2 Царів 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1І сказали пророцькі сини (ученики) Елисеєві: Як бачиш, місце, де живемо при тобі, нам потїсне;
1Os filhos dos profetas disseram a Eliseu: “Veja agora, o lugar onde moramos e nos reunimos com você é pequeno demais para nós.
2Пійдемо лишень на Йордань, і нехай там кожен візьме по дереву, щоб спорядити нам місце, й осїстись на йому. А він сказав: ійдїть.
2Por favor, deixe-nos ir ao Jordão, e cada um pegue uma viga de lá, e façamos para nós um lugar lá, onde possamos morar.” Ele respondeu: “Vão!”
3Один же між ними просить: Зроби нам ласку, йди з кметями твоїми. І сказав він: Добре! йду з вами.
3Um deles disse: “Por favor, consinta em ir com os seus servos.” Ele respondeu: “Eu irei.”
4От і пійшов із ними. Як же дойшли до Йорданї, почали рубати дерево.
4Então ele foi com eles. Quando chegaram ao Jordão, cortaram madeira.
5Тим часом як один рубав деревину, упала сокира його з топорища в воду. І крикнув він: Ой добродїю! а вона ж позичена.
5Mas, enquanto um deles cortava uma árvore, o ferro do machado caiu na água. Então ele clamou e disse: “Ah, meu senhor! Pois era emprestado.”
6Чоловік же Божий рече: Де вона впала? Як же показав йому місце, вирубав він цїпок, кинув туди, й ось сокира сплила.
6O homem de Deus perguntou: “Onde caiu?” Ele lhe mostrou o lugar. Ele cortou um galho, jogou-o lá e fez o ferro flutuar.
7Він і каже: Лови! той простяг руку й взяв її.
7Ele disse: “Pegue-o.” Então ele estendeu a mão e o pegou.
8Царь Сирийський вирушив війною проти Ізрайлитян і перемовлявсь із слугами своїми та й сказав їм: У тому а тому місцї заляжемо залягом.
8Ora, o rei da Síria estava em guerra contra Israel; e ele se aconselhou com os seus servos, dizendo: “Meu acampamento estará em tal e tal lugar.”
9Чоловік же Божий, послав до царя Ізраїлського сказати: Остерегайся проходити тим місцем, бо там залягли Сирийцї.
9O homem de Deus mandou dizer ao rei de Israel: “Cuidado para não passar por este lugar, pois os sírios estão descendo para lá.”
10І послав царь Ізраїлський на те місце, що вказав йому чоловік Божий. І так остерегав його що-разу, й він устерігся там, де вказано, не раз та й не два.
10O rei de Israel enviou homens ao lugar do qual o homem de Deus lhe falara e o avisara; e ele se salvou ali, não apenas uma ou duas vezes.
11І стревожилось серце царя Сирийського про сю річ, і скликавши свої слуги, каже їм: Чи не виказали б ви менї, хто мене зраджує цареві Ізрайлевому?
11O coração do rei da Síria ficou muito perturbado com isso. Ele chamou os seus servos e lhes disse: “Vocês não me mostrarão qual de nós é a favor do rei de Israel?”
12І відказав один ізміж слуг його: Нї, пане мій, царю; тільки пророк Елисей, що в Ізраїлї, переказує цареві Ізраїлському й ті слова, які ти промовиш ув опочивній сьвітлицї.
12Um de seus servos disse: “Não, meu senhor, ó rei; mas Eliseu, o profeta que está em Israel, conta ao rei de Israel as palavras que você fala no seu quarto de dormir.”
13І повелїв він: Ійдїте та дивітесь, де він, щоб менї послати та й піймати його. Як же сказано йому: Він у Дотаїмі,
13Ele disse: “Vão e vejam onde ele está, para que eu possa mandar buscá-lo.” Foi-lhe dito: “Eis que ele está em Dotã.”
14Послав туди конї й колесницї й потужню купу військову. Пійшли вони в ночі та й обняли город.
14Portanto, ele enviou cavalos, carros e um grande exército para lá. Eles chegaram de noite e cercaram a cidade.
15Уранцї рано встав слуга чоловіка Божого й вийшов, аж се облягла військова купа з кіньми й колесницями навкруги місто. І каже йому слуга його: Ой горе, паноньку! що нам оце почати?
15Quando o servo do homem de Deus se levantou cedo e saiu, eis que um exército com cavalos e carros cercava a cidade. Seu servo lhe disse: “Ah, meu senhor! O que faremos?”
16Він же сказав: Не лякайся, бо тих, що з нами, більш, анїж тих, що з ними.
16Ele respondeu: “Não tenha medo, pois os que estão conosco são mais do que os que estão com eles.”
17І моливсь Елисей й промовляв: Господи! відкрий йому очі, щоб він бачив! І відкрив Господь слузї очі, й вбачав він, як гора навкруги Елисея була заповнена кіньми й поломяними колесницями.
17Eliseu orou e disse: “SENHOR, por favor, abre os olhos dele, para que ele possa ver.” O SENHOR abriu os olhos do jovem, e ele viu; e eis que o monte estava cheio de cavalos e carros de fogo ao redor de Eliseu.
18Як же Сирийцї двинули проти його, моливсь Елисей Господеві й промовляв: Удар же сих людей слїпотою! І вдарив їх слїпотою, як моливсь Елисей.
18Quando eles desceram contra ele, Eliseu orou ao SENHOR e disse: “Por favor, fere este povo com cegueira.” Ele os feriu com cegueira, conforme a palavra de Eliseu.
19І рече їм Елисей: Се не та дорога й не той город; ійдїте за мною, так я приведу вас до того чоловіка, що ви шукаєте. І привів їх у Самарию.
19Eliseu lhes disse: “Este não é o caminho, nem é esta a cidade. Sigam-me, e eu os levarei ao homem que vocês procuram.” Ele os levou a Samaria.
20Як тільки ж прийшли вони в Самарию, рече Елисей: Господи! відкрий їм очі, щоб вони бачили. І відкрив їм Господь очі, й вони побачили себе в серединї в Самариї.
20Quando chegaram a Samaria, Eliseu disse: “SENHOR, abre os olhos destes homens, para que possam ver.” O SENHOR abriu os olhos deles, e eles viram; e eis que estavam no meio de Samaria.
21Як же побачив їх царь Ізрайлїв, питає в Елисея: Чи мєнї їх вистинати, батьку?
21O rei de Israel disse a Eliseu, quando os viu: “Meu pai, devo feri-los? Devo feri-los?”
22Він же відказав: Не вбивай їх. Хиба ти заполонив їх мечем твоїм і луком твоїм, щоб їх убивати? Постав перед ними їду та воду, нехай їдять і пють, а тодї нехай ійдуть до свого пана.
22Ele respondeu: “Você não deve feri-los. Você feriria aqueles que você fez cativos com a sua espada e com o seu arco? Coloque pão e água diante deles, para que comam e bebam, e depois voltem para o seu senhor.”
23І звелїв наготовити їм великий пир, і як вони понаїдались і понапивались, відпустив їх, і пійшли вони до свого пана. З того часу не було нападу Сирийцїв на Ізраїль-землю.
23Ele preparou um grande banquete para eles. Depois que comeram e beberam, ele os despediu e eles foram para o seu senhor. Assim, os bandos da Síria pararam de invadir a terra de Israel.
24І сталось опісля, що царь Сирийський Бенадад постягав докупи всю військову силу свою та й двинув і обложив Самарию.
24Depois disso, Ben-Hadade, rei da Síria, reuniu todo o seu exército, subiu e cercou Samaria.
25І настала велика голоднеча в Самариї, й дойшло до такого скруту, що осляча голова стояла вісїмдесять срібних секлів, а четвертина міри голубячого гною пять срібних секлів.
25Houve uma grande fome em Samaria. Eis que a cercaram até que a cabeça de um jumento fosse vendida por oitenta peças de prata, e a quarta parte de um cabo de esterco de pomba por cinco peças de prata.
26Як вийшов раз царь Ізраїлський на мур, заголосила до його якась женщина та й просить: Поможи менї, добродїю мій, царю!
26Enquanto o rei de Israel passava pelo muro, uma mulher clamou a ele, dizendo: “Socorro, meu senhor, ó rei!”
27Він же відказав: Коли тобі не поможе Господь, так із чого я поможу тобі? з току, чи з вино-тискарнї?
27Ele disse: “Se o SENHOR não a ajudar, de onde eu poderia obter ajuda para você? Da eira, ou do lagar?”
28І поспитав у неї царь: Що тобі треба? Відказала ж вона: Отта жінка говорила менї: Дай сина твого, щоб ми сьогоднї зʼїли його, а завтра зʼїмо мого сина.
28Então o rei lhe perguntou: “Qual é o seu problema?” Ela respondeu: “Esta mulher me disse: ‘Dê o seu filho, para que o comamos hoje, e comeremos o meu filho amanhã.’
29От ми зварили мого сина та й ізїли, а як на другий день я сказала їй: Давай же сюди твого сина, щоб нам його зʼїсти, то вона свого сина сховала.
29Então cozinhamos o meu filho e o comemos; e eu disse a ela no dia seguinte: ‘Entregue o seu filho, para que o comamos;’ e ela escondeu o seu filho.”
30Як почув же царь, що женщина таке говорить, роздер одежу на собі, й ходив по мурі, і бачив люд, що на тїлї в його волосяне веретище.
30Quando o rei ouviu as palavras da mulher, ele rasgou as suas roupas. Ora, ele estava passando pelo muro, e o povo olhou, e eis que ele usava pano de saco por baixo, sobre o seu corpo.
31І каже він: Нехай Бог учинить менї се й те, та ще й причинить, коли голова Елисеїна зістанеться сьогоднї в його на плечах.
31Então ele disse: “Que Deus me faça assim, e muito mais, se a cabeça de Eliseu, filho de Safate, continuar sobre ele hoje.”
32Як седїв же Елисей в своїй хатинї й значнї люде седїли в його, післав царь від себе чоловіка. Перше ж нїж посланець дійшов до його, рече він значнїм людям: А знаєте ви, що сей син душогубця послав до мене, щоб стяти менї голову? Гледїте ж, скоро посланець надійде, зачинїте двері та й не допустїть увійти, бо ось, чути вже тупаннє пана його за ним.
32Mas Eliseu estava sentado em sua casa, e os anciãos estavam sentados com ele. Então o rei enviou um homem à sua frente; mas antes que o mensageiro chegasse a ele, ele disse aos anciãos: “Vocês veem como este filho de um assassino mandou arrancar a minha cabeça? Eis que, quando o mensageiro chegar, fechem a porta, e mantenham a porta trancada contra ele. Não está o som dos pés do seu senhor atrás dele?”
33Ще він промовляв до них, аж прибув царь до його та й каже: Бачиш, яке лихо від Господа! Чого ж іще менї визирати від Господа?
33Enquanto ele ainda falava com eles, eis que o mensageiro desceu até ele. Então ele disse: “Eis que este mal vem do SENHOR. Por que eu deveria esperar mais pelo SENHOR?”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.