Píseň písní 2
Kralice Bible (1613)Translation
Kralice Bible (1613)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Já jsem růže Sáronská, a lilium při dolinách.
1Я нарциз, Соронська квітка, я лилїя долиняна!
2Jako lilium mezi trním, tak přítelkyně má mezi pannami.
2Що лилїя між тернами — те мила моя між дївами.
3Jako jabloň mezi dřívím lesním, tak milý můj mezi mládenci. V stínu jeho žádostiva jsem byla seděti, a sedímť; nebo ovoce jeho sladké jest ústům mým.
3Яблоня між деревами лїсними — се мій милий між молодиками. В холодку під нею любо седїти менї, овощі її солодкі піднебінню мойму.
4Uvedl mne na hody, maje za korouhev lásku ke mně.
4Він увів мене в дім веселої гостини, а стяг його надо мною — любов.
5Očerstvětež mne těmi flašemi, posilňte mne těmi jablky, nebo umdlévám milostí,
5Покріпіть мене вином, осьвіжіть мене яблоками: від любови знемогаю.
6Levice jeho pod hlavou mou, a pravicí svou objímá mne.
6Лїва рука його під головою в мене, правою мене він обнімає.
7Zavazujiť vás přísahou, dcery Jeruzalémské, skrze srny a laně polní, abyste nebudily a nevyrážely ze sna milého mého, dokudž by nechtěl.
7Заклинаю ж вас, дочки Ерусалимські, на серни й оленицї польні, не будїть, не розрухуйте милої моєї, аж доки їй вгодно!
8Hlas milého mého, aj, onť se béře, skáče po těch horách, poskakuje na těch pahrbcích.
8Се голос любого мого! ось, він ійде, скаче через гори; перескакує узгірря!
9Podobný jest milý můj srně aneb mladému jelenu; aj, on stojí za stěnou naší, vyhlédá z oken, patří skrze mříži.
9Бо ж мій милий — мов той сугак, мов той олень молоденький! Глянь, стоїть він за стїною в нас, у віконце зазирає, і кріз крати поглядає.
10Ozval se milý můj, a řekl mi: Vstaň, přítelkyně má, krásná má, a poď.
10Ось мій любий говорить до мене: Встань, моя ти мила, вийди, прекрасна моя!
11Nebo aj, zima pominula, prška přestala a odešla.
11Вже зима минула, дощі перестали;
12Kvítíčko se ukazuje po zemi, čas prozpěvování přišel, a hlas hrdličky slyší se v krajině naší.
12Квітки вбірають землю; час пісень настиг; в лугах наших голос горлицї чути;
13Fík vypustil holičky své, a réví rozkvetlé vydalo vůni. Vstaniž, přítelkyně má, krásná má, a poď.
13Завязки фіґ показались на фіґовинї; виноград зацвив і дише любим своїм цьвітом. Уставай, моя ти люба, вийди, пишна вродо!
14Holubičko má, v rozsedlinách skalních, v skrýši příkré, ukaž mi oblíčej svůj, nechať slyším hlas tvůj; nebo hlas tvůj libý jest, a oblíčej tvůj žádostivý.
14Голубко моя в росколинах скелї, схована в дупловинї! покажи менї лице твоє, дай голос твій почути; голос твій такий солодкий, образ твій такий принадний!
15Zlapejte nám lišky, lišky maličké, ješto škodu dělají na vinicích, poněvadž vinice naše kvete.
15Ловіть нам лисицї, молодії лисинята, що псують наш виноградник, — виноградник у цьвіту наш!
16Milý můj jest můj, a já jeho, jenž pase mezi lilium.
16Мій любий менї належить, а я йому; він пасе серед лилїй.
17Ažby zavítal ten den, a utekli by stínové ti, navratiž se, připodobni se, milý můj, srně neb mladému jelenu na horách Beter.
17Покіль день холодом дише, тїнь не простяглася, ти знов вернися; будь скорий, як серна, як молодий олень на розпадених горах.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.