บท​คร่ำครวญ
Chapter 2

บท​คร่ำครวญ

Freedom Bible (Thai)
vs Kulish and Puluj B…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

บท​คร่ำครวญ 2

Freedom Bible (Thai)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1อนิจจา พระผู้เป็นเจ้า​ปกคลุม​ศิโยน​ด้วย​เมฆ​แห่ง​ความโกรธ​เสีย​แล้ว! พระองค์​เหวี่ยง​ความ​งาม​ของ​อิสราเอล​จาก​สวรรค์​ลง​สู่​แผ่นดิน และ​ไม่​ระลึก​ถึง​แท่น​รอง​พระบาท​ของ​พระองค์​ใน​วัน​แห่ง​ความโกรธ
1О, як же Господь у гнїву свойму окрив мороком дочку Сионову! наче з неба на землю кинув він велич Ізрайлеву; в день свого гнїву не спогадав навіть про підніжок ніг своїх.
2พระผู้เป็นเจ้า​กลืนกิน​ที่​อยู่​ทั้งปวง​ของ​ยาโคบ โดย​ไม่​สงสาร พระองค์​โค่น​ป้อมปราการ​ของ​ยูดาห์​ด้วย​ความโกรธ ทำให้​ล้ม​ลง​ถึง​พื้น ทำให้​อาณาจักร​และ​ขุนนาง​เสื่อม​เกียรติ
2Повалив Господь всї оселї Яковові; не пощадив, позбурював в досадї своїй утверджені замки дочки Юдиної, позвалював їх на землю, царство й князїв одкинув, як опоганених.
3พระองค์​หัก​อำนาจ​ทั้งสิ้น​ของ​อิสราเอล​ด้วย​ความโกรธเกรี้ยว ถอน​มือขวา​กลับ​จาก​เบื้อง​หน้า​ศัตรู เผา​ยาโคบ​ด้วย​ไฟ​ที่​ลุกโชน เผาผลาญ​ทุก​สิ่ง​รอบ​ด้าน
3В гнїві палкому посчибав всї роги в Ізраїлї, відвів перед ворогом правицю свою на бік, і запалив у Якові, наче горючий огонь, що все кругом пожерав.
4พระองค์​น้าว​ธนู​เหมือน​ศัตรู ยืน​อย่าง​คู่อริ พร้อม​ใช้​มือขวา​จู่โจม ฆ่า​ทุก​สิ่ง​ที่​น่า​มอง เท​ความโกรธ​ดุจ​ไฟ​ลง​ใน​กระโจม​ของ​ศิโยน
4Напяв лука свого, наче неприятель, випрямив правицю свою, як ворог, і повбивав усе, що очам принадне, ба й на сьвятиню дочки Сионової пролив огнем досаду свою.
5พระผู้เป็นเจ้า​กลับ​เป็น​เหมือน​ศัตรู กลืนกิน​อิสราเอล กลืนกิน​วัง​ทั้งปวง​ของ​นาง ทำลาย​ป้อมปราการ​ของ​นาง ทำให้​ยูดาห์​โศกเศร้า​และ​คร่ำครวญ​หนัก​ขึ้น
5Наче ворогом нашим Господь зробився; вигубив Ізраїля; порозвалював усї палати його; позбурював утверджені замки його, і розстелив над дочкою Юдиною смуток і плач.
6พระองค์​รื้อ​พลับพลา​ของ​พระองค์​อย่าง​รุนแรง ราวกับ​รื้อ​เพิง​ใน​สวน ทำลาย​ที่​ชุมนุม​ของ​พระองค์ พระยาห์เวห์​ทำให้​ศิโยน​ลืม​พิธี​ชุมนุม​อัน​ศักดิ์สิทธิ์​และ​วัน​พัก​อัน​ศักดิ์สิทธิ์ พระองค์​ดูหมิ่น​กษัตริย์​และ​ปุโรหิต​ด้วย​ความโกรธเกรี้ยว
6Розібрав огорожу свою, як би огорожу саду; збурив місце зборів (сьвяточних); довів до того Господь, що забуто на Сионї про сьвята й суботи, і відкинув в палкому гнїві свойму царя й сьвященника.
7พระผู้เป็นเจ้า​ทอดทิ้ง​แท่นบูชา​ของ​พระองค์ ชิงชัง​สถานบริสุทธิ์​ของ​พระองค์ มอบ​กำแพง​วัง​ของ​นาง​ไว้​ใน​มือ​ศัตรู พวกเขา​ส่ง​เสียง​ใน​พระนิเวศ​ของ​พระยาห์เวห์ เหมือน​ใน​วัน​พิธี​ชุมนุม​อัน​ศักดิ์สิทธิ์
7Господь відкинув жертовник свій, одвернув своє серце від сьвятинї своєї, подав у руки ворожі мури палат її; вони в Господньому домі кричали, наче в яке сьвято.
8พระยาห์เวห์​ตั้งใจ​ทำลาย​กำแพง​เมือง​ศิโยน พระองค์​ขึง​สายวัด ไม่​ถอน​มือ​จาก​การ​ทำลาย ทำให้​เชิงเทิน​และ​กำแพง​คร่ำครวญ ทั้ง​สอง​ทรุดโทรม​ด้วย​กัน
8Господь постановив розвалити мур дочки Сионової, простягнув шнура й не вдержав руку свою від розбурювання, позносив вали знадвірні, та й мури лежать повалені.
9ประตู​เมือง​ของ​นาง​จม​ลง​ใน​ดิน พระองค์​ทำลาย​และ​หัก​ดาล​ประตู กษัตริย์​และ​ขุนนาง​ของ​นาง​อยู่​ท่ามกลาง​ชนชาติ​ทั้งหลาย​ที่​ไม่มี​ข้อบัญญัติ ผู้พยากรณ์​ของ​นาง​ไม่​พบ​นิมิต​จาก​พระยาห์เวห์
9Ворота міські, наче б у землю запались; засови їх поторощені на куски; царь із князями опинились між невірними; перестав увесь лад законний, ба й пророки не одбирають уже од Господа обявлень його.
10ผู้​อาวุโส​ของ​ศิโยน​นั่ง​บน​พื้น นิ่งเงียบ พวกเขา​เอา​ฝุ่น​โรย​ศีรษะ สวม​ผ้ากระสอบ สาวพรหมจารี​แห่ง​เยรูซาเล็ม​ก้ม​ศีรษะ​ลง​ถึง​พื้น
10Старшини дочки Сионової седять мовчки на землї, посипали собі попелом голови, поприперізувались вереттєм; похилили ʼд землї голови дївчата Ерусалимські.
11ตา​ของ​ข้าพเจ้า​อ่อนล้า​เพราะ​ร้องไห้ ใจ​ของ​ข้าพเจ้า​ปั่นป่วน เจ็บปวด​เหมือน​ไส้ใน​ทะลัก​ลง​สู่​ดิน เพราะ​ชนชาติ​ของ​ข้าพเจ้า​พินาศ เด็ก​เล็ก​และ​ทารก​หมดสติ​ตาม​ถนน​ใน​เมือง
11Очі в мене від слїз потемнїли, внутро моє буриться в менї, жовч із печінок лиється на землю задля погибелї дочки народу мого; бо й дїти й немовлята при грудях мруть із голоду по улицях міста.
12พวกเขา​ถาม​แม่​ของ​ตน​ว่า “เมล็ด​ข้าว​กับ​เหล้าองุ่น​อยู่​ที่ไหน?” ขณะ​หมดสติ​เหมือน​คน​บาด​เจ็บ​ตาม​ถนน​ใน​เมือง ขณะ​ชีวิต​ค่อย ๆ ริน​หมด​ไป​ใน​อ้อมอก​แม่
12Допрошуються в матерей своїх: хлїба, вина! та й умірають, мов ті поранені, по улицях міських, виливають душі свої у матерні лона.
13ข้าพเจ้า​จะ​ยก​อะไร​มา​เป็น​ตัวอย่าง​ให้​เจ้า? จะ​เปรียบ​เจ้า​กับ​อะไร เยรูซาเล็ม​เอ๋ย? จะ​เอา​อะไร​มา​เทียบ​กับ​เจ้า เพื่อ​ปลอบ​ใจ​เจ้า ศิโยน​ผู้​เป็น​ดั่ง​สาวพรหมจารี? บาดแผล​ของ​เจ้า​กว้างใหญ่​ดุจ​ทะเล ใคร​จะ​รักษา​เจ้า​ได้?
13Як менї озватись до тебе, з чим твоє, дочко Ерусалимська, зрівняти горе? до кого приложити менї тебе, щоб тебе розважити, дївице-дочко Сионова? рана бо твоя, мов те море, широка; хто здолїє загоіти її?
14ผู้พยากรณ์​ของ​เจ้า​เล่า​นิมิต​เท็จ​อัน​โง่เขลา​ให้​เจ้า​ฟัง ไม่​เปิดโปง​ความ​ผิด​ของ​เจ้า เพื่อ​ช่วย​ให้​เจ้า​พ้น​จาก​การ​เป็น​เชลย กลับ​เล่า​นิมิต​เท็จ​ที่​เป็น​เหตุ​ให้​เจ้า​ถูก​เนรเทศ
14Пророки твої віщували тобі пусту неправду, не розкривали твого беззаконства, щоб запобігти твойму лихолїттю; вони оповіщали тобі видива ложні, що довели тебе до вигону (з краю).
15ทุก​คน​ที่​ผ่าน​ไป​ปรบมือ​เยาะเย้ย​เจ้า ส่ง​เสียง​เย้ยหยัน​และ​ส่ายหน้า​ใส่​เยรูซาเล็ม​ว่า “นี่​หรือ​เมือง​ที่​คน​เรียก​ว่า ‘งาม​พร้อม​สรรพ เป็น​ความ​ยินดี​ของ​ทั้ง​แผ่นดิน’?”
15Плещуть руками над тобою всї мимойдучі; з посвистом кивають головами над дочкою Ерусалимською, приговорюючи: Се ж то той город, що його величали найбільшою красою, радостю всієї землї?
16ศัตรู​ทั้งปวง​ของ​เจ้า​อ้า​ปาก​ตะโกน​ใส่​เจ้า ส่ง​เสียง​เย้ยหยัน​และ​ขบ​ฟัน พูด​ว่า “พวกเรา​กลืนกิน​นาง​แล้ว นี่​คือ​วัน​ที่​พวกเรา​รอคอย​แน่ พวกเรา​พบ​แล้ว พวกเรา​เห็น​แล้ว”
16А вороги твої пороззівляли пащі свої, свищуть та скрегочуть зубами, договорюючи: От ми таки проглинули його; сього ж дня ми й ждали, та таки дождали-узріли!
17พระยาห์เวห์​ทำ​สิ่ง​ที่​พระองค์​วางแผน​ไว้ ทำ​ตาม​คำ​ที่​พระองค์​สั่ง​ไว้​แต่​ก่อน​ให้​สำเร็จ พระองค์​โค่น​ลง โดย​ไม่​สงสาร ทำให้​ศัตรู​ยินดี​เหนือ​เจ้า เสริม​อำนาจ​ให้​คู่อริ​ของ​เจ้า
17Що був призначив, те й довершив Господь; спевнив своє слово, що давно вирік; спустошив без пощади, звеселив ворога над тобою, піднїс високо вгору рога противників твоїх.
18ใจ​ของ​พวกเขา​ร้อง​ต่อ​พระผู้เป็นเจ้า กำแพง​เมือง​ศิโยน​เอ๋ย จง​ให้​น้ำตา​ไหล​เหมือน​แม่น้ำ​ทั้ง​กลางวัน​และ​กลางคืน อย่า​หยุด​พัก อย่า​ให้​ตา​ของ​เจ้า​ได้​พัก
18З серця покликають вони до Господа: Ти муре дочки Сионської! проливай потоком сльози днями й ночами, не давай собі впину, не затулюй війок твоїх!
19ลุก​ขึ้น ร้อง​คร่ำครวญ​ใน​ยาม​ค่ำคืน เมื่อ​เริ่ม​ยาม​แต่ละ​ครั้ง! เท​ใจ​เหมือน​น้ำ​ต่อ​หน้า​พระผู้เป็นเจ้า ยกมือ​ขึ้น​หา​พระองค์ วิงวอน​เพื่อ​ชีวิต​ของ​ลูก​เล็ก ๆ ของ​เจ้า ที่​อ่อนแรง​เพราะ​หิว​ตรง​หัว​ถนน​ทุก​สาย
19Вставай, голоси всю ніч, з початком кожної стражі нічної; виливай водою серце твоє перед лицем Господа; здіймай до його руки твої про життє дїток твоїх, що помирають голодною смертю по углах усїх улиць твоїх.
20“พระยาห์เวห์ โปรด​มอง​ดู​ว่า​พระองค์​ทำ​เช่น​นี้​กับ​ใคร! ผู้หญิง​ควร​กิน​ลูก​ของ​ตน​หรือ ลูก​ที่​เคย​อุ้ม​และ​โยกกล่อม​บน​ตัก? ปุโรหิต​และ​ผู้พยากรณ์​ควร​ถูก​ฆ่า​ใน​สถานบริสุทธิ์​ของ​พระผู้เป็นเจ้า​หรือ?
20О, зглянься, Господи! кому ти вчинив таке, щоб матери зʼїдали плод свій, немовлят, ними виплеканих? щоб убивано в сьвятинї Господнїй сьвященника й пророка?
21คน​เยาว์วัย​และ​คน​แก่​นอน​บน​พื้น​ตาม​ถนน สาวพรหมจารี​และ​ชาย​หนุ่ม​ของ​ฉัน​ล้ม​ลง​ด้วย​ดาบ พระองค์​ฆ่า​พวกเขา​ใน​วัน​แห่ง​ความโกรธ สังหาร​โดย​ไม่​สงสาร
21Дїти й сивоволосї лежать на землї по улицях; дїви мої й молодцї мої від меча полягли; ти вбивав їх у день гнїву твого, мордував без милосердя.
22พระองค์​เรียก​สิ่ง​น่า​สะพรึงกลัว​มา​รุม​ฉัน​จาก​ทุก​ด้าน ราวกับ​เรียก​มา​ร่วม​พิธี​ชุมนุม​อัน​ศักดิ์สิทธิ์ ไม่มี​ใคร​หนี​รอด​หรือ​เหลือ​อยู่​ใน​วัน​แห่ง​ความโกรธ​ของ​พระยาห์เวห์ ศัตรู​ของ​ฉัน​กลืนกิน​ผู้​ที่​ฉัน​ดูแล​และ​เลี้ยง​มา”
22Ти поскликав, наче на празник, всї страшила на мене; в день гнїву твого, Господи, нїхто не врятувався, нїхто не вцїлїв; тих, що я згодувала, виховала, ворог мій вигубив.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.