Siosiua 9
Tongan Bible, Revised West VersionTranslation
Tongan Bible, Revised West Version
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Pea naʻe hoko ʻo pehē, ko e ngaahi tuʻi ʻaia naʻe ʻi he potu mai ni ʻo Sioatani, ʻi he ngaahi moʻunga, mo e ngaahi teleʻa, pea ʻi he ngaahi potu kotoa pē ʻoe tahi lahi ʻoku hangatonu atu ki Lepanoni, ko e kau Heti, mo e kau ʻAmoli, mo e kau Kēnani, mo e kau Pelesi, mo e kau Hevi, mo e kau Sepusi, ʻi heʻenau fanongo ai;
1Як же, почули про се всї царі, що жили по тім боцї Йорданї по горах і долинах і всюди вподовж низини великого моря та й до Ливану: Гетії, Аморії, Канаанії, Ферезії, Гевії й Евузії,
2Naʻa nau fakakātoa fakataha ʻakinautolu, kenau tauʻi loto taha pē ʻa Siosiua, mo ʻIsileli.
2То й зібрались вони докупи, щоб єдинодушно воювати Йозея й Ізраїля.
3¶ Pea ʻi he fanongo ʻae kakai ʻo Kipione ki he meʻa kuo fai ʻe Siosiua ki Seliko, pea mo ʻAi,
3Та осадники Габаонські, як почули, що вчинив Йозуа з Ерихоном та з Гаєм,
4Naʻa nau fai fakakākā, ʻonau ʻalu ʻo fai ʻo hangē ko ha kau tangata talafekau ʻakinautolu, ʻo ʻai ʻae ngaahi kato motuʻa ki heʻenau fanga ʻasi, mo e ngaahi hina uaine, kuo motuʻa, mo mahae, kuo nonoʻo ʻo ʻoposi:
4Піднялись на хитрощі: набрали харчі на дорогу і обвішали свої осли драними торбами та старими подертими й посшиваними бурдюками на вино,
5Mo e ngaahi topuvaʻe motuʻa kuo monomono ki honau vaʻe, pea ʻai mo e ngaahi kofu motuʻa kiate kinautolu: pea ko e ma kotoa pē ʻo honau ʻoho naʻe mōmoa mo tuʻungafulufulua.
5І повбувались у старе й полатане обувє і повдягались у стару подрану одїж, а ввесь харчовий хлїб у них був черствий та покрушений.
6Pea naʻa nau ʻalu kia Siosiua ʻi he ʻapitanga ʻi Kilikali, ʻonau pehē kiate ia, pea ki he kau tangata ʻo ʻIsileli, “Kuo mau haʻu mei he fonua mamaʻo: pea ko eni te tau alea mo kimoutolu.”
6Оттак прийшли вони до Ісуса в табір під Галеал, і промовили до нього й до громадських мужів Ізраїльських: з далекої землї прийшли ми, тож зробіте з нами мирову умову.
7Pea naʻe pehē ʻe he kau tangata ʻIsileli ki he kau Hevi, “Naʻa ko e kakai ʻoku tau nonofo ni ʻakimoutolu; pea ʻe fēfē ʻemau lea ke lelei mo kimoutolu?”
7Громадські ж мужі Ізраїля відказали Гевіям: Може ви живете поблизу нас, то й як же нам та чинити з вами умову?
8Pea naʻa nau tala kia Siosiua, “Ko hoʻo kau tamaioʻeiki ʻakimautolu. Pea pehē ʻe Siosiua kiate kinautolu, “Ko hai ʻakimoutolu? Pea kuo mou haʻu mei fē?”
8І відказали вони Йозейові: Ми хочемо твоїми підданними бути. Йозуа ж каже їм: Хто ви такі, і звідкіля прийшли?
9Pea naʻa nau pehē kiate ia, “Kuo haʻu hoʻo kau tamaioʻeiki mei he fonua mamaʻo, ko e meʻa ʻi he huafa ʻo Sihova ko ho ʻOtua: he kuo mau fanongo ki hono ongoongo, mo ia kotoa pē naʻa ne fai ʻi ʻIsipite.
9А вони відказали йому: З вельми далекої землї прибули ми, раби твої, в імя Господа, Бога твого: бо чували про нього і про все, що він удїяв Египтїям,
10Mo ia kotoa pē naʻa ne fai ki he ongo tuʻi ʻoe kau ʻAmoli, ʻakinaua naʻe ʻi he kauvai ʻe taha ʻo Sioatani, kia Sihoni ko e tuʻi ʻa Hesiponi, pea kia Oki ko e tuʻi ʻo Pesani, ʻaia naʻe ʻi ʻAsitelote.
10І що він учинив царям Аморійським, що жили по тім боцї Йорданї, Сигонові, цареві Гезбонському, та Огові, цареві Базанському в Астаротї.
11Ko ia naʻe lea ai ʻemau kau mātuʻa mo e kakai kotoa pē ʻo homau fonua, ʻo pehē, Toʻo ʻae meʻakai ki homou fononga, pea ʻalu ʻo fakafetaulaki kiate kinautolu, pea mou pehē kiate kinautolu, Ko hoʻomou kau tamaioʻeiki ʻakimautolu: ko ia fokotuʻu hoʻomou fekau kiate kimautolu.
11Тим же то наша старшина й усї осадники нашої землї повелїли нам: Обмислїть себе живностю на дорогу та йдїте назустріч їм, та й промовте до них: Хочемо бути підданими вашими, тож учинїте з нами умову.
12Ko ʻemau ma ni naʻa mau toʻo mafana pe mei homau ngaahi fale ko homau ʻoho ʻi he ʻaho naʻa mau haʻu ai he mau hoko kiate kimoutolu; ka ko eni, vakai, kuo mōmoa ia, pea kuo tuʻungafulufulua.
12Ось який хлїб у нас! Узяли ми гарячим іще його з нашої домівки на харчуваннє, як вийшли в дорогу до вас; а тепер він зачерствів і покрушився.
13Pea ko e ngaahi hina ni ʻoe uaine, ʻaia naʻa mau fakafonu, ʻoku foʻou; pea vakai, kuo nau mahae: pea ko ʻemau ngaahi kofu ni, mo e ngaahi topuvaʻe kuo hoko ʻo motuʻa ko e mae ʻi he fononga lōloa ʻaupito.”
13А се винові бурдюки: Були вони нові, як ми їх наливали, а тепер подрані. Ось і наша одїж і обувє наше: повитирались в далекій дорозї.
14Pea naʻa nau toʻo ʻenau meʻakai, pea naʻe ʻikai tenau fehuʻi ʻi he fofonga ʻo Sihova.
14І взяли громадські мужі трохи харчі їх (покушати), та не поспитали в Господа ради.
15Pea naʻe fai ʻae fakalelei ʻe Siosiua mo kinautolu, ʻo alea mo kinautolu, koeʻuhi ke tuku kenau moʻui: pea naʻe fuakava kiate kinautolu ʻae houʻeiki ʻoe fakataha.
15І запевнив їм Йозуа беспеку і вчинив умову з ними, щоб зоставити їх живими. І поклялись їм громадські мужі присягою.
16¶ Pea naʻe hoko ʻo pehē, ʻi heʻene ʻosi mai ʻae ʻaho ʻe tolu, hili ʻenau fai ʻae lea mo kinautolu, naʻa nau fanongo, tā ko e vāofi pe ʻakinautolu, pea ʻoku nau nofo ofi kiate kinautolu.
16Як же уплило три днї після того, як зроблено мирову вгоду з ними, виявилось тодї, що вони були зблизька, сусїди їх;
17Pea naʻe fononga ʻae fānau ʻa ʻIsileli, ʻo hoko atu ki honau kolo ʻi hono tolu ʻoe ʻaho. Pea ko ʻenau ngaahi kolo, ko Kipione, mo Kifila, mo Piheloti, mo Kesa-Sialimi.
17Бо коли рушили Ізрайлитяне в дорогу, то прийшли на третий день до їх міст; а міста ті були: Габаон, Кафира, Беерот і Кириятярим.
18Pea naʻe ʻikai teʻia ʻakinautolu ʻe he fānau ʻa ʻIsileli, ko e meʻa ʻi he houʻeiki ʻoe kakai naʻa nau fuakava kiate kinautolu ʻia Sihova ko e ʻOtua ʻo ʻIsileli. Pea naʻe lāunga ʻae kakai kotoa pē koeʻuhi ko e houʻeiki.
18І не заподїяли їм Ізрайлитяне нїякого зла, бо мужі громадські клялись їм Господом, Богом Ізрайлевим, у присязї. І нарекала вся громада на мужів громадських.
19Ka naʻe lea ʻae houʻeiki kotoa pē ki he kakai, “Kuo ʻosi ʻemau fuakava kiate kinautolu ʻia Sihova ko e ʻOtua ʻo ʻIsileli: ko ia ʻoku ʻikai totonu ke mau ala kiate kinautolu.
19Та всї мужі громадські промовили до всієї громади: Ми клялись їм Господом, Богом Ізрайлевим; тим то й не годиться нам приторкнутись до них;
20Te tau fai ʻae meʻa ni kiate kinautolu; tuku pe kenau moʻui, telia naʻa ʻiate kitautolu ʻae houhau, ko e meʻa ʻi he fuakava ʻaia kuo tau fai kiate kinautolu.
20А зробімо їм ось що: Нехай собі живуть на сьвітї, щоб не вдарив на нас гнїв Божий за клятьбу, що ми заприсягли їм.
21Pea naʻe tala ʻe he houʻeiki kiate kinautolu, Tuku kenau moʻui; kae hoko ʻakinautolu ko e kau tā fefie mo e kau ʻutu vai ki he kakai kotoa pē,” ʻo hangē ko e lea ʻae houʻeiki kiate kinautolu.
21А ще промовили до них мужі громадські: Нехай живуть собі на сьвітї, за теж будуть вони дроворубами та водоносами про всю громаду; і пристали всї на те, що сказали їм мужі громадські.
22¶ Pea naʻe fekau ʻe Siosiua kenau haʻu, pea naʻe lea ia kiate kinautolu, ʻo pehē, “Ko e hā kuo mou kākā ai kiate kimautolu, ʻo pehē, ʻOku mau mamaʻo, ʻaupito meiate kimoutolu; kae tā ʻoku tau nonofo mo kimoutolu?
22І покликав їх Ісус, і каже їм: Про що ви ошукали нас упевнивши: ми, мовляли, живемо далеко од вас, коли живете близько нас?
23Pea ko eni, ʻoku malaʻia ʻakimoutolu, pea ʻe ʻikai fakatauʻatāina hamou tokotaha mei he pōpula, ka ko e kau tā fefie mo e kau ʻutu vai ʻakimoutolu ki he fale ʻo hoku ʻOtua.”
23Оце ж ви будете раби проклятущі і нїхто з вас не вийде на волю, будете дроворубами та водоносами для дому Бога мойого!
24Pea naʻa nau lea kia Siosiua ʻo pehē, “Ko e meʻa ʻi he fakahā ki hoʻo kau tamaioʻeiki, ʻae fekau ʻe Sihova ko ho ʻOtua kia Mōsese ke foaki kiate kimoutolu ʻae fonua kotoa pē, pea ke mou fakaʻauha ʻae kakai kotoa pē ʻoe fonua mei homou ʻao, ko ia naʻa mau manavahē lahi ai koeʻuhi ko ʻemau moʻui koeʻuhi ko kimoutolu, pea ko ia kuo mau fai ai ʻae meʻa ni.
24І відказали вони Йозейові: Переказано було нам, рабам твоїм, що Господь, Бог твій, дав рабові свойму Мойсейові такий обіт, що надїлить вам усю землю, а всї осадники землї вигубить. Тим полякались ми вельми, що позганяєте нас із сьвіту, та й учинили таке дїло.
25Pea ko eni, vakai, ʻoku mau ʻi ho nima: ke ke fai kiate kimautolu ʻaia ʻoku matamatalelei mo totonu kiate koe.”
25Тепер же ми оддані тобі в руки; чини з нами, що тобі здається добрим і праведним.
26Pea naʻa ne fai ia kiate kinautolu, ʻo fakahaofi ʻakinautolu mei he nima ʻae fānau ʻa ʻIsileli, pea naʻe ʻikai te ne tāmateʻi ʻakinautolu.
26Так і вчинив з ними Ісус, та й оборонив їх сим робом від Ізрайлитян, що не повбивали їх.
27Pea naʻe ngaohi ʻakinautolu ʻe Siosiua ʻi he ʻaho ko ia ko e kau tā fefie, mo e kau ʻutu vai ki he kakai ʻoe fakataha, pea ki he feilaulauʻanga ʻo Sihova, ʻio, ʻo aʻu mai ki he ʻaho ni, ʻi he potu ko ia te ne fili.
27І зробив їх Йозуа тодї дроворубами та водоносами про всю громаду й про жертівник Господень, і так воно зісталось аж по сей день на тому місцї, яке б нї вибрав Господь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.