Марка 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Coptic New Testament
1І вийшовши звідтіля, прибув у свою країну; і йшли слїдом за Ним ученики Його.
1ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲧⲉϥⲃⲁⲕⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲙⲟϣⲓ ⳿ⲛⲥⲱϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲉϥⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ.
2І, як настала субота, почав у школї навчати; й многі, слухаючи, дивувались, кажучи: Звідкіля се в Него? і що се за розум даний Йому, що дива такі руками Його роблять ся?
2ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁϥϣⲱⲡⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲥⲁⲃⲃⲁⲧⲟⲛ ⲁϥⲉⲣϩⲏⲧⲥ ⳿ⲛϯ⳿ⲥⲃⲱ ϧⲉⲛ ϯⲥⲩⲛⲁⲅⲱⲅⲏ ⲟⲩⲟϩ ⲟⲩⲙⲏϣ ⲁⲩⲥⲱⲧⲉⲙ ⲛⲁⲩⲉⲣ⳿ϣⲫⲏⲣⲓ ⲉⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⳿ⲉⲧⲁ ⲫⲁⲓ ϫⲉⲙ ⲛⲁⲓ ⲑⲱⲛ ⲟⲩⲟϩ ⲟⲩ ⲧⲉ ⲧⲁⲓⲥⲟⲫⲓ⳿ⲁ ⳿ⲉⲧⲁⲩⲧⲏⲓⲥ ⳿ⲙⲫⲁⲓ ⲛⲉⲙ ⲛⲁⲓⲕⲉϫⲟⲙ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲣⲏϯ ⲉⲧϣⲟⲡ ⳿ⲉⲃⲟⲗϩⲓⲧⲉⲛ ⲛⲉϥϫⲓϫ.
3Хиба ж сей не тесля, син Мариї, брат Яковів, і Йосиїв, і Юдин, і Симонів? і хиба не тут між нами сестри Його? І поблазнились Ним.
3ⲙⲏ ⲫⲁⲓ ⲁⲛ ⲡⲉ ⲡⲓⲁⲙϣⲉ ⳿ⲡϣⲏⲣⲓ ⳿ⲙⲘⲁⲣⲓ⳿ⲁ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲡⲥⲟⲛ ⳿ⲛⲒⲁⲕⲱⲃⲟⲥ ⲛⲉⲙ Ⲓⲱⲥⲏ ⲛⲉⲙ Ⲓⲟⲩⲇⲁⲥ ⲛⲉⲙ Ⲥⲓⲙⲱⲛ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲉϥⲥⲱⲛⲓ ⲛⲁⲩϩⲁ⳿ⲙⲛⲁⲓ ϩⲁⲣⲟⲛ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩⲉⲣ⳿ⲥⲕⲁⲛⲇⲁⲗⲓⲍⲉⲥⲑⲉ ⳿ⲛϧⲏⲧϥ.
4Рече ж їм Ісус: Не єсть пророк без чести, хиба що в країнї своїй, та в родинї, і в домівцї своїй.
4ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ϫⲉ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⳿ⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲏⲥ ⲉϥϣⲏϣ ⳿ⲉⲃⲏⲗ ϧⲉⲛ ⲧⲉϥⲃⲁⲕⲓ ⲛⲉⲙ ⲧⲉϥⲥⲩⲅⲅⲉⲛⲓ⳿ⲁ ⲛⲉⲙ ⲡⲉϥⲏⲓ.
5І не міг там нїякого чуда зробити, тільки на деяких недужих положивши руки, сцїлив їх.
5ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲡⲉϥ⳿ϣϫⲉⲙϫⲟⲙ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⳿ⲉ⳿⳿ⲓⲣⲓ ⲟⲩⲇⲉ ⲟⲩ⳿ⲓ ⳿ⲛϫⲟⲙ ⳿ⲉⲃⲏⲗ ⳿ⲉⲟⲩⲙⲏϣ ⳿ⲛⲣⲉϥϣⲱⲛⲓ ⳿ⲉⲁϥⲭⲁϫⲓϫ ϩⲓϫⲱⲟⲩ ⲁϥⲉⲣⲫⲁϧⲣⲓ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ.
6І дивувавсь недовірством їх. І ходив кругом по селах, навчаючи.
6ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲉⲣ⳿ϣⲫⲏⲣⲓ ⲉⲑⲃⲉ ⲧⲟⲩⲙⲉⲧⲁⲑⲛⲁϩϯ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥⲙⲟⲩϣⲧ ⳿ⲛⲛⲓϯⲙⲓ ⳿ⲉⲧⲉ ⳿ⲙ⳿ⲡⲕⲱϯ ⲉϥϯ⳿ⲥⲃⲱ.
7І покликав дванайцятьох, та й почав їх посилати по двоє, і дав їм власть над духами нечистими;
7ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲡⲓⲓ̅ⲃ̅ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲉⲣϩⲏⲧⲥ ⳿ⲛⲟⲩⲟⲣⲡⲟⲩ ⳿ⲛⲃ̅ ⲃ̅ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϯⲉⲣϣⲓϣⲓ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲛⲓⲡ͞ⲛⲁ̅ ⳿ⲛ⳿ⲁⲕⲁⲑⲁⲣⲧⲟⲛ.
8і звелїв їм, щоб нїчого не брали на дорогу, тільки одну палицю: нї торбини, нї хлїба, нї у черес грошей,
8ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϩⲟⲛϩⲉⲛ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲉ⳿ϣⲧⲉⲙⲉⲗ ⳿ϩⲗⲓ ⲛⲉⲙⲱⲟⲩ ϩⲓ ⳿ⲫⲙⲱⲓⲧ ⳿ⲉⲃⲏⲗ ⳿ⲉⲟⲩ⳿ϣⲃⲱⲧ ⳿ⲙⲙⲁⲩⲁⲧϥ ⲟⲩⲇⲉ ⲱⲓⲕ ⲟⲩⲇⲉ ⲡⲏⲣⲁ ⲟⲩⲇⲉ ϩⲟⲙⲧ ϧⲉⲛ ⲛⲉⲧⲉⲛⲙⲟϫϧ.
9щоб обувались у постоли й не вдягались у дві одежинї.
9ⲁⲗⲗⲁ ⳿ⲉⲣⲉ ϩⲁⲛⲥⲁⲛⲇⲁⲗⲓⲟⲛ ⲧⲟⲓ ⳿ⲉⲣⲁⲧⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲡⲉⲣϯ ⳿ϣⲑⲏⲛ ⲃ̅ϯ ϩⲓ ⲑⲏⲛⲟⲩ.
10І рече їм: Де б ви нї зайшли в яку господу, там пробувайте, аж поки вийдете звідтіля.
10ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲡⲓⲙⲁ ⳿ⲉⲧⲉⲧⲉⲛⲛⲁϣⲉ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲟⲩⲏⲓ ⳿ⲙⲙⲟϥ ϣⲱⲡⲓ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ϣⲁⲧⲉⲧⲉⲛ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲙⲁⲩ.
11А хто не прийме вас, анї слухати ме вас, то, виходячи звідтіля, обтрусїть і порох із під ніг ваших, на сьвідкуваннє їм. Істино глаголю вам: Одраднїще буде Содомові та Гоморі суднього дня, нїж городові тому.
11ⲟⲩⲟϩ ⲙⲁ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲛ⳿ϥⲛⲁϣⲉⲡ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲁⲛ ⲟⲩⲇⲉ ⳿ⲛⲧⲟⲩ⳿ϣⲧⲉⲙⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲉⲣⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲉⲣⲉⲧⲉⲛⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲛⲉϩ ⳿ⲡϣⲱⲓϣ ⲉⲧⲥⲁ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲛⲛⲉⲧⲉⲛϭⲁⲗⲁⲩϫ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲉⲩⲙⲉⲧⲙⲉⲑⲣⲉ ⲛⲱⲟⲩ ϯϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲱⲧⲉⲛ ⲧⲁ⳿ⲫⲙⲏⲓ ϫⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲟⲩ⳿ⲙⲧⲟⲛ ⲛⲁϣⲱⲡⲓ ⳿ⲛⲤⲟⲇⲟⲙⲁ ⲛⲉⲙ Ⲅⲟⲙⲟⲣⲣⲁ ϧⲉⲛ ⲡⲓ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⳿ⲛⲧⲉ ϯ⳿ⲕⲣⲓⲥⲓⲥ ⳿ⲉϩⲟⲧⲉ ⳿ⲛⲧⲉ ϯⲃⲁⲕⲓ ⳿ⲉⲧⲉ ⳿ⲙⲙⲁⲩ.
12І вийшовши вони, проповідували, щоб каялись.
12ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲁⲩϩⲓⲱⲓϣ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲥⲉⲉⲣⲙⲉⲧⲁⲛⲟⲓⲛ.
13І бісів багато виганяли, й намащували оливою багато недужих, і сцїляли.
13ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩϩⲓ ⲟⲩⲙⲏϣ ⳿ⲛⲇⲉⲙⲱⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲟⲩⲟϩ ⲟⲩⲙⲏϣ ⳿ⲛⲣⲉϥϣⲱⲛⲓ ⲛⲁⲩⲑⲱϩⲥ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲛⲉϩ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩⲉⲣⲫⲁϧⲣⲓ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ.
14І дочув ся цар Ірод (явне бо зробилось імя Його), і каже: Що Йоан Хреститель із мертвих устав, і того роблять ся чудеса від него.
14ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲛϫⲉ ⳿ⲡⲟⲩⲣⲟ Ⲏ̇ⲣⲱⲇⲏⲥ ⲡⲉϥⲣⲁⲛ ⲅⲁⲣ ⲁϥⲟⲩⲟⲛϩϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ Ⲓⲱⲁⲛⲛⲏⲥ ⲡⲓⲣⲉϥϯⲱⲙⲥ ⲁϥⲧⲱⲛϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲛⲏⲉⲑⲙⲱⲟⲩⲧ ⲉⲑⲃⲉ ⲫⲁⲓ ⲛⲓϫⲟⲙ ⲥⲉⲉⲣϩⲱⲃ ⳿ⲛϧⲏⲧϥ.
15Инші казали, що се Ілия; инші ж казали, що се пророк або один з пророків.
15ϩⲁⲛⲕⲉⲭⲱⲟⲩⲛⲓ ⲇⲉ ⲛⲁⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ Ⲏ̇ⲗⲓⲁⲥ ⲡⲉ ϩⲁⲛⲕⲉⲭⲱⲟⲩⲛⲓ ⲇⲉ ⲛⲁⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲟⲩ⳿ⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲏⲥ ⲡⲉ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲛⲟⲩⲁⲓ ⲛⲛⲓⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲏⲥ ⳿ⲛⲁⲣⲭⲉⲟⲥ.
16Почувши ж Ірод, сказав: Що се Йоан, котрого я стяв, він устав з мертвих.
16⳿ⲉⲧⲁϥⲥⲱⲧⲉⲙ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ Ⲏ̇ⲣⲱⲇⲏⲥ ⲛⲁϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ Ⲓⲱⲁⲛⲛⲏⲥ ⲫⲏ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⳿ⲉⲧⲁⲓⲉⲗ ⲧⲉϥⲛⲁϩⲃⲓ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲡⲉⲧⲁϥⲧⲱⲛϥ.
17Сей бо Ірод, піславши, взяв Йоана, та й звязав його в темницї за Іродияду, жінку Филипа, брата свого; бо оженивсь із нею.
17Ⲏ̇ⲣⲱⲇⲏⲥ ⲅⲁⲣ ⲛⲉ ⲁϥ⳿ⲁⲙⲟⲛⲓ ⳿ⲛⲒⲱⲁⲛⲛⲏⲥ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲥⲟⲛϩϥ ϧⲉⲛ ⲡⲓ⳿ϣⲧⲉⲕⲟ ⲉⲑⲃⲉ ̇̇Ⲏⲣⲱⲇⲓⲁⲥ ⳿ⲧ⳿ⲥϩⲓⲙⲓ ⳿ⲙⲪⲓⲗⲓⲡⲡⲟⲥ ⲡⲉϥⲥⲟⲛ ϫⲉ ⲟⲩⲏⲓ ⲛⲉ ⲁϥϭⲓⲧⲥ ⲡⲉ.
18Сказав бо Йоан Іродові: Що не годить ся тобі мати жінку брата твого.
18ⲛⲁϥϫⲱ ⲅⲁⲣ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲡⲉ ⳿ⲛϫⲉ Ⲓⲱⲁⲛⲛⲏⲥ ⳿ⲛⲎ̇ⲣⲱⲇⲏⲥ ϫⲉ ⳿ⲥϣⲉ ⲛⲁⲕ ⲁⲛ ⳿ⲉϭⲓ ⳿ⲛ⳿ⲧ⳿ⲥϩⲓⲙⲓ ⳿ⲙⲡⲉⲕⲥⲟⲛ.
19Іродияда ж лютувала на него, й хотїла його вбити, та не могла.
19Ⲏ̇ⲣⲱⲇⲓⲁⲥ ⲇⲉ ⲛⲁⲥ⳿ⲙⲃⲟⲛ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲥⲟⲩⲱϣ ⳿ⲉϧⲟⲑⲃⲉϥ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲥ⳿ϣϫⲉⲙϫⲟⲙ ⲁⲛ ⲡⲉ.
20Ірод бо боявсь Йоана, знавши його, яко чоловіка праведного й сьвятого, то й беріг його й, слухаючи його, багато робив, і залюбки його слухав.
20Ⲏ̇ⲣⲱⲇⲏⲥ ⲅⲁⲣ ⲛⲁϥⲉⲣϩⲟϯ ϧⲁ⳿ⲧϩⲏ ⳿ⲛⲒⲱⲁⲛⲛⲏⲥ ⲉϥⲥⲱⲟⲩⲛ ⳿ⲙⲙⲟϥ ϫⲉ ⲟⲩⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲛ⳿ⲑⲙⲏⲓ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⳿ϥⲟⲩⲁⲃ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥ⳿ⲁⲣⲉϩ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲉϩⲁⲛⲙⲏϣ ⳿ⲛⲧⲟⲧϥ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥϣⲟⲗϩ ⳿ⲛϩⲏⲧ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ϩⲏⲇⲉⲱⲥ ⲛⲁϥⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲡⲉ.
21Як же настав день нагідний, коли Ірод на свої родини бенкет справив дукам своїм, та гетьманам, та значним Галилейським,
21ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁ ⲟⲩ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ϣⲱⲡⲓ ⳿ⲛⲉⲩⲕⲉⲣⲓ⳿ⲁ ϩⲟⲧⲉ ⳿ⲉⲧⲁ Ⲏ̇ⲣⲱⲇⲏⲥ ϧⲉⲛ ⲡⲉϥ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⳿ⲙⲙⲓⲥⲓ ⲑⲁⲙⲓ⳿ⲉ ⲟⲩⲇⲓⲡⲛⲟⲛ ⳿ⲉⲛⲉϥⲛⲓϣϯ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲭⲓⲗⲓⲁⲣⲭⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⲛⲓϩⲟⲩ⳿ⲁϯ ⳿ⲛⲧⲉ ϯⲄⲁⲗⲓⲗⲉ⳿ⲁ.
22і як увійшла дочка тієї Іродияди, танцювала, й догодила Іродові, й тим, що сидїли з ним, озвав ся цар до дївицї: Проси в мене, чого бажаєш, а дам тобі.
22ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲥ⳿ⲓ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲛϫⲉ ⳿ⲧϣⲉⲣⲓ ⳿ⲛⲎ̇ⲣⲱⲇⲓⲁⲥ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲥϭⲟⲥϫⲉⲥ ⲁⲥⲣⲁⲛⲁϥ ⳿ⲛⲎ̇ⲣⲱⲇⲏⲥ ⲛⲉⲙ ⲛⲏⲉⲑⲣⲱⲧⲉⲃ ⲛⲉⲙⲁϥ ⲡⲉϫⲉ ⳿ⲡⲟⲩⲣⲟ ⲇⲉ ⳿ⲛϯ⳿ⲁⲗⲟⲩ ϫⲉ ⳿ⲁⲣⲓ⳿ⲉⲧⲓⲛ ⳿ⲙⲙⲟⲓ ⳿ⲙⲡⲉⲧⲉⲟⲩⲁϣϥ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲁⲧⲏⲓϥ ⲛⲉ.
23І поклявсь їй: Що, чого б у мене нї попросила, дам тобі, хоч би й половину царства мого.
23ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲱⲣⲕ ⲛⲁⲥ ϫⲉ ⲫⲏ⳿ⲉⲧⲉⲣⲁⲉⲣ⳿ⲉⲧⲓⲛ ⳿ⲙⲙⲟϥ ϯⲛⲁϯ ⲛⲉ ϣⲁ ⳿ⲧⲫⲁϣⲓ ⳿ⲛⲧⲁⲙⲉⲧⲟⲩⲣⲟ.
24Вона ж, вийшовши, каже матері своїй: Чого просити? Та ж каже: Голови Йоана Хрестителя.
24ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲥ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲡⲉϫⲁⲥ ⳿ⲛⲧⲉⲥⲙⲁⲩ ϫⲉ ⲟⲩ ⲡⲉ ϯⲛⲁⲉⲣ⳿ⲉⲧⲓⲛ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⳿ⲛⲑⲟⲥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁⲥ ϫⲉ ⳿ⲧ⳿ⲁⲫⲉ ⳿ⲛⲒⲱⲁⲛⲛⲏⲥ ⲡⲓⲣⲉϥϯⲱⲙⲥ.
25І, ввійшовши зараз швидко до царя, просила, кажучи: Хочу, щоб менї дав зараз на блюдї голову Йоана Хрестителя.
25ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲥ⳿ⲓ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ϧⲉⲛ ⲟⲩ⳿ⲥⲡⲟⲩⲇⲏ ϩⲁ ⳿ⲡⲟⲩⲣⲟ ⲁⲥⲉⲣ⳿ⲉⲧⲓⲛ ⲉⲥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ϯⲟⲩⲱϣ ϯⲛⲟⲩ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉⲕϯ ⲛⲏⲓ ⳿ⲛ⳿ⲧ⳿ⲁⲫⲉ ⳿ⲛⲒⲱⲁⲛⲛⲏⲥ ⲡⲓⲣⲉϥϯⲱⲙⲥ ϩⲓ ⲟⲩⲃⲓⲛⲁϫ.
26І зажурившись вельми цар, та задля клятьби й задля тих, що з ним сидїли, не хотїв їй відмовити.
26ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁ ⳿ⲡϩⲏⲧ ⳿ⲙ⳿ⲡⲟⲩⲣⲟ ⳿ⲙⲕⲁϩ ⲉⲑⲃⲉ ⲛⲓⲁⲛⲁⲩϣ ⲛⲉⲙ ⲛⲏⲉⲑⲣⲱⲧⲉⲃ ⲛⲉⲙⲁϥ ⳿ⲙⲡⲉϥⲟⲩⲱϣ ⲉϥⲟϫⲥ.
27І зараз піславши цар ката, звелїв принести голову його; він же пійшовши, стяв його в темницї.
27ⲟⲩⲟϩ ⲥⲁⲧⲟⲧϥ ⲁϥⲟⲩⲱⲣⲡ ⳿ⲛϫⲉ ⳿ⲡⲟⲩⲣⲟ ⳿ⲛⲟⲩ⳿ⲥⲡⲉⲕⲟⲩⲗⲁⲧⲱⲣ ⲁϥⲟⲩⲁϩⲥⲁϩⲛⲓ ⳿ⲛⲧⲉϥ⳿ⲓⲛⲓ ⳿ⲛⲧⲉϥ⳿ⲁⲫⲉ ϩⲓ ⲡⲓⲃⲓⲛⲁϫ.
28І принїс голову його на блюдї, і дав її дївицї, а дївиця дала її матері своїй.
28ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁϥϣⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓ⳿ⲥⲡⲉⲕⲟⲩⲗⲁⲧⲱⲣ ⲁϥ⳿ⲱⲗⲓ ⳿ⲛⲧⲉϥⲛⲁϩⲃⲓ ϧⲉⲛ ⲡⲓ⳿ϣⲧⲉⲕⲟ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥ⳿ⲓⲛⲓ ⳿ⲛⲧⲉϥ⳿ⲁⲫⲉ ϩⲓ ⲡⲓⲃⲓⲛⲁϫ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲧⲏⲓⲥ ⳿ⲛϯ⳿ⲁⲗⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲁ ϯ⳿ⲁⲗⲟⲩ ⲉⲛⲥ ⳿ⲛⲧⲉⲥⲙⲁⲩ.
29І, довідавшись ученики його, пійшли і взяли тїло його, та й положили його в гробі.
29⳿ⲉⲧⲁⲩⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲉϥⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲁⲩ⳿ⲓ ⲁⲩ⳿ⲱⲗⲓ ⳿ⲙⲡⲉϥⲥⲱⲙⲁ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲭⲁϥ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ϧⲉⲛ ⲟⲩ⳿ⲙϩⲁⲩ.
30І посходились апостоли до Ісуса, й сповістили Його про все, й що робили, й чого навчали.
30ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲑⲱⲟⲩϯ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲁⲡⲟⲥⲧⲟⲗⲟⲥ ϩⲁ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲧⲁⲙⲟϥ ⳿ⲉϩⲱⲃ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⳿ⲉⲧⲁⲩⲁⲓϥ ⲛⲉⲙ ⲫⲏ⳿ⲉⲧⲁⲩϯ⳿ⲥⲃⲱ ⳿ⲙⲙⲟϥ.
31І рече до них: Ійдїть ви самі окроме в пусте місце, та відпочиньте трохи; було бо багато, що приходили й відходили, й навіть нїколи було їм їсти.
31ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⳿ⲁⲙⲱⲓⲛⲓ ⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ⲥⲁ⳿ⲡⲥⲁ ⳿ⲉⲟⲩⲙⲁ ⳿ⲛϣⲁϥⲉ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲧⲟⲛ ⳿ⲙⲙⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲛⲟⲩⲕⲟⲩϫⲓ ⲛⲏ ⲅⲁⲣ ⲉⲑⲛⲏⲟⲩ ⲛⲉⲙ ⲛⲏⲉⲑⲛⲁ ⲛⲁⲩⲟϣ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩϫⲉⲙ ⲉⲩⲕⲉⲣⲓ⳿ⲁ ⲁⲛ ⲡⲉ ⳿ⲉⲉⲣ⳿ⲡⲕⲉ ⲟⲩⲱⲙ.
32І поплили в пусте місце човном, окроме.
32ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩϣⲉⲛⲱⲟⲩ ϩⲓ ⲡⲓϫⲟⲓ ⳿ⲉⲟⲩⲙⲁ ⳿ⲛϣⲁϥⲉ ⲥⲁ⳿ⲡⲥⲁ.
33І бачив їх народ, як відчалювали, й пізнали Його многі, і збігались туди пішки з усїх городів, та й випередили їх, і посходились до Него.
33ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ⲉⲩϩⲏⲗ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲥⲟⲩ⳿ⲱⲛⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲙⲏϣ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩϭⲟϫⲓ ⳿ⲉⲙⲁⲩ ⳿ⲛⲣⲁⲧⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲃⲁⲕⲓ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲉⲣϣⲟⲣⲡ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ.
34І вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, що були як вівцї, не маючі пастиря; і почав навчати їх багато.
34ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲁϥⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲟⲩⲙⲏϣ ⲉϥⲟϣ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϣⲉⲛϩⲏⲧ ϧⲁⲣⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲛⲁⲩⲟⲓ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲛϩⲁⲛ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⳿ⲙⲙⲟⲛⲧⲟⲩ ⲙⲁⲛ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲉⲣϩⲏⲧⲥ ⳿ⲛϯ⳿ⲥⲃⲱ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲛϩⲁⲛⲙⲏϣ.
35І як уже багато часу минуло, приступивши до Него ученики Його, кажуть: Що се пусте місце, і вже час пізний, —
35ⲟⲩⲟϩ ϩⲏⲇⲏ ⳿ⲉⲧⲁ ⲟⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲛⲟⲩⲛⲟⲩ ϣⲱⲡⲓ ⳿ⲉⲧⲁⲩ⳿ⲓ ϩⲁⲣⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲉϥⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲛⲁⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲡⲓⲙⲁ ⲟⲩϣⲁϥⲉ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ϩⲏⲇⲏ ϯⲟⲩⲛⲟⲩ ⲁⲥⲥⲓⲛⲓ.
36відпусти їх, щоб, пійшовши по околичнїх хуторах та селах, купили собі хлїба: не мають бо що їсти.
36ⲭⲁⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲟⲩϣⲉⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲉⲛⲓⲓⲟϩⲓ ⲉⲧⲕⲱϯ ⲛⲉⲙ ⲛⲓϯⲙⲓ ⳿ⲛⲧⲟⲩϣⲱⲡ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲙⲡⲉⲧⲟⲩⲛⲁⲟⲩⲟⲙϥ.
37Він же, озвавшись, рече до них: Дайте ви їм їсти. І кажуть Йому: Хиба, пійшовши, купимо за двістї денариїв хлїба, й дамо їм їсти?
37⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲁϥ⳿ⲉⲣⲟⲩ⳿ⲱ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲙⲟⲓ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ⲙⲁⲣⲟⲩⲟⲩⲱⲙ ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲱⲟⲩ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲧⲉⲛⲛⲁϣⲉⲛⲁⲛ ⳿ⲛⲧⲉⲛϣⲉⲡ ⲥ̅ ⳿ⲛⲥⲁⲑⲉⲣⲓ ⳿ⲛⲱⲓⲕ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉⲛϯ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲉⲟⲩⲱⲙ.
38Він же рече до них: Скільки хлїбів маєте? йдїть та подивіть ся. І, взнавши, кажуть: Пять, та дві риби.
38ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲟⲩⲏⲣ ⳿ⲛⲱⲓⲕ ⳿ⲛⲧⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⲙⲁϣⲉⲛⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲁⲛⲁⲩ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲩ⳿ⲉⲙⲓ ⲡⲉϫⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲉ̅ ⳿ⲛⲱⲓⲕ ⲛⲉⲙ ⲧⲉⲃⲧ ⲃ̅.
39І звелїв їм садовити всїх купа коло купи на зеленій траві,
39ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲟⲩⲁϩⲥⲁϩⲛⲓ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲧⲟⲩⲣⲱⲧⲉⲃ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲥⲓⲙⲡⲟⲥⲓⲟⲛ ⲥⲓⲙⲡⲟⲥⲓⲟⲛ ϩⲓϫⲉⲛ ⲡⲓⲥⲓⲙ ⲉⲑⲟⲩⲉⲧⲟⲩⲱⲧ.
40і посїдали вони ряд коло ряду по сотням і по півсотням.
40ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲣⲱⲧⲉⲃ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⳿ⲙⲙⲁ ⲙⲁ ⲕⲁⲧⲁ ⲣ̅ ⲣ̅ ⲛⲉⲙ ⲕⲁⲧⲁ ⲛ̅ ⲛ̅.
41І, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, благословив, і ламав хлїби, та й давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; й дві риби подїлив усїм.
41ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁϥϭⲓ ⳿ⲙⲡⲓ ⲉ̅ ⳿ⲛⲱⲓⲕ ⲛⲉⲙ ⲡⲓⲧⲉⲃⲧ ⲃ̅ ⲁϥϫⲟⲩϣⲧ ⳿ⲉ⳿ⲡϣⲱⲓ ⳿ⲉ⳿ⲧⲫⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥ⳿ⲥⲙⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲫⲱϣ ⳿ⲛⲛⲓⲱⲓⲕ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϯ ⳿ⲛⲛⲓⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲟⲩⲭⲱ ⲛⲁϩⲣⲁⲩ ⲛⲉⲙ ⲡⲓⲕⲉⲧⲉⲃⲧ ⲃ̅ ⲁϥⲫⲁϣⲟⲩ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲁⲩ ⲧⲏⲣⲟⲩ.
42І їли всї, й наситились.
42ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲟⲩⲱⲙ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲥⲓ.
43І набрали окрушин дванайцять повних кошів, та й із риб.
43ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩ⳿ⲱⲗⲓ ⳿ⲙ ⲓ̅ⲃ̅ ⳿ⲛⲕⲟⲧ ⳿ⲛⲗⲁⲕϩ ⲉⲩⲙⲉϩ ⲛⲉⲙ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲛⲓⲕⲉⲧⲉⲃⲧ.
44А тих, що їли хлїби, було з пять тисяч чоловіка.
44ⲟⲩⲟϩ ⲛⲏ⳿ⲉⲛⲁⲩⲟⲩⲱⲙ ⳿ⲛⲛⲓⲱⲓⲕ ⲛⲁⲩⲉⲣ ⲉ̅ ⳿ⲛϣⲟ ⳿ⲛⲣⲱⲙⲓ.
45І зараз примусив учеників своїх увійти в човен, та плисти на той бік попереду ʼд Витсаїдї, поки сам одпустить народ.
45ⲟⲩⲟϩ ⲥⲁⲧⲟⲧϥ ⲁϥⲉⲣ⳿ⲁⲛⲁⲅⲕⲁⲍⲓⲛ ⳿ⲛⲛⲉϥⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⳿ⲉ⳿ⲁⲗⲏⲓ ⳿ⲉⲡⲓϫⲟⲓ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲟⲩⲥⲱⲕ ϧⲁϫⲱϥ ⳿ⲉⲙⲏⲣ ⳿ⲉⲂⲏⲑⲥⲁⲓⲇⲁ ϣⲁⲧⲉϥⲭⲁ ⲡⲓⲙⲏϣ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
46І, відпустивши їх, пійшов на гору молитись.
46ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁϥⲉⲣ⳿ⲁⲡⲟⲧⲁⲍⲉⲥⲑⲉ ⲛⲱⲟⲩ ⲁϥϣⲉⲛⲁϥ ⳿ⲉⲡⲓⲧⲱⲟⲩ ⳿ⲉⲉⲣ⳿ⲡⲣⲟⲥⲉⲩⲭⲉⲥⲑⲉ.
47І як настав вечір, був човен серед моря, а він один на землї.
47ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁ ⲣⲟⲩϩⲓ ϣⲱⲡⲓ ⲛⲁⲣⲉ ⲡⲓϫⲟⲓ ϧⲉⲛ ⳿ⲑⲙⲏϯ ⳿ⲙ⳿ⲫⲓⲟⲙ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⳿ⲙⲙⲁⲩⲁⲧϥ ⲛⲁϥⲭⲏ ϩⲓ ⲡⲓ⳿ⲭⲣⲟ.
48І бачив, як вони силкувались, веслуючи; був бо вітер противний їм; і коло четвертої сторожи ночі приходить до них, ідучи по морю, і хотїв минути їх.
48ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁϥⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ⲉⲩ⳿ⲧϩⲉⲙⲕⲏⲟⲩⲧ ϧⲉⲛ ⲡⲓϫⲓⲛⲥⲱⲕ ⲛⲁⲣⲉ ⲡⲓⲑⲏⲟⲩ ⲅⲁⲣ ϯ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲁⲩ ⲡⲉ ⳿ⲛ⳿ϩⲣⲏⲓ ⲇⲉ ϧⲉⲛ ϯⲙⲁϩ ⲇ̅ ⳿ⲛⲟⲩⲉⲣϣⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲓ⳿ⲉϫⲱⲣϩ ⲁϥ⳿ⲓ ϩⲁⲣⲱⲟⲩ ⲉϥⲙⲟϣⲓ ϩⲓϫⲉⲛ ⳿ⲫⲓⲟⲙ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥⲟⲩⲱϣ ⳿ⲉⲥⲉⲛⲟⲩ ⲡⲉ.
49Вони ж, бачивши Його, що ходить по морю, думали, що се мара, та й закричали:
49⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲇⲉ ⳿ⲉⲧⲁⲩⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲉϥⲙⲟϣⲓ ϩⲓϫⲉⲛ ⳿ⲫⲓⲟⲙ ⲛⲁⲩⲙⲉⲩⲓ ϫⲉ ⲟⲩϩⲟⲣⲧϥ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲱϣ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
50всї бо Його бачили, й потрівожились. І зараз заговорив до них, і рече їм: Бодріть ся; се я; не лякайтесь.
50ⲛⲉ ⲁⲩⲛⲁⲩ ⲅⲁⲣ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩ⳿ϣⲑⲟⲣⲧⲉⲣ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲥⲁⲧⲟⲧϥ ⲁϥⲥⲁϫⲓ ⲛⲉⲙⲱⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ϫⲉⲙⲛⲟⲙϯ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲡⲉ ⳿ⲙⲡⲉⲣⲉⲣϩⲟϯ.
51І ввійшов до них у човен; і втих вітер, і вельми, над міру здумілись у собі, і дивувались.
51ⲟⲩⲟϩ ⲁϥ⳿ⲁⲗⲏⲓ ⳿ⲉⲡⲓϫⲟⲓ ϩⲁⲣⲱⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϩⲉⲣⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲑⲏⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩⲧⲱⲙⲧ ⳿ⲉⲙⲁϣⲱ ⲡⲉ ⳿ⲛ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲛϧⲏⲧⲟⲩ.
52Не зрозуміли бо про хлїби: було бо серце їх заслїплене.
52ⲟⲩ ⲅⲁⲣ ⳿ⲙⲡⲟⲩⲕⲁϯ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲛⲓⲱⲓⲕ ⲁⲗⲗⲁ ⲛⲁⲣⲉ ⲡⲟⲩϩⲏⲧ ⲑⲏⲙ ⲡⲉ.
53І, перепливши, прибули в землю Генисарецьку, й причалили.
53ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲩⲉⲣϫⲓⲛⲓⲟⲣ ⳿ⲉⲡⲓ⳿ⲭⲣⲟ ⲁⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉⲄⲉⲛⲏⲍⲁⲣⲉⲑ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲙⲟⲛⲓ.
54І як вийшли вони з човна, зараз, пізнавши Його,
54ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗϩⲓ ⲡⲓϫⲟⲓ ⲁⲩⲥⲟⲩⲱⲛϥ ⲥⲁⲧⲟⲧⲟⲩ.
55кинулись по всїй тій околицї, та й почали приносити на ношах тих, що нездужали, як почули, що Він там єсть.
55ⲁⲩϭⲟϫⲓ ϧⲉⲛ ϯⲭⲱⲣⲁ ⲧⲏⲣⲥ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲉⲣϩⲏⲧⲥ ⳿ⲛϥⲁⲓ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲧϩⲉⲙⲕⲏⲟⲩⲧ ϩⲓ ϩⲁⲛϭⲗⲟϫ ⳿ⲉⲡⲓⲙⲁ ⳿ⲉⲧⲉ ϣⲁⲩⲥⲱⲧⲉⲙ ϫⲉ ⳿ϥ⳿ⲙⲙⲁⲩ.
56І куди нї приходив Він, у села, чи городи, чи хутори, на майданах клали недужих, і благали Його, щоб їм хоч до краю одежі Його приторкнутись, і хто тільки доторкнувсь Його, спасав ся.
56ⲟⲩⲟϩ ⲡⲓⲙⲁ ⳿ⲉϣⲁϥϣⲉⲛⲁϥ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲡⲉ ⳿ⲉⲛⲓϯⲙⲓ ⲓⲉ ⲛⲓⲃⲁⲕⲓ ⲓⲉ ⲛⲓⲓⲟϩⲓ ⲛⲁⲩⲭⲱ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲧϣⲱⲛⲓ ϩⲓ ⲛⲓ⳿ⲁⲅⲟⲣⲁ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩϯϩⲟ ⳿ⲉⲣⲟϥ ϩⲓⲛⲁ ⲕⲁⲛ ⳿ⲛⲧⲟⲩϭⲓⲛⲉⲙ ⳿ⲡ⳿ϣⲧⲁϯ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲉϥ⳿ϩⲃⲱⲥ ⲟⲩⲟϩ ⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⳿ⲉϣⲁⲩϭⲓⲛⲉⲙⲁϥ ϣⲁⲩⲟⲩϫⲁⲓ
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.