Суддїв 9
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Син же Еробаалів Абимелех прибув у Сихем до материних братів і говорив їм і всьому родові материної родини ось так:
1Abimelech the son of Jerubbaal went to Shechem to his mother’s brothers, and spoke with them and with all the family of the house of his mother’s father, saying,
2Поспитайте усїх Сихемських міщан: Що вам більш до вподоби: чи щоб панували над вами усї сїмдесять синів Еробаалових, чи лучче, щоб володїв один? Памятайте при тому, що я ваше тїло й ваша кість.
2“Please speak in the ears of all the men of Shechem, ‘Is it better for you that all the sons of Jerubbaal, who are seventy persons, rule over you, or that one rule over you?’ Remember also that I am your bone and your flesh.”
3І промовляли брати материні до всїх Сихемських міщан про його тими самими словами, так що прихилили їх серце до Абимелеха, бо казали: Він родич нам.
3His mother’s brothers spoke of him in the ears of all the men of Shechem all these words. Their hearts inclined to follow Abimelech; for they said, “He is our brother.”
4От і дали йому сїмдесять секлів срібла з храму Баал-Верита, а за сї гроші найняв Абимелех нужденних та легкодумних людей, що за ним пійшли.
4They gave him seventy pieces of silver out of the house of Baal Berith, with which Abimelech hired vain and reckless fellows who followed him.
5Тодї прибув у батьківський дім в Офрі та й повбивав братів своїх, Еробааленків, сїмдесят чоловіка на одному каменї. Один тільки менший Еробааленко Йотам, остався живий, сховавшись.
5He went to his father’s house at Ophrah, and killed his brothers the sons of Jerubbaal, being seventy persons, on one stone; but Jotham the youngest son of Jerubbaal was left, for he hid himself.
6Тодї зібрались до купи всї городяне Сихемські вкупі з родинами (містечка) Мілло, зійшлись і обрали собі Абимелеха за царя під дубом, що стоїть під Сихемом.
6All the men of Shechem assembled themselves together with all the house of Millo, and went and made Abimelech king by the oak of the pillar that was in Shechem.
7Як переказано про се Йотамові, взійшов він на верх гори Гарисим, і покликнув голосно:
7When they told it to Jotham, he went and stood on the top of Mount Gerizim and lifted up his voice, cried out, and said to them, “Listen to me, you men of Shechem, that God may listen to you.
8Слухайте мене, городяне Сихемські, щоб і Бог слухав вас. Колись посходились докупи дерева, щоб намастити царя наб собою, й промовили до оливи: царюй над нами!
8The trees set out to anoint a king over themselves. They said to the olive tree, ‘Reign over us.’
9Олива ж відказала їм: Чи то ж занедбаю свою мастину, якою прославляють богів і людей, щоб між деревами стати висшою?
9“But the olive tree said to them, ‘Should I stop producing my oil, with which they honor God and man by me, and go to wave back and forth over the trees?’
10Тодї промовили дерева до смокви (фіґи): Ходи, прийми царюваннє над нами!
10“The trees said to the fig tree, ‘Come and reign over us.’
11Та смоква (фіґа) відказала їм: Чи то ж менї понехати мої солодощі й дорогі ягоди мої, щоб бути вивисшеною між деревами?
11“But the fig tree said to them, ‘Should I leave my sweetness, and my good fruit, and go to wave back and forth over the trees?’
12Тодї промовили дерева до виноградини! Царюй же бо над нами!
12“The trees said to the vine, ‘Come and reign over us.’
13Виноградина ж відказала їм: Чи менї ж та покинути соковину мою, що звеселяє й богів і людей, щоб датись вивисшити між деревами?
13“The vine said to them, ‘Should I leave my new wine, which cheers God and man, and go to wave back and forth over the trees?’
14Тодї всї дерева промовили до тернівки: То хоч ти царюй над нами!
14“Then all the trees said to the bramble, ‘Come and reign over us.’
15Терновий же колюка відказав деревам: Коли справдї хочете помазати мене на царя над вами, дак ідїте ховайтесь у мойму холодку. Як же не схочете, запалає полумє з тернівки та й пожере кедри Ливанські.
15“The bramble said to the trees, ‘If in truth you anoint me king over you, then come and take refuge in my shade; and if not, let fire come out of the bramble, and devour the cedars of Lebanon.’
16Оце ж міркуйте, чи чесним і праведним робом ви поступили, зробивши царем Абимелеха? та чи гарно ви вчинили з Еробаалом й його родиною, й як відплатили добродїйства його?
16“Now therefore, if you have dealt truly and righteously, in that you have made Abimelech king, and if you have dealt well with Jerubbaal and his house, and have done to him according to the deserving of his hands
17За вас воював панотець мій і одважував душу свою, й визволив вас із потали в Мадиянїїв,
17(for my father fought for you, risked his life, and delivered you out of the hand of Midian;
18А ви тепер встали проти дому батька мого, ви синів його, сїмдесят мужів, убили на одному каменї, та поставили Абимелеха, сина раби його, царем над городянами Сихемськими, бо він родоколїнник вам!
18and you have risen up against my father’s house today and have slain his sons, seventy persons, on one stone, and have made Abimelech, the son of his female servant, king over the men of Shechem, because he is your brother);
19Коли ви сьогоднї чесним і праведним робом ходили коло Еробаала й його родини, так утїшайтесь Абимелехом, а він вами нехай втїшаєсь;
19if you then have dealt truly and righteously with Jerubbaal and with his house today, then rejoice in Abimelech, and let him also rejoice in you;
20Коли ж нї, так нехай запалає поломє від Абимелеха та й пожере городян Сихемських й осадників Миллоських, і нехай запалає поломє від городян Сихемських й осадників Миллоських, та й жере Абимелеха!
20but if not, let fire come out from Abimelech and devour the men of Shechem and the house of Millo; and let fire come out from the men of Shechem and from the house of Millo and devour Abimelech.”
21І зник Йоатам і втїк у Беер, і тулився там на низинї, ховаючись перед братом своїм Абимелехом.
21Jotham ran away and fled, and went to Beer and lived there, for fear of Abimelech his brother.
22Абимелех же царював три годи над Ізраїлем.
22Abimelech was prince over Israel three years.
23І попустив Бог злому духові ввійти між Абимелеха й городян Сихемських, так що городяне Сихемські перестали Абимелехові коритись,
23Then God sent an evil spirit between Abimelech and the men of Shechem; and the men of Shechem dealt treacherously with Abimelech,
24Щоб відомстився злочин на семи десятках синів Еробаалових, і щоб їх кров упала на брата їх Абимелеха, що повбивав їх, і на городян Сихемських, що допомогли йому вбити братів своїх.
24that the violence done to the seventy sons of Jerubbaal might come, and that their blood might be laid on Abimelech their brother who killed them, and on the men of Shechem who strengthened his hands to kill his brothers.
25Оце ж настановили городяне Сихемські проти його людей в засїдку, й грабили вони кожного приходня по дорозї. І довідавсь Абимелех про се.
25The men of Shechem set an ambush for him on the tops of the mountains, and they robbed all who came along that way by them; and Abimelech was told about it.
26Тим часом прийшов Гаал Ебоденко з родоколїнниками своїми в Сихем, і ходили вони по Сихему, й горожане Сихемські няли віри йому.
26Gaal the son of Ebed came with his brothers and went over to Shechem; and the men of Shechem put their trust in him.
27І повиходили вони в поле, й збирали виноград свій, і давили вино в точилах і сьвяткували подячне сьвято, ходили в храм бога свого, й їли й пили та кляли Абимелеха.
27They went out into the field, harvested their vineyards, trod the grapes, celebrated, and went into the house of their god and ate and drank, and cursed Abimelech.
28І говорив тодї Гаал Ебоденко: Хто такий Абимелех, а хто Сихем, щоб нам підневолюватись йому? Хиба він не син Еробаалів, а слуга його Зебул не гетьманом у його? Лучше служити потомкам Гемора, батька Сихемового, про що же нам підневолюватись йому?
28Gaal the son of Ebed said, “Who is Abimelech, and who is Shechem, that we should serve him? Isn’t he the son of Jerubbaal? Isn’t Zebul his officer? Serve the men of Hamor the father of Shechem, but why should we serve him?
29Коли б хто дав сей люд під мою руку, я прогнав би Абимелеха. І сказано про се Абимелехові й говорено: Збирай більше війська та й виходи.
29I wish that this people were under my hand! Then I would remove Abimelech.” He said to Abimelech, “Increase your army and come out!”
30Як дочувсь ж Зебул, городський отаман, про Гаалові Ебоденкові речі, взяла його досада.
30When Zebul the ruler of the city heard the words of Gaal the son of Ebed, his anger burned.
31І послав тайком посланцїв до Абимелеха й звелїв сказати йому: Прийшов Гаал Ебоденко з свояками своїми в Сихем та й бурить проти тебе місто.
31He sent messengers to Abimelech craftily, saying, “Behold, Gaal the son of Ebed and his brothers have come to Shechem; and behold, they incite the city against you.
32Тож вибирайсь у ночі вкупі з військовим людом, що маєш при собі, та й заляж у полі;
32Now therefore, go up by night, you and the people who are with you, and lie in wait in the field.
33Уранцї ж рано, скоро зійде сонце, рушай і наступи на город. Як же він вийде проти тебе з людьми, що має при собі, так чини з ним, що й як зможеш.
33It shall be that in the morning, as soon as the sun is up, you shall rise early and rush on the city. Behold, when he and the people who are with him come out against you, then may you do to them as you shall find occasion.”
34І встав Абимелех уночі з військовими людьми, що мав при собі, й залягли вони чотирма купами проти Сихемцїв залягом.
34Abimelech rose up, and all the people who were with him, by night, and they laid wait against Shechem in four companies.
35Як же Гаал вийшов у міські ворота, вискочив Абимелех із засади з людьми, що мав при собі.
35Gaal the son of Ebed went out, and stood in the entrance of the gate of the city. Abimelech rose up, and the people who were with him, from the ambush.
36Побачив Гаал військовий люд і каже Зебулові: Он спускається військо з вершини гір! А Зебул відказує: Се тїнь попід горами здається тобі людьми.
36When Gaal saw the people, he said to Zebul, “Behold, people are coming down from the tops of the mountains.” Zebul said to him, “You see the shadows of the mountains as if they were men.”
37Озветься же удруге Гаал і каже: Справдї спускається з гори військо, а частина його простує сюди від дуба Меонним.
37Gaal spoke again and said, “Behold, people are coming down by the middle of the land, and one company comes by the way of the oak of Meonenim.”
38І сказав йому тодї Зебул: Де ж тепер твоя губа, що ти нею промовляв: Хто такий Абимелех, щоб нам підневолюватись йому? Оце ж і є той нарід, що зневажав єси його. Тепер виходь та й бийся з ним.
38Then Zebul said to him, “Now where is your mouth, that you said, ‘Who is Abimelech, that we should serve him?’ Isn’t this the people that you have despised? Please go out now and fight with them.”
39Виступив тодї Гаал поперед городян Сихемських назустріч Абимелехові;
39Gaal went out before the men of Shechem, and fought with Abimelech.
40І гнав його Абимелех перед собою нагінцем, і багацько вбитих полягло до самих міських воріт.
40Abimelech chased him, and he fled before him, and many fell wounded, even to the entrance of the gate.
41І остався Абимелех ув Арумі, а Зебул уганяв за Гаалом та його товаришами, й не було їм вже притулку в Сихемі.
41Abimelech lived at Arumah; and Zebul drove out Gaal and his brothers, that they should not dwell in Shechem.
42На завтра ж уранцї вийшов люд у поле (до бою), і донесено про се Абимелехові.
42On the next day, the people went out into the field; and they told Abimelech.
43Узяв тодї він свій військовий люд, подїлив його на три купи, заляг у полі залягом, і скоро побачив, що люд виходить із міста, двинув проти них та й побив їх.
43He took the people and divided them into three companies, and laid wait in the field; and he looked, and behold, the people came out of the city. So, he rose up against them and struck them.
44Між тим як Абимелех і віддїл, що був при йому, зайняли становище перед міськими воротами, два другі віддїли напали на всїх, що були в полі, та й повбивали їх.
44Abimelech and the companies that were with him rushed forward and stood in the entrance of the gate of the city; and the two companies rushed on all who were in the field and struck them.
45І бив Абимелех на город увесь той день та й звоював його, і повбивав людей, що там були, саме ж місто зруйнував і засїяв сіллю.
45Abimelech fought against the city all that day; and he took the city and killed the people in it. He beat down the city and sowed it with salt.
46Як же почули про се осадники замку Сихемського, кинулись вони в храмову твердиню Баалверита.
46When all the men of the tower of Shechem heard of it, they entered into the stronghold of the house of Elberith.
47Зʼясовано тодї Абимелехові, що всї осадники замчане Сихемські там укупі.
47Abimelech was told that all the men of the tower of Shechem were gathered together.
48І пійшов Абимелех з усїм людом, що мав при собі, на Селмон-гору. Тут ухопив сокиру, нарубав галузя, підняв і закинув собі на плечі, і звелїв усїм військовим, що йшли за ним: Бачите, що я роблю, те й ви робіте!
48Abimelech went up to Mount Zalmon, he and all the people who were with him; and Abimelech took an ax in his hand, and cut down a bough from the trees, and took it up, and laid it on his shoulder. Then he said to the people who were with him, “What you have seen me do, make haste, and do as I have done!”
49Тодї й усї військові, чоловік за чоловіком, нарубали галузя й пійшли за Абимелехом, накидали його кругом вежі та й спалили вежу вогнем, так що всї замчане Сихемські погинули, до тисячи душ чоловіків і жіноцтва.
49All the people likewise each cut down his bough, followed Abimelech, and put them at the base of the stronghold, and set the stronghold on fire over them, so that all the people of the tower of Shechem died also, about a thousand men and women.
50Тодї двинув Абимелех у Тебез, обложив Тебез і звоював його.
50Then Abimelech went to Thebez and encamped against Thebez, and took it.
51Посеред города ж та була утверджена башта. Туди повтїкали й чоловіки й жіноцтво й усї городяне, заперлись в їй та й повиходили на дах.
51But there was a strong tower within the city, and all the men and women of the city fled there, and shut themselves in, and went up to the roof of the tower.
52Абимелех метнувсь до башти, добувати її, й підійшов до дверей, щоб її підпалити.
52Abimelech came to the tower and fought against it, and came near to the door of the tower to burn it with fire.
53Втім кинула одна жінка йому на голову відломок камення жорнового, та й проломила йому черепа.
53A certain woman cast an upper millstone on Abimelech’s head, and broke his skull.
54Зараз кликнув він на чуру свого, що носив зброю за ним, і звелїв йому: Вийми з піхви меча твого та й завдай менї смерть, щоб не мовляли про мене: Баба вбила його! Пробив його тодї чура, й він умер.
54Then he called hastily to the young man, his armor bearer, and said to him, “Draw your sword and kill me, that men not say of me, ‘A woman killed him.’ His young man thrust him through, and he died.”
55Побачивши же Ізрайлитяне, що Абимелех мертвий, розійшлись по своїх домівках.
55When the men of Israel saw that Abimelech was dead, they each departed to his place.
56Так відплатив Бог за злочин Абимелехові, що заподїяв батькові свойму, вбивши сїмдесят братів своїх.
56Thus God repaid the wickedness of Abimelech, which he did to his father in killing his seventy brothers;
57Так попустив Бог, щоб і всї злочини Сихемцїв упали їм на голову, й постиг їх проклін Йотама Еробааленка.
57and God repaid all the wickedness of the men of Shechem on their heads; and the curse of Jotham the son of Jerubbaal came on them.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.