ʻEkisotosi 32
Tongan Bible, Revised West VersionTranslation
Tongan Bible, Revised West Version
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Pea ʻi he mamata ʻae kakai kuo tuai ʻae ʻalu hifo ʻa Mōsese mei he moʻunga, naʻe fakataha ʻae kakai kia ʻElone, ʻonau pehē kiate ia, “Tuʻu hake ʻo ngaohi hotau ngaahi ʻotua, ʻaia ʻe muʻomuʻa ʻiate kitautolu; he koeʻuhi ko Mōsese ni ko e tangata naʻe ʻomi ʻakitautolu mei he fonua ko ʻIsipite, ʻoku ʻikai te tau ʻilo pe kuo ʻi fē ia.”
1І вбачили люде, що загаявся Мойсей зійти з гори, і згромадились люде до Арона, і мовляли до його: Заходись лишень та пороби нам боги, щоб вони йшли поперед нас! Бо ми не знаємо, що сталось Мойсейові, чоловікові сьому, що вивів нас із Египецької землї.
2Pea naʻe fekau ʻe ʻElone kiate kinautolu, “Motuhi mai ʻae ngaahi hau koula, ʻaia ʻoku ʻi he telinga ʻo homou ngaahi mali, mo homou ngaahi foha, mo homou ngaahi ʻofefine, pea ʻomi ia kiate au.”
2І рече їм Арон: Повиймайте ж сережки золоті, що в ушу жінок ваших, у ваших синів і дочок, та й принесїть до мене.
3Pea naʻe fesiʻi leva ʻe he kakai kotoa pē ʻae ngaahi hau koula naʻe ʻi honau telinga, ʻo ʻomi ia kia ʻElone.
3І повиймали всї люде сережки золоті, що в ушу в їх, і поприносили до Арона.
4Pea maʻu ʻe ia ʻi honau nima, pea hili ʻene haka ia ke ngaohi ʻae fakatātā ʻoe pulu mui, naʻa ne fakafuofua ia ʻaki ʻae meʻa tā; pea naʻa nau pehē, “Ko ʻeni ho ngaahi ʻotua ʻe ʻIsileli, ʻaia kuo ʻomi koe mei he fonua ko ʻIsipite.”
4І позабирав їх із рук їх, і виробив форму, і зробив із них литого бичка. І казали люде: Ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе з Египецької землї.
5Pea kuo mamata ki ai ʻa ʻElone, pea fokotuʻu ʻe ia ʻae feilaulauʻanga ʻi hono ʻao: pea naʻe fakahā ʻe ʻElone, ʻo pehē, “ʻE fai ʻae kātoanga kia Sihova ʻapongipongi.”
5І вбачаючи се Арон, вистроїв перед ним жертівника. І покликне Арон і каже: Завтра сьвято Господеві!
6Pea naʻa nau tuʻu hengihengi hake ʻi he pongipongi, ʻo ʻatu ʻae ngaahi feilaulau tutu, ʻo ʻomi ʻae ngaahi feilaulau fakamelino; pea naʻe nofo hifo ʻae kakai ke kai mo inu, pea tutuʻu hake ke fakavā.
6І повставали вони рано враньцї, та й вознесли жертви огняні і жертви мирні. І посїдали люде їсти й пити з ним, і вставши позаводили іграшки.
7¶ Pea naʻe folofola ʻa Sihova kia Mōsese, “ʻAlu koe, pea ke ʻalu ki lalo: he ko ho kakai, ʻaia kuo ke ʻomi mei he fonua ko ʻIsipite, kuo nau fakahalaʻi ʻakinautolu:
7І рече Господь Мойсейові: Ійди боржій, спустись! Показились бо сї люде, що вивів єси з Египецької землї.
8Kuo nau afe leva mei he hala ʻaia kuo u fekauʻi ai ʻakinautolu: kuo nau ngaohi moʻonautolu ʻae fakatātā haka ki he pulu mui, pea kuo nau hū ki ai, mo nau feilaulau ki ai, ʻo pehē, Ko eni ho ngaahi ʻotua ʻe ʻIsileli, ʻaia kuo ʻomi koe mei he fonua ko ʻIsipite.
8Хутко звернули з дороги, що я заповідав їм; зробили собі литого бичка та й поприпадали ниць перед ним, і принесли йому жертву, й мовляють: Ось, бог твій Ізраїлю, що вивів тебе з Египецької землї.
9Pea naʻe folofola ʻa Sihova kia Mōsese, Kuo u mamata ki he kakai ni, pea vakai, ko e kakai kia kekeva ia:
9І рече Господь Мойсейові: Бачив я людей сих; се люде затвердїлого серця.
10Pea ko ʻeni, tuku ai pe au, koeʻuhi ke tupu pe ʻo vela ʻeku tuputāmaki kiate kinautolu, pea koeʻuhi ke u fakaʻauha ʻakinautolu: pea te u fakatupu ʻiate koe ʻae puleʻanga lahi.”
10Іди ж від мене, щоб запалав я гнївом на їх, і щоб менї вигубити їх; тебе ж я зроблю народом великим.
11Pea naʻe kole fakamātoato ʻe Mōsese kia Sihova ko hono ʻOtua, ʻo pehē, “ʻE Sihova, ko e hā ʻoku tupu ʻo vela ai ho houhau ki ho kakai, ʻaia kuo ke aʻutaki mai mei he fonua ko ʻIsipite ʻi he mālohi lahi, pea ʻi he nima māfimafi?
11І благав Мойсей Господа, Бога свого, і промовив: Про що, Господе, палати гнївом тобі на людей твоїх, що вивів єси з Египецької землї потугою великою й рукою міцною?
12Ko e hā ka lea ai ʻae kakai ʻIsipite, ʻo pehē, naʻa ne ʻomi kovi ʻakinautolu kituaʻā, ke tāmateʻi ʻakinautolu ʻi he ngaahi moʻunga, pea ke fakaʻauha ʻakinautolu mei he funga ʻo māmani? Tafoki mei ho houhau lahi, pea lolou ʻi he kovi ni ki ho kakai.
12Чи то ж гаразд, як мовляти муть Египтїї: На лихо він вивів їх, аби повбивати в горах та повикорінювати з лиця земного? Одвернись від гнїва твого, да зжалься, що розлютувався на людей твоїх.
13Manatu ki hoʻo kau tamaioʻeiki ko ʻEpalahame, mo ʻAisake, mo ʻIsileli, ʻakinautolu naʻa ke fuakava ki ai ʻi he ʻafiona, mo ke pehē kiate kinautolu, Te u fakatupu ke tokolahi homou hako ke tatau mo e ngaahi fetuʻu ʻoe langi, pea ko e fonua ni kotoa pē, ʻaia kuo u lea ki ai te u foaki ia ki homou hako, pea te nau maʻu ia ʻo taʻengata.”
13Спогадай Авраама, Ізаака й Ізраїля, слуг твоїх, що їм клявся єси собою самим, словами: Намножу насїння вашого, як зір небесних, і всю ʼцю землю, що про неї я глаголав, дам я насїнню вашому і наслїдувати мете її віковічно.
14Pea naʻe lolou ʻa Sihova ʻi he kovi ʻaia naʻa ne finangalo ke fai ki hono kakai.
14І зжалївся Господь, що розлютувався та й хотїв заподїяти лихо людям своїм.
15¶ Pea naʻe tafoki ʻa Mōsese, ʻo ʻalu hifo mei he moʻunga, mo e maka ʻe ua ʻoe fuakava naʻe ʻi hono nima: kuo tohi ʻae ongo maka ʻi hona potu fakatouʻosi: kuo tohi ia ʻi hono potu ʻe taha mo hono potu ʻe taha.
15І повернувся Мойсей, і спустивсь з гори, а таблицї сьвідчення в руцї його, таблицї пописані з обох боків; з одного й з другого боку пописані.
16Pea naʻe ngaohi ʻe he ʻOtua ʻae ongo maka, pea ko e tohi ko e tohi ʻae ʻOtua, kuo tongi ki he ongo maka.
16А таблицї були дїло Боже і письмо — письмо Боже, вирізане на таблицях.
17Pea ʻi he fanongo ʻa Siosiua ki he longoaʻa ʻoe kakai ʻi heʻenau kalanga, naʻe pehē ʻe ia kia Mōsese, “ʻOku longolongo tau ʻae ʻapitanga.”
17І почув Йосуа голос люду, що вигукував, і каже Мойсейові: Військовий погук у коші.
18Pea pehē ʻe ia, “ʻOku ʻikai ko e leʻo ia ʻokinautolu ʻoku mavava ʻi he mālohi, pea ʻoku ʻikai ko e leʻo ʻonautolu ʻoku tangi ʻi he fakavaivaiʻi: ka ʻoku ou ongoʻi ʻae leʻo ʻonautolu ʻoku hiva.”
18Та нї! каже, не так гукають подужники, і не так гукають подужані; голос пересьпівів я чую.
19¶ Pea naʻe pehē, ʻi heʻene hoko ʻo ofi ki he ʻapitanga, naʻa ne mamata leva ki he fakatātā ʻoe pulu mui mo e meʻe hopohopo: pea tupu ʻo vela ʻae ʻita ʻa Mōsese, pea ne si ʻae ongo maka mei hono nima pea naʻe laiki ia ʻi he lalo moʻunga.
19І сталось, що, наближившись до табору, побачив бичка і таньцї, і запалав Мойсей гнївом, та й кинув таблицї з рук, і розбив їх під горою.
20Pea naʻa ne toʻo ʻae pulu mui ʻaia naʻa nau ngaohi, ʻo tutu ia ʻi he afi, ʻo ne momosi ia ke efu, ʻo ne lī ia ki he vai, ʻo ne fakainu ʻaki ia ʻae fānau ʻa ʻIsileli.
20І взяв бичка, що вони зробили, та й спалив його на вогнї, і розтовк його на прах; та й висипав у воду, та й дав її пити синам Ізрайлевим.
21Pea naʻe pehē ʻe Mōsese kia ʻElone, “Ko e hā naʻe fai ʻe he kakai ni kiate koe, kuo ke ʻomi ai ʻae angahala lahi pehē ni kiate kinautolu?”
21І рече Мойсей Аронові: Що тобі заподїяли сї люде? За що навів на їх великий гріх?
22Pea pehēange ʻe ʻElone, “Ke ʻoua naʻa tupu ʻo vela lahi ʻae ʻita ʻa hoku ʻeiki: ʻoku ke ʻiloʻi ʻae kakai, ʻoku pau pe honau loto ki he kovi.
22І рече Арон: Не палай гнївом на мене, добродїю. Ти сам знаєш сей люд, який він ледачий.
23He naʻa nau pehē mai kiate au, Ngaohi hotau ngaahi ʻotua, ʻaia ʻe muʻomuʻa ʻiate kitautolu: he koeʻuhi ko e Mōsese ni, ko e tangata naʻa ne ʻomi ʻakitautolu mei he fonua ko ʻIsipite, ʻoku ʻikai te tau ʻilo pe kuo ʻi fē ia.
23Кажуть вони менї: Зроби нам бога, щоб ійшов поперед нас, бо не знаємо, що сталось Мойсейові, чоловікові сьому, що вивів нас з Египецької землї.
24Pea ne u tala kiate kinautolu, Ko ia fulipē ʻoku ai haʻanau koula, ke nau motuhi ia. Pea naʻa nau tuku mai ia kiate au: pea naʻaku si ia ki he afi, pea naʻe haʻu mei ai ʻae pulu mui ni.”
24Я й кажу їм: У кого є золото, здіймайте з себе. І пооддавали менї, і вкинув я в огонь його, і вийшов сей бичок.
25¶ Pea ʻi he mamata ʻa Mōsese, ʻoku telefua ʻae kakai; (he naʻe fakatelefuaʻi ʻakinautolu ʻe ʻElone ke nau mā ai ʻi he lotolotonga ʻo honau ngaahi fili:)
25І вбачав Мойсей, що розузданий се люд, а розуздав його Арон, на сором їх перед противниками їх.
26Naʻe tuʻu ai ʻa Mōsese ʻi he matapā ʻoe ʻapitanga, ʻo ne pehē, “Ko hai ʻoku kau mo Sihova? Ke haʻu ia kiate au. Pea ko e ngaahi foha kotoa pē ʻo Livai, naʻa nau fakataha kiate ia.”
26І став Мойсей у кошових воротях, і покликнув: Хто за Господа, до мене! І скупились до його всї сини Левієві.
27Pea pehē ʻe ia kiate kinautolu, “ʻOku pehē mai ʻe Sihova ko e ʻOtua ʻo ʻIsileli, ‘Ke ʻai ʻe he tangata taki taha ʻene heletā ki hono vakavaka, pea ʻalu ʻo feʻaluʻaki ʻi he matapā ki he matapā ʻi he ʻapitanga kotoa pē, ʻo tāmateʻi ʻe he tangata hono tokoua, mo e tangata kotoa pē ʻene kaumeʻa, mo e tangata kotoa pē hono kaungāʻapi.’”
27І каже їм: Так глаголе Господь, Бог Ізраїлїв: Підпережи кожен меча свого при бедрі, пройдїте сюди, і назад по табору од воріт і до воріт, і побивайте браттє ваше, і товариство ваше, і сусїд ваших.
28Pea naʻe fai ʻe he fānau ʻa Livai ʻo fakatatau ki he fekau ʻa Mōsese: pea naʻe tō ai ʻi he kakai ʻi he ʻaho ko ia ʻae kau tangata ko e toko tolu afe nai.
28І вчинили синове Ізрайлеві по слову Мойсейовому; і полягло того дня з люду до трох тисяч чоловіка.
29He naʻe pehē ʻe Mōsese, “Fakatapui ʻakimoutolu kia Sihova he ʻaho ni, ʻae tangata taki taha ki hono foha, pea ki hono tokoua: koeʻuhi ke ne foaki ʻae tāpuaki kiate kimoutolu he ʻaho ni.”
29І каже Мойсей: Присьвятїтеся Господеві сьогоднї проти синів своїх і проти братів своїх, щоб на вас послав сьогоднї благословеннє.
30¶ Pea pongipongi ai, naʻe pehē ʻe Mōsese ki he kakai, “Kuo mou fai ʻae angahala lahi: pea ko eni, te u ʻalu hake kia Sihova; heiʻilo pe teu lavaʻi ke fai ʻae fakalelei ʻi hoʻomou angahala.”
30Другого ж дня промовив Мойсей до людей: Великим гріхом провинили ви! Оце ж підіймусь до Господа; може й спокутую ваші гріхи.
31Pea naʻe toe ʻalu ʻa Mōsese kia Sihova, ʻo ne pehē, “ʻOiauē, kuo fai ʻae angahala lahi ʻe he kakai ni, pea kuo ngaohi honau ngaahi ʻotua koula.
31Вернувся Мойсей до Господа й рече: Ой, величезним гріхом провинили сї люде; зробили собі бога із золота.
32Ka ko eni, kapau ʻe lelei te ke fakamolemole ʻenau angahala; pea kapau ʻe ʻikai, ʻoku ou kole kiate koe, tāmateʻi au mei hoʻo tohi ʻaia kuo ke tohi.”
32Оце ж, коли б простив гріх їх! Коли ж нї, дак вичеркни мене з книги твоєї, що написав єси.
33Pea pehē ʻe Sihova kia Mōsese, “Ko ia fulipē kuo fai angahala kiate au, te u tāmateʻi ia mei heʻeku tohi.
33І рече Мойсейові Господь: Хто провинив менї, вичеркну з книги моєї.
34Ko ia, ke ke ʻalu ni, ʻo ʻave ʻae kakai ki he fonua , ʻaia naʻaku lea ai kiate koe: vakai, ʻe muʻomuʻa ʻiate koe a ʻeku ʻĀngelo ka ko e moʻoni ʻi he ʻaho ʻo ʻeku ʻaʻahi, Te u ʻaʻahi ʻenau angahala kiate kinautolu.”
34Нинї ж ійди, веди люди туди, куди я заповідав тобі. Ангел мій йти ме поперед тебе; як же прийде година кари моєї, тодї й карати му їх за провини їх.
35Pea naʻe fakamamahi ʻe Sihova ʻae kakai, ko e meʻa ʻi heʻenau ngaohi ʻae pulu mui, ʻaia naʻe ngaohi ʻe ʻElone.
35І послав Господь морову кару на людей за литого бичка, котрого виробив Арон.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.