Genèse 8
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Dieu se souvint de Noé, de tous les animaux et de tout le bétail qui étaient avec lui dans l’arche; et Dieu fit passer un vent sur la terre, et les eaux s’apaisèrent.
1І спогадав Бог Нояга і все живе і всяку скотину з ним у ковчезї, і навів Бог вітра на землю, і перестало дощувати.
2Les sources de l’abîme et les écluses des cieux furent fermées, et la pluie ne tomba plus du ciel.
2І позамикались жерела в безоднї і хляби небесні, і зупинився дощ із неба.
3Les eaux se retirèrent de dessus la terre, s’en allant et s’éloignant, et les eaux diminuèrent au bout de cent cinquante jours.
3І вертались води з землї без перестанї, і як уплило сто і пятдесять день, стала вода посякати.
4Le septième mois, le dix-septième jour du mois, l’arche s’arrêta sur les montagnes d’Ararat.
4І зупинився ковчег у сьомому місяцї, на сїмнайцятий день місяця, на горі Арарацькій.
5Les eaux allèrent en diminuant jusqu’au dixième mois. Le dixième mois, le premier jour du mois, apparurent les sommets des montagnes.
5І вбувало води більше та більше до десятого місяця, а в десятому місяцї на первий день місяця стало видко верхи по горах.
6Au bout de quarante jours, Noé ouvrit la fenêtre qu’il avait faite à l’arche.
6І сталось по сорока днях, що відчинив Нояг вікно в ковчезї, що був зробив.
7Il lâcha le corbeau, qui sortit, partant et revenant, jusqu’à ce que les eaux eussent séché sur la terre.
7І випустив крука, і лїтав той сюди й сюди, закіль посякла вода на землї.
8Il lâcha aussi la colombe, pour voir si les eaux avaient diminué à la surface de la terre.
8Опісля випустив голубицю від себе, щоб довідатись, чи вода спала з земного виду.
9Mais la colombe ne trouva aucun lieu pour poser la plante de son pied, et elle revint à lui dans l’arche, car il y avait des eaux à la surface de toute la terre. Il avança la main, la prit, et la fit rentrer auprès de lui dans l’arche.
9Та не знайшла голубиця відпочинку нозї своїй, та й вернулась до його в ковчег: бо вода поняла вид усїєї землї. І простїг він руку тай узяв її до себе в ковчег.
10Il attendit encore sept autres jours, et il lâcha de nouveau la colombe hors de l’arche.
10І пождав ще других сїм день, та ізнов послав голубицю з ковчега.
11La colombe revint à lui sur le soir; et voici, une feuille d’olivier arrachée était dans son bec. Noé connut ainsi que les eaux avaient diminué sur la terre.
11І прилетїла голубка надвечір до його, колиж се — оливний листок у неї в дзьобочку. І дознавсь Нояг, що вода уступила з виду земного.
12Il attendit encore sept autres jours; et il lâcha la colombe. Mais elle ne revint plus à lui.
12І зождав іще других сїм день, та й послав знов голубицю, і не вернулась уже до його тодї.
13L’an six cent un, le premier mois, le premier jour du mois, les eaux avaient séché sur la terre. Noé ôta la couverture de l’arche: il regarda, et voici, la surface de la terre avait séché.
13І сталось у шістьсот первому роцї на первий день первого місяця, що посякла вода на землї. І зняв тодї Нояг кришу в ковчезї, і споглянув, аж се — вид земний уже сухий,
14Le second mois, le vingt-septième jour du mois, la terre fut sèche.
14А в другому місяцї на двайцять сьомий день місяця земля стужавіла.
15Alors Dieu parla à Noé, en disant:
15І рече Господь Бог Ноягові, глаголючи:
16Sors de l’arche, toi et ta femme, tes fils et les femmes de tes fils avec toi.
16Вийди з ковчега сам і жона твоя і сини твої, і жени синів твоїх з тобою.
17Fais sortir avec toi tous les animaux de toute chair qui sont avec toi, tant les oiseaux que le bétail et tous les reptiles qui rampent sur la terre: qu’ils se répandent sur la terre, qu’ils soient féconds et multiplient sur la terre.
17І всяку животину, що з тобою і всяке тїло від птаства і від скотини і з усякого лазючого поповза по землї повиводь із собою; і плодїтесь і намножуйтесь на землї.
18Et Noé sortit, avec ses fils, sa femme, et les femmes de ses fils.
18І вийшов Нояг і сини його, і жінка його, і синів його жінки з ним.
19Tous les animaux, tous les reptiles, tous les oiseaux, tout ce qui se meut sur la terre, selon leurs espèces, sortirent de l’arche.
19Усяка животина, всяке лазюче поповза по кодлах своїх повиходило з ковчега.
20Noé bâtit un autel à l’Éternel; il prit de toutes les bêtes pures et de tous les oiseaux purs, et il offrit des holocaustes sur l’autel.
20І спорудив Нояг жертівника Господеві, і взяв з усякої чистої животини і з усякої чистої птицї та й принїс у всепаленнє на жертівник.
21L’Éternel sentit une odeur agréable, et l’Éternel dit en son cœur: Je ne maudirai plus la terre, à cause de l’homme, parce que les pensées du cœur de l’homme sont mauvaises dès sa jeunesse; et je ne frapperai plus tout ce qui est vivant, comme je l’ai fait.
21І понюхав Господь любих пахощів, і рече: Не проклинати му вже більше землї за чоловіка; бо надих людського серця злющий з молодощів його; і не вигублювати му вже більш усього живого, як учинив.
22Tant que la terre subsistera, les semailles et la moisson, le froid et la chaleur, l’été et l’hiver, le jour et la nuit ne cesseront point.
22Покіль земля землею, сїйба й жнива, холоднеча й спека, лїто й весна, день і ніч не перестануть.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.