ผู้​วินิจฉัย
Chapter 11

ผู้​วินิจฉัย

Freedom Bible (Thai)
vs Kulish and Puluj B…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

ผู้​วินิจฉัย 11

Freedom Bible (Thai)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1เยฟธาห์​ชาว​กิเลอาด​เป็น​นักรบ​ผู้​กล้า​หาญ เขา​เป็น​บุตร​ของ​หญิง​โสเภณี กิเลอาด​เป็น​บิดา​ของ​เยฟธาห์
1Галаадїй Ефтай був чоловік хоробрий; він родився од блудницї; в Галаадї родився Ефтай.
2ภรรยา​ของ​กิเลอาด​คลอด​บุตร​ชาย​หลาย​คน เมื่อ​บุตร​เหล่า​นั้น​โต​ขึ้น พวก​เขา​ขับ​ไล่​เยฟธาห์​และ​พูด​ว่า “เจ้า​จะ​ไม่​มี​ส่วน​มรดก​ใน​ตระกูล​ของ​บิดา​เรา เพราะ​เจ้า​เป็น​บุตร​ของ​หญิง​อื่น”
2І як жона Галаадова народила йому сини, а сини її повиростали, прогнали вони Ефтая і сказали йому: Тобі в нашій родинї нема наслїддя з нами: бо ти син другої жінки.
3เยฟธาห์​จึง​หนี​จาก​พี่น้อง​ไป​อาศัย​ใน​แผ่นดิน​โทบ กลุ่ม​คน​นอก​กฎหมาย​มา​รวม​ตัว​กับ​เยฟธาห์ และ​ออก​ไป​กับ​เขา
3От і зник Ефтай од братів своїх, і пробував у землї Тоб: і зібрались там круг Ефтая волокити та й ходили за ним.
4ต่อ​มา​ไม่​นาน ชาว​อัมโมน​ทำ​สงคราม​กับ​อิสราเอล
4Після якогось часу розпочали Аммонїї війну з Ізраїлем.
5เมื่อ​ชาว​อัมโมน​ทำ​สงคราม​กับ​อิสราเอล บรรดา​ผู้​อาวุโส​แห่ง​กิเลอาด​ไป​รับ​เยฟธาห์​จาก​แผ่นดิน​โทบ
5Як же розпочали Аммонїї з Ізраїлем війну, пійшла старшина Галаадська, щоб узяти Ефтая з Тоб-землї.
6พวก​เขา​พูด​กับ​เยฟธาห์​ว่า “มา​เป็น​แม่ทัพ​ของ​เรา​เถอะ เพื่อ​เรา​จะ​ได้​สู้​กับ​ชาว​อัมโมน”
6І мовляли вони до Ефтая: Іди до нас та й гетьмануй над нами, й будемо воювати з Аммонїями.
7เยฟธาห์​ตอบ​บรรดา​ผู้​อาวุโส​แห่ง​กิเลอาด​ว่า “พวก​ท่าน​เกลียด​ข้าพเจ้า​และ​ขับ​ไล่​ข้าพเจ้า​ออก​จาก​บ้าน​บิดา​ไม่​ใช่​หรือ? แล้ว​ทำไม​ตอน​นี้​เมื่อ​พวก​ท่าน​ตก​ทุกข์​จึง​มา​หา​ข้าพเจ้า?”
7Відказує Ефтай начальникам Галаадським: Хиба ж то не ви зворогували на мене і прогнали з моєї родини?
8บรรดา​ผู้​อาวุโส​ตอบ​ว่า “นี่แหละ​เป็น​เหตุ​ให้​ตอน​นี้​เรา​กลับ​มา​หา​ท่าน เพื่อ​ให้​ท่าน​ไป​กับ​เรา​และ​สู้​กับ​ชาว​อัมโมน ท่าน​จะ​เป็น​ผู้นำ​เหนือ​ผู้​อาศัย​ทั้งหมด​ใน​กิเลอาด”
8Старшина ж Галаадська промовила до Ефтая: Тому ж то тепер ми й прийшли до тебе, й коли пійдеш з нами та воювати меш із Аммонїями, так будеш головою над нами, над усїма осадниками Галаадськими.
9เยฟธาห์​ถาม​ว่า “ถ้า​พวก​ท่าน​พา​ข้าพเจ้า​กลับ​บ้าน​ไป​สู้​กับ​ชาว​อัมโมน และ​พระยาห์เวห์​ทรง​ทำให้​พวก​เขา​พ่าย​แพ้​แก่​ข้าพเจ้า ข้าพเจ้า​จะ​ได้​เป็น​ผู้นำ​ของ​พวก​ท่าน​หรือ?”
9І відказав Ефтай старшинї Галаадській: Коли мене вернете, щоб воював я Аммонїїв і Господь віддасть їх у мої руки, то чи справдї буду я в вас головою?
10บรรดา​ผู้​อาวุโส​แห่ง​กิเลอาด​ตอบ​ว่า “พระยาห์เวห์​ทรง​เป็น​พยาน​ระหว่าง​เรา เรา​จะ​ทำ​ตาม​ที่​ท่าน​พูด​อย่าง​แน่นอน”
10І відказали Галаадські начальники Ефтайові: Нехай буде Господь сьвідком між нами, що ми так вчинимо, як ти оце сказав.
11เยฟธาห์​จึง​ไป​กับ​บรรดา​ผู้​อาวุโส​แห่ง​กิเลอาด ประชาชน​ตั้ง​เขา​เป็น​ผู้นำ​และ​แม่ทัพ​เหนือ​พวก​เขา เยฟธาห์​กล่าว​ถ้อยคำ​ทั้งหมด​ของ​ตน​ต่อ​หน้า​พระยาห์เวห์​ที่​มิสปาห์
11Пійшов тодї Ефтай з старшиною Галаадською, і настановив його народ головою й гетьманом над собою, й принїс Ефтай усї свої бажання перед Господа в Массифі.
12เยฟธาห์​ส่ง​ผู้​ส่ง​ข่าว​ไป​ยัง​กษัตริย์​แห่ง​ชาว​อัมโมน​ว่า “ท่าน​มี​เรื่อง​อะไร​กับ​ข้าพเจ้า จึง​ยก​มา​ต่อสู้​กับ​แผ่นดิน​ของ​ข้าพเจ้า?”
12І послав Ефтай посли до царя Аммонїйського з таким наказом: Що тобі до мене, що наступаєш на мене, щоб мою землю пустошити війною?
13กษัตริย์​แห่ง​ชาว​อัมโมน​ตอบ​ผู้​ส่ง​ข่าว​ของ​เยฟธาห์​ว่า “เพราะ​ตอน​อิสราเอล​ขึ้น​มา​จาก​อียิปต์ เขา​ยึด​แผ่นดิน​ของ​เรา​ตั้งแต่​แม่น้ำ​อารโนน​ถึง​แม่น้ำ​ยับบอก​และ​แม่น้ำ​จอร์แดน บัดนี้​จง​คืน​ดินแดน​นั้น​มา​อย่าง​สันติ”
13І відказав царь Аммонїйський послам Ефтайовим: Ізраїль, ідучи з Египту, відняв у мене землю від Арнону до Ябоку й до Йорданї, так верни її тепер подобру.
14เยฟธาห์​ส่ง​ผู้​ส่ง​ข่าว​ไป​ยัง​กษัตริย์​แห่ง​ชาว​อัมโมน​อีก​ครั้ง
14І послав Ефтай удруге посли до царя Аммонїйського,
15และ​กล่าว​ว่า “เยฟธาห์​กล่าว​ดังนี้ อิสราเอล​ไม่​ได้​ยึด​แผ่นดิน​ของ​โม​อับ​หรือ​แผ่นดิน​ของ​ชาว​อัมโมน
15І наказав їм промовити: От що каже Ефтай: Ізраїль не відіймав у Моабіїв та в Аммонїїв їх землї;
16แต่​เมื่อ​พวก​เขา​ขึ้น​มา​จาก​อียิปต์ อิสราเอล​เดิน​ผ่าน​ถิ่น​ทุรกันดาร​ไป​ถึง​ทะเล​แดง แล้ว​มา​ถึง​คาเดช
16А як ійшов із Египту, і дійшов степом до Червоного моря, й прийшов у Кадес,
17อิสราเอล​ส่ง​ผู้​ส่ง​ข่าว​ไป​หา​กษัตริย์​เอโดม​ว่า ‘โปรด​ให้​เรา​ผ่าน​แผ่นดิน​ของ​ท่าน’ แต่​กษัตริย์​เอโดม​ไม่​ฟัง อิสราเอล​ส่ง​คน​ไป​หา​กษัตริย์​โม​อับ​เช่น​กัน แต่​กษัตริย์​โม​อับ​ก็​ปฏิเสธ อิสราเอล​จึง​พัก​อยู่​ที่​คาเดช
17Дак вислав посли до царя Едомського з просьбою: дозволь менї перейти через твою землю! Та царь Едомський не вволив його волї. Так само послано було й до царя Моабійського, та не схотїв і той; тож пробував Ізраїль у Кадесї,
18จาก​นั้น​พวก​เขา​เดิน​ผ่าน​ถิ่น​ทุรกันดาร อ้อม​แผ่นดิน​เอโดม​และ​แผ่นดิน​โม​อับ มา​ถึง​ด้าน​ตะวัน​ออก​ของ​แผ่นดิน​โม​อับ และ​ตั้ง​ค่าย​อยู่​อีก​ฟาก​ของ​แม่น้ำ​อารโนน พวก​เขา​ไม่​ได้​ล่วง​เข้า​ไป​ใน​เขต​แดน​โม​อับ เพราะ​แม่น้ำ​อารโนน​เป็น​พรมแดน​โม​อับ
18І йшов собі пустинею, обійшов землю Едом і землю Моаб, і дійшов сим робом до займища на востоцї від Моабу, й таборували вони по тім боцї Арнону та й не ступили ступнем на Моабове займище: Арнон бо становить гряницю Моабську.
19อิสราเอล​ส่ง​ผู้​ส่ง​ข่าว​ไป​หา​สิโหน​กษัตริย์​แห่ง​ชาว​อาโมไรต์ กษัตริย์​แห่ง​เฮชโบน และ​กล่าว​ว่า ‘โปรด​ให้​เรา​ผ่าน​แผ่นดิน​ของ​ท่าน​ไป​ยัง​ที่​ของ​เรา’
19І послав Ізраїль посли до Аморійського царя, Сигона, у Гесбон; і звелїв Ізраїль сказати йому: дозволь нам пройти через твою землю!
20แต่​สิโหน​ไม่​ไว้​วางใจ​ให้​อิสราเอล​ผ่าน​เขต​แดน เขา​รวบรวม​ประชาชน​ทั้งหมด ตั้ง​ค่าย​ที่​ยาฮาส และ​สู้​รบ​กับ​อิสราเอล
20Сигон же не згодився пустити Ізраїля через своє займище, а скупив до купи ввесь народ свій, отаборивсь під Яазою та й ударив на Ізраїля.
21พระยาห์เวห์​พระเจ้า​แห่ง​อิสราเอล​ทรง​ทำให้​สิโหน​กับ​ประชาชน​ทั้งหมด​พ่าย​แพ้​แก่​อิสราเอล พวก​เขา​จึง​สังหาร​คน​เหล่า​นั้น และ​อิสราเอล​ก็​เข้า​ครอบครอง​แผ่นดิน​ทั้งหมด​ของ​ชาว​อาโมไรต์​ซึ่ง​อาศัย​อยู่​ใน​ดินแดน​นั้น
21І Господь, Бог Ізраїльський, подав Сигона й увесь люд його на поталу Ізраїлеві, і він побив їх, і одержав Ізраїль в наслїддє всю землю Аморія, що жив у нїй;
22พวก​เขา​ครอบครอง​เขต​แดน​ทั้งหมด​ของ​ชาว​อาโมไรต์ ตั้งแต่​แม่น้ำ​อารโนน​ถึง​แม่น้ำ​ยับบอก และ​จาก​ถิ่น​ทุรกันดาร​ถึง​แม่น้ำ​จอร์แดน
22Сим робом одержали вони все займище Аморійське від Арнону до Ябоку, й від пустинї до Йорданї.
23บัดนี้​พระยาห์เวห์​พระเจ้า​แห่ง​อิสราเอล​ทรง​ขับ​ไล่​ชาว​อาโมไรต์​ออก​ไป​ให้​พ้น​จาก​ประชาชน​อิสราเอล​ของ​พระองค์​แล้ว แล้ว​ท่าน​จะ​เข้า​ครอบครอง​ดินแดน​ของ​พวก​เขา​หรือ?
23Оце ж прогнав Господь, Бог Ізрайлів, Аморіїв перед своїм людом Ізраїлем, а ти хочеш увійти в його державу?
24ท่าน​ย่อม​ครอบครอง​ดินแดน​ที่​เคโมช​เทพเจ้า​ของ​ท่าน​มอบ​ให้​มิ​ใช่​หรือ? ดังนั้น​ชน​ชาติ​ใด​ที่​พระยาห์เวห์​พระเจ้า​ของ​เรา​ทรง​ขับ​ไล่ออก​ไป​ต่อ​หน้า​เรา เรา​ก็​จะ​ครอบครอง​ดินแดน​ของ​ชน​ชาติ​นั้น
24Хиба ж ти не вживаєш те, що дав тобі Хамос, бог твій? Тож і ми ужиткуємо все те, що Господь, Бог наш, дав нам в наслїдню державу.
25บัดนี้​ท่าน​คิด​ว่า​ตน​เหนือ​กว่า​บาลาค​บุตร​ศิปโปร์ กษัตริย์​แห่ง​โม​อับ​หรือ? เขา​เคย​มี​ข้อ​พิพาท​กับ​อิสราเอล หรือ​เคย​ทำ​สงคราม​กับ​พวก​เขา​หรือ?
25Або хиба ти луччий за Балака Зипоренка, царя Моабського? Чи ж він судивсь із Ізраїлем або воювавсь із ним?
26อิสราเอล​อาศัย​อยู่​ใน​เฮชโบน​กับ​เมือง​บริวาร อาโรเออร์​กับ​เมือง​บริวาร และ​เมือง​ทั้งหมด​ตาม​ริม​แม่น้ำ​อารโนน​มา​สาม​ร้อย​ปี​แล้ว ทำไม​ท่าน​ไม่​เอา​คืน​ภายใน​เวลา​นั้น?
26Уже триста год, як осївсь Ізраїль у Гесбонї і в займищах його, ув Ароері і по всїх його городах, по обох боках Арнону: чом же ви за ввесь той час не віднїмали їх?
27เพราะ​ฉะนั้น​ข้าพเจ้า​ไม่​ได้​ทำ​ผิด​หรือ​ล่วงเกิน​ท่าน แต่​ท่าน​ทำ​ผิด​ต่อ​ข้าพเจ้า​ด้วย​การ​มา​รบ ขอ​ให้​พระยาห์เวห์​ผู้พิพากษา​ทรง​พิพากษา​ระหว่าง​ชาว​อิสราเอล​กับ​ชาว​อัมโมน​ใน​วัน​นี้”
27Не заподїяв я тобі нїякого лиха, а ти кривдиш мене вриваючись до мене. Нехай Господь, суддя, судить між Ізраїлем і Аммонїями.
28แต่​กษัตริย์​แห่ง​ชาว​อัมโมน​ไม่​ฟัง​ถ้อยคำ​ที่​เยฟธาห์​ส่ง​ไป
28Та царь Аммонїйський не вважав на слова, що переказав йому послами Ефтай.
29แล้ว​พระวิญญาณของพระยาห์เวห์​ทรง​เข้า​มา​ทำงาน​ใน​ตัว​เยฟธาห์ เขา​เดิน​ผ่าน​กิเลอาด​กับ​มนัสเสห์ ผ่าน​มิสปาห์​แห่ง​กิเลอาด และ​จาก​มิสปาห์​แห่ง​กิเลอาด​ข้าม​ไป​ยัง​ชาว​อัมโมน
29Тодї найшов на Ефтая дух Господень, і він перейшов Галаад і Манассію, і перейшов через Массифу Галаадську, а з Массифи Галаадської двинув проти Аммонїїв.
30เยฟธาห์​ปฏิญาณ​ต่อ​พระยาห์เวห์​ว่า “ถ้า​พระองค์​ทรง​ทำให้​ชาว​อัมโมน​พ่าย​แพ้​แก่​ข้าพเจ้า​อย่าง​แน่นอน
30І обрік Ефтай себе таким обітом: Коли ти справдї подаси Аммонїїв менї на поталу,
31เมื่อ​ข้าพเจ้า​กลับ​จาก​ชาว​อัมโมน​อย่าง​ปลอดภัย สิ่ง​ใด​ก็​ตาม​ที่​ออก​จาก​ประตู​บ้าน​มา​ต้อนรับ​ข้าพเจ้า สิ่ง​นั้น​จะ​เป็น​ของ​พระยาห์เวห์ และ​ข้าพเจ้า​จะ​ถวาย​เป็น​เครื่อง​เผา​บูชา”
31Тодї, хто б нї вийшов із дверей моєї господи зустріч мене, як я в мирі вернуся від Аммонїїв, нехай той буде Господеві, й я принесу його на всепаленнє.
32เยฟธาห์​ข้าม​ไป​สู้​กับ​ชาว​อัมโมน และ​พระยาห์เวห์​ทรง​ทำให้​พวก​เขา​พ่าย​แพ้​แก่​เขา
32І двинув Ефтай проти Аммонїїв воювати з ними, і подав Господь їх на поталу йому.
33เขา​สังหาร​พวก​เขา​ตั้งแต่​อาโรเออร์​ไป​จน​ถึง​มินนิท รวม​ยี่​สิบ​เมือง และ​ไป​จน​ถึง​อาเบลเครามิม เป็น​การ​สังหาร​ครั้ง​ใหญ่​ยิ่ง ชาว​อัมโมน​จึง​ถูก​ปราบ​ต่อ​หน้า​ชาว​อิสราเอล
33І побив він їх страшенно, від Ароера до Минита двайцять міст, і аж до Абель-Керамиму, й впокорились Аммонїї перед синами Ізрайлевими.
34เมื่อ​เยฟธาห์​กลับ​ถึง​บ้าน​ที่​มิสปาห์ ทันใด​นั้น​บุตร​สาว​ของ​เขา​ออก​มา​ต้อนรับ​พร้อม​กับ​ตี​รำมะนา​และ​เต้นรำ นาง​เป็น​บุตร​คน​เดียว​ของ​เขา นอกจาก​นาง​แล้ว เขา​ไม่​มี​บุตร​ชาย​หรือ​บุตร​สาว​อีก
34Як же прийшов Ефтай в Массифу додому, аж виходить зустріч йому дочка його з музиками й танцями. Була вона в його дитина єдина; опріч неї не було нї сина, нї дочки.
35เมื่อ​เห็น​นาง เขา​ก็​ฉีก​เสื้อ​ผ้า​และ​ร้อง​ว่า “โธ่ ลูกสาว​ของ​พ่อ! ลูก​ทำให้​พ่อ​ตก​อยู่​ใน​ความ​ทุกข์​อย่าง​ยิ่ง และ​ลูก​ทำให้​พ่อ​ปวดร้าว​ใจ เพราะ​พ่อ​ได้​เอ่ย​ปาก​ปฏิญาณ​ต่อ​พระยาห์เวห์​แล้ว จะ​กลับ​คำ​ไม่​ได้”
35Побачивши він її, розідрав одежу на собі й промовив: Ой доненько ж моя! як ти пригнула мене к земли! Ти ж то й занапастила мій супокій! Однакож відтворив я уста мої перед Господом, то й не візьму того назад.
36นาง​ตอบ​ว่า “พ่อ เมื่อ​พ่อ​ได้​เอ่ย​ปาก​ต่อ​พระยาห์เวห์​แล้ว ก็​จง​ทำ​กับ​ลูก​ตาม​ที่​พ่อ​เอ่ย​ออก​มา เพราะ​พระยาห์เวห์​ทรง​แก้​แค้น​ชาว​อัมโมน​ศัตรู​ของ​พ่อ​ให้​แล้ว”
36Вона відказала йому: Батеньку мій! коли ти одверз уста твої перед Господом, дак чини зо мною так, як промовив єси. Дав же таки тобі Господь помститись над ворогами твоїми Аммонїями.
37แล้ว​นาง​พูด​กับ​บิดา​ว่า “ขอ​ให้​พ่อ​ทำ​สิ่ง​หนึ่ง​ให้​ลูก ปล่อย​ลูก​ไป​สอง​เดือน ให้​ลูก​กับ​เพื่อน​หญิง​ลง​ไป​ตาม​ภูเขา​เพื่อ​คร่ำครวญ​ที่​ลูก​จะ​ไม่​มี​โอกาส​แต่งงาน”
37Просила тільки панотця свого: Дай менї ще два місяцї пожити: пійду я в гори та оплачу моє дївоцтво з подругами моїми.
38เขา​ตอบ​ว่า “ไป​ได้” แล้ว​ปล่อย​นาง​ไป​สอง​เดือน นาง​กับ​เพื่อน​หญิง​ไป​ตาม​ภูเขา​และ​คร่ำครวญ​ที่​นาง​จะ​ไม่​มี​โอกาส​แต่งงาน
38Він відказав: Ійди! І пустив її на два місяцї. І пійшла вона з подругами своїми та й оплакувала в горах дївоцтво своє.
39เมื่อ​ครบ​สอง​เดือน นาง​กลับ​มา​หา​บิดา เขา​ก็​ทำ​กับ​นาง​ตาม​คำ​ปฏิญาณ​ที่​ให้​ไว้ นาง​เป็น​สาว​พรหมจารี เรื่อง​นี้​กลาย​เป็น​ธรรมเนียม​ใน​อิสราเอล
39Як уплило ж два місяцї, вернулась вона до панотця свого, й він справдив на їй обіт свій, що ним обрік себе, і вона не взнала мужа. І ввійшло в звичай в Ізраїлї,
40คือ​ทุก​ปี​บุตร​สาว​ชาว​อิสราเอล​จะ​ออก​ไป​ยกย่อง​บุตร​สาว​ของ​เยฟธาห์​ชาว​กิเลอาด ปี​ละ​สี่​วัน
40Що з року в рік ходили Ізраїлські дївчата голосити по дочцї Ефтая Галаадянина, через чотири днї в роцї.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.