2 Царів 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
1І сказали пророцькі сини (ученики) Елисеєві: Як бачиш, місце, де живемо при тобі, нам потїсне;
1Tahmaa ih caanawk mah Elisha khaeah, Khenah, nang hoi na ohhaih ahmuen loe kaicae han paroeai tamcaek.
2Пійдемо лишень на Йордань, і нехай там кожен візьме по дереву, щоб спорядити нам місце, й осїстись на йому. А він сказав: ійдїть.
2Jordan ah caeh o si loe, kami maeto boih mah thing maeto la si loe, to ah aicae ohhaih ahmuen sah o si, tiah a naa o. To pongah anih mah, Caeh o khae, tiah a naa.
3Один же між ними просить: Зроби нам ласку, йди з кметями твоїми. І сказав він: Добре! йду з вами.
3Nihcae thung ih kami maeto mah, Na tamnanawk hoi nawnto nang zo mak ai maw? tiah a dueng. Elisha mah, Kang zoh han, tiah a naa.
4От і пійшов із ними. Як же дойшли до Йорданї, почали рубати дерево.
4To pongah nihcae hoi nawnto a caeh. Jordan vapui to a phak o naah, nihcae mah thing to pakhruk o.
5Тим часом як один рубав деревину, упала сокира його з топорища в воду. І крикнув він: Ой добродїю! а вона ж позичена.
5Nihcae thung ih kami maeto mah thing pakhruk naah, sum hoi sak ih caka to tui thungah krak pae ving; anih mah, Aw ka angraeng, ka tlai ih caka loe krak ving boeh, tiah a hangh.
6Чоловік же Божий рече: Де вона впала? Як же показав йому місце, вирубав він цїпок, кинув туди, й ось сокира сплила.
6Sithaw kami mah, Naa ah maw krak? tiah a naa. Anih mah krakhaih ahmuen to patuek pae, Elisha mah cung maeto boeng moe, takhawh tathuk; to naah caka loe tui nuiah angphoeng let.
7Він і каже: Лови! той простяг руку й взяв її.
7To pongah anih mah, La ah, tiah a naa. To kami mah a ban hoi tapawh moe, angmah ih caka to lak let.
8Царь Сирийський вирушив війною проти Ізрайлитян і перемовлявсь із слугами своїми та й сказав їм: У тому а тому місцї заляжемо залягом.
8Syria siangpahrang mah Israel to tuk moe, To ih ahmuen, hae ahmuen ah ataihaih ka sak han, tiah a tamnanawk hoiah lokram o.
9Чоловік же Божий, послав до царя Ізраїлського сказати: Остерегайся проходити тим місцем, бо там залягли Сирийцї.
9Sithaw kami mah Israel siangpahrang khaeah kami patoeh moe, Syria kaminawk loe to ih ahmuen ah angzoh o tathuk boeh pongah, to ahmuen ah caeh o hmah, tiah acoehaih paek.
10І послав царь Ізраїлський на те місце, що вказав йому чоловік Божий. І так остерегав його що-разу, й він устерігся там, де вказано, не раз та й не два.
10Sithaw kami mah, acoehaih hoi oh hanah, vaito khue ai, vai hnetto thuih pae ih ahmuen ah Israel siangpahrang mah kami to patoeh.
11І стревожилось серце царя Сирийського про сю річ, і скликавши свої слуги, каже їм: Чи не виказали б ви менї, хто мене зраджує цареві Ізрайлевому?
11To ah kaom hmuen to Syria siangpahrang mah panoek naah palungphui; anih mah a tamnanawk to kawk moe, nihcae khaeah, Aicae thungah kaom Israel siangpahrang abomh kami to nang thui o mak ai maw? tiah a naa.
12І відказав один ізміж слуг його: Нї, пане мій, царю; тільки пророк Елисей, що в Ізраїлї, переказує цареві Ізраїлському й ті слова, які ти промовиш ув опочивній сьвітлицї.
12Anih ih tamna maeto mah, Aw ka angraeng siangpahrang, mi doeh ka om o ai; toe ka angraeng siangpahrang, Israel prae thungah kaom tahmaa Elisha mah ni, na taihaih ahmuen ah na thuih ih loknawk to, Israel siangpahrang khaeah thuih pae, tiah a naa.
13І повелїв він: Ійдїте та дивітесь, де він, щоб менї послати та й піймати його. Як же сказано йому: Він у Дотаїмі,
13Siangpahrang mah, Caeh oh loe, anih loe naa ah maw oh, tiah pakrong oh; anih to naeh hanah kami ka patoeh han, tiah a naa. Anih loe Dothan vangpui ah ni oh, tiah a naa o.
14Послав туди конї й колесницї й потужню купу військову. Пійшли вони в ночі та й обняли город.
14Anih mah to vangpui ah hrangnawk, hrang lakoknawk hoi thacak misatuh kaminawk to patoeh; khoving ah phak o moe, vangpui to takui o.
15Уранцї рано встав слуга чоловіка Божого й вийшов, аж се облягла військова купа з кіньми й колесницями навкруги місто. І каже йому слуга його: Ой горе, паноньку! що нам оце почати?
15Sithaw kami ih tamna loe khawnbang khawnthaw ah angthawk moe, tasa bang tacawt naah, hrangnawk, hrang lakoknawk hoiah vangpui takui misatuh kaminawk to a hnuk; a tamna mah anih khaeah, Aw ka angraeng, kawbangmaw a tih o han boeh? tiah a naa.
16Він же сказав: Не лякайся, бо тих, що з нами, більш, анїж тих, що з ними.
16Tahmaa mah, Zii hmah, aicae khaeah kaom kaminawk loe nihcae khaeah kaom kaminawk pongah pop kue, tiah a naa.
17І моливсь Елисей й промовляв: Господи! відкрий йому очі, щоб він бачив! І відкрив Господь слузї очі, й вбачав він, як гора навкруги Елисея була заповнена кіньми й поломяними колесницями.
17Elisha mah, Angraeng, anih mah hnuk thai hanah mik amtuengsak ah, tiah lawkthuih. Angraeng mah thendoeng ih mik to amtuengsak; anih mah mae to khet tahang naah, hmai kangqong hrang hoi hrang lakok mah Elisha to takui o, tiah a hnuk.
18Як же Сирийцї двинули проти його, моливсь Елисей Господеві й промовляв: Удар же сих людей слїпотою! І вдарив їх слїпотою, як моливсь Елисей.
18Syria kaminawk anih khaeah angzoh o naah, Elisha mah Angraeng khaeah, Hae kaminawk hae mikmaengsak ah, tiah lawkthuih. To tiah Elisha mah hnik ih lok baktih toengah, Anih mah nihcae to mikmaengsak.
19І рече їм Елисей: Се не та дорога й не той город; ійдїте за мною, так я приведу вас до того чоловіка, що ви шукаєте. І привів їх у Самарию.
19Elisha mah nihcae khaeah, Hae loe loklam na ai, vangpui doeh na ai ni; ka hnukah bang oh, na pakrong o ih kami khaeah kang caeh o haih han, tiah a naa. Elisha mah nihcae to Samaria vangpui ah caeh haih.
20Як тільки ж прийшли вони в Самарию, рече Елисей: Господи! відкрий їм очі, щоб вони бачили. І відкрив їм Господь очі, й вони побачили себе в серединї в Самариї.
20Vangpui thungah akun o pacoengah, Elisha mah nihcae khaeah, Angraeng nihcae mah hnuk o thai hanah, hae kaminawk ih mik hae amtuengsak ah, tiah lawkthuih. Angraeng mah nihcae ih mik to amtuengsak; nihcae mah khet o naah, nihcae loe Samaria vangpui thungah ni oh o, tiah panoek o.
21Як же побачив їх царь Ізрайлїв, питає в Елисея: Чи мєнї їх вистинати, батьку?
21Israel siangpahrang mah nihcae to hnuk naah, Elisha khaeah, Kam pa, nihcae hae ka hum han maw? Ka hum han maw? tiah a naa.
22Він же відказав: Не вбивай їх. Хиба ти заполонив їх мечем твоїм і луком твоїм, щоб їх убивати? Постав перед ними їду та воду, нехай їдять і пють, а тодї нехай ійдуть до свого пана.
22Anih mah, Hum hmah; na naeh ih kaminawk to sumsen maw, to tih ai boeh loe palaa hoiah hum sai maw? Nihcae hmaa ah buh hoi tui to patoem paeh, a caak o moe, a naek o pacoengah, angmah ih angraeng khaeah amlaem o let nasoe, tiah a naa.
23І звелїв наготовити їм великий пир, і як вони понаїдались і понапивались, відпустив їх, і пійшли вони до свого пана. З того часу не було нападу Сирийцїв на Ізраїль-землю.
23To pongah nihcae hanah buh thongh pae; nihcae mah caak o moe, naek o pacoengah, angthawk o moe, angmacae angraeng khaeah amlaem o let. To nathuem hoi kamtong Syria misatuh kaminawk Israel prae thungah angzo o ai boeh.
24І сталось опісля, що царь Сирийський Бенадад постягав докупи всю військову силу свою та й двинув і обложив Самарию.
24To pacoengah Syria siangpahrang Ben-Hadad mah angmah ih misatuh kaminawk to pakhueng, misatuk hanah caeh o moe, Samaria vangpui to takui o.
25І настала велика голоднеча в Самариї, й дойшло до такого скруту, що осляча голова стояла вісїмдесять срібних секлів, а четвертина міри голубячого гною пять срібних секлів.
25Samaria vangpui thungah paroeai khokhahaih to oh; hrang lu to phoisa quitazetto hoiah zawh o moe, shekel pangato hoiah pahu aek ahmuen palito thungah ahmuen maeto zawhhaih tue phak karoek to, vangpui to takui o.
26Як вийшов раз царь Ізраїлський на мур, заголосила до його якась женщина та й просить: Поможи менї, добродїю мій, царю!
26Nito naah Israel siangpahrang loe sipae nuiah amkaeh, nongpata maeto mah anih khaeah, Aw ka angraeng, siangpahrang, na bom ah, tiah a naa.
27Він же відказав: Коли тобі не поможе Господь, так із чого я поможу тобі? з току, чи з вино-тискарнї?
27Siangpahrang mah, Angraeng mah na bom ai nahaeloe, kai mah kawbangmaw kang bomh thai tih? Cang atithaih ahmuen, misur thaih pasawhhaih thung hoiah maw kang bomh han? tiah a naa.
28І поспитав у неї царь: Що тобі треба? Відказала ж вона: Отта жінка говорила менї: Дай сина твого, щоб ми сьогоднї зʼїли його, а завтра зʼїмо мого сина.
28Siangpahrang mah nongpata khaeah, Tih raihaih maw na tawnh? tiah a naa. Nongpata mah, Hae nongpata hae kai khaeah angzoh moe, Vaihniah ka caak o hanah na capa to na paek ah, ka capa loe khawnbangah ka caak han, tiah a thuih.
29От ми зварили мого сина та й ізїли, а як на другий день я сказала їй: Давай же сюди твого сина, щоб нам його зʼїсти, то вона свого сина сховала.
29To pongah ka caa ih angan to ka thongh o moe, ka caak o; khawnbang phak naah anih khaeah, Caak hanah na caa to na paek lai ah, tiah ka naa naah loe, anih mah a caa to hawk ving, tiah a naa.
30Як почув же царь, що женщина таке говорить, роздер одежу на собі, й ходив по мурі, і бачив люд, що на тїлї в його волосяне веретище.
30Siangpahrang mah to nongpata ih lok to thaih naah, angmah ih khukbuen to asih moe, sipae nui hoiah a caeh, kaminawk mah khet o naah, athung ah angzaeng ih kazii to hnuk o.
31І каже він: Нехай Бог учинить менї се й те, та ще й причинить, коли голова Елисеїна зістанеться сьогоднї в його на плечах.
31Siangpahrang mah, Vaihniah Shaphat capa Elisha ih lu angmah ih palaeng salakah om vop nahaeloe, Sithaw mah kai hae danpaek nasoe, kanung parai ah doeh sah nasoe, tiah a thuih.
32Як седїв же Елисей в своїй хатинї й значнї люде седїли в його, післав царь від себе чоловіка. Перше ж нїж посланець дійшов до його, рече він значнїм людям: А знаєте ви, що сей син душогубця послав до мене, щоб стяти менї голову? Гледїте ж, скоро посланець надійде, зачинїте двері та й не допустїть увійти, бо ось, чути вже тупаннє пана його за ним.
32Elisha loe angmah im ah anghnut, kacoehtanawk doeh a taengah anghnut o toeng; siangpahrang mah a hmaa ah laicaeh to patoeh; toe laicaeh loe pha ai vop, Elisha mah kacoehtanawk khaeah, Hae ih kami humkung mah kai ih lu takroek hanah kami patoeh, tiah na panoek o ai maw? Khenah, laicaeh angzoh naah, thok khaa o thuih khoep ah loe, thok takraeng o thuih caeng ah; anih hnukah kaom atuen loe angmah angraeng ih khok tuen ah na ai maw om tih? tiah a naa.
33Ще він промовляв до них, аж прибув царь до його та й каже: Бачиш, яке лихо від Господа! Чого ж іще менї визирати від Господа?
33Nihcae khaeah lok a thuih li naah, laicaeh loe anih khaeah angzoh tathuk; siangpahrang mah, Khenah, Hae raihaih loe Angraeng khae hoi angzo raihaih ah ni oh; tih han ih Angraeng to ka zing khing han vop loe? tiah a naa.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.