Послание к Галатам 2
Synodal Translation (Синодальный перевод)Translation
Synodal Translation (Синодальный перевод)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Потом, через четырнадцать лет, опять ходил я в Иерусалим с Варнавою, взяв с собою и Тита.
1Потім, по чотирнайцяти лїтах, пійшов я знов у Єрусалим із Варнавою, взявши з собою й Тита.
2Ходил же по откровению, и предложил там, и особо знаменитейшим, благовествование, проповедуемое мною язычникам, не напрасно ли я подвизаюсь или подвизался.
2А пійшов я по відкриттю, і предложив їм благовістє, котре проповідую між поганами, тільки на самотї, значнїщим, чи не марно я ходжу або ходив.
3Но они и Тита, бывшего со мною, хотя и Еллина, не принуждали обрезаться,
3Та й Тит, що був зо мною, не був, яко Грек, примушений обрізатись.
4а вкравшимся лжебратиям, скрытно приходившим подсмотреть за нашею свободою, которую мы имеем во Христе Иисусе, чтобы поработить нас,
4А лжебратам, що крадькома ввійшли, щоб підгледїти волю нашу, що маємо в Христї Ісусї, щоб нас підневолити,
5мы ни на час не уступили и не покорились, дабы истина благовествования сохранилась у вас.
5ми анї на годину не поступились, корючись, щоб істина благовістя пробувала в вас.
6И в знаменитых чем-либо, какими бы ни были они когда-либо, для меня нет ничего особенного: Бог не взирает на лице человека. И знаменитые не возложили на меня ничего более.
6Від тих же, що здають ся чим бути (які вони колись були, менї байдуже: Бог не дивить ся на лице чоловіка); ті (кажу), що здають ся (чим бути), на мене нїчого не наложили.
7Напротив того, увидев, что мне вверено благовестие для необрезанных, как Петру для обрезанных
7Нї, противно, зрозумівши, що звірено менї благовістє необрізання, яко ж Петрові обрізання:
8ибо Содействовавший Петру в апостольстве у обрезанных содействовал и мне у язычников,
8(хто бо допоміг Петрові до апостольства обрізання, допоміг і менї між поганами;)
9и, узнав о благодати, данной мне, Иаков и Кифа и Иоанн, почитаемые столпами, подали мне и Варнаве руку общения, чтобы нам идти к язычникам, а им к обрезанным,
9і, пізнавши благодать, дану менї, Яков, та Кифа, та Йоан, що здавали ся стовпами, дали правицї менї та Варнаві на товаришуваннє, щоб ми (були) для поган, а вони для обрізання;
10только чтобы мы помнили нищих, что и старался я исполнять в точности.
10тільки щоб ми вбогих памятали, про що й я дбав, щоб се чинити.
11Когда же Петр пришел в Антиохию, то я лично противостал ему, потому что он подвергался нареканию.
11Як же прийшов Петр в Антиохию, устав я проти него в вічі, бо заслужив докору.
12Ибо, до прибытия некоторых от Иакова, ел вместе с язычниками; а когда те пришли, стал таиться и устраняться, опасаясь обрезанных.
12Перше бо нїм прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; як же прийшли, таївсь і відлучавсь, боячись тих, що були з обрізання.
13Вместе с ним лицемерили и прочие Иудеи, так что даже Варнава был увлечен их лицемерием.
13Лицемірили з ним також і инші Жиди, так що й Варнава зведений був лицемірством їх.
14Но когда я увидел, что они не прямо поступают по истине Евангельской, то сказал Петру при всех: если ты, будучи Иудеем, живешь по-язычески, а не по-иудейски, то для чего язычников принуждаешь жить по-иудейски?
14Та, як побачив я, що вони неправо ходять по євангелській істинї, то я сказав Петрові перед усїма: коли ти, бувши Жидовином, живеш попоганськи, а не пожидівськи, то на що примушуєш поган жити пожидівськи?
15Мы по природе Иудеи, а не из язычников грешники;
15Ми по природї Жиди, а не грішники з поган;
16однако же, узнав, что человек оправдывается не делами закона, а только верою в Иисуса Христа, и мы уверовали во Христа Иисуса, чтобы оправдаться верою во Христа, а не делами закона; ибо делами закона не оправдается никакая плоть.
16та знаючи, що не оправдуєть ся чоловік дїлами закону, а тільки вірою в Христа Ісуса, і ми увірували в Ісуса Христа, щоб оправдитись вірою в Христа, а не дїлами закону; бо не оправдить ся дїлами закону нїяке тїло.
17Если же, ища оправдания во Христе, мы и сами оказались грешниками, то неужели Христос есть служитель греха? Никак.
17Коли ж, шукаючи оправдитись у Христї, і самі явились грішниками, то чи Христос не служитель гріху? Нехай не буде!
18Ибо если я снова созидаю, что разрушил, то сам себя делаю преступником.
18Бо коли я знов будую, що зруйнував, то переступником себе представляю.
19Законом я умер для закона, чтобы жить для Бога. Я сораспялся Христу,
19Я бо через закон законові умер, щоб жити Богові.
20и уже не я живу, но живет во мне Христос. А что ныне живу во плоти, то живу верою в Сына Божия, возлюбившего меня и предавшего Себя за меня.
20Я розпятий з Христом; живу ж уже не я, а живе Христос у менї; а що живу тепер у тїлї, то живу вірою в Сина Божого, що полюбив мене і видав себе за мене.
21Не отвергаю благодати Божией; а если законом оправдание, то Христос напрасно умер.
21Не відкидаю благодати Божої; коли бо через закон праведність, то Христос марно вмер.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.