2 Мойсея 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1І рече Господь Мойсейові: Ще одну муку наведу на Фараона й на Египет, а потім одпустить він вас ізвідсї. Як мусить одпустити вас, тодї гонити ме вас ізвідсї прогоном.
1And the LORD said unto Moses: 'Yet one plague more will I bring upon Pharaoh, and upon Egypt; afterwards he will let you go hence; when he shall let you go, he shall surely thrust you out hence altogether.
2Промовляйте ж в уші людям, і нехай кожне вижичить у сусїда свого, а молодиця в сусїдки своєї клейноти срібні й клейноти золотї.
2Speak now in the ears of the people, and let them ask every man of his neighbour, and every woman of her neighbour, jewels of silver, and jewels of gold.'
3Господь же дав людям своїм ласку в Египтян; а Мойсей сам був чоловік великий вельми в Египецькій землї в очу дворян Фараонових і в очу людей.
3And the LORD gave the people favour in the sight of the Egyptians. Moreover the man Moses was very great in the land of Egypt, in the sight of Pharaoh's servants, and in the sight of the people.
4І каже Мойсей: Тако глаголе Господь: О півночі я вийду серед Египту.
4And Moses said: 'Thus saith the LORD: About midnight will I go out into the midst of Egypt;
5І помре всякий первенець у землї Египецькій, від первеньця Фараонового, що седить на престолї свойму, та й до первеньця рабинї за жорнами, і всякий первак у скотини.
5and all the first-born in the land of Egypt shall die, from the first-born of Pharaoh that sitteth upon his throne, even unto the first-born of the maid-servant that is behind the mill; and all the first-born of cattle.
6І буде плач великий по всїй землї Египецькій, що й не було такого й не буде вже нїколи.
6And there shall be a great cry throughout all the land of Egypt, such as there hath been none like it, nor shall be like it any more.
7Нї на одного ізміж синів Ізрайлевих і пес не гавкне, нї проти людини, нї проти скотини, щоб знали ви, як Господь положив ріжницю між Египтянами й синами Ізрайлевими.
7But against any of the children of Israel shall not a dog whet his tongue, against man or beast; that ye may know how that the LORD doth put a difference between the Egyptians and Israel.
8І прийдуть усї твої дворяне до мене, та й уклоняться менї говорючи: Виходь ізвідсї сам і всї люде, що йдуть за тобою; тодї й вийду. Та й вийшов од Фараона палаючи гнївом.
8And all these thy servants shall come down unto me, and bow down unto me, saying: Get thee out, and all the people that follow thee; and after that I will go out.' And he went out from Pharaoh in hot anger.
9І рече Господь Мойсейові: Не послухає вас Фараон, щоб я велико намножив знамення мої й чудеса в Египецькій землї.
9And the LORD said unto Moses: 'Pharaoh will not hearken unto you; that My wonders may be multiplied in the land of Egypt.'
10Мойсей же та Арон сотворили всї знамення й чудеса перед Фараоном, та закаменив Господь серце Фараонове, і не схотїв одпустити синів Ізрайлевих із землї своєї.
10And Moses and Aaron did all these wonders before Pharaoh; and the LORD hardened Pharaoh's heart, and he did not let the children of Israel go out of his land.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.