2 Паралипоменон 32
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Після таких дїл та вірностї, прийшов Сеннахирим, царь Ассирийський, і вступив у Юдею, і облїг утверджені міста, й задумав загарбати їх собі.
1Depois destas coisas e desta fidelidade, Senaqueribe, rei da Assíria, veio, entrou em Judá, acampou contra as cidades fortificadas e teve a intenção de conquistá-las para si.
2Як Езекія побачив, що прийшов Сеннахирим, маючи на думцї воювати проти Ерусалиму;
2Quando Ezequias viu que Senaqueribe tinha vindo, e que ele planejava lutar contra Jerusalém,
3То постановив з князями своїми та з своїми військовими людьми позасипати водні джерела, що за містом; і ті допомогли йому.
3ele se aconselhou com seus príncipes e seus homens valentes para tapar as águas das fontes que ficavam fora da cidade, e eles o ajudaram.
4І зібралась сила народу, і засипали всї джерела й потік, що перепливав тую сторону, кажучи: Нехай не знайдуть царі Ассирийські, що поприходили, багато води, (щоб не мали сили).
4Então muitas pessoas se reuniram e taparam todas as fontes e o ribeiro que fluía pelo meio da terra, dizendo: “Por que os reis da Assíria deveriam vir e encontrar água abundante?”
5І поновив він сквапно ввесь мур, що був завалився, та построїв наверху башту, а знадвору поставив другий мур, і укріпив Милло в містї Давидовому, й наготував безлїч зброї та щитів.
5Ele tomou coragem, reconstruiu todo o muro que estava derrubado, e o ergueu até as torres, com o outro muro do lado de fora, e fortaleceu Milo na cidade de Davi, e fez armas e escudos em abundância.
6І настановив військових начальників над народом, і зібрав їх перед себе на майдан коло міської брами, і промовляв їм до серця, й сказав:
6Ele colocou capitães de guerra sobre o povo, reuniu-os a si na praça junto à porta da cidade, e falou-lhes de forma encorajadora, dizendo:
7Кріпіться й будьте відважні, не бійтесь і не лякайтесь царя Ассирийського і всього множества, що з ним; бо з нами більше нїж з ним:
7“Sejam fortes e corajosos. Não tenham medo nem se assustem por causa do rei da Assíria, nem por toda a multidão que está com ele; pois há um maior conosco do que com ele.
8З ним рамя тїлесне, а з нами Господь, Бог наш, щоб помагати нам і битись в битвах наших. І скріпився народ від таких слів Езекії, царя Юдейського.
8Com ele está um braço de carne, mas o SENHOR nosso Deus está conosco para nos ajudar e para lutar as nossas batalhas.” O povo descansou nas palavras de Ezequias, rei de Judá.
9Після сього послав Сеннахирим, царь Ассирийський, своїх слуг у Ерусалим, — сам він стояв проти Лахиса, і вся сила його з ним, — до Езекії, царя Юдейського, й до всїх Юдеїв, що в Ерусалимі, сказати:
9Depois disso, Senaqueribe, rei da Assíria, enviou seus servos a Jerusalém (ele estava atacando Laquis, e todas as suas forças estavam com ele), a Ezequias, rei de Judá, e a todo o Judá que estava em Jerusalém, dizendo:
10Так говорить Сеннахирим, царь Ассирийський: На що ви покладаєте надїю й седите в твердинї в Ерусалимі?
10Assim diz Senaqueribe, rei da Assíria: “Em quem vocês confiam, para que permaneçam sob cerco em Jerusalém?
11Чи не зводить вас Езекія, щоб заморити вас на смерть голодом та спрагою, говорячи: Господь, Бог наш, спасе нас від руки царя Ассирийського?
11Acaso Ezequias não os persuade a se entregarem para morrer de fome e de sede, dizendo: ‘O SENHOR nosso Deus nos livrará da mão do rei da Assíria’?
12Чи ж не сей то Езекія опустошив висоти його й жертовники його, та й сказав Юдеї та Ерусалимові: Перед одним жертовником покланяйтесь і палїть на йому кадило?
12Acaso o mesmo Ezequias não removeu os seus altos e os seus altares, e ordenou a Judá e a Jerusalém, dizendo: ‘Vocês adorarão diante de um só altar, e sobre ele queimarão incenso’?
13Хиба ж ви не знаєте того, що зробив я й батьки мої з усїма народами країв? Чи змогли ж боги народів тих земель спасти свій край від руки моєї?
13Vocês não sabem o que eu e meus pais fizemos a todos os povos das terras? Acaso os deuses das nações daquelas terras foram de alguma forma capazes de livrar a sua terra da minha mão?
14Котрий з усїх богів в народів, вигублених батьками моїми, зміг урятувати свій народ від руки моєї? Як же зможе ваш Бог спасти вас від руки моєї?
14Quem houve entre todos os deuses daquelas nações que meus pais destruíram totalmente que pudesse livrar o seu povo da minha mão, para que o Deus de vocês seja capaz de livrá-los da minha mão?
15І тепер нехай не ошукує вас Езекія й не відхиляє вас на такий спосіб; не йміть йому віри. Коли нї один бог нї в одного народу й царства не мав сили спасти свій народ від моєї руки та від руки батьків моїх, то й ваш Бог не спасе вас від руки моєї.
15Agora, portanto, não deixem Ezequias enganá-los nem persuadi-los desta maneira. Não acreditem nele, pois nenhum deus de qualquer nação ou reino foi capaz de livrar o seu povo da minha mão, e da mão de meus pais. Quanto menos o Deus de vocês os livrará da minha mão?”
16І багато ще говорили слуги його проти Господа Бога та проти Езекії, слуги його.
16Seus servos falaram ainda mais contra o SENHOR Deus e contra o seu servo Ezequias.
17І листи писав він, а в них зневажав Господа, Бога Ізрайлевого й говорив проти його такі слова: Як боги народів земних не спасли своїх народів від моєї руки, так і Бог Езекіїн не врятує свого народу від руки моєї.
17Ele também escreveu cartas insultando o SENHOR, o Deus de Israel, e falando contra ele, dizendo: “Assim como os deuses das nações das terras, que não livraram o seu povo da minha mão, também o Deus de Ezequias não livrará o seu povo da minha mão.”
18І кричали вони голосним криком мовою Юдейською до народу Ерусалимського, що був на мурі, щоб настрахати його, й злякати його, та взяти місто.
18Eles gritaram em alta voz na língua dos judeus para o povo de Jerusalém que estava sobre o muro, para assustá-los e perturbá-los, a fim de que pudessem tomar a cidade.
19І говорили про Бога Ерусалима, неначе про богів народів землї, — виробів рук людських.
19Eles falaram do Deus de Jerusalém como dos deuses dos povos da terra, que são obra das mãos dos homens.
20І помолився царь Езекія й пророк Ісаїя Амосенко, і взивали до неба.
20O rei Ezequias e o profeta Isaías, filho de Amoz, oraram por causa disso, e clamaram aos céus.
21І послав Господь ангела, і вигубив він усїх хоробрих і головного начальника, і начальників в війську царя Ассирийського. І вернувся він засоромлений в свій край; і як прийшов в дім бога свого, то його сини, що вийшли з чересел його, вбили його там мечем.
21O SENHOR enviou um anjo, que exterminou todos os homens valentes, os líderes e os capitães no acampamento do rei da Assíria. Então ele voltou com o rosto envergonhado para a sua própria terra. Quando ele entrou na casa de seu deus, aqueles que saíram do seu próprio corpo o mataram ali à espada.
22Так спас Господь Езекію і осадників Ерусалимських від руки Сеннахирима, царя Ассирийського, і від руки всїх; і хоронив їх звідусїль.
22Assim o SENHOR salvou Ezequias e os habitantes de Jerusalém da mão de Senaqueribe, o rei da Assíria, e da mão de todos os outros, e os guiou por todos os lados.
23Тодї многі приносили дари Господеві в Ерусалим і дорогі речі Езекії, цареві Юдейському. І став він після сього великим в очах усїх народів.
23Muitos trouxeram presentes ao SENHOR em Jerusalém, e coisas preciosas a Ezequias, rei de Judá, de modo que ele foi exaltado à vista de todas as nações a partir de então.
24В той час заслаб Езекія смертельно. І помолився Господеві, і він вислухав його і показав йому чудо.
24Naqueles dias Ezequias ficou mortalmente doente, e ele orou ao SENHOR; e ele lhe falou, e lhe deu um sinal.
25Але не подякував Езекія за послані йому добродїйства; бо згордїло серце його. І був на його гнїв Божий й на Юдею, й на Ерусалим.
25Mas Ezequias não correspondeu de forma apropriada ao benefício que lhe foi feito, porque o seu coração se exaltou. Portanto, houve ira sobre ele, sobre Judá e sobre Jerusalém.
26Але як впокорився Езекія, через те що згордїло було серце його, сам він і осадники Ерусалимські, то не впав на його гнїв Господнїй за часів Езекії.
26No entanto, Ezequias se humilhou pelo orgulho do seu coração, tanto ele quanto os habitantes de Jerusalém, de modo que a ira do SENHOR não veio sobre eles nos dias de Ezequias.
27І мав Езекія багацтво й славу дуже велику, й зробив собі скарбівню на срібло й золото, й дороге каміннє, та на пахощі, і щити, й на всякий дорогоцїнний посуд,
27Ezequias teve riquezas e honra muitíssimo grandes. Ele providenciou para si tesourarias para prata, para ouro, para pedras preciosas, para especiarias, para escudos e para todos os tipos de utensílios valiosos;
28І комори на добутки з землї, на хлїб, вино й оливу, і стайнї про всякий скот, і загороди про череди;
28também armazéns para a colheita de cereais, vinho novo e azeite; e estábulos para todos os tipos de animais, e rebanhos em apriscos.
29І побудував собі міста. А черед овець та товару було в його дуже много, бо Бог дав йому дуже великі маєтки.
29Além disso, ele providenciou para si cidades, e posses de rebanhos e gado em abundância; pois Deus lhe tinha dado posses abundantes.
30Він же, Езекія, загатив верхню течію води Геона й провів її на низ до західнього боку міста Давидового; й щастилось Езекії в кожному дїлї його.
30Este mesmo Ezequias também tapou a fonte superior das águas de Giom, e as trouxe diretamente para o lado oeste da cidade de Davi. Ezequias prosperou em todas as suas obras.
31Тільки при посланцях від князїв Вавилонських, що посилали до його спитати про чудо, бувше на землї, покинув його Бог, щоб вивірити його і виявити все, що в його на серцї.
31No entanto, com respeito aos embaixadores dos príncipes da Babilônia, que enviaram a ele para inquirir sobre a maravilha que se fez na terra, Deus o deixou para testá-lo, para que pudesse conhecer tudo o que estava em seu coração.
32Прочі дїї Езекіїні і чесноти його списані в видїннї Ісаїї Амосенка, пророка, і в книзї царів Юдейських та Ізраїлських.
32Ora, o restante dos atos de Ezequias e as suas boas obras, eis que estão escritos na visão do profeta Isaías, filho de Amoz, no livro dos reis de Judá e de Israel.
33І спочив Езекія при батьках своїх, і поховали його над гробовищем синів Давидових; і віддали йому пошану після його смертї всї Юдеї і осадники Ерусалимські. І став царем Манассія, син його, замість його.
33Ezequias descansou com seus pais, e eles o sepultaram na subida para os túmulos dos filhos de Davi. Todo o Judá e os habitantes de Jerusalém o honraram em sua morte. Manassés, seu filho, reinou em seu lugar.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.