʻo he ʻaho ni, ʻaia te mou taʻo, pea haka ʻaia te mou haka: pea ko ia ʻoku toe, hilifaki ia ki he ʻapongipongi maʻamoutolu.”
23І рече їм: Се те слово, що глаголе Господь: Завтра субота в нас, опочивок сьвятий Господеві; що хочете спекти, понапекайте, і що зварити, понаварюйте сьогоднї. Все ж лишнє ховайте до ранку.
24Pea naʻa nau hilifaki ki he ʻapongipongi, ʻo hangē ko e fekau ʻa Mōsese: pea naʻe ʻikai namuaʻa, pea naʻe ʻikai ha ʻuanga ʻi ai.
24І позоставляли вони те до ранку, як повелїв Мойсей, і не засмердїлось воно, і не позаводились у йому черви.
25Pea pehē ʻe Mōsese, “Kai ia he ʻaho ni; he ko e ʻaho ni ko e Sāpate ia kia Sihova: ʻe ʻikai te mou ʻilo ia he ʻaho ni ʻi he ngoue.
25І рече Мойсей: Їжте сьогоднї, бо сьогоднї субота Господеві; сьогоднї не знайдете сього в полї.
26Ko e ʻaho ʻe ono te mou tānaki ia; ka ʻi hono fitu ʻoe ʻaho ʻaia ko e Sāpate, ʻe ʻikai siʻi ʻi ai ia.”
26Шість день збірайте; семого ж дня субота, не буде його.
27¶ Pea hoko ʻo pehē, naʻe ʻalu kituaʻā ʻae niʻihi ʻi he kakai ʻi hono fitu ʻoe ʻaho ke tānaki, ka naʻe ʻikai te nau ʻilo ia.
27І сталося семого дня, що повиходили декоторі зміж людей збирати, та й не знайшли.
28Pea naʻe folofola ʻa Sihova kia Mōsese, “ʻE tuku ʻafē hoʻomou taʻefietauhi ʻeku ngaahi fekau mo ʻeku ngaahi fono?
28І рече Господь Мойсейові: Докіль становити метесь опором проти заповідей моїх, щоб допильновувати заповідей моїх і закону мого?
29Vakai, ko e meʻa ʻi he foaki ʻe Sihova ʻae Sāpate kiate kimoutolu, ko ia ʻoku ne foaki ai kiate kimoutolu ʻi hono ono ʻoe ʻaho, ʻae mā ki he ʻaho ʻe ua: mou nofomaʻu taki taha ʻae tangata ʻi hono potu, ʻoua naʻa ʻalu ha tangata ʻe tokotaha mei hono potu ʻi hono fitu ʻoe ʻaho.”
29Дивітесь: дав вам Господь суботу опочивок, тим і дає вам шостого дня на два днї хлїба. Зоставайся кожен на місцї свойму, нехай нїхто не виходить із місця свого в день сьомий.
30Ko ia naʻe mālōlō ai ʻae kakai ʻi hono fitu ʻoe ʻaho.
30І народ відпочивав семого дня.
31Pea naʻe ui hono hingoa ʻe he fale ʻo ʻIsileli, ko e Mana: pea naʻe hinehina ia ʻo hangē ko e tengaʻi kolianita; pea ko hono ifo naʻe hangē ha mā kuo ngaohi ʻaki ʻae honi.
31І звав дом Ізрайлїв те манна; була вона схожа на корияндрове сїмя: біла, а смак її, як у медімниках.
32¶ Pea pehē ʻe Mōsese, “Ko eni ʻae meʻa kuo fekau ʻe Sihova, Fakapito ʻaki ia ʻae oma ʻe taha ke fakatolonga ki homou toʻutangata ʻamui: koeʻuhi ke nau mamata ki he mā naʻaku fafanga ʻaki ʻakimoutolu ʻi he toafa, ʻi heʻeku ʻomi ʻakimoutolu mei he fonua ko ʻIsipite.”
32І рече Мойсей: От що заповідав Господь: Сповнїте нею гомер на переховуваннє в родах ваших, щоб убачати їм хлїб, що ним харчив я вас у степу, як вивів із Египецької землї.
33Pea naʻe fekau ʻe Mōsese kia ʻElone, “Toʻo mai ha ipu, pea fakapito ʻae oma ʻe taha ʻi he mana ʻo lingi ia ki ai, pea hili ia ʻi he ʻao ʻo Sihova, ke tauhi maʻa homou ngaahi toʻutangata.”
33І рече Мойсей Аронові: Возьми посудину та й усип туди повний гомер манни, та й постав її перед Господом на переховуваннє із роду та й до роду.
34Pea naʻe hili ia ʻe ʻElone ʻi he ʻao ʻoe Fuakava ke tauhi ia ʻo hangē ko e fekau ʻa Sihova kia Mōsese.
34Як заповідав Господь Мойсейові, так і поставив Арон перед сьвідоцтвом на переховуваннє.
35Pea naʻe kai mana ʻae fānau ʻa ʻIsileli ʻi he taʻu ʻe fāngofulu, ʻo aʻu ki heʻenau hoko ki he fonua naʻe kakai; naʻa nau kai mana ʻo aʻu ki heʻenau hoko ki he veʻe fonua ʻo Kēnani.
35Синове ж Ізрайлеві їли манну сорок год, до приходу в осаджену землю; їли вони манну, докіль прийшли в займища Канаан землї.
36Pea ko e oma, ko hono vahe hongofulu ia ʻoe efa.
36Гомер же, се девятина ефи.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.