1 Samuela 26
Tongan Bible, Revised West VersionTranslation
Tongan Bible, Revised West Version
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Pea naʻe haʻu ʻae kau tangata Sifi kia Saula ki Kipea, ʻonau pehē, ʻIkai ʻoku toitoi ʻa Tevita ʻi he moʻunga ʻo Hakila ʻaia ʻoku hanga ki Sesimoni?
1Зифії ж прийшли до Саула в Гиву та й кажуть: Чи знаєш ти, що Давид ховається в нас на горі Гахилї, перед пустинею?
2Pea naʻe ʻalu atu ʻa Saula ʻo ne hifo ki he toafa ʻo Sifi, naʻe ʻiate ia ʻae kau tangata ʻe toko tolu afe naʻe fili mei ʻIsileli, kenau kumi ʻa Tevita ʻi he toafa ʻo Sifi.
2І зладивсь Саул із трьома тисячами чоловіка вибраних з Ізраїля у Зуф-пустиню, шукати Давида в пустинї Зуф.
3Pea naʻe ʻapitanga ʻa Saula ʻi he moʻunga ʻo Hakila, ʻaia ʻoku hanga ki Sesimoni, ʻi he veʻehala. Ka naʻe nofo ʻa Tevita ʻi he toafa, ʻo ne vakai mei ai ʻae haʻu ʻa Saula ke kumi ia ʻi he toafa.
3І отаборився Саул на горі Гахилї, що лежить перед пустинею при дорозї. Давид же находивсь у пустинї, і видїв, що Саул прийшов за ним в пустиню,
4Ko ia naʻe fekau ai ʻe Tevita ʻae kau mataki, ʻo ne ʻilo kuo haʻu moʻoni ʻa Saula.
4І вислав Давид вивідачів, та й довідався, що Саул справдї прибув.
5¶ Pea naʻe tuʻu hake ʻa Tevita, ʻo ne haʻu ki he potu ʻaia naʻe nofo ʻapitanga ai ʻa Saula: pea naʻe vakai ʻe Tevita ki he potu naʻe tokoto ai ʻa Saula mo ʻApina ko e foha ʻo Nea, ko e ʻeiki ʻoe tau: pea naʻe tokoto ʻa Saula ʻi heʻene saliote, pea naʻe nofo takatakai ʻa ʻene kakai kiate ia.
5І встав Давид та й прийшов тайком на те місце, де Саул отаборивсь, і бачив Давид те місце, де спав Саул і Авенир, син Нирів, гетьман його; спав же Саул в шатрі, а люде розложились кругом його.
6Pea naʻe lea ʻa Tevita ʻo pehē kia ʻAhimeleki ko e tangata Heti, mo ʻApisai ko e tama ʻa Seluia, ko e tokoua ʻo Soape, ʻo pehē, “Ko hai ʻe ʻalu hifo mo au kia Saula ki he ʻapitanga?” Pea naʻe pehē ʻe ʻApisai, “Ta ō hifo mo koe.”
6І обернувсь Давид і сказав Ахимелехові Гетієві та Абессї-Зеруленкові, братові Йоабовому: Хто пробереться зо мною до Саула в табір? І каже Абесса: Я проберусь із тобою.
7Ko ia naʻe hoko ai ʻa Tevita mo ʻApisai ki he kakai ʻi he poʻuli: pea vakai, naʻe tokoto ʻo mohe ʻa Saula ʻi heʻene saliote, pea naʻe velo hono tao ki he kelekele ʻi hono ʻolunga: pea naʻe tokoto ʻa ʻApina mo e kakai ʻo takatakai ʻiate ia.
7Як же пробрались у ночі Давид з Абессою до людей (Саулових), аж лежить Саул у снї, а спис його стремить у землї в головах у його; Абенир же й люде лежать навкруги його.
8Pea naʻe pehē ai ʻe ʻApisai kia Tevita, “Kuo tuku ʻe he ʻOtua ʻa ho fili ki ho nima he ʻaho ni: pea ko eni ʻoku ou kole kiate koe, tuku ke u veloʻi leva ia ʻaki ʻae tao ki he kelekele, pea ʻe ʻikai te u veloʻi ia ke liunga ua.”
8І каже Абесса Давидові: Сьогоднї видав Господь тобі в руки ворога твого; позволь, я за одним разом пристромлю його ʼд землї списом; не треба вдруге.
9Pea naʻe pehē ʻe Tevita kia ʻApisai, “ʻOua naʻa tāmateʻi ia: he ko hai ʻe mafao atu hono nima ki he fakatapui ʻa Sihova pea taʻeangahala ia?”
9Давид же відказав Абессї: Не вбивай його, бо хто наложив коли руку на помазанника Господнього, та й не був скараний?
10Pea naʻe lea foki ʻa Tevita, “ʻOku moʻui ʻa Sihova pea ʻe taaʻi ia ʻe Sihova pea ʻe hokosia hono ʻaho ke mate ai pē te ne ʻalu ki ha tau, pea mate ai.
10І додав ще Давид: Так певно, як живе Господь: нехай вбє Господь його, чи сама прийде смерть його і він умре, або двине він у поход і поляже;
11Ke taʻofi au ʻe Sihova ke ʻoua naʻaku mafao hoku nima ki he fakatapui ʻa Sihova: ka ʻoku ou kole kiate koe, ke ke toʻo ni ʻae tao ʻoku ʻi hono ʻolunga, pea mo e ipu vai, pea ke ta ō.”
11Мене ж нехай боронить Господь від того, щоб наложив я руку на помазанника Господнього; ти ж возьми списа, що в головах у його й конву з водою, та й ходїмо собі.
12Ko ia naʻe toʻo ai ʻe Tevita ʻae tao mo e ipu vai mei he ʻolunga ʻo Saula: pea ne na hiki, ʻo na ō, pea naʻe ʻikai mamata ki ai ha tangata ʻe tokotaha, pe ʻilo ia, pe ʻā ai: he kuo nau mohe kotoa pē; koeʻuhi kuo tō kiate kinautolu ʻae mohe maʻu meia Sihova.
12От і взяв Давид списа й посудину з водою, що були в головах у Саула, та й пійшли вони собі, й нїхто не бачив, нї знав, нї прокинувсь; всї спали, бо всїх обняв насланий від Господа твердий сон.
13¶ Pea naʻe ʻalu ai ʻa Tevita ʻo laka ki he potu ʻe taha, pea tuʻu ia ki he tumutumu ʻoe moʻunga ʻo mamaʻo ai; ko e ʻataʻatā lahi naʻe ʻi hona vahaʻa:
13Тодї перейшов Давид на другий бік та й став на вершинї гори оддалїк, так що між ними була велика просторонь.
14Pea naʻe ui ʻe Tevita ki he kakai, pea kia ʻApina ko e foha ʻo Nea, ʻo pehē, “ʻApina ʻoku ʻikai te ke lea?” Pea naʻe lea ai ʻa ʻApina, ʻo pehē, “Ko hai koe ʻoku ke ui ki he tuʻi?”
14І покликнув Давид на люде й на Абенира Ниренка: Не відкликнешся, Абенире? І відказав Абенир: Хто ти такий, що покликуєш і безпокоїш царя?
15Pea naʻe pehē ʻe Tevita kia ʻApina, “ʻIkai ko e tangata koe? Pea ko hai ʻoku hangē ko koe ʻi ʻIsileli? Pea ko e hā ʻoku ʻikai te ke maluʻi ai hoʻo ʻeiki ko e tuʻi? He naʻe ʻalu atu ha tokotaha mei he kakai ke taaʻi ʻae tuʻi ko ho ʻeiki.
15І озветься Давид: Ти ж такий чоловік, що нема тобі й рівнї в Ізраїлї; чом же ти не стережеш твого пана, царя? бо се хтось з людей пробрався був, щоб убити пана твого, царя.
16Ko e meʻa kuo ke fai ʻoku ʻikai lelei. Hangē ʻoku moʻui ʻa Sihova, ʻoku totonu ke mou mate tāmateʻi, koeʻuhi naʻe ʻikai te mou leʻohi homou ʻeiki ko e fakatapui ʻe Sihova. Pea ko eni, vakai, kuo ʻi fē ʻae tao ʻoe tuʻi mo e ipu vai naʻe ʻi hono ʻolunga.”
16Недобра се річ, що ти вдїяв: Так певно, як живе Господь, заслужили ви на смерть, що ви свого пана, помазанника Господнього, не стережете. Подивись лишень, де царський спис і коновка з водою, що стояли в головах у його!
17Pea naʻe ʻilo ʻe Saula ʻae leʻo ʻo Tevita, ʻo ne pehē, “He ko ho leʻo ʻena, ʻa hoku foha ko Tevita?” Pea pehē ʻe Tevita, “Ko hoku leʻo ia, ʻE tuʻi ko hoku ʻeiki.”
17Саул же впізнав Давидів голос і каже: Чи се ж не твій голос, мій сину Давиде? І рече Давид: Мій голос, пане мій, царю.
18Pea naʻe pehē ʻe ia, “Ko e hā ʻoku tuli pehē ai ʻe hoku ʻeiki ki hoʻo tamaioʻeiki? He ko e hā ia naʻaku fai? Pe ko e hā ha kovi ʻoku ʻi hoku nima?
18Та й рече далїй: Чого ж се ти женешся за твоїм рабом? що я таке вчинив, і яке зло в руцї моїй?
19Pea ko eni, ʻOku ou kole kiate koe, ke fanongo ʻe hoku ʻeiki ko e tuʻi ki he lea ʻa hoʻo tamaioʻeiki. Kapau kuo langaʻi koe ʻe Sihova ke tauʻi au, tuku ke ne maʻu mālie ha feilaulau: pea kapau ʻoku mei he fānau ʻae tangata, ke malaʻia ʻakinautolu ʻi he ʻao ʻo Sihova; he kuo nau kapusi au he ʻaho ni, ke ʻoua naʻaku nofo ʻi he tofiʻa ʻo Sihova, ʻonau pehē, ‘ʻAlu ʻo tauhi ʻae ngaahi ʻotua kehe.’
19Ой коли б же ти, пане мій, царю, хоч тепер прихилив ухо до слів раба твого: Коли Господь настроїв тебе проти мене, так нехай воно буде йому од тебе пахучою жертвою; коли ж люде, то нехай вони будуть прокляті перед лицем Господнїм, бо вони мене оце вигнали, щоб не було менї частини в наслїддї Господньому, і сказали: Ійди, служи чужим богам.
20Pea ko eni, ke ʻoua naʻa tafe hoku toto ki he kelekele ʻi he ʻao ʻae fofonga ʻo Sihova: he kuo haʻu kituaʻā ʻae tuʻi ʻo ʻIsileli ke kumi ʻae kutufisi, ʻo hangē ha tokotaha ʻoku tuli ʻae veka ʻi he ngaahi moʻunga.”
20Нехай же кров моя не пролиється на землю перед лицем Господнїм, оце бо царь Ізрайлїв та вийшов шукати одну блоху, як уганяють за куропаткою по горах!
21¶ Pea pehē ai ʻe Saula, “Kuo u fai angahala: ʻe hoku foha ko Tevita, tafoki mai: ʻe ʻikai te u toe fai ha kovi kiate koe, koeʻuhi naʻe maʻongoʻonga ʻa hoku laumālie ʻi ho ʻao he ʻaho ni: vakai, kuo u fai ʻae anga fakavalevale, pea kuo u hē lahi ʻaupito.”
21І відказав Саул: Провинив я; вернись назад, сину Давиде; нїколи вже не засмучу тебе, тим що моя душа тобі сьогоднї була дорога: по дурному чинив я й проступився тяжко.
22Pea naʻe tali ʻe Tevita ʻo pehē, “Vakai, ko e tao ʻoe tuʻi! Pea ke haʻu ha tokotaha ʻoe kau talavou ʻo ʻatu ia.
22І відказав Давид: Ось царський спис; нехай хто з слуг прийде сюди й візьме.
23Ke ʻatu ʻe Sihova ki he tangata kotoa pē ʻo hangē ko ʻene māʻoniʻoni mo ʻene angatonu: he naʻe tuku mai koe ʻe Sihova ki hoku nima he ʻaho ni, ka naʻe ʻikai te u loto ke mafao atu hoku nima ke taaʻi ʻae fakatapui ʻe Sihova.
23Господь кожному заплатить по справедливостї й вірі його, бо Господь оддав був менї в руки тебе, я ж не схотїв наложити руки на помазанника Господнього.
24Pea vakai, hangē naʻe mahuʻinga lahi hoʻo moʻui he ʻaho ni ʻi hoku mata, ʻofa ke mahuʻinga pehē ʻeku moʻui ʻi he ʻao ʻo Sihova, pea ke fakamoʻui ʻe ia au mei he ngaahi mamahi kotoa pē.”
24Як дорога була менї сьогоднї душа твоя, нехай така дорога буде моя душа Господеві, і нехай він рятує мене з усякої нужди.
25Pea naʻe pehē ʻe Saula kia Tevita, “ʻE hoku foha ko Tevita: ke monūʻia pe koe, he te ke fai pe ʻe koe ʻae ngaahi meʻa lahi, pea ke ikuna foki.” Pea naʻe ʻalu ʻa Tevita ʻi hono hala, pea liu atu ʻa Saula ki hono potu.
25І відказав Саул Давидові: Благословен єси, мій сину Давиде: ти й дїло вдїєш, і могучо переможеш. І пійшов Давид своєю дорогою, а Саул вернувсь додому.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.