Numbers 32
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Now the children of Reuben and the children of Gad had a very great multitude of livestock. They saw the land of Jazer, and the land of Gilead. Behold, the place was a place for livestock.
1Було ж в синів Рубена і в синів Гада буйної скотини багато, велика тьма; і бачили вони, що Язер земля і Гілеад земля як раз годяться про скотину.
2Then the children of Gad and the children of Reuben came and spoke to Moses, and to Eleazar the priest, and to the princes of the congregation, saying,
2І прийшли синове Гадові й синове Рубенові, та й промовили до Мойсея і Єлеазара сьвященника й до князїв громадських так:
3“Ataroth, Dibon, Jazer, Nimrah, Heshbon, Elealeh, Sebam, Nebo, and Beon,
3Атарот та Дибон та Язер та Нимра та Гесбон та Єлале та Себам та Небо та Бейон,
4the land which the LORD struck before the congregation of Israel, is a land for livestock; and your servants have livestock.”
4Земля, що побив Господь перед громадою Ізрайлевою, се земля про скотину.
5They said, “If we have found favor in your sight, let this land be given to your servants for a possession. Don’t bring us over the Jordan.”
5І сказали вони: Коли знайшли ми ласку в очах твоїх, оддай сю землю слугам твоїм у державу, не переводь нас через Йордан.
6Moses said to the children of Gad, and to the children of Reuben, “Shall your brothers go to war while you sit here?
6І каже Мойсей синам Гадовим та синам Рубеновим: Так браттє ваше пійде на війну, а ви ту зостанетесь?
7Why do you discourage the heart of the children of Israel from going over into the land which the LORD has given them?
7Чого ж одхиляєте ви серце синів Ізрайлевих, щоб перейти в он тую землю, що надїлив їм Господь?
8Your fathers did so when I sent them from Kadesh Barnea to see the land.
8Так зробили батьки ваші, як я посилав їх у Кадес-Барнеа, розгледїти землю:
9For when they went up to the valley of Eshcol, and saw the land, they discouraged the heart of the children of Israel, that they should not go into the land which the LORD had given them.
9Вони добрались до долини Эсколя і розглянули землю; а потім відхилили вони серце синів Ізраїля, щоб вони не йшли в землю, що надїлив їм Господь.
10The LORD’s anger burned in that day, and he swore, saying,
10І запалав Господь гнївом того часу і поклявся словами:
11‘Surely none of the men who came up out of Egypt, from twenty years old and upward, shall see the land which I swore to Abraham, to Isaac, and to Jacob; because they have not wholly followed me,
11Люде ті, що вийшли з Египту, від двайцяти років і старше, не побачять землї, що про неї я клявся Авраамові, та Ізаакові та Яковові, бо не зовсїм слухали вони мене.
12except Caleb the son of Jephunneh the Kenizzite, and Joshua the son of Nun, because they have followed the LORD completely.’
12Окрім Калеба, сина Ефуна Кенизїя та Йозея Нуненка; сї бо завсїди ійшли слїдом за Господом.
13The LORD’s anger burned against Israel, and he made them wander back and forth in the wilderness forty years, until all the generation who had done evil in the LORD’s sight was consumed.
13І запалав Господь гнївом проти Ізраїля, і допустив, щоб він блукав по степу сорок років, аж поки не вимерло все кодло, що коїло ледарство перед очима Господа.
14“Behold, you have risen up in your fathers’ place, an increase of sinful men, to increase the fierce anger of the LORD toward Israel.
14І се постали ви намість батьків ваших, одріддє грішників, щоб іще побільшити лютість гнїва Господнього на Ізраїля.
15For if you turn away from after him, he will yet again leave them in the wilderness; and you will destroy all these people.”
15Коли ж ви одвернетесь від його, так держати ме сей нарід ще довше у степу, і погубите ви увесь нарід сей.
16They came near to him, and said, “We will build sheepfolds here for our livestock, and cities for our little ones;
16І приступили вони до його та й промовляли: Побудуємо тут кошарі для стад наших і міста про дїтвору нашу;
17but we ourselves will be ready armed to go before the children of Israel, until we have brought them to their place. Our little ones shall dwell in the fortified cities because of the inhabitants of the land.
17А самі чим швидче узброїмось та й рушимо поперед синів Ізрайлевих, аж приведемо їх на займища їх; а дїти наші остануться в утверджених містах задля осадників країни сієї.
18We will not return to our houses until the children of Israel have all received their inheritance.
18Не вернемось до господи нашої, поки кожен із синів Ізраїлевих не дістане наслїддя свого.
19For we will not inherit with them on the other side of the Jordan and beyond, because our inheritance has come to us on this side of the Jordan eastward.”
19Бо не хочемо дїлити з ними наслїддя по другім боцї Йорданї, тим що досталось нам наслїддє наше по сїм боцї Йорданї, на схід соньця.
20Moses said to them: “If you will do this thing, if you will arm yourselves to go before the LORD to the war,
20І каже їм Мойсей: Коли так зробите се дїло, коли узброїтесь на війну перед Господом,
21and every one of your armed men will pass over the Jordan before the LORD until he has driven out his enemies from before him,
21І всї між вами, що узброєні, пійдуть перед Господом за Йордань, покіль він не прожене ворогів своїх перед собою,
22and the land is subdued before the LORD; then afterward you shall return, and be clear of obligation to the LORD and to Israel. Then this land shall be your possession before the LORD.
22І впокорена буде земля Господеві, а ви тодї вернетесь, то будете безвинні перед Господом і перед Ізраїльом; і буде земля ся власностю вашою перед Господом.
23“But if you will not do so, behold, you have sinned against the LORD; and be sure your sin will find you out.
23А коли так не вчините, то согрішили ви проти Господа; і знайте, що гріх ваш знайде вас.
24Build cities for your little ones, and folds for your sheep; and do that which has proceeded out of your mouth.”
24Будуйте собі міста про малечу вашу і кошарі про дрібну скотину вашу, та справдїте, що вийшло з уст ваших.
25The children of Gad and the children of Reuben spoke to Moses, saying, “Your servants will do as my lord commands.
25І промовили сини Гадові і сини Рубенові до Мойсея так: Слуги твої вчинять, що добродїй наш повелїв нам.
26Our little ones, our wives, our flocks, and all our livestock shall be there in the cities of Gilead;
26Малеча наша, жени наші, стада наші й уся наша скотина будуть там, у городах Гілеада;
27but your servants will pass over, every man who is armed for war, before the LORD to battle, as my lord says.”
27Твої ж слуги, усї на війну узброєні, пійдуть перед Господом на війну, як добродїй мій промовив.
28So Moses commanded concerning them to Eleazar the priest, and to Joshua the son of Nun, and to the heads of the fathers’ households of the tribes of the children of Israel.
28І повелїв про них Мойсей Єлеазарові, сьвященникові, та Йозейові Нуненкові, та головам батькових поколїнь Ізраїля;
29Moses said to them, “If the children of Gad and the children of Reuben will pass with you over the Jordan, every man who is armed to battle before the LORD, and the land is subdued before you, then you shall give them the land of Gilead for a possession;
29І каже до них Мойсей: Коли всї узброєні сини Гадові і сини Рубенові перейдуть з вами перед Господом через Йордань, і впокорена буде земля ся перед вами, так оддасьте їм у державу Гілеад землю;
30but if they will not pass over with you armed, they shall have possessions among you in the land of Canaan.”
30Коли ж не узброєні перейдуть вони з вами, тодї нехай оселяться між вами в Канаан землї.
31The children of Gad and the children of Reuben answered, saying, “As the LORD has said to your servants, so will we do.
31І відповіли синове Гадові та синове Рубенові кажучи: Як казав Господь слугам твоїм, так зробимо.
32We will pass over armed before the LORD into the land of Canaan, and the possession of our inheritance shall remain with us beyond the Jordan.”
32Перейдемо узброєні перед Господом у Канаан землю, а наша наслїдня держава нехай по сїм боцї Йорданї буде.
33Moses gave to them, even to the children of Gad, and to the children of Reuben, and to the half-tribe of Manasseh the son of Joseph, the kingdom of Sihon king of the Amorites, and the kingdom of Og king of Bashan; the land, according to its cities and borders, even the cities of the surrounding land.
33І надїлив їм Мойсей, синам Гадовим та синам Рубеновим та половинї поколїння Манассії, сина Йосифового, царство Сигона, царя Аморіїв, та царство Ога, царя Базанського, землю з городами її, у всїх границях її, міста по всїй країнї.
34The children of Gad built Dibon, Ataroth, Aroer,
34І побудували сини Гадові: Дибон да Атарот та Ароер,
35Atroth-shophan, Jazer, Jogbehah,
35Та Атарот-Шофан, та Язер, та Йогбега,
36Beth Nimrah, and Beth Haran: fortified cities and folds for sheep.
36Бет-Нимра і Бет-Гаран, утверджені міста і кошарі для дрібної скотини.
37The children of Reuben built Heshbon, Elealeh, Kiriathaim,
37А сини Рубенові побудували: Гезбон та Єлале та Кирятаїм,
38Nebo, and Baal Meon, (their names being changed), and Sibmah. They gave other names to the cities which they built.
38Та Небо та Бааль-Меон, перемінивши їх імена, та Сибму; і подавали нові прізвища містам, що побудували.
39The children of Machir the son of Manasseh went to Gilead, took it, and dispossessed the Amorites who were therein.
39Сини ж Макіра Манассеєнка двинули на Гілеад і заняли його; і прогнали Аморіїв, що жили там.
40Moses gave Gilead to Machir the son of Manasseh; and he lived therein.
40І надїлив Мойсей Макірові Манассеєнкові Гілеад; і він осївся там.
41Jair the son of Manasseh went and took its villages, and called them Havvoth Jair.
41Яір же Манассієнко пійшов і заняв села їх та й назвав їх Яїровими селами.
42Nobah went and took Kenath and its villages, and called it Nobah, after his own name.
42А Нобах двинув і заняв Кенат і займища його та й назвав його своїм імям Нобах.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.