Езекиїла 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Freedom Bible (フリーダム・バイブル)
1Прийшли ж до мене кілька громадських мужів Ізрайлевих та й посїдали передо мною.
1そのとき、イスラエルの長老たちの何人かが私のもとに来て、私の前に座った。
2І надійшло до мене слово Господнє:
2主の言葉が私に臨んだ。
3Сину чоловічий! сї мужі допустили до свого серця ідоли та й поставили перед себе спотичку до безбожностї; чи ж можу я, запитаний, їм відповідати?
3「人の子よ、この者たちは心に偶像を抱き、自分を不義に陥れるつまずきを目の前に置いている。わたしが彼らの問いに答えるべきだろうか。
4Тим же то розмовляй із ними й скажи їм: Так говорить Господь Бог: Як хто з дому Ізрайлевого, що допустив до свого серця ідоли свої та й поставив перед себе спотичку до безбожностї, прийшов до пророка, то чи ж можна менї, Господеві, відповідати такому, занечищеному ідолами?
4それゆえ、彼らに語れ。『主なる神はこう言われる。「イスラエルの家の者で、心に偶像を抱き、自分を不義に陥れるつまずきを目の前に置きながら預言者のもとへ来る者には、主であるわたしが、その多くの偶像に応じて答える。
5Нехай дом Ізраїля зрозуміє серцем, що всї вони зробились менї чуженицями через ідоли свої,
5それは、偶像のために皆わたしから離れ去ったイスラエルの家を、その心の中で捕らえるためである。」』
6Тим же то скажи домові Ізрайлевому: Так говорить Господь Бог: Навернїтесь і покиньте боввани свої і одвернїте лице своє від усїх гидот ваших.
6それゆえ、イスラエルの家に言え。『主なる神はこう言われる。「立ち返れ。あなたがたの偶像から離れよ。あなたがたのすべての忌むべきものから顔を背けよ。
7Бо коли хто з дому Ізрайлевого й з чужениць, що пробувають між Ізраїлем, одцурається мене, а допустить ідоли свої в серце своє, та й поставить перед себе спотичку до безбожностї, і прийде до пророка, щоб через його у мене поспитати, так чи дам же я, Господь, йому відповідь від себе?
7イスラエルの家の者でも、イスラエルに住む外国人でも、わたしから離れ、心に偶像を抱き、自分を不義に陥れるつまずきを目の前に置きながら、預言者のもとへ来て、自分のためにわたしに尋ねる者には、主であるわたし自身が答える。
8Нї, я оберну гнївне лице моє проти такого й зроблю з його знамено й приповість і викореню його зпроміж народу мого, щоб зрозуміли ви, що я — Господь.
8わたしはその者に顔を向け、彼を人々の驚きの的、しるし、ことわざとし、わたしの民の中から断ち切る。そのとき、あなたがたは、わたしが主であることを知る。
9Коли б же пророк дав підойти себе й дав такий відказ, неначе бо то я, Господь, навчив його, сього пророка, то я простру проти його руку та й викореню його зпроміж люду мого, Ізраїля.
9もし預言者が惑わされて言葉を語るなら、主であるわたしがその預言者を惑わしたのである。わたしは彼に向かって手を伸ばし、わたしの民イスラエルの中から彼を滅ぼす。
10І візьмуть обидва вони на себе вину за гріх свій: Яка провина на питаючому, така вина й на пророкові,
10彼らは自分の不義を負う。預言者の不義は、その預言者に尋ねる者の不義と同じになる。
11Щоб дом Ізраїля не відхилявся вже більш од мене, та щоб не поганились усякими своїми беззаконствами, а щоб були моїм народом, а я їх Богом, — говорить Господь.
11それは、イスラエルの家が二度とわたしから迷い出ず、すべての背きによって自らを汚すことがなくなり、彼らがわたしの民となり、わたしが彼らの神となるためである」と主なる神は言われる。』」
12І надійшло до мене слово Господнє:
12主の言葉が私に臨んだ。
13Сину чоловічий! коли яка країна согрішить проти мене, зломивши віру менї й відступивши від мене, і я простягнув проти неї руку мою та й зломив підпору-хлїбну, та послав на неї голоднечу та й почав губити в неї людей і скотину,
13「人の子よ、ある地が背信の罪を犯してわたしに背くとき、わたしがその地に向かって手を伸ばし、パンの杖を折り、飢饉を送り、人と動物をそこから断ち切るなら、
14І коли б ізнайшлось у їй сих троє мужів: Ной, Даниїл та Йов, то вони спасли би своєю праведностю тілько самих себе, говорить Господь Бог.
14たとえノアとダニエルとヨブの三人がその地にいても、彼らはその義によって、それぞれ自分自身だけを救い出す」と主なる神は言われる。
15Або коли б я наслав дике зьвіррє на сю країну й воно б її обезлюдило, так що вона зробилась би такою пусткою, що нїхто б не переходив через неї через зьвіррє,
15「もしわたしが凶暴な獣をその地に行き巡らせ、獣がその地から子どもを奪い、獣のためにだれも通れない荒れ果てた地とするなら、
16То сї три мужі, в неї, — так певно, як я живу, говорить Господь, — не врятували б нї своїх синів, анї дочок, тілько вони самі спаслись би.
16たとえこの三人がその地にいても、わたしは生きている」と主なる神は言われる。「彼らは息子も娘も救い出せない。ただ彼らだけが救い出され、その地は荒れ果てる。
17Або, коли б я послав меча на ту країну та й приказав: Перейди, мечу, по країнї, та й почав вигублювати в неї людей і скотину,
17また、わたしがその地に剣をもたらし、『剣よ、その地を通れ』と言って、人と動物をそこから断ち切るなら、
18То сї три мужі, як би були там, — так певно, як я живу, говорить Господь, — не врятували б нї синів своїх, анї дочок, тілько спаслись би самі одні.
18たとえこの三人がその地にいても、わたしは生きている」と主なる神は言われる。「彼らは息子も娘も救い出せず、ただ自分たちだけが救い出される。
19Або коли б я послав на ту землю морову пошесть, і вилив на її досаду мою аж до проливу крови, вигубивши на їй і людей і скотину,
19また、わたしがその地に疫病を送り、人と動物をそこから断ち切るために、流血をもってその上に憤りを注ぐなら、
20То Ной, Даниїл і Йов, як би вони там були, — так певно, як я живу, говорить Господь, — не врятували б нї синів, анї дочок, тілько спасли б власні душі праведностю своєю.
20たとえノアとダニエルとヨブがその地にいても、わたしは生きている」と主なる神は言われる。「彼らは息子も娘も救い出せない。彼らはその義によって、それぞれ自分自身だけを救い出す。」
21Тілько, — так говорить Господь Бог: — як я пошлю мої найстрашнїйші кари — меч, голоднечу, люте зьвіррє й морову заразу — на Ерусалим, щоб у йому вигублювати людей і скотину,
21主なる神はこう言われる。「まして、わたしが厳しい四つの裁き、すなわち剣、飢饉、凶暴な獣、疫病をエルサレムに送り、人と動物をそこから断ち切るときは、なおさらである。
22Так усе таки зістанеться там останок, сини й дочки, живими, що їх опісля виведуть ізвідти: отсї прийдуть до вас, а ви бачити мете поступки їх і вчинки їх, та й утїшитесь тою недолею, що я навів на Ерусалим і усїм тим, що я послав на його.
22しかし、見よ、その中には、連れ出される生き残りの者たち、息子たちと娘たちが残される。見よ、彼らはあなたがたのもとへ出て来る。あなたがたは彼らの歩みと行いを見る。そのとき、わたしがエルサレムにもたらした災い、すなわち、わたしがその上にもたらしたすべてのことについて、あなたがたは慰めを得る。
23Так, вони втїшать вас, коли побачите їх поступки й учинки, й спізнаєте, що все, що я вчинив, не за дармо вчинив, говорить Господь Бог.
23あなたがたが彼らの歩みと行いを見るとき、彼らはあなたがたを慰める。そのとき、わたしがその中で行ったすべてのことには理由があったと知る」と主なる神は言われる。
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.