Естери 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Тієї ночі відняв Господь сон у царя, і він звелїв (слузї) принести памяткову книгу дневних записок, і читали їх перед царем,
1That night the king passed without sleep, and he commanded the histories and chronicles of former times to be brought him. And when they were reading them before him,
2І знайшли записане, як Мардохей виповів на Гавату й Тарру, двох скопцїв царських, бувших на сторожі коло порога, що задумували наложити руку на царя Артаксеркса.
2They came to that place where it was written, how Mardochai had discovered the treason of Bagathan and Thares the eunuchs, who sought to kill king Assuerus.
3І промовив царь: Яку честь і відзнаку дано за се Мардохейові? І відповіли двораки цареві, служивші при йому: Нїчого не вчинено для нього.
3And when the king heard this, he said: What honour and reward hath Mardochai received for this fidelity? His servants and ministers said to him: He hath received no reward at all.
4І сказав царь: Хто в дворі? А Аман прийшов тодї у двір царського дому поговорити з царем, щоб повісити Мардохея на дереві, що він зладив йому.
4And the king said immediately: Who is in the court? for Aman was coming in to the inner court of the king’s house, to speak to the king, that he might order Mardochai to be hanged upon the gibbet which was prepared for him.
5Двораки ж сказали цареві: Се Аман стоїть у дворі. І сказав царь: Нехай увийде.
5The servants answered: Aman standeth in the court, and the king said: Let him come in.
6І ввійшов Аман. І сказав йому царь: Що б зробити тому чоловікові, що царь хоче його відзначити почестю? Аман помислив в свойму серцї: Кому ж инчому схоче царь зробити пошану, окрім мене?
6And when he was come in, he said to him: What ought to be done to the man whom the king is desirous to honour? But Aman thinking in his heart, and supposing that the king would honour no other but himself,
7І сказав Аман цареві: Про того чоловіка, що царь хоче його відзначити почестю,
7Answered: The man whom the king desireth to honour,
8Нехай принесуть убраннє царське, в яке вдягається царь, і приведуть коня, що на йому їздить царь, надїнуть царський вінець на голову його,
8Ought to be clothed with the king’s apparel, and to be set upon the horse that the king rideth upon, and to have the royal crown upon his head,
9І нехай дадуть убраннє й коня в в руки одному з перших князїв царських, — і вберуть того чоловіка, що його царь хоче пошанувати честю, і вивезуть його на конї на міський майдан, і покликають перед ним: Так робиться тому чоловікові, що його царь хоче відзначити почестю!
9And let the first of the king’s princes and nobles hold his horse, and going through the street of the city, proclaim before him and say: Thus shall he be honoured, whom the king hath a mind to honour.
10І сказав царь Аманові: Зараз же візьмі убраннє й коня, як ти сказав, і зроби се Юдейові Мардохейові, що сидить коло царської брами; нїчого не помини з усього, що ти казав.
10And the king said to him: Make haste and take the robe and the horse, and do as thou hast spoken to Mardochai the Jew, who sitteth before the gates of the palace. Beware thou pass over any of those things which thou hast spoken.
11І взяв Аман убраннє й коня, і вбрав Мардохея, і вивів його на конї на міський майдан і покликував перед ним: Так робиться чоловікові, що його царь хоче відзначити почестю!
11So Aman took the robe and the horse, and arraying Mardochai in the street of the city, and setting him on the horse, went before him, and proclaimed: This honour is he worthy of, whom the king hath a mind to honour.
12І вернувся Мардохей до царської брами. А Аман пійшов чимскорше до своєї господи, смутний, закривши голову.
12But Mardochai returned to the palace gate: and Aman made haste to go to his house, mourning and having his head covered:
13І розказав Аман Зереші, своїй жінцї, і всїм своїм приятелям усе, що з ним лучилось. І сказали йому мудрецї його й Зереша, жінка його: Коли Мардохей з роду Юдеїв, через котрого ти почав впадати, то не переможеш його, а напевно впадеш перед ним.
13And he told Zares his wife, and his friends, all that had befallen him. And the wise men whom he had in counsel, and his wife answered him: If Mardochai be of the seed of the Jews, before whom thou hast begun to fall, thou canst not resist him, but thou shalt fall in his sight.
14Ще вони розмовляли з ним, аж прийшли скопцї цареві й квапили на Амана, щоб ійшов на гостину, що зготувала Естер.
14As they were yet speaking, the king’s eunuchs came, and compelled him to go quickly to the banquet which the queen had prepared.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.