Deuteronomy 10
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1At that time the LORD said unto me: 'Hew thee two tables of stone like unto the first, and come up unto Me into the mount; and make thee an ark of wood.
1Того самого часу промовив до мене Господь: Витеши собі дві камяні таблицї, такі як перші, і вийди на гору до мене, та зроби собі скриню із дерева.
2And I will write on the tables the words that were on the first tables which thou didst break, and thou shalt put them in the ark.'
2І я напишу на таблицях слова, що були на перших таблицях, що розбив єси, і положи їх у скриню.
3So I made an ark of acacia-wood, and hewed two tables of stone like unto the first, and went up into the mount, having the two tables in my hand.
3І зробив я скриню із дерева акацієвого, та й витесав дві камяні таблицї, такі як перші, і вийшов на гору з двома таблицями в руках.
4And He wrote on the tables according to the first writing, the ten words, which the LORD spoke unto you in the mount out of the midst of the fire in the day of the assembly; and the LORD gave them unto me.
4І написав він на таблицях слова такі як перші, десять слів, що промовив Господь на горі до вас із поломя в день соборний; і дав їх менї Господь.
5And I turned and came down from the mount, and put the tables in the ark which I had made; and there they are, as the LORD commanded me. —
5І повернувсь я та й спустивсь із гори. І поклав таблицї в скриню, що зробив; і лежать вони там, як заповідав менї Господь.
6And the children of Israel journeyed from Beeroth-benejaakan to Moserah; there Aaron died, and there he was buried; and Eleazar his son ministered in the priest's office in his stead.
6І рушили сини Ізрайлеві від Беерот-Бне-Яакану до Мозери. Там умер Арон і там поховано його, і намість його став сьвященником Єлеазар, син його.
7From thence they journeyed unto Gudgod; and from Gudgod to Jotbah, a land of brooks of water. —
7Звідтіля пійшли вони до Гудгода, а від Гудгода у Йотбату країну, де багацько водяних бурчаків.
8At that time the LORD separated the tribe of Levi, to bear the ark of the covenant of the LORD, to stand before the LORD to minister unto Him, and to bless in His name, unto this day.
8Того самого часу оддїлив Господь поколїннє Левієве, щоб носили скриню Господнього завіту, щоб стояли перед Господом, йому служили і благословляли імям його, по сей день.
9Wherefore Levi hath no portion nor inheritance with his brethren; the LORD is his inheritance, according as the LORD thy God spoke unto him. —
9Через те в Левія нема нї паю, нї наслїддя між його браттєю; сам Господь його наслїддє, як сказав йому Господь, Бог твій.
10Now I stayed in the mount, as at the first time, forty days and forty nights; and the LORD hearkened unto me that time also; the LORD would not destroy thee.
10А я пробував на горі, як у перші днї, сорок день і сорок ночей, і послухав мене Господь і сим разом; Господь не схотїв тебе знївечити.
11And the LORD said unto me: 'Arise, go before the people, causing them to set forward, that they may go in and possess the land, which I swore unto their fathers to give unto them.'
11І промовив до мене Господь: Устань, та йди, веди перед сього народу, щоб увійшли та заняли землю, що я клявся батькам їх дати їм.
12And now, Israel, what doth the LORD thy God require of thee, but to fear the LORD thy God, to walk in all His ways, and to love Him, and to serve the LORD thy God with all thy heart and with all thy soul;
12Тепер же, Ізраїлю, чого вимагає в тебе Господь, Бог твій, як не того, щоб ти боявся Господа, Бога твого, ходив усїма дорогами його, і любив його і служив Господеві, Богу твому, всїм серцем твоїм і всією душею твоєю,
13to keep for thy good the commandments of the LORD, and His statutes, which I command thee this day?
13Додержуючи заповідї Господнї й установи його, що їх сьогоднї заповідаю вам, вам самим на добро?
14Behold, unto the LORD thy God belongeth the heaven, and the heaven of heavens, the earth, with all that therein is.
14Поглянь, небо й небеса небес, земля і все, що на нїй, все від Господа, Бога твого, і все його.
15Only the LORD had a delight in thy fathers to love them, and He chose their seed after them, even you, above all peoples, as it is this day.
15Та до батьків твоїх прихилився Господь, і полюбив їх, і вибрав вас, їх насїннє з усїх народів, як се й бачимо.
16Circumcise therefore the foreskin of your heart, and be no more stiffnecked.
16Обрізуйте ж крайне тїло ваших сердець та й нехай не буде більше задубенїла шия ваша!
17For the LORD your God, He is God of gods, and Lord of lords, the great God, the mighty, and the awful, who regardeth not persons, nor taketh reward.
17Бо Господь, Бог ваш, се Бог над богами і пан над панами великий, потужний і страшний Бог, що не вважає на лице чоловіка і не бере дарунків;
18He doth execute justice for the fatherless and widow, and loveth the stranger, in giving him food and raiment.
18Він дає сиротинї і вдовицї, і милує приходня даючи йому хлїб і одїж.
19Love ye therefore the stranger; for ye were strangers in the land of Egypt.
19Любіть же й ви приходня; бо самі ви були приходнями в Египецькій землї.
20Thou shalt fear the LORD thy God; Him shalt thou serve; and to Him shalt thou cleave, and by His name shalt thou swear.
20Господа, Бога твого, мусиш боятись, йому служити меш і його держати мешся і його імям клясти мешся.
21He is thy glory, and He is thy God, that hath done for thee these great and tremendous things, which thine eyes have seen.
21Він слава твоя, і Бог твій, що сотворив про тебе сї великі і страшні речі, що бачили їх очи твої.
22Thy fathers went down into Egypt with threescore and ten persons; and now the LORD thy God hath made thee as the stars of heaven for multitude.
22Двайцятеро душ спустились батьки твої в Египет; а тепер Господь, Бог твій, намножив тебе, як зорі небесні.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.