Numbers 12
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1And Miriam and Aaron spoke against Moses because of the Cushite woman whom he had married; for he had married a Cushite woman.
1Миряма ж та Арон нарікали на Мойсея за молодицю Кушицьку, що взяв її: бо Кушицьку молодицю взяв він для себе.
2And they said: 'Hath the LORD indeed spoken only with Moses? hath He not spoken also with us?' And the LORD heard it. —
2І мовляли вони: Хиба ж тільки до Мойсея промовляв Господь? Хиба ж і не до нас так само промовляв він? І почув се Господь.
3Now the man Moses was very meek, above all the men that were upon the face of the earth. —
3А Мойсей та був собі вельми тихий чоловік понад усї люде, що були на землї.
4And the LORD spoke suddenly unto Moses, and unto Aaron, and unto Miriam: 'Come out ye three unto the tent of meeting.' And they three came out.
4І промовив Господь нараз до Мойсея, до Арона, і до Мирями: Ідїть, ви троє, у соборний намет.
5And the LORD came down in a pillar of cloud, and stood at the door of the Tent, and called Aaron and Miriam; and they both came forth.
5І зійшов Господь у хмарному стовпі, та й став коло входу в намет, і покликав Арона і Миряму; і вийшли вони обоє.
6And He said: 'Hear now My words: if there be a prophet among you, I the LORD do make Myself known unto him in a vision, I do speak with him in a dream.
6І рече: Ось вислухайте слова мої: Коли єсть пророк між вами, так се я, Господь, у видїнню йому відкриваюсь, ві снї говорю з ним.
7My servant Moses is not so; he is trusted in all My house;
7Не такий слуга мій Мойсей. Він вірний в цїлім домі моїм;
8with him do I speak mouth to mouth, even manifestly, and not in dark speeches; and the similitude of the LORD doth he behold; wherefore then were ye not afraid to speak against My servant, against Moses?'
8Устами до уст розмовляю з ним, не у видїнню, і не в загадках, а образ Господнїй бачить він. Як же не боялись ви говорити проти Мойсея, проти слуги мого?
9And the anger of the LORD was kindled against them; and He departed.
9І запалав гнїв Господа проти них; і відійшов він.
10And when the cloud was removed from over the Tent, behold, Miriam was leprous, as white as snow; and Aaron looked upon Miriam; and, behold, she was leprous.
10І відступила хмара від соборного намету; Миряма ж несподівано зробилась прокаженною, біла мов снїг. І обернувсь Арон до Мирями, аж бачить вона прокажена.
11And Aaron said unto Moses: 'Oh my lord, lay not, I pray thee, sin upon us, for that we have done foolishly, and for that we have sinned.
11І каже Арон до Мойсея: Ой лихо, добродїю мій! Не лїчи нам за гріх те, що по дурному вчинили ми, і за те, чим провинили.
12Let her not, I pray, be as one dead, of whom the flesh is half consumed when he cometh out of his mother's womb.'
12Нехай вже не буде вона така, наче тая мертва дитина, що в неї тїло, як вийде з материної утроби, до половини зогнило!
13And Moses cried unto the LORD, saying: 'Heal her now, O God, I beseech Thee.'
13І кликав Мойсей до Господа, говорючи: Ой, Боже, молю тебе, приверни їй здоровля!
14And the LORD said unto Moses: 'If her father had but spit in her face, should she not hide in shame seven days? let her be shut up without the camp seven days, and after that she shall be brought in again.'
14І рече Господь Мойсейові: А коли б отець її та плюнув ій у вічі, хиба ж би вона не була осоромлена на сїм день? Нехай зачинять її на сїм день за табором, а потім можуть приняти її до себе.
15And Miriam was shut up without the camp seven days; and the people journeyed not till Miriam was brought in again.
15І зачинено її за табором на сїм день, і не рушав люд в дорогу, аж як прилучено Миряму.
16And afterward the people journeyed from Hazeroth, and pitched in the wilderness of Paran.
16Потім рушив люд од Газерота та й отаборивсь у Паран степу.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.