1 Samuela 23
Tongan Bible, Revised West VersionTranslation
Tongan Bible, Revised West Version
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Pea naʻa nau fakahā kia Tevita ʻo pehē, “Vakai, ʻoku tauʻi ʻe he kakai Filisitia ʻa Kiʻila, ʻonau kaihaʻa mei he ngaahi hahaʻanga.”
1І сповіщено Давида: Филистії облягли Кеїль та й жакують гумна.
2Pea naʻe fehuʻi ai ʻe Tevita kia Sihova, ʻo pehē, “Te u ʻalu ʻo taaʻi ʻae kakai Filisitia? Pea naʻe pehē ʻe Sihova kia Tevita, ʻAlu, pea taaʻi ʻae kau Filisitia, pea fakamoʻui ʻa Kiʻila.”
2І спитав Давид Господа: Чи йти менї бити тих Филистіїв? І відказав Господь Давидові: Йди та побий Филистіїв й визволь Кеїль.
3Pea naʻe pehē ʻe he kau tangata ʻo Tevita kiate ia, “Vakai, ʻoku mau manavahē ni ʻi Siuta: pea ʻe fēfē hono lahi hake, ʻo kapau te tau hoko ki Kiʻila ke tauʻi ʻae ngaahi tau ʻae kakai Filisitia.”
3Давидові ж люде спротивились йому: чи ми ж тут в Юдеї не тремтимо з ляку? ато б ще нам ійти на військо Филистіїв!
4Pea naʻe toe fehuʻi ʻe Tevita kia Sihova. Pea naʻe talia ia ʻe Sihova ʻo ne pehē, “Tuʻu ʻo ʻalu hifo ki Kiʻila; he te u tukuange ʻae kakai Filisitia ki ho nima.”
4І поспитав Давид Господа вдруге; і Господь подав йому звістку і сказав: Збирайсь і йди в Кеїль, бо подам Филистіїв тобі на поталу.
5Pea naʻe ʻalu ai ʻa Tevita mo hono kau tangata ki Kiʻila, pea naʻe tauʻi ʻae kau Filisitia, pea fetuku mei ai ʻenau ngaahi fanga manu lalahi, ʻo ne taaʻi ʻakinautolu ʻi he tāmateʻi lahi. Pea naʻe fakamoʻui ʻe Tevita ʻae kakai ʻo Kiʻila
5І пійшов Давид із людьми своїми в Кеїль, ударив на Филистіїв, позаймав усю скотину в їх, та й завдав їм тяжке побоїще, і вибавив Давид осадників Кеїльських.
6Pea ʻi he hola ʻa ʻApiata ko e foha ʻo ʻAhimeleki ki Kiʻila, naʻa ne ʻalu hifo mo e ʻefoti ʻi hono nima.
6Як же втїк Абіятар Ахимеленко до Давида в Кеїль, то принїс із собою й ефода.
7¶ Pea naʻe tala kia Saula kuo hoko ʻa Tevita ki Kiʻila. Pea naʻe pehē ʻe Saula, “Kuo tuku mai ia ʻe he ʻOtua ki hoku nima; he kuo tāpuni ia ki loto, ʻi heʻene hū ki ha kolo ʻoku ai hano ngaahi matapā mo e ngaahi songo.”
7І переказано Саулові, що Давид у Кеїлї, і каже Саул: Бог видав його менї в руки, бо, ввійшовши в город з ворітьми й засовами, він себе замкнув.
8Pea naʻe fekau ʻe Saula ke kātoa fakataha ʻae kakai kotoa pē ke tau, ke ʻalu hifo ki Kiʻila ke tauʻi ʻa Tevita mo hono kau tangata.
8І повелїв Саул готовитись усьому людові в поход, щоб двинути проти Кеїля та й облягти Давида й його людей.
9¶ Pea naʻe ʻilo ʻe Tevita ʻoku faʻa fai kovi fakafufū ʻe Saula kiate ia; pea naʻe pehē ʻe ia kia ʻApiata ko e taulaʻeiki, “ʻOmi ki heni ʻae ʻefoti.”
9Довідавшися ж Давид, що Саул кує на його лихо, сказав сьвященникові Абіятарові: принеси ефода сюди.
10Pea naʻe pehē ʻe Tevita, “ʻE Sihova ko e ʻOtua ʻo ʻIsileli, ko e moʻoni kuo fanongo ʻe hoʻo tamaioʻeiki ʻoku tokanga ʻa Saula ke haʻu ki Kiʻila, ke fakaʻauha ʻae kolo koeʻuhi ko au.
10І молився Давид: Господи, Боже Ізраїлїв! раб твій довідався, що Саул завзявся двинути проти Кеїля, щоб через мене зруйнувати місто.
11ʻE tukuange au ʻe he kakai ʻo Kiʻila ki hono nima? ʻE ʻalu hifo ʻa Saula ʻo hangē ko ia kuo ongoʻi ʻe hoʻo tamaioʻeiki? ʻE Sihova ko e ʻOtua ʻo ʻIsileli, ʻoku ou kole kiate koe, ke ke tala ki hoʻo tamaioʻeiki.” Pea naʻe pehē ʻe Sihova, “ʻE ʻalu hifo ia.”
11Чи городяне Кеїля не віддадуть мене в руки його? чи прийде сюди Саул, як прочув раб твій? Господи, Боже Ізраїлїв, сповісти про се раба твого. І відказав Господь: прийде.
12Pea naʻe pehē ʻe Tevita, “ʻE tukuange au mo hoku kakai ʻe he kakai ʻo Kiʻila ki he nima ʻo Saula?” Pea naʻe pehē ʻe Sihova, “Tenau tukuange koe.”
12І каже Давид: Чи видадуть городяне Кеїльські Саулові мене й моїх людей? І відказав Господь: Видадуть.
13¶ Pea naʻe tuʻu hake ʻa Tevita mo hono kau tangata ko e toko onongeau nai, ʻonau hiki mei Kiʻila, ʻonau ʻalu pē ʻi he ngaahi potu ne nau faʻa lava ki ai. Pea naʻe tala kia Saula kuo hola ʻa Tevita mei Kiʻila; pea ne tuku ai ʻene ʻalu ki ai.
13Тодї зібрався Давид із людьми своїми, до шістьох сот чоловіка, і покинули Кеїль, та й тулились там і сям навкруги. Як же Саулові сказано, що Давид утїк із Кеїля, понехав він свій поход.
14Pea nofo ʻa Tevita ʻi he toafa ʻi he ngaahi toitoiʻanga mālohi, ʻo nofo ʻi he moʻunga ʻi he toafa ʻo Sifi. Pea naʻe kumi ia ʻe Saula ʻi he ʻaho kotoa pē, ka naʻe fakamoʻui ia ʻe he ʻOtua mei hono nima.
14Давид же державсь у пустинї на неприступних місцях, а опісля по горах у пустинї Зиф, а Саул, знай, шукав його, та Бог не подав його на поталу йому.
15Pea naʻe mamata ʻa Tevita kuo haʻu kituʻa ʻa Saula ke kumi ʻene moʻui: pea naʻe ʻi he toafa ʻo Sifi ʻa Tevita ʻi he vaoʻakau.
15І видїв Давид, що Саул вийшов чигати на його душу; був же тодї Давид у пустинї Зиф у лїсї.
16¶ Pea naʻe tuʻu hake ʻa Sonatane ko e foha ʻo Saula ʻo ʻalu kia Tevita ki he loto vaoʻakau, ʻo ne fakamālohi hono nima ʻi he ʻOtua.
16Син же Саулів Йонатан вибравсь та й прийшов до Давида в лїс і укріпив його надїєю на Бога,
17Pea ne pehē kiate ia, “ʻOua naʻa ke manavahē: he ko e nima ʻo Saula ko ʻeku tamai ʻe ʻikai te ne ʻilo koe; pea te ke hoko ko e tuʻi ʻi ʻIsileli, pea ko au te u hoko kiate koe; pea ʻoku ʻilo foki ia ʻe heʻeku tamai ko Saula.”
17І говорив йому: Не лякайся, бо рука панотця мого Саула не попаде тебе; нї! ти будеш царем над Ізраїлем, а я буду другим по тобі; се знає й панотець мій Саул.
18Pea ne na fefuakava ʻaki ʻakinaua ʻi he ʻao ʻo Sihova: pea naʻe nofo ʻa Tevita ʻi he vaoʻakau, kae ʻalu ʻa Sonatane ki hono fale.
18І постановили вони знов умову перед Господом, і оставсь Давид у лїсї, а Йонатан пійшов додому.
19Pea naʻe toki ʻalu hake ʻae kakai Sifi kia Saula ki Kipea, ʻo pehē, “ʻIkai ʻoku toitoi ʻa Tevita ʻiate kimautolu ʻi he ngaahi toitoiʻanga mālohi ʻi he loto vaoʻakau, ʻi he moʻunga ʻo Hakila, ʻaia ʻoku ʻi he potu tonga ʻo Sesimoni?
19Зифяне ж прийшли до Саула в Гиву та й кажуть: Давид ховається в нас по неприступних місцях, в лїсї, на верху гори Гахила, що направо від Есимону;
20Pea ko eni, ʻE tuʻi, ke ke ʻalu hifo ʻo fakatatau ki he holi kotoa pē ʻa ho loto: pea ko ʻemau ngāue ia ke tukuange ia ki he nima ʻoe tuʻi.”
20Оце ж, коли схочеш, царю, надійти туди, то приходь; се вже наше буде дїло, видати його цареві.
21Pea naʻe pehē ʻe Saula, “Ke monūʻia ʻakimoutolu ʻia Sihova; he ʻoku mou angaʻofa mai kiate au.
21І відказав їм Саул: Нехай благословить вас Господь, що ви пожалували мене.
22Pea ko eni, ʻoku ou kole kiate kimoutolu, mou tokonaki, pea ʻilo mo mamata ki he potu ʻaia ʻoku ʻi ai hono vaʻe, pea ko hai naʻa ne mamata kiate ia ʻi ai: he kuo tala kiate au ʻoku ne fai fakapotopoto ʻaupito.
22Ну, так ідїте ж та впевнїтесь боржій про його сховище, де є нога його, бо менї кажуть, що він дуже хитрий;
23Ko ia mou vakai, pea ʻilo lelei ʻa hono ngaahi toitoiʻanga kotoa pē, ʻaia ʻoku ne fufū ai ia, pea mou toe haʻu kiate au, ʻo fakapapau, pea te tau ō mo au: pea ʻe hoko ʻo pehē, kapau ʻoku ʻi he fonua ia, te u fakatotolo ia ʻi he ngaahi toko afe ʻo Siuta.”
23І вивідайте про його таємні кутки, де він ховається, і принесїте менї надїйню звістку, тодї й я пійду з вами, й коли він у сїй землї, так я шукати му його по всїх тисячах Юдиних.
24Pea naʻa nau tuʻu hake ʻo ʻalu ki Sifi, ʻo muʻomuʻa ʻia Saula: ka naʻe ʻi he toafa ʻo Maoni ʻa Tevita mo hono kau tangata, ʻi he tafangafanga ʻi he potu tonga ʻo Sesimoni.
24І вибрались вони перед Саулом й пійшли в Зиф. Давид же був як раз тодї з людьми своїми в Маон-пустинї, у степу, на право від Есимону.
25Pea naʻe ʻalu foki ʻa Saula mo hono kau tangata ko hono kumi. Pea naʻa nau tala kia Tevita: ko ia naʻe ʻalu hifo ai ia mei he maka, pea nofo ʻi he toafa ʻo Maoni. Pea naʻe fanongo ʻa Saula ki ai, pea kumi ʻe ia kia Tevita ʻi he toafa ʻo Maoni.
25Як вийшов Саул з людьми своїми шукати його, переказано про се Давидові, і він перейшов до тієї скелї, що в пустинї Маон. І довідавсь Саул про се, та й погнавсь у Маон-пустиню за Давидом.
26Pea naʻe ʻalu ʻa Saula ʻi he potu ʻe taha ʻoe moʻunga, pea ko Tevita mo hono tau tangata naʻa nau ʻalu ʻi hono potu ʻe taha ʻoe moʻunga: pea naʻe fakatoʻotoʻo ʻa Tevita ke ʻalu mamaʻo ko ʻene manavahē kia Saula; ka naʻe ʻākilotoa mo kāpui ʻa Tevita mo hono kakai ʻe Saula mo hono kakai ke maʻu ʻakinautolu.
26І йшов Саул по цїм боцї, а Давид із людьми своїми по тім боцї гори. І коли Давид намагався вивинутись Саулові, Саул же з людьми своїми силкувавсь обійти Давида й його людей, щоб їх захопити в руки,
27Ka naʻe haʻu ʻae tangata fekau kia Saula, ʻo pehē, “Ke ke fakatoʻotoʻo, pea haʻu, he kuo hoko ʻae tau ʻae kau Filisitia, ki he fonua.”
27Саме тодї несподївано прибув післанець до Саула з такою вістю: Спішись і приходь, бо Филистії напали на землю!
28Ko ia naʻe foki ai ʻa Saula mei heʻene tuli ʻa Tevita, ʻo ne ʻalu ke tuli ʻae kau Filisitia: ko ia naʻe ui ai ʻae potu ko ia ko Sela-Hamalikoti.
28Покинув тодї Саул наздоганяти Давида, та й двинув проти Филистіїв. Тим і названо се місце: Скеля роздїлення.
29¶ Pea naʻe ʻalu hake mei ai ʻa Tevita, ʻo nofo ʻi he ngaahi potu toitoiʻanga mālohi ʻi Eni-Keti.
no verse 29 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.