Бытие 2
Synodal Translation (Синодальный перевод)Translation
Synodal Translation (Синодальный перевод)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Так совершены небо и земля и все воинство их.
1Так докіньчено небеса й землю з усїм войнством їх.
2И совершил Бог к седьмому дню дела Свои, которые Он делал, и почил в день седьмый от всех дел Своих, которые делал.
2І докіньчив Бог шестого дня дїло своє, що сотворив; і почив на семий день від усього дїла, що сотворив.
3И благословил Бог седьмой день, и освятил его, ибо в оный почил от всех дел Своих, которые Бог творил и созидал.
3І благословив Бог день семий, і зъясував його сьвятим: того бо дня спочив од усїх дїл своїх, які вчинив і зробив.
4Вот происхождение неба и земли, при сотворении их, в то время, когда Господь Бог создал землю и небо,
4Се початок настання небес і землї, як сотворено їх, того часу, як сотворив Господь землю і небо,
5и всякий полевой кустарник, которого еще не было на земле, и всякую полевую траву, которая еще не росла, ибо Господь Бог не посылал дождя на землю, и не было человека для возделывания земли,
5Не було ще на землї нїякої рослини на полях, і не росло ще нїяке зело на полях; бо Господь Бог не повелїв іще дощувати на землю, і не було ще там людей порати землю.
6но пар поднимался с земли и орошал все лице земли.
6Виходила ж імла з землї і напувала всю верховину на суходолї.
7И создал Господь Бог человека из праха земного, и вдунул в лице его дыхание жизни, и стал человек душею живою.
7І создав Господь Бог чоловіка з землї польової, і вдихнув йому в ноздрі живе диханнє. І став чоловік душею живою.
8И насадил Господь Бог рай в Едеме на востоке, и поместил там человека, которого создал.
8І насадив Бог сад у Едемі на востоцї, та й осадив там чоловіка, що создав.
9И произрастил Господь Бог из земли всякое дерево, приятное на вид и хорошее для пищи, и дерево жизни посреди рая, и дерево познания добра и зла.
9І зростив Господь Бог усяке дерево із землї, принадне на погляд і смашне плодом своїм, і дерево жизьняне посеред саду, і дерево познавання добра й зла.
10Из Едема выходила река для орошения рая; и потом разделялась на четыре реки.
10І ріка виходить із Едему на поливаннє саду, а потім розлучається чотирма течіями.
11Имя одной Фисон: она обтекает всю землю Хавила, ту, где золото;
11Імя первої Пизон; ся обтекає всю Гавила землю, де знаходять золото.
12и золото той земли хорошее; там бдолах и камень оникс.
12А золото в тій землї предобре. Там знаходять і бедола-смолу і камінь оникс.
13Имя второй реки Гихон (Геон): она обтекает всю землю Куш.
13А друга річка зветься Гигон; ся обтекає всю Куш землю.
14Имя третьей реки Хиддекель (Тигр): она протекает пред Ассириею. Четвертая река Евфрат.
14А трейтя зветься Гиддекель; се та річка, що йде на схід соньця від Ассура. А четверта річка, се Евфрат.
15И взял Господь Бог человека, которого создал, и поселил его в саду Едемском, чтобы возделывать его и хранить его.
15І взяв Господь Бог чоловіка та й осадив його в Едемському саду порати його і доглядати.
16И заповедал Господь Бог человеку, говоря: от всякого дерева в саду ты будешь есть,
16І заповідав Господь Бог чоловікові, глаголючи: З усякого древа в саду-раї можна тобі по вподобі їсти.
17а от дерева познания добра и зла не ешь от него, ибо в день, в который ты вкусишь от него, смертью умрешь.
17З того ж дерева, що дає знаттє доброго й лихого, з того не важитимешся їсти, ато вмреш певно того ж дня, як скоштуєш із його.
18И сказал Господь Бог: не хорошо быть человеку одному; сотворим ему помощника, соответственного ему.
18І рече Господь Бог: Не добре чоловікові бути самому; сотворимо йому таку поміч, щоб до пари була йому.
19Господь Бог образовал из земли всех животных полевых и всех птиц небесных, и привел их к человеку, чтобы видеть, как он назовет их, и чтобы, как наречет человек всякую душу живую, так и было имя ей.
19І сотворив Господь Бог із землї всякого зьвіря польового і всяке птаство небесне, і привів їх до чоловіка побачити, як він зватиме їх, і як нї назвав би чоловік їх живі душі, так щоби мусїли вони зватись.
20И нарек человек имена всем скотам и птицам небесным и всем зверям полевым; но для человека не нашлось помощника, подобного ему.
20І подавав чоловік назви всякій скотинї, і птаству небесному, і всякому польовому зьвірові, та про чоловіка не знайшлось такої помочі, щоб до пари була йому.
21И навел Господь Бог на человека крепкий сон; и, когда он уснул, взял одно из ребер его, и закрыл то место плотию.
21І попустив Господь Бог твердому сну обняти чоловіка, і як заснув, узяв одно з його ребер, та й затулив його місце тїлом.
22И создал Господь Бог из ребра, взятого у человека, жену, и привел ее к человеку.
22І создав Господь Бог женщину з ребра, що взяв од чоловіка, та й привів її до чоловіка.
23И сказал человек: вот, это кость от костей моих и плоть от плоти моей; она будет называться женою, ибо взята от мужа своего.
23І каже чоловік: Се ж кість од костей моїх і тїло від тїла мого. Мусить вона зватись людина; бо її взято з чоловіка.
24Потому оставит человек отца своего и мать свою и прилепится к жене своей; и будут два одна плоть.
24Тим оставить чоловік отця свого й матїр свою та й прилїпиться до жони своєї, і будуть удвох тїлом одним.
25И были оба наги, Адам и жена его, и не стыдились.
25І були обоє нагі, чоловік і жона його, і не соромились.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.