Jeremiah 50
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1The word that the LORD spoke concerning Babylon, concerning the land of the Chaldeans, by Jeremiah the prophet.
1Слово, що вирік Господь через пророка Еремію про Вавилон і про землю Халдейську:
2Declare ye among the nations and announce, and set up a standard; announce, and conceal not; say: 'Babylon is taken, Bel is put to shame, Merodach is dismayed; her images are put to shame, her idols are dismayed.'
2Звістїть й розголосїть між народами, й поставте стяга; виявлюйте, не замовчуйте! Говоріть: Вавилон звойовано, Вил осоромлений, Меродах покрушений, осоромлено й другі образи його, порозбивано ідоли його!
3For out of the north there cometh up a nation against her, which shall make her land desolate, and none shall dwell therein; they are fled, they are gone, both man and beast.
3З півночі бо двине проти його народ, а сей оберне землю його в пустиню, і нїхто не буде там жити, нї людина, нї скотина, — все рушить і повтїкає.
4In those days, and in that time, saith the LORD, the children of Israel shall come, they and the children of Judah together; they shall go on their way weeping, and shall seek the LORD their God.
4У ті днї, і в ті часи, говорить Господь, поприходять сини Ізраїля вкупі з синами Юдиними, а йдучи, плакати муть (з радощів) і шукати Господа, Бога свого.
5They shall inquire concerning Zion with their faces hitherward: 'Come ye, and join yourselves to the LORD in an everlasting covenant that shall not be forgotten.'
5Про дорогу до Сиону питати муть, а, обернувши туди лиця, будуть казати: Ійдїть і прилягнїте до Господа завітом (умовою) вічним, що вже не забудеться.
6My people hath been lost sheep; their shepherds have caused them to go astray, they have turned them away on the mountains; they have gone from mountain to hill, they have forgotten their resting-place.
6Мов заблукані вівцї, був мій нарід: пастирі позводили їх із дороги, порозганяли їх по горах; вони ж блукали з гори на горб, забувши свою кошару.
7All that found them have devoured them; and their adversaries said: 'We are not guilty'; because they have sinned against the LORD, the habitation of justice, even the LORD, the hope of their fathers.
7Всї, що їх стрічали, жерли їх, а вороги їх мовляли: Ми не винні, бо се вони согрішили перед Господом, перед пробутком справедливостї, і перед Господом — надїєю батьків їх.
8Flee out of the midst of Babylon, and go forth out of the land of the Chaldeans, and be as the he-goats before the flocks.
8Втїкайте ж із серед Вавилону, покидайте Халдейську землю, а йдїть (веселі), мов козли перед отарою.
9For, lo, I will stir up and cause to come up against Babylon an assembly of great nations from the north country; and they shall set themselves in array against her, from thence she shall be taken; their arrows shall be as of a mighty man that maketh childless; none shall return in vain.
9Ось бо, я підійму й приведу проти Вавилону велику громаду народів із півночніх земель, і розложаться проти його, та й звоюють його: стріли у них, як у вправного воіна, не вертаються марно.
10And Chaldea shall be a spoil; all that spoil her shall be satisfied, saith the LORD.
10І станеться Халдея здобиччю їх; і опустошники її заситяться, говорить Господь.
11Because ye are glad, because ye rejoice, O ye that plunder My heritage, because ye gambol as a heifer at grass, and neigh as strong horses;
11Ви бо веселились і радувались, розграблюючи власність мою; скакали з радощів, як на траві телиця, та й ржали, як боєві конї.
12Your mother shall be sore ashamed, she that bore you shall be confounded; behold, the hindermost of the nations shall be a wilderness, a dry land, and a desert.
12У великий стид попаде мати (земля) ваша, зарумяниться тая, що вас породила; остання буде вона між народами — пустиня, суша, дике поле.
13Because of the wrath of the LORD it shall not be inhabited, but it shall be wholly desolate; every one that goeth by Babylon shall be appalled and hiss at all her plagues.
13Через Господень гнїв обезлюдїє, зробиться пустинею; кожен, хто йти ме через Вавилон, буде здивований посвистувати, позираючи на його рани.
14Set yourselves in array against Babylon round about, all ye that bend the bow, shoot at her, spare no arrows; for she hath sinned against the LORD.
14Становітеся ж у боєву лаву навкруг Вавилону; всї, ви лучники, стріляйте, не жалуйте стріл, бо він провинив перед Господом!
15Shout against her round about, she hath submitted herself; her buttresses are fallen, her walls are thrown down; for it is the vengeance of the LORD, take vengeance upon her; as she hath done, do unto her.
15Підійміте з усїх боків крик проти його: подав руку свою (піддавсь); упали твердинї його, зрушились мури його! Се помста Господня; мстїтесь на йому! Як він чинив, так ви чинїте з ним.
16Cut off the sower from Babylon, and him that handleth the sickle in the time of harvest; For fear of the oppressing sword they shall turn every one to his people, and they shall flee every one to his own land.
16Повигублюйте в Вавилонї тих, що сїють, укупі з тими, що роблять у жнива серпом! Зі страху перед мечем пагубним подасться кожен до свого люду, кожен у свою землю буде втїкати.
17Israel is a scattered sheep, the lions have driven him away; first the king of Assyria hath devoured him, and last this Nebuchadrezzar king of Babylon hath broken his bones.
17Ізраїль — се розпуджена отара; леви розігнали її. Перш обʼїдав його царь Ассирийський, а тепер Навуходонозор, царь Вавилонський, і костї його покришив.
18Therefore thus saith the LORD of hosts, the God of Israel: Behold, I will punish the king of Babylon and his land, as I have punished the king of Assyria.
18Тим же то так говорить Господь сил небесних, Бог Ізрайлїв: Се я навідаю карою царя Вавилонського, й його землю, як скарав царя Ассирийського;
19And I will bring Israel back to his pasture, and he shall feed on Carmel and Bashan, and his soul shall be satisfied upon the hills of Ephraim and in Gilead.
19І приведу знов Ізраїля на його пасовище, й буде пастися на Кармелї й Базанї, і насититься душа його на Ефраїмових горах і в Галаадї.
20In those days, and in that time, saith the LORD, the iniquity of Israel shall be sought for, and there shall be none, and the sins of Judah, and they shall not be found; for I will pardon them whom I leave as a remnant.
20У ті днї й у ті часи, говорить Господь, шукати муть неправедностї Ізрайлевої, та не буде її, і гріхів Юдиних, та й не знайдеться їх; я бо прощу тих, що зоставив живими.
21Go up against the land of Merathaim, even against it, and against the inhabitants of Pekod; waste and utterly destroy after them, saith the LORD, and do according to all that I have commanded thee.
21Ійди ж проти неї — проти тієї землї ворохобної, і карай осадників її; пустоши й вигублюй усе позад них, говорить Господь, і чини все, що я звелїв тобі.
22Hark! battle is in the land, and great destruction.
22(неначе чую вже) Гук воєнний в тій землї й страшне пустошеннє!
23How is the hammer of the whole earth cut asunder and broken! How is Babylon become a desolation among the nations!
23Ой, як же се зломано, як покрушено той молот стільких земель! Як же став Вавилон страховищем проміж народами!
24I have laid a snare for thee, and thou art also taken, O Babylon, and thou wast not aware; thou art found, and also caught, because thou hast striven against the LORD.
24Я розложив сїтї на тебе, й ти спіймався, Вавилоне, й не думавши про те; тебе знайдено й схоплено, за те, що встав єси на Господа.
25The LORD hath opened His armoury, and hath brought forth the weapons of His indignation; for it is a work that the Lord GOD of hosts hath to do in the land of the Chaldeans.
25Господь відчинив зброєву комору свою, і повиносив із неї знаряддя гнїву свого, бо в Господа сил небесних є справа у землї Халдейській.
26Come against her from every quarter, open her granaries, cast her up as heaps, and destroy her utterly; let nothing of her be left.
26Рушайте ж проти неї з усїх країв, повідчиняйте сховища її, топчіть її, мов снопи на тоцї, вигубіть її цїлковито, нехай не зостанеться з неї й нащаду.
27Slay all her bullocks, let them go down to the slaughter; woe unto them! for their day is come, the time of their visitation.
27Позаколюйте всї воли її, нехай ійдуть під ніж. Горе їм! настав бо день їх, — час кари їх!
28Hark! they flee and escape out of the land of Babylon, to declare in Zion the vengeance of the LORD our God, the vengeance of His temple.
28(наче чути) Голос утїкаючих і спасаючих себе із землї Вавилонської, щоб сповістити на Сионї про помсту Господа, Бога нашого, про помсту за храм його.
29Call together the archers against Babylon, all them that bend the bow; encamp against her round about, let none thereof escape; recompense her according to her work, according to all that she hath done, do unto her: for she hath been arrogant against the LORD, against the Holy One of Israel.
29Поскликайте на Вавилон усїх, хто натягує лука. Обложіть його навкруги, щоб нїхто не врятувавсь із його; одплатїть йому по заслузї його. Як він чинив, так само чинїть і йому, він бо встав згорда проти Господа, проти Сьвятого Ізрайлевого.
30Therefore shall her young men fall in her broad places, and all her men of war shall be brought to silence in that day, saith the LORD.
30Тим же то молодики його поляжуть на улицях його, й усе військо його вигине того ж дня, говорить Господь.
31Behold, I am against thee, O thou most arrogant, saith the Lord GOD of hosts; for thy day is come, the time that I will punish thee.
31Ось я — проти тебе, ти гордий, говорить Господь Саваот; прийшов бо день твій — час навідання твого.
32And the most arrogant shall stumble and fall, and none shall raise him up; and I will kindle a fire in his cities, and it shall devour all that are round about him.
32І спіткнеться гордовитий і впаде та й нїхто не підніме його; і розложу огонь у містах його, й пожере все кругом.
33Thus saith the LORD of hosts: The children of Israel and the children of Judah are oppressed together; and all that took them captives hold them fast; they refuse to let them go.
33Так говорить Господь сил небесних: Притїснені сини Ізраїля, як і сини Юдині, а всї, що їх позаймали в полонь, держать їх кріпко й затялись не пустити їх на волю.
34Their Redeemer is strong, the LORD of hosts is His name; He will thoroughly plead their cause, that He may give rest to the earth, and disquiet the inhabitants of Babylon.
34Та визволитель їх потужен, Господь сил небесних імя його; він розбере їх справу, щоб учинити впокій на землї, а страх навести на осадників Вавилонських.
35A sword is upon the Chaldeans, saith the LORD, and upon the inhabitants of Babylon, and upon her princes, and upon her wise men.
35Меч на Халдеїв говорить Господь, і на осадників Вавилонських, і на князїв його, й на мудрих його;
36A sword is upon the boasters, and they shall become fools; a sword is upon her mighty men, and they shall be dismayed.
36Меч на ворожбитів, і вони обезʼуміють; меч на військо його, і воно сторопіє;
37A sword is upon their horses, and upon their chariots, and upon all the mingled people that are in the midst of her, and they shall become as women; a sword is upon her treasures, and they shall be robbed.
37Меч на конї його й на колесницї його, й на всї мішані народи посеред него, а вони збояться, як женщини; меч на скарби його, а їх розхоплять;
38A drought is upon her waters, and they shall be dried up; for it is a land of graven images, and they are mad upon things of horror.
38Засуха на води його, а вони повисихають; се бо земля бовванів, і вони побезʼуміють перед страшною карою, насланою за їх ідоли.
39Therefore the wild-cats with the jackals shall dwell there, and the ostriches shall dwell therein; and it shall be no more inhabited for ever, neither shall it be dwelt in from generation to generation.
39І оселяться там дикі зьвіри, з шакалами, й жити муть на нїй струсї, й нїхто не поселиться, нїхто не буде жити на нїй од роду аж до роду.
40As when God overthrew Sodom and Gomorrah and the neighbour cities thereof, saith the LORD; so shall no man abide there, neither shall any son of man dwell therein.
40Як у нїщо обернув Бог Содому й Гоморру з сусїдними оселями, так і тут не вдержиться й не буде жити нї одна людина.
41Behold, a people cometh from the north, and a great nation, and many kings shall be roused from the uttermost parts of the earth.
41Ось прийде нарід од півночі, нарід великий, і многі царі підіймуться з країв землї, з найдальшого кутка сьвіту.
42They lay hold on bow and spear, they are cruel, and have no compassion; their voice is like the roaring sea, and they ride upon horses; set in array, as a man for war, against thee, O daughter of Babylon.
42В руках у них луки й списи, а жорстокі вони й немилосердні; ревуть, як море, мчаться на конях, узброєні, як один муж, готовий до бою на тебе, дочко Вавилонова!
43The king of Babylon hath heard the fame of them, and his hands wax feeble; anguish hath taken hold of him, and pain, as of a woman in travail.
43Довідавшись про них, царь Вавилонський опустить руки; смуток обніме його, муки — як породїлю.
44Behold, he shall come up like a lion from the thickets of the Jordan against the strong habitation; for I will suddenly make them run away from it, and whoso is chosen, him will I appoint over it; for who is like Me? and who will appoint Me a time? and who is that shepherd that will stand before Me?
44Ось він, мов той лев, виступить від вижин Йорданських на ті утверджені місця; їх же зневолю чимборше уходити, й хто вибраний, тому оддам його; хто бо рівня менї? хто стане вимагати в мене відповідї? та й де той пастир, що встояв би проти мене?
45Therefore hear ye the counsel of the LORD, that He hath taken against Babylon, and His purposes, that He hath purposed against the land of the Chaldeans: surely the least of the flock shall drag them away, surely their habitation shall be appalled at them.
45Тим же то слухайте про постанову Господню, і що він судив Вавилонові вчинити, та й що задумав про землю Халдейську: справдї, безсилки з того стада потягнуть їх із собою; справдї, він попустошить осади їх разом із ними.
46At the noise of the taking of Babylon the earth quaketh, and the cry is heard among the nations.
46Од гуку при заборі Вавилону здригнеться земля, а плач їх залунає далеко проміж народами.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.