4 Mojžíšova 22
Kralice Bible (1613)Translation
Kralice Bible (1613)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1I táhli synové Izraelští a položili se na polích Moábských, nedocházeje k Jordánu, naproti Jerichu.
1І рушили сини Ізрайлеві та й отаборились на рівнинї Моабський, по другім боцї Йордана навпроти Єрихону.
2A viděl Balák, syn Seforův, všecko, co učinil Izrael Amorejskému.
2І побачив Балак Зипоренко усе, що заподїяв Ізраїль Аморіям.
3I bál se Moáb toho lidu velmi, proto že ho bylo mnoho, a svíral se pro přítomnost synů Izraelských.
3І боялись вельми Моабії того люду, бо багацько було його, і великий пострах пійшов між Моабіями перед синами Ізраїля.
4Protož řekl Moáb k starším Madianským: Tudíž toto množství požere všecko, což jest vůkol nás, jako sžírá vůl trávu polní. Byl pak Balák, syn Seforův, toho času králem Moábským.
4І казали Моабії мужам старшим Мидіянським: Тепер обїсть голота ся навкруги нас усе, як обїдає віл траву у полї. А Балак Зипоренко був тодї царем Моабським.
5I poslal posly k Balámovi, synu Beorovu, do města Petor, kteréž jest při řece v zemi vlasti jeho, aby povolal ho, řka: Aj, lid vyšel z Egypta, aj, přikryl svrchek země, a usazuje se proti mně.
5І післав він посли до Білеама Беоренка в Петор, що над рікою Ефрат, в землї синів народа його, щоб покликати його, і велів сказати йому: Ось вийшов люд із Египецької землї; і укрив він лице землї, та й осївсь проти мене.
6Protož nyní poď medle, zlořeč mně k vůli lidu tomuto, nebo silnější mne jest; snad svítězím nad ním, a porazím jej, aneb vyženu z země této. Vím zajisté, že komuž ty žehnáš, požehnaný bude, a komuž ty zlořečíš, bude zlořečený.
6Оце ж прийди та проклени менї сей люд: надто бо він потужен проти мене. Може удасться менї, що подужаю його і вижену його з країни: Знаю бо, кого ти благословиш, той благословен буде, а кого ти прокленеш, той проклятим буде.
7Tedy šli starší Moábští a starší Madianští, nesouce v rukou svých peníze za zlořečení; i přišli k Balámovi, a vypravovali mu slova Balákova.
7І пійшли старші мужі Моабські і мужі Мидіянські, з дарунками в руках за закленаннє. І прийшли вони до Білеама, і промовили йому слова Балакові.
8On pak řekl jim: Pobuďte zde přes tuto noc, a dám vám odpověd, jakž mi mluviti bude Hospodin. I zůstala knížata Moábská s Balámem.
8І каже він їм: Переночуйте тут сю ніч, і дам я вам відповідь, так як Господь менї скаже. І зістались князї Моабські в Білеама.
9Přišel pak Bůh k Balámovi a řekl: Kdo jsou ti muži u tebe?
9І прийшов Бог до Білеама і каже: Що се в тебе за люде?
10Odpověděl Balám Bohu: Balák, syn Seforův, král Moábský, poslal ke mně, řka:
10І каже Білеам Богу: Балак Зипоренко, царь Моабській послав сказати менї:
11Aj, lid ten, kterýž vyšel z Egypta, přikryl svrchek země; protož nyní poď, proklň mi jej, snad svítězím, bojuje s ním, a vyženu jej.
11Се люд вийшов із Египту й укрив лице землї. Оце ж прийди, проклени його менї; може буде в мене снага битись із ним і вижену їх.
12I řekl Bůh k Balámovi: Nechoď s nimi, aniž zlořeč lidu tomu, nebo požehnaný jest.
12І каже Бог Білеамові: Не треба тобі йти з ними, не треба тобі проклинати люду; бо він благословений.
13Tedy Balám vstav ráno, řekl knížatům Balákovým: Navraťte se do země své, nebo nechce mi dopustiti Hospodin, abych šel s vámi.
13І встав Білеам уранцї і сказав князям Балаковим: Ідїте в землю вашу; бо не схотїв Господь менї дозволити ійти з вами.
14A vstavše knížata Moábská, přišli k Balákovi a řekli: Nechtěl Balám jíti s námi.
14І встали князї Моабські, і прийшли до Балака і кажуть: Не схотїв Білеам ійти з нами.
15Tedy opět poslal Balák více knížat a znamenitějších, nežli první.
15Тодї післав Балак ще раз князїв, поважніщих, як ті, і було їх більше.
16Kteříž přišedše k Balámovi, řekli jemu: Toto praví Balák, syn Seforův: Nezpěčuj se, prosím, přijíti ke mně.
16І прийшли вони до Білеама і промовили до його: Так мовляє Балак Зипоренко: Нехай уже нїщо не зупиняє тебе йти до мене:
17Nebo velikou ctí tě ctíti chci, a což mi koli rozkážeš, učiním; protož přiď, prosím, proklň mi lid tento.
17Бо шаною великою вшаную тебе і все, що скажеш менї, вчиню; прийди ж, та заклени менї народ той!
18Odpovídaje pak Balám, řekl služebníkům Balákovým: Byť mi pak dal Balák plný dům svůj stříbra a zlata, nemohl bych přestoupiti slova Hospodina Boha svého, a učiniti proti němu malé neb veliké věci.
18І відказав Білеам, і сказав слугам Балаковим: Коли б давав менї Балак будинок свій повен срібла й золота, так все таки не зміг би я переступити слова Господа, Бога мого, щоб вчинити чи мале чи велике.
19Nyní však zůstaňte, prosím, zde i vy také této noci, abych zvěděl, co dále mluviti bude Hospodin se mnou.
19Тепер же зістаньтесь ту й ви на ніч, щоб довідатись менї, що скаже менї Господь.
20Přišed pak Bůh k Balámovi v noci, řekl jemu: Poněvadž proto, aby povolali tě, přišli muži tito, vstana, jdi s nimi, a však což přikáži tobě, to čiň.
20І прийшов Бог в ночі до Білеама і рече йому: Коли тебе звати прийшли люде, так заберись та йди з ними; та чинити меш тільки те, що скажу тобі.
21Tedy Balám vstav ráno, osedlal oslici svou, a bral se s knížaty Moábskými.
21І встав Білеам вранцї, і осїдлав ослицю свою, та й рушив в дорогу із князями Моабськими.
22Ale rozpálil se hněv Boží, proto že jel s nimi, a postavil se anděl Hospodinův na cestě, aby mu překazil; on pak seděl na oslici své, maje s sebou dva služebníky své.
22І запалав гнїв Божий за те, що він пійшов; і став ангел Господень на дорозї, щоб спинити його; а він їхав на ослицї своїй і двох молодиків його з ним.
23A když uzřela oslice anděla Hospodinova, an stojí na cestě, a meč jeho vytržený v ruce jeho, uhnula se s cesty, a šla polem. I bil ji Balám, aby ji navedl zase na cestu.
23І побачила ослиця ангела Господнього, що стояв на дорозї, і голий міч його в руцї його. І звернула ослиця з дороги та й пійшла полем. І вдарив Білеам ослицю, щоб вернути її на дорогу.
24A anděl Hospodinův stál na stezce u vinice mezi dvěma zídkami.
24Но ангел став у сутках між виноградниками: стїна з одного боку і стїна з другого боку.
25Viduci pak oslice anděla Hospodinova, přitiskla se ke zdi, přitřela také nohu Balámovi ke zdi; pročež opět bil ji.
25І як побачила ослиця ангела, примчала вона до стїни і притиснула ногу Білеамові до стїни; і ще раз ударив її.
26Potom anděl Hospodinův šel dále, a stál v úzkém místě, kdež nebylo žádné cesty k uchýlení se na pravo neb na levo.
26І пройшов дальш ангел Господень, та й став в узькому місцї, де не було дороги звернути, нї праворуч, нї лїворуч.
27A viduci oslice anděla Hospodinova, padla pod Balámem; pročež rozhněval se velmi Balám, a bil oslici kyjem.
27І побачила ослиця ангела Господнього, та й лягла під Білеамом; і запалав Білеам гнївом, і вдарив він ослицю палицею.
28I otevřel Hospodin ústa oslice, a řekla Balámovi: Cožť jsem učinila, že již po třetí mne biješ?
28І відчинив Господь щелепи в ослицї, і каже вона до Білеама: Що я тобі зробила, що бив єси мене оце три рази?
29Řekl Balám k oslici: To, že jsi mne v posměch uvedla. Ó bych měl meč v rukou, jistě bych tě již zabil.
29І сказав Білеам до ослицї: Бо ти робила сьміх з мене; коли б у мене та був міч у руцї, то вбив би я тебе тепер.
30Odpověděla oslice Balámovi: Zdaliž nejsem oslice tvá? Jezdíval jsi na mně, jak jsi mne dostal, až do dnes; zdaliž jsem kdy obyčej měla tak činiti tobě? Kterýž odpověděl: Nikdy.
30І каже ослиця до Білеама: Чи я ж не ослиця твоя, що на їй ти їздиш з того часу, як почав жити на сьвітї та й до сього дня? Хиба ж ізвикла я чинити з тобою таке? А він каже: Нї!
31V tom otevřel Hospodin oči Balámovy, i uzřel anděla Hospodinova, an stojí na cestě, maje meč dobytý v ruce své; a nakloniv hlavy, poklonu učinil na tvář svou.
31Тодї розкрив Господь очі Білеамові, і побачив він ангела Господнього, що стоїть на дорозї, і голий міч у руцї в його. І вклонивсь він; і склонив він лице своє до землї;
32I mluvil k němu anděl Hospodinův: Proč jsi bil oslici svou po třikrát? Aj, já vyšel jsem, abych se protivil tobě; nebo uchýlil jsi se s cesty přede mnou.
32І промовив до його ангел Господень: Защо оце вдарив єси ослицю твою три рази? Се сам я вийшов перебивати тобі; бо погибельна стежка твоя передомною.
33Když viděla mne oslice, vyhnula mi již po třikrát; a byť mi se byla nevyhnula, již bych byl také tebe zabil, a jí živé nechal.
33І бачила мене ослиця та й звертала оце передомною три рази. Коли б не звертала вона передомною, так нинї вбив би я тебе; а зоставив би її живою.
34Odpověděl Balám andělu Hospodinovu: Zhřešilť jsem, nebo jsem nevěděl, že ty stojíš proti mně na cestě; protož nyní, jestliže se nelíbí tobě, raději navrátím se domů.
34І каже Білеам до ангела Господнього: Согрішив я; бо не знав, що ти стояв проти мене на стежцї. Оце ж коли негаразд воно в очу в тебе, так вернусь.
35Řekl anděl Hospodinův k Balámovi: Jdi s muži těmi, avšak slovo, kteréž mluviti budu tobě, to mluviti budeš. Tedy šel Balám s knížaty Balákovými.
35І каже ангел до Білеама: Ійди з людьми, но тільки мусиш те промовляти, що скажу тобі. І пійшов Білеам із князями Балаковими.
36Uslyšev pak Balák o příchodu Balámovu, vyšel proti němu do města Moábského, kteréž bylo při řece Arnon, jenž jest při konci pomezí.
36І почув Балак, що прибув Білеам, і вийшов він на зустріч йому в Ір-Моаб, на побережю Арнона, що на самому краю займища.
37I řekl Balák Balámovi: Zdaliž jsem víc než jednou neposílal pro tě? Pročež jsi tedy nepřišel ke mně? Proto-li, že bych tě náležitě uctiti nemohl?
37І каже Балак до Білеама: Хиба ж не посилав я нарочно до тебе кликати тебе? Чом не прибував єси до мене? Чи то ж я справдї не спромігся б ушанувати тебе?
38Odpověděl Balám Balákovi: Aj, již jsem přišel k tobě; nyní pak zdaliž všelijak budu co moci mluviti? Slovo, kteréž vložil Bůh v ústa má, to mluviti budu.
38І каже Білеам до Балака: Се прибув я до тебе, та хиба моя воля промовляти що не будь? Слово, що кладе Бог в уста менї, те промовляти му.
39I bral se Balám s Balákem, a přijeli do města Husot.
39І рушили Білеам з Балаком, і прибули вони в Кірият-Ензот.
40Kdežto nabiv Balák volů a ovec, poslal k Balámovi a k knížatům, kteříž s ním byli.
40І принїс Балак жертву з буйної й дрібної скотини, та й послав Білеамові та князям, що були з ним.
41Nazejtří pak ráno, pojav Balák Baláma, uvedl ho na výsosti modly Bál, odkudž shlédl i nejdalší díl lidu Izraelského.
41І сталось воно вранцї, що взяв Балак Білеама та й привів його на верхи Бааля, щоб він побачив із відти народ, що стояв зпереду.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.