Дїяння 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Synodal Translation (Синодальный перевод)
1Був же один чоловік у Кесариї, на ймя Корнелий, сотник із роти, званої Італийською,
1В Кесарии был некоторый муж, именем Корнилий, сотник из полка, называемого Италийским,
2побожний і богобоязливий з усїм домом своїм; подавав він багато милостинї народові, і молив ся всякого часу Богу.
2благочестивый и боящийся Бога со всем домом своим, творивший много милостыни народу и всегда молившийся Богу.
3Видїв же він у видїннї ясно коло девятої години, як ангел Божий ввійшов до него й промовив йому: Корнелию!
3Он в видении ясно видел около девятого часа дня Ангела Божия, который вошел к нему и сказал ему: Корнилий!
4Він же, глянувши на него, злякав ся, і каже: Чого, Господи? Рече ж йому: Молитви твої і милостинї твої спогадались перед Богом.
4Он же, взглянув на него и испугавшись, сказал: что, Господи? Ангел отвечал ему: молитвы твои и милостыни твои пришли на память пред Богом.
5Пішли ж тепер у Йоппию людей та приклич Симона, що прозиваєть ся Петром.
5Итак пошли людей в Иоппию и призови Симона, называемого Петром.
6Він гостює в одного Симона кожомяки, що хата його над морем. Сей скаже тобі, що маєш робити.
6Он гостит у некоего Симона кожевника, которого дом находится при море; он скажет тебе слова, которыми спасешься ты и весь дом твой.
7Як же пійшов ангел, що глаголав до Корнелия, покликавши він двох слуг своїх, та побожного воїна з тих, що стерегли його,
7Когда Ангел, говоривший с Корнилием, отошел, то он, призвав двоих из своих слуг и благочестивого воина из находившихся при нем
8і розказавши їм усе, післав їх у Йоппию.
8и рассказав им все, послал их в Иоппию.
9Назавтра ж, як були в дорозї і наближались до города, зійшов Петр на кришу помолитись коло шестої години.
9На другой день, когда они шли и приближались к городу, Петр около шестого часа взошел на верх дома помолиться.
10Став же голодний і забажав їсти; як же готовили, найшло на него захопленнє,
10И почувствовал он голод, и хотел есть. Между тем, как приготовляли, он пришел в исступление
11і видить небо відчинене, і що сходить до него посудина якась, наче обрус великий, по чотиром кінцям звязаний і спускаючий ся на землю,
11и видит отверстое небо и сходящий к нему некоторый сосуд, как бы большое полотно, привязанное за четыре угла и опускаемое на землю;
12в котрому були всякі чотироногі землї, і зьвірі, і повзючі, і птицї небесні.
12в нем находились всякие четвероногие земные, звери, пресмыкающиеся и птицы небесные.
13І роздав ся голос до него: Устань, Петре, заколи, та й їж.
13И был глас к нему: встань, Петр, заколи и ешь.
14Петр же каже: Нї, Господи, нїколи бо не їв я нїчого поганого та нечистого.
14Но Петр сказал: нет, Господи, я никогда не ел ничего скверного или нечистого.
15А голос знов вдруге до него: Що Бог очистив, ти не погань.
15Тогда в другой раз был глас к нему: что Бог очистил, того ты не почитай нечистым.
16Стало ся ж се тричі; і взято знов посудину на небо.
16Это было трижды; и сосуд опять поднялся на небо.
17Як же сумнївав ся в собі Петр, що се за видїннє було, що видїв, аж ось два чоловіки, послані від Корнелия, розпитавши про Симонову господу, стали коло воріт,
17Когда же Петр недоумевал в себе, что бы значило видение, которое он видел, - вот, мужи, посланные Корнилием, расспросив о доме Симона, остановились у ворот
18і покликнувши спитали: Чи тут гостює Симон, на прізвище Петр?
18и, крикнув, спросили: здесь ли Симон, называемый Петром?
19Коли ж думав Петр про видїннє, рече йому Дух: Ось три чоловіки шукають тебе.
19Между тем, как Петр размышлял о видении, Дух сказал ему: вот, три человека ищут тебя;
20Уставши ж, зійди та йди з ними, не розбираючи; бо я післав їх.
20встань, сойди и иди с ними, нимало не сомневаясь; ибо Я послал их.
21Зійшовши ж Петр до чоловіків, посланих до него від Корнелия, рече: Ось я, кого шукаєте? Що за причина, для котрої прийшли?
21Петр, сойдя к людям, присланным к нему от Корнилия, сказал: я тот, которого вы ищете; за каким делом пришли вы?
22Вони ж кажуть: Корнелий сотник, чоловік праведний, і богобоязливий, і доброї слави між усїм народом Жидівським, був наставлений від ангела сьвятого покликати тебе в господу свою і послухати словес від тебе.
22Они же сказали: Корнилий сотник, муж добродетельный и боящийся Бога, одобряемый всем народом Иудейским, получил от святаго Ангела повеление призвать тебя в дом свой и послушать речей твоих.
23Закликавши ж їх, угостив. Назавтра ж вийшов Петр із ними, і деякі з братів з Йоппиї пійшли з ним.
23Тогда Петр, пригласив их, угостил. А на другой день, встав, пошел с ними, и некоторые из братий Иоппийских пошли с ним.
24А другого дня увійшли в Кесарию. Корнелий же дожидав їх, скликавши родину свою і близьких приятелїв.
24В следующий день пришли они в Кесарию. Корнилий же ожидал их, созвав родственников своих и близких друзей.
25Як же стало ся, що ввійшов Петр, зустрівши його Корнелий, упав у ноги та й уклонив ся.
25Когда Петр входил, Корнилий встретил его и поклонился, пав к ногам его.
26Петр же підвів його, говорячи: Встань; я таки же чоловік.
26Петр же поднял его, говоря: встань; я тоже человек.
27І, розмовляючи з ним, увійшов, і знаходить многих, що посходились.
27И, беседуя с ним, вошел в дом и нашел многих собравшихся.
28І рече до них: Ви знаєте, що не годить ся чоловікові Жидовинові приставати або приходити до чужоземцїв; та менї Бог показав, щоб нїкого поганином або нечистим чоловіком не звав.
28И сказал им: вы знаете, что Иудею возбранено сообщаться или сближаться с иноплеменником; но мне Бог открыл, чтобы я не почитал ни одного человека скверным или нечистым.
29Тим я, не відмовляючись, прийшов покликаний. Питаю ж оце, для чого покликали мене?
29Посему я, будучи позван, и пришел беспрекословно. Итак спрашиваю: для какого дела вы призвали меня?
30І каже Корнелий: Четвертий день тому, як постив я аж до сієї години, а в девятій годинї молив ся в дому моїм; і ось чоловік став передо мною в ясній одежі,
30Корнилий сказал: четвертого дня я постился до теперешнего часа, и в девятом часу молился в своем доме, и вот, стал предо мною муж в светлой одежде
31і рече: Корнелию, вислухана твоя молитва, і милостинї твої згадано перед Богом.
31и говорит: Корнилий! услышана молитва твоя, и милостыни твои воспомянулись пред Богом.
32Пішли ж в Йоппию та поклич Симона, що зветь ся Петром. Він гостює в господї в Симона кожомяки, над морем. Він, прийшовши, глаголати ме тобі.
32Итак пошли в Иоппию и призови Симона, называемого Петром; он гостит в доме кожевника Симона при море; он придет и скажет тебе.
33Зараз оце післав я до тебе, і добре зробив єси, прийшовши. Нинї ж усї ми перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що звелено тобі від Бога.
33Тотчас послал я к тебе, и ты хорошо сделал, что пришел. Теперь все мы предстоим пред Богом, чтобы выслушать все, что повелено тебе от Бога.
34Відкривши ж Петр уста, рече: Поправдї постерегаю, що не на лице дивить ся Бог,
34Петр отверз уста и сказал: Истинно познаю, что Бог нелицеприятен,
35а в кожному народї, хто боїть ся Його, і робить правду, приятен Йому.
35но во всяком народе боящийся Его и поступающий по правде приятен Ему.
36Слово, що післав синам Ізраїлевим, благовіствуючи впокій через Ісуса Христа (се Господь усїх);
36Он послал сынам Израилевым слово, благовествуя мир чрез Иисуса Христа; Сей есть Господь всех.
37ви знаєте слово, що було по всїй Юдеї, почавши від Галилеї після хрещення, що проповідував Йоан,
37Вы знаете происходившее по всей Иудее, начиная от Галилеи, после крещения, проповеданного Иоанном
38Про Ісуса з Назарета, як помазав Його Бог Духом сьвятим і силою, а котрий ходив, роблячи добро та сцїляючи всїх підневолених дияволом, бо Бог був з Ним.
38как Бог Духом Святым и силою помазал Иисуса из Назарета, и Он ходил, благотворя и исцеляя всех, обладаемых диаволом, потому что Бог был с Ним.
39І ми сьвідки всього, що Він робив і в землї Жидівській, і в Єрусалимі; котрого убили й повісили на дереві.
39И мы свидетели всего, что сделал Он в стране Иудейской и в Иерусалиме, и что наконец Его убили, повесив на древе.
40Сього воскресив Бог третього дня, і дав Йому статись явним
40Сего Бог воскресил в третий день, и дал Ему являться
41не всьому народові, а сьвідкам наперед вибраним від Бога, — нам, що їли й пили з Ним по воскресенню Його з мертвих.
41не всему народу, но свидетелям, предъизбранным от Бога, нам, которые с Ним ели и пили, по воскресении Его из мертвых.
42І повелїв нам проповідувати народові і сьвідкувати, що Він призначений від Бога суддею живим і мертвим.
42И Он повелел нам проповедывать людям и свидетельствовать, что Он есть определенный от Бога Судия живых и мертвых.
43Про Сього всї пророки сьвідкують, що всякий, хто вірує в Него, відпущеннє гріхів прийме через імя Його.
43О Нем все пророки свидетельствуют, что всякий верующий в Него получит прощение грехов именем Его.
44Ще, як промовляв Петр слова сї, найшов Дух сьвятий на всїх, хто слухав його.
44Когда Петр еще продолжал эту речь, Дух Святый сошел на всех, слушавших слово.
45І здивувались ті, що були від обрізання, котрі прийшли з Петром, що й на поган дар сьвятого Духа вилив ся.
45И верующие из обрезанных, пришедшие с Петром, изумились, что дар Святаго Духа излился и на язычников,
46Чули бо їх, що розмовляли мовами і величали Бога. Тодї озвав ся Петр:
46ибо слышали их говорящих языками и величающих Бога. Тогда Петр сказал:
47Чи може хто боронити води, щоб оцїм охреститись, котрі Духа сьвятого прийняли, як і ми?
47кто может запретить креститься водою тем, которые, как и мы, получили Святаго Духа?
48І звелів їм охреститись в імя Господнє. Тодї просили його, щоб пробув у них кілька днїв.
48И велел им креститься во имя Иисуса Христа. Потом они просили его пробыть у них несколько дней.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.